.

Управління формуванням ресурсної бази комерційного банку (на прикладі АКБ «Форум») (дипломна)

Язык: украинский
Формат: дипломна
Тип документа: Word Doc
1 13591
Скачать документ

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему:

Управління формуванням ресурсної бази комерційного банку (на прикладі
АКБ «Форум»)

Зміст

Вступ……………..……………………………………………………………..

1. Теоретичні основи управління формуванням

ресурсної бази комерційного
банку……………………………….

1.1. Сутність процесу формування ресурсної бази комерційного банку..

1.2. Основні напрями аналізу ресурсної бази
банку……………………………..

1.3. Організаційна структура банку як фактор оптимізації

ресурсної
бази…………………………………………………………..
………………….

1.4. Управління ліквідністю комерційного
банку…………………………………

2. Аналіз процесу управління ресурсною базою

АКБ
«Форум»………………………………………………………..
………………………..

2.1. Аналіз розподілу капіталу
банку…………………………………………………..

2.2. Управління структурою активів та пасивів
банку………………………….

2.3. Аналіз структурних особливостей активів і пасивів АКБ «Форум» в
процесі управління розподілом
ресурсів…………………………………….

2.4. Аналіз діяльності Комітету з управління пасивами та
активами…….

2.5. Пропозиції щодо вдосконалення процесу управління формуванням
ресурсної бази АКБ
«Форум»……………………………………………………….

2.6. Рекомендації щодо управління кредитним ризиком при формуванні
ресурсної бази АКБ
«Форум»……………………………………………………

Висновки……………………………………………………………………..

Список використаних джерел……………………………………

Вступ

Економічне зростання в Україні значною мірою залежить від стабільного
функціонування та розвитку комерційних банків, передусім – від рівня їх
капіталізації, обсягів здійснюваних активних операцій, кредитування
реального сектора економіки країни.

Головні причини, які призвели до необхідності вдосконалення системи
управління процесом формування ресурсної бази сучасними комерційними
банками, наступні: посилення конкуренції в банківському секторі як в
сфері запозичення грошових засобів, так і в сфері надання кредитних
послуг? обмеження цінової конкуренції на ринку банківських послуг, які
пов’язані з державним регулюванням? розвиток інформаційних технологій та
комунікативних засобів на підставі сучасної техніки, який сприяє
розширенню територіальної сфери діяльності фінансово-кредитних
інститутів? високий ступень диверсифікації банківської індустрії?
інтернаціоналізація економічних процесів, яка супроводжується
проникненням банків на зовнішні ринки та їх конкуренцією з місцевими
банками, тобто глобалізація конкуренції в банківському секторі.

Отже, складні обставини й ризики, пов’язані з нестабільністю
фінансово-кредитної системи України, роблять проблему впровадження й
ефективного застосування управлінського потенціалу в сфері
активно-пасивних операцій більш ніж актуальною, якщо не єдиною
можливістю забезпечити фінансову стійкість комерційного банку.

Об’єктом дослідження дипломної роботи виступає Акціонерний Комерційний
Банк «Форум» (далі АКБ «Форум»). Предметом дослідження є система
управління процесом формування та розподілу ресурсної бази банку.

Цілі дипломної роботи:

проаналізувати теоретичні підходи до управління формуванням ресурсної
бази комерційного банку(

оцінити ефективність процесу управління ресурсною базою АКБ «Форум».

Відповідно до поставленої мети визначені такі задачі дослідження:

визначити сутність процесу формування ресурсної бази комерційного банку(

охарактеризувати основні напрями аналізу ресурсної бази банку(

проаналізувати організаційну структуру банку як фактор оптимізації
ресурсної бази(

дослідити процес управління ліквідністю комерційного банку(

зробити аналіз розподілу капіталу АКБ «Форум»(

проаналізувати ефективність процесу управління структурою активів та
пасивів об’єкту дослідження(

дослідити структурні особливості активів і пасивів АКБ «Форум» в процесі
управління розподілом ресурсів(

проаналізувати діяльність Комітету з управління пасивами та активами АКБ
«Форум».

Результати дослідження буде покладено за основу для розробки пропозицій
щодо вдосконалення процесу управління формуванням ресурсної бази та
управління кредитним ризиком АКБ «Форум».

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ управління ФОРМУВАННЯМ ресурсної бази КОМЕРЦІЙНОГО
БАНКУ

1.1. Сутність процесу формування ресурсної бази

комерційного банку

Удосконалення стилів і прийомів керування, швидке й адекватне реагування
на зміну кон’юнктури ринку, розвиток нових напрямків і інструментів у
роботі банку, удосконалення всіх елементів менеджменту з урахуванням
специфіки українського кредитного ринку, дає вітчизняним банкірам
можливість формування ефективної структури пасивів і активів
комерційного банку.

