UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПро диференційні ознаки крилатих слів (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2162
Скачало293
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Про диференційні ознаки крилатих слів

 

Під загальним терміном “крилаті слова” традиційно об’єднуються як

однокомпонентні (це фактично власні імена персонажів та назви місць дії

художніх творів), так і багатокомпонентні одиниці – крилаті вислови.

Ознаки останніх не раз розглядалися у східнослов’янській мовознавчій

літературі, але вчені не дійшли згоди щодо їхнього лінгвістичного

статусу. І на практиці можна спостерігати, як крилатими називають явища

споріднені, суміжні. Експеримент, проведений серед студентів-філологів,

по виявленню крилатих слів – цільно- та нарізнооформлених одиниць – у

художньому тексті, насиченому різним фразеологічним та цитатним

матеріалом, підтвердив широкий діапазон тлумачення терміну. Крім

загальновідомих крилатих слів, що увійшли до словників із вказівкою про

авторське походження, крилатими були визнані: народні прислів’я; явні

цитати, що складаються з чужих слів та слів автора;

цитати-ремінісценції, що вживаються без вказівки на цітацію, не набули

узагальнюючого значення і непоширені у мовленні; фольклорні твори малих

форм; гасла; кліше, штампи; канцеляризми; ідіоми; окремі оціночні слова

(порів.: Вони у мене всі орли).

 

Одна з причин такого становища, як здається, у нечіткості та неповноті

багатьох дефініцій 1, а також у різній інтерпретації основних параметрів

крилатих слів. Перш за все це стосується типологічної частини визначень,

яка покликана інтегрувати феномен, що визначається, в деякий клас явищ.

Проте саме вона здебільшого виявляється розпливчатою, неоднозначною:

клас не називається, а більш або менш вдало експонується окремими

видами, що нерідко виділяються на різних підставах і що не задовольняють

обов’язковій у таких випадках вимозі вичерпаності. У дефініціях

зустрічаються ще не експліковані або чітко не закріплені в лінгвістичній

терміносистемі поняття: “образні характеристики”, “вислови” (порів.

різне трактування останнього у СЛТ, Ашук., ЛЭС – з одного боку, а з

іншого – у РЯЭ), а також такі, що не вписуються в прийняту мовну

структуру: “словесні формули” (Скрип.), “цитата” (Ашук., БЭКиМ),

“афоризм” (БЭКиМ, СЛТ) (у даному випадку показова відсутність цих

найменувань у ЛЭС). Ця невизначеність посилюється різноманітністю їх

інтерпретацій в філологічній літературі. Так, цитата в широкому значенні

виступає синонімом будь-яких виявів інтертекстуальності, уявлення про

яку склалося у вітчизняній науці на основі ідеї М. М. Бахтіна про

внутрішню діалогічність живого слова, про взаємодію в художньому творі

авторських (“своїх”) і запозичених (“чужих”) елементів 2, в загальному

плані воно пов’язане з будь-яким апелюванням суб’єкта до будь-якого

прецедентного тексту. Як синтаксичне поняття (“дослівний уривок з

тексту” – СЛТ, 330) цитата покриває факти явної та прихованої цитації. У

першому випадку цитата оформляється як пряма або непряма мова, у другому

– слова автора, вказівка на приналежність опускаються. Так же широко

розуміється і термін афоризм, що використовується і як родовий, і як

видовий і що співвідноситься з прислів’ям, парадоксальним твердженням,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