Успішна реалізація управлінської стратегії у відношенні формування
структури пасивів і активів припускає облік структурних особливостей
останніх.

Мобілізація і концентрація вільних фінансових ресурсів – пріоритетна
функція та економічний базис діяльності комерційного банку. Ресурси
комерційного банки – це сукупність грошових коштів, що знаходяться у
його розпорядженні й використовуються для виконання активних операцій.
Більша частина ресурсів банку формується за рахунок залучених та
запозичених, а не власних, коштів. Операції, завдяки яким комерційні
банки формують свої ресурси, називаються пасивними, тобто шляхом
пасивних операцій проходить залучення чужих коштів на вклади. При цьому
формуються зобов’язання банків (41, с.13(.

Для кожного комерційного банку актуальною стає розробка регулювання
портфеля банківських операцій, визначення сфери найприбутковіших
вкладень коштів у кредитні та інвестиційні проекти на певний період
часу, аналіз ефективності використання ресурсів.

Ефективні вкладення коштів кредитно-ресурсного потенціалу досягаються
при дотриманні наступного комплексу умов: забезпечення необхідного рівня
ліквідності, використання всієї сукупності засобів кредитно-ресурсного
потенціалу, досягнення максимально високого прибутку (70, с.37(.

В умовах загострення конкурентної боротьби коливання рівнів відсоткових
ставок, зниження віддачі вкладених банками коштів за одночасного
підвищення рівня всіх банківських ризиків важливого значення набуває
проблема грамотного управління активними та пасивними операціями
комерційних банків.

Управлінська стратегія стосовно активів і пасивів передбачає залучення
максимально допустимого обсягу ресурсів (як власних, так і залучених) із
наступним їх розміщенням у максимально дохідні активи, що
характеризуються заданим рівнем ліквідності та мають прийнятний рівень
ризику. Основне завдання стратегії полягає в оптимізації структури
балансу банку з метою забезпечення високого рівня ефективності
банківських операцій за одночасного скорочення витрат, дотримання
обов’язкових економічних нормативів та інших існуючих обмежень за
ризиками.

Першим кроком, що дозволяє визначити рівень відповідності та
стабільності банківських операцій є аналіз активів а пасивів
комерційного банку, причому методику аналізу ресурсної бази необхідно
пов’язати з оцінкою основних напрямів розміщення ресурсів, визначити
найважливіші для банку джерела коштів у взаємозв’язку з напрямами їх
розміщення, провести аналіз активних операцій банку, дати оцінку їх
ефективності.

1.2. Основні напрями аналізу ресурсної бази банку

Основними напрямами дослідження та аналізу активних операцій банку
доцільно вважати аналіз структури активних операцій та оцінку
економічної доцільності та ризику окремих активних операцій.

Аналізуючи структуру активів, пропонується враховувати такі моменти:

частку працюючих активів у балансі банку, яка має бути не менша за
45%-50%. Надмірна завантаженість балансу непрацюючими активами та майном
призводить до зниження віддачі активів та втраті ліквідності?

співвідношення основних видів працюючих активів (кредитів та цінних
паперів). Вважається, що частка кредитів у портфелі активів банку не
повинна перевищувати 60%-65% валюти балансу, а частка цінних паперів має
становити 20%-25%?

структуру кредитного портфелю. Аналіз має виявити частку міжбанківських
кредитів, які особливо підлягають системним ризикам, частку забезпечених
та незабезпечених кредитів, показати регіональну та галузеву структури
вкладень, а також обсяги довготермінових та короткотермінових позичкових
операцій (22, с.11(.

Для забезпечення збалансованості структури джерел фінансування, з одного
боку, їх доцільно формувати залежно від кон’юнктури ринку, об’єктів
кредитування, прибутковості активів та їхньої оборотності, з іншого боку
– це активізація структури пасивів і активів, яка пов’язана з якісним
удосконаленням уже існуючих видів та пошуком можливих варіантів
модифікації банківських продуктів і послуг, не тільки для задоволення
потреб наявних клієнтів, а також для освоєння нових сегментів ринку
банківського обслуговування.

Специфічність банківського менеджменту та динаміки циркуляції грошових
потоків створюють реальну можливість для знаходження оптимального
сполучення різних напрямів поточної фінансової діяльності відповідно до
рівня ліквідності й ризику.

Таким чином, завдання оптимізації полягає в постійному виборі з безлічі
певних видів кредитно-інвестиційної діяльності банку такого набору, який
дозволяє одержати максимальний результат із мінімальними витратами.

До того ж обсяг прибутку комерційного банку залежить від деяких чинників
зовнішнього оточення. Для обліку та аналізу цих чинників, а також
вирішення завдання ефективного використання фінансових ресурсів банку
пропонується наступна модель:

де N – кількість виконаних операцій?

T – період дії операції?

t – період дисконтування?

Ri – прибуток від і-й операції?

r – реальна ставка прибутковості?

( – ваговий коефіцієнт за критерієм прибутковості і-й операції?

K1, K2,…, Kn – коректуючи коефіцієнти, які відображають фактори
зовнішнього

економічного середовища?

Зп.і – постійні витрати діяльності банку?

Зв.і – витрати, пов’язані з вибором найоптимальнішого рішення.

Наповнення моделі здійснюється у три етапи. На першому етапі з
використанням результатів попереднього ранжирування прогнозної
прибутковості фінансових операцій формуються варіанти поточного портфеля
банківських операцій. Прогнозування прибутковості фінансових операцій –
це самостійний вид аналізу, тому, щоб оцінити ефективність напрямів
використаних фінансових ресурсів процедура прогнозування має
розглядатися як необхідна умова побудови моделі управління ефективністю.
На другому етапі розраховуються узагальнені витрати банку, і на третьому
етапі аналізуються показники ефективності розглянутих варіантів
поточного портфеля фінансових операцій банку.

Необхідною умовою підвищення вірогідності результатів щодо оцінки
ефективності використаних фінансових ресурсів є облік показників ризику,
для визначення яких застосовується оцінка ймовірності успішної
реалізації включених до поточного портфеля напрямів розміщення
фінансових ресурсів. Облік показників ризику містить можливі коливання
рівня інфляції, які враховуються безпосередньо при дисконтуванні
фінансових потоків. Показники ризику пропонується використовувати на
завершальному етапі оцінки як результатів, так і витрат (70, с.37-38(.

Запропонована методика не претендує на повноту аналізу, але в будь-якому
випадку постійний якісний аналіз дозволить швидко та наявно на базі
доступної інформації одержати загальну картину стану фінансових вкладень
для прийняття обґрунтованого рішення. Обмежена кількість варіантів
напрямів використання фінансових операцій поточного портфелю
комерційного банку може виступати як недолік моделі, однак вартість
запропонованого методу полягає в його простоті, доступності
інформаційного наповнення та високої вірогідності одержаних результатів.

Надзвичайно важливим також є процес формування банківських пасивів,
оптимізація їх структури і, у зв’язку з цим, якість управління всіма
джерелами грошових коштів, що утворюють ресурсний потенціал комерційного
банку. У широкому тлумаченні під управлінням пасивними операціями
розуміють діяльність, пов’язану із залученням коштів вкладників та інших
кредиторів та визначенням відповідної комбінації джерел коштів для
даного банку. У більш вузькому змісті під управлінням пасивними
операціями розуміють дії, спрямовані на задоволення потреб банку в
ліквідності шляхом активного пошуку та залучення позичених коштів.

Стратегія управління відносно пасивних операцій враховує співвідношення
між витратами на залучення коштів та доходами, які можна буде отримати
від вкладення цих коштів у позики, цінні папери та інші активи.
Відповідно, взаємозв’язок між управлінням активними та пасивними
операціями має вирішальне значення для прибутковості комерційного банку.
При аналізі структури пасивних операцій необхідно звернути увагу на:

співвідношення власних та залучених коштів?

рівень залежності від міжбанківського ринку. Частка міжбанківських
кредитів у сукупному обсязі залучених коштів не повинна перевищувати
10%-12%?

частку стабільних залишків на рахунках до запитання та на рахунках
населення, яка повинна становити 70%-75% залучених коштів?

рівень залежності від різних секторів ринка депозитів, особливо від
коштів населення, яке найбільше піддається паніці під час фінансових
криз?

тривалість використання залучених ресурсів, що дозволяє оцінювати
політику банку у сфері управління ресурсами.

Класифікація активів і пасивів, їх подальший структурний аналіз дозволяє
розробити конкретні методи їх оцінки. Один із варіантів розглянутий
нижче:

класифікація активів та пасивів за чутливістю до змін відсоткових ставок
та термінів?

визначення величин відсоткової ставки та суми за кожним видом активів та
пасивів?

аналіз даних за допомогою відповідного інструментарію та критеріїв
оцінки (22, с.11(.

До групи активів, чутливих до змін відсоткової ставки, слід відносити
позики, видані за плаваючими відсотковими ставками, позики, що
погашаються, банківські інвестиції з наступаючим терміном погашення, а
також платежі за позиками з фіксованими відсотковими ставками, що
підлягають погашенню. До відсотково-чутливих пасивів відносять
короткотермінові позики, депозитні сертифікати та сертифікати грошового
ринку з термінами, що закінчуються, а також прив’язані до плаваючих
відсоткових ставок зобов’язання.

Слід додати, що деякі активи та пасиви стають відсотково-чутливими у
міру настання терміну їх розміщення чи залучення.

Таким чином, до елементів стратегії управління, що пов’язані з
формуванням структури активів і пасивів належать аналіз тенденцій в
динаміці окремих груп балансових даних з подальшим прогнозом розвитку
структури активів і пасивів банку, збір та обробка інформації про
ринкові відсоткові ставки за пасивними та активними операціями в
банківській системі й по конкретному регіону. Особливу увагу слід
приділяти оцінці чутливості до змін відсоткових ставок, розробці методів
управління співвідношенням активів і пасивів, чутливих до зміни рівня
відсоткових ставок, методів перевірки різних стратегій управління
активами та пасивами.

Формування структури активів і пасивів має безпосереднє відношення до
управління банківськими ризиками. Той факт, що банк здійснює одночасно
операції із залучення та розміщення коштів, зумовлює наявність
додаткових факторів ризику, а також особливого підходу до обмеження їх
впливу.

Ризики активно-пасивних операцій пов’язані, перш за все, з рівнем так
званого відсоткового ризику, під яким розуміють можливість втрат через
непередбачену, несприятливу для банку зміну відсоткових ставок, що
призводить до скорочення, зведення до нуля чи негативної величини маржі
банку. Відсотковий ризик викликається розбіжністю обсягу зобов’язань та
вимог банку з фіксованою відсотковою ставкою, що мають однакові терміни
виконання.

Банк може управляти своїм відсотковим ризиком, змінюючи тривалість
(терміни розміщення та залучення) своїх активів і пасивів, суми
відсотково-чутливих активів і пасивів, рівень дохідності з
відсотково-чутливих активів, діапазон мінливості відсоткових ставок.
Керівництво банку може проводити або агресивну, або захисну, або помірну
політику у сфері управління відсотковим ризиком.

Ризик ліквідності пов’язан з неможливістю швидкої конверсії фінансових
активів у платіжні засоби без втрат. Управління ризиком ліквідності у
плані активних операцій зводиться до продажу (ліквідації) ліквідних
активів, а у плані пасивних операцій – до швидкого залучення нових
джерел коштів. Однак, не менш важливим підходом є дотримання певних
пропорцій між активами та пасивами.

Управління кредитним ризиком передбачає оцінку та регулювання приросту
обсягів позичкової заборгованості та інвестицій, рівня їх
диверсифікованості, а також визначення діапазону допустимих коливань
відповідних показників, наприклад, відношення резерву на можливі втрати
з позик до загальної суми позичкової заборгованості.

Валютний ризик являє собою небезпеку валютних втрат при проведенні
зовнішньо-торгівельних, кредитних, валютних операцій, операцій на
фондових та товарних біржах унаслідок зміни вартості активів, пасивів та
грошових вимог і зобов’язань у зв’язку з коливанням обмінних курсів.
Будь-який банк, коли сума його вимог в іноземній валюті перевищує суму
його зобов’язань в ній, ризикує понести втрати, якщо курс даної валюти
почне знижуватися. Загроза втрат для банку існує також, коли сума його
зобов’язань в іноземній валюті перевищує суму його вимог у ній, якщо
курс даної валюти почне підвищуватися.

Слід зауважити, що не всі банки підлягають впливу сукупності
перерахованих вище ризиків. На підставі оцінок ризикованості кожного
клієнта чи окремої сфери діяльності з наступним агрегуванням даних може
бути створена ефективна система управління ризиками, головним завданням
якої є визначення міри допустимості та виправданості того чи іншого
ризику та прийняття оптимального рішення. Розробка систем управління
ризиками активно-пасивних операцій дозволяє керівництву банку виявити,
локалізувати, виміряти та проконтролювати той чи інший вид ризику і, тим
самим, мінімізувати його вплив.

Важливою складовою управління активами та пасивами поряд із необхідністю
проведення комплексного структурного аналізу активів та пасивів,
розробки методів їх оцінки, визначення поточного рівня та прогнозування
банківських ризиків є, на нашу думку, побудова в комерційному банку
адекватної організаційної структури, яка забезпечувала б постійну участь
вищого керівництва у процесі прийняття рішень у сфері управління
активно-пасивними операціями, а також передбачала б жорсткий контроль за
виконанням прийнятих рішень.

1.3. Організаційна структура банку як фактор оптимізації ресурсної бази

Організаційна структура конкретного банку повинна бути адекватною колу
та обсягам здійснюваних операцій (говорити про економічну доцільність не
доводиться, оскільки роботу окремих підрозділів важко оцінити в
кількісному вимірі).

Удосконалення організаційної структури має сприяти поліпшенню
керованості банком, кращій координації дій підрозділів, загальному
підвищенню ефективності роботи. Цього можна досягти двома прямо
протилежними способами:

збільшення витрат на створення нових підрозділів для виконання
додаткових функцій та обсягів роботи (що доцільно насамперед для баків,
які розвиваються)?

пошуком резервів скорочення витрат – для надмірних систем, які
відчувають труднощі з подальшою діяльністю існуючих організаційних
структур. Саме через такі проблеми деякі системні банки замість
балансових філій створили територіально відокремлені безбалансові
відділення.

Ще один вагомий фактор, що впливає на сучасні банківські установи: зі
зміною технологічних та економічних параметрів ринку змінюється й
структура кадрових потреб банків (69, с.29(. Скорочується штат
працівників, вивільнених завдяки комп’ютеризації та автоматизації від
виконання рутинних обов’язків, зростає попит на кваліфікованих фахівців
з високим рівнем комп’ютерної підготовки. Знанням нових банківських
продуктів і технологій – спеціалістів з фінансового, системного аналізу,
планування, з операцій із цінними паперами та інвестиціями.

Крім потреби у фахівцях середнього рівня ієрархічної структури, при
розробці управлінських рішень стосовно УАП виникає необхідність у
керівному органі, який би координував роботу підрозділів, вирішував
комплексні проблеми, що входять за межі компетенції окремих підрозділів,
мав доступ до необхідної інформації та забезпечував колегіальність
рішень. Як свідчить дослідження ці функції виконує Комітет з управління
пасивами і активами (КУПА).

КУПА підпорядковується безпосередньо Правлінню банку. Його повноваження
визначено положенням про КУПА та деталізовано у правилах, положеннях і
процедурах, затверджених Правлінням банку. До складу КУПА входять Голова
Правління, заступники, які відповідають за управління активно-пасивними
операціями, керівники відповідних підрозділів.

Основні завдання КУПА:

визначення стратегії банку, розгляд і затвердження стратегічного та
оперативного планів, бюджетів, змін до них, участь у розробці політики?

аналіз ринкових тенденцій щодо процентних ставок, встановлення
процентних ставок за наданими та залученими коштами?

оцінка тенденцій основних показників діяльності: прибутку, прибутковості
активів, прибутковості капіталу, чистої процентної маржі, спреду?

аналіз вкладень та ресурсів із метою диверсифікації зобов’язань,
запобігання надмірній концентрації активів, розгляд відповідних положень
і лімітів?

оцінка загально банківської позиції щодо прийнятих ризиків (ризику
процентної ставки, ліквідності, кредитного, валютного), розподіл коштів
на основі зваженого ризику, вибір засобів хеджування?

підготовка висновків для Правління банку, директив та наказів
підпорядкованим підрозділам.

Визначення стратегії банку тісно пов’язане з його організаційною
структурою. Адже для реалізації намірів необхідна структура, яка дасть
змогу динамічно управляти діяльністю установи (якщо вона неадекватна, то
гальмуватиме розвиток системи). Проектування структури базується на
стратегічних планах? з їх зміною відбуваються зміни і в організаційній
структурі.

Стратегічне управління включає два взаємодоповнюючі процеси: вибір
стратегічних позицій та управління в реальному часі. Можливості
вітчизняних банків щодо планування власної діяльності зумовлені
насамперед зовнішнім середовищем – економічною та політичною
нестабільністю. Це призводить до невизначеності макроекономічних
показників (приросту грошової маси, ВНП, інфляції)? параметрів ринків,
на яких доводиться працювати? мінливості законодавчого поля та правового
регулювання. Тому для банків часовим горизонтом планування, у рамках
якого розробляються прогнозні показники, є рік? оперативне планування
проводиться з розбивкою на квартали (місяці).

Розвиток планування гальмують фактори суб’єктивного характеру:

самовпевненість керівництва та не усвідомлення необхідності планування?

не розробленість методологічних засад і засобів планування в умовах
нестабільної економіки.

Запитанням «Чи плануєте ви свою діяльність, і за якими параметрами?»
можна поставити в глухий кут багатьох голів правління банків, які
сьогодні рвуться до першої двадцятки (68, с.12(.

Плавання за своєю суттю є процесом формування цілей при передбачуваних
обмеженнях з урахуванням початкових умов. При цьому існують певні вимоги
до постановки цілей:

вимірюваністю та конкретність. Для банку – це встановлення цільових
значень показників прибутковості, обсягу прибутку, чистої процентної
маржі?

упорядкування цілей у часі – тобто визначення послідовності та термінів
їх здійснення?

реалістичний підхід, що визначається наявними ресурсними обмеженнями та
впливом зовнішніх чинників?

узгодженість, тобто досягнення одних цілей не повинно перешкоджати
досягненню інших. Аспектом узгодженості є їх відповідність за напрямами
діяльності (функціональний рівень) та за підрозділами.

При складанні планів враховуються фактори, які впливають на прийняття
рішень при управлінні активами та пасивами, а саме:

оцінка економічних умов, що визначають середовище, в якому працює банк?
ці умови є визначальними при встановленні процентних ставок, попиту на
банківські продукти та послуги, забезпечення ресурсами?

аналіз конкурентів, який допомагає розробити політику щодо встановлення
плати за надані та залучені кошти, тарифи?

оцінка потенційних можливостей зростання банку залежно від умов ринку,
конкурентного оточення, внутрішніх ресурсів.

Суть управління активами та пасивами полягає у формулюванні стратегії та
здійснення заходів, які допомагають привести структуру балансу банку у
відповідність із його стратегічними програмами. Узагальнюючим моментом,
якому підпорядковується управління, є формулювання завдання (місії). Як
і будь-яка інша комерційна структура, банк прагне максимізувати свою
ринкову значущість при збереженні прийнятного рівня ризику. Проте для
вітчизняних банків зробити ринкову оцінку акцій практично неможливо,
тому завдання формулюється, як правило, у термінах прибутковості та
ризику.

1.4. Управління Ліквідністю комерційного банку

Стратегія управління відносно формування структури пасивів і активів
насамперед повинна забезпечити належний рівень ліквідності. Проблема
підвищення ліквідності комерційних банків – одна з важливих у
регулюванні діяльності банків. Саме тому показники ліквідності належать
до групи показників оцінки фінансового стану банку і деякі закордонні
аналітики ставлять на перше місце за ступенем їх важливості для
діяльності кредитної установи в цілому.

Термін «ліквідність» (від лат. Liquidus – рідкий, плинний) у буквальному
значенні слова означає легкість реалізації, продажі, перетворення
матеріальних цінностей на кошти.

Розглянемо ліквідність як багаторівневу систему, яка виглядає так:

ліквідність банківської системи держави?

ліквідність комерційного банку?

ліквідність балансу банку?

ліквідність активів?

ліквідність клієнтів.

Ліквідність банківської системи залежить від того, наскільки ліквідна
держава в цілому, а також її окремі комерційні банки. Вона пов’язана з
загальноекономічною ситуацією країни сьогодні. Політична стабільність,
правове забезпечення банківської діяльності, розвиток економіки,
фінансова стабільність, темп інфляції, зайнятість, регулювання
банківської діяльності, система безготівкових розрахунків це ті фактори,
які визначають ліквідність банку. Наприклад, швидкі темпи інфляції
визначають короткостроковий характер основної частки пасивів банків, а
це загрожує ліквідності банку і підвищує вимоги до неї. Зворотним
прикладом є чітко розроблений у законодавстві механізм стягнення майна
боржника при неповерненні кредиту, що підвищує надійність активів банку,
а також, швидкість перетворення їх на гроші, тобто і ліквідність банку.

На ліквідність банківської системи безпосередньо впливають і інструменти
грошово-кредитної політики держави. Серед основних інструментів слід
виділити такі: облікова ставка НБУ та норма банківських резервів.
Наприклад, високі норми резервування підривають ресурсну базу банків і
змушують їх до більш ризикових операцій. Це знижує якість активів і, як
наслідок, ліквідність банків. Наведені процеси, які безпосередньо
впливають на послаблення ліквідності банків, багато в чому
взаємопов’язані й потребують здійснення системи заходів, у тому числі й
з боку держави.

Ліквідність банку – це здатність банку забезпечити своєчасне виконання
своїх грошових зобов’язань, яка визначається збалансованістю між
строками і сумами погашення активів та строками і сумами виконання
зобов’язань банку, а також строками і сумами інших джерел і напрямів
використання коштів (надання кредитів, інші витрати) (42, с.16(.

У сучасній банківський практиці не має єдиного підходу до розуміння
поняття ліквідність банку. Так, у працях О.І. Лаврушина ліквідність
банку передбачає «своєчасне виконання всіх взятих на себе зобов’язань, у
тому числі тих, які можуть виникнути в майбутньому». При цьому джерелами
засобів для виконання зобов’язань є готівка банку, виражена в залишках
грошей у касі і на кореспондентських рахунках? активи, які можна швидко
перетворити на готівку? міжбанківські кредити, які при необхідності
можна отримати з міжбанківського ринку або від центрального банку (7,
с.127(.

Д. Олійник трактує «банківську ліквідність» як:

спроможність банку своєчасно відповідати за своїми зобов’язаннями?

можливості щодо використання активу як засобу платежу з огляду на його
здатність зберігати свою номінальну вартість незмінною?

спроможність банку проводити активні операції (61, с.28(.

Більш узагальнене розуміння цього поняття пропонує І.В. Ларіонова. Під
ліквідністю комерційного банку вона розуміє «здатність банку ефективно
фінансувати активи та брати на себе зобов’язання, а також виконувати
вимоги щодо погашення боргу та зменшення обсягу депонованих коштів у
постійно змінних умовах щоденної діяльності. Ліквідність банку – це
здатність купувати готівкові гроші на фінансовому та грошових ринках або
в центральному банку за розумною ціною для забезпечення своєчасності
платежів за своїми зобов’язаннями і задоволення потреб клієнтів у
позичкових коштах» (51, с.213(. І.В Ларіонова основний акцент у цьому
визначенні робить на фінансову стійкість банку та його надійність, тому
що ці характеристики дозволяють банку позичати гроші на фінансовому та
грошовому ринках, а також у центральному банку. Особливо підкреслюється
те, що позики повинні бути позичені за розумною ціною. І.В. Ларіонова
пропонує для вирішення дослідженої проблеми проводити позики в розумних
межах та кредитоспроможною кредитною установою. Визначення ліквідності
банку передбачає, що можуть виникати труднощі щодо проведення платежів
по кореспондентському рахунку, однак вони повинні мати короткостроковий
характер і не бути пов’язані з довгостроковими проблемами, а також не
повинні обходитись банку занадто дорого.

Отже, досліджуючи взаємозв’язки між означене ними підходами до
визначення ліквідності банку доходимо висновку, що ліквідність
комерційного банку означає можливість банку своєчасно і повно
забезпечувати виконання своїх боргових і фінансових зобов’язань перед
усіма контрагентами, що визначаються наявністю достатнього власного
капіталу банку, оптимальним розміщенням і величиною коштів за статтями
активу і пасиву балансу з урахуванням відповідних термінів. Ліквідність
комерційного банку базується на постійній підтримці об’єктивно
необхідного співвідношення між трьома складовими – власним капіталом
банку, залученими та розміщеними коштами шляхом оперативного управління
їх структурними елементами.

Ліквідність банку може бути визначена як запас і як потік, тобто
ліквідність є статична (запас) і динамічна (потік).

Статична ліквідність – ліквідність банку, що визначена на конкретний
термін часу, на певну дату. Тобто, на будь-яку дату проводиться «зріз»
всіх операцій, оцінка активів, які можна перетворити на готівкові кошти
і визначається виконання зобов’язань банку на необхідну дату. Це
обмежений підхід, оскільки до уваги не беруться ліквідні кошти, які банк
може отримати на кредитних ринках у вигляді притоку фінансових ресурсів.

Динамічна ліквідність – ліквідність банку визначена на конкретний час,
але з урахуванням прогнозу стану ліквідності на наступний період. Справа
в тому, що статична ліквідність може бути повною при умові, що
наступного дня банк повинен виплатити великий депозит. Динамічна
ліквідність може бути короткостроковою та довгостроковою.
Короткострокова ліквідність визначається з урахуванням прогнозу стану
банку на термін понад один рік.

Статичну і динамічну ліквідність можна поділити за степенем повноти:
повна, задовільна, незадовільна. Повна ліквідність банку дає можливість
виконувати наявні зобов’язання, не порушаючи троки або інші критерії.
Задовільна ліквідність банку – стан ліквідності, при якому банк порушує
зобов’язання тільки по платежах, пов’язаних з
адміністративно-господарськими витратами. Усі інші види порушень
свідчать про незадовільну ліквідність.

Українська банківська практика орієнтується на ліквідність як на запас.
Тому допускається ряд помилок, якими не передбачаються врахування
опосередкованих зв’язків у системі управління банківською ліквідністю:

Стосується запасу ліквідних коштів розміщених у кредитах. За умов
неповернення, прострочення та пролонгації кредиторської заборгованості
реальний обсяг запасу фактично зменшується на суму останньої. А тому
грошові потоки мають тенденцію до подовження строку їх кругообігу. Тому
показники повинні відображати фактичне продовження можливих строків
погашення позик внаслідок їх пролонгації або прострочки. А отже, існує
потреба брати до уваги строки пролонгації та пор строчки наданих
кредитів, кредитоспроможність позичальників та механізм погашення
кредитів.

За умов інфляційної економіки реальний запас ліквідних коштів має
тенденцію до знецінення. За даних умов кошти недоцільно тримати в
запасах, вони повинні обертатися і приносити дохід як засіб від
знецінення. Тобто кошти потребують обігу – потоку.

Ґрунтуючись на понятті запасу, існує думка, що банки, маючи у власності
значні суми основних засобів (нерухомості) більше забезпечені ліквідними
коштами. Але в даному випадку може йтися лише про загальну ліквідність.
Адже забезпечити короткострокову ліквідність неможливо шляхом реалізації
майна, враховуючи тривалість процесу реалізації. Як можливий варіант
банк може розмістити конкретний обсяг фінансових ресурсів у такі форми
активів як касова готівка з короткострокові державні цінні папери. Інший
варіант може передбачати розміщення аналогічної суми у банківські
будівлі та іншу нерухомість. У першому і у другому варіанті буде
однаковий коефіцієнт загальної ліквідності, оскільки показник відображує
співвідношення між всіма зобов’язаннями банку і його активами. Отже,
запас ліквідних активів однаковий. Проте механізми грошових потоків
різні.

Коефіцієнти ліквідності недостатньо правильно відображають необхідність
у ліквідних коштах. Наприклад, банк. у якого загальний коефіцієнт
ліквідності дорівнює 80,0% може бути фактично більш ліквідним як банк з
коефіцієнтом 60,0%, якщо у першого вклади стабільні, а у другого мають
тенденцію до вилучення. Недолік цієї ситуації полягає у тому, що для
точного визначення потреби в ліквідних коштах і оптимізації їх обсягу
необхідно враховувати динаміку потоку.

Висновок полягає в тому, що зазначені нормативи ліквідності не несуть
інформації щодо обсягів ліквідних коштів на час між періодами звітності.
Наведені аргументи свідчать про необхідність виміру саме динаміки потоку
ліквідних коштів. Враховуючи наведені зауваження, показники більшою
мірою виконують роль нормативів контролю, ніж інструментів попереднього
інформування про можливі недоліки у роботі банку. Розглядаючи
ліквідність як потік, враховується здатність банку отримувати кредит на
міжбанківському, фондовому та інших ринках і забезпечувати надходження
готівкових грошей від операційної діяльності.

Розглянемо поняття ліквідності балансу. Баланс вважається ліквідним,
якщо його стан дозволяє за рахунок швидкої реалізації коштів по активу
покривати термінові зобов’язання по пасиву. Можливість швидкого
перетворення активів банку на грошову форму для виконання його
зобов’язань визначається такими чинниками:

структура активів банку: чим більше частка першокласних ліквідних коштів
у загальній сумі активів, тим вище ліквідність банку?

структура пасивів банку: підвищення питомої ваги вкладні до запитання та
зниження частки строкових вкладів зменшує ліквідність балансу? також на
рівень ліквідності балансу впливає надійність депозитів і позик,
отриманих банком від інших кредитних установ?

ступінь ризику, притаманний окремим активним операціям: чим більша
частка високоризикових активів у балансі банку, тим нижча його
ліквідність?

відповідність термінів розміщення коштів термінам залучення ресурсів:
рівновага в балансі між сумою і терміном вивільнення коштів по активу в
грошовій формі і сумою і терміном майбутнього платежу по зобов’язаннях
банку забезпечується в тому випадку, коли пасив по терміну такий, як і
актив.

Ліквідність балансу банку оцінюється за допомогою розрахунку спеціальних
показників – нормативів ліквідності: норматив миттєвої ліквідності,
норматив поточної ліквідності, норматив короткострокової ліквідності.
Згідно з цими нормативами змога комерційного банку виконувати свої
платіжні зобов’язання оцінюються шляхом зіставлення окремих його активів
з іншими статтями балансу, при чому норматив встановлюється як певне
мінімальне значення активів стосовно цих статей.

На нашу думку, оцінка дотримання банком сукупності економічних
нормативів має охоплювати, крім обов’язкових, встановлених Національним
банком, ще й додаткові, встановлені банком для себе самостійно, виходячи
з необхідності дотримання оптимального співвідношення між строками і
сумами залучення пасивів і розміщення коштів в активах, які б
відповідали їм за строками депозитів, наприклад, строками до трьох
місяців, від трьох до шести місяців, від шести до одного року та понад
один рік.

Ліквідність активів є однією з найбільш вагоміших характеристик їх
якості. Класичне визначення ліквідних активів комерційних банків
наводиться у «Банківській енциклопедії» під редакцією доктора
економічних наук, професора А.М. Мороза: «Ліквідні активи – банківські
кошти, вкладені в майно, що швидко реалізується та розміщенні в інших
банках і цінних паперах на тривалий строк» (6, с.216(.

Згідно з міжнародними банківськими стандартами активи банку за ступенем
їх ліквідності можна розділити на три групи:

ліквідні кошти, що знаходяться в негайній готовності, або першокласного
ліквідного засобу: каса, кошти на коррахунку, першокласні векселя і
державні цінні папери?

ліквідні засоби в розпорядженні банку, що можуть бути перетворені на
кошти. Йдеться про кредити й інші платежі на користь банку з термінами
виконання в найближчих 30 днів, умовно реалізованих цінних паперах,
зареєстрованих на біржі (як і участь в інших підприємствах та банках), і
інших цінностях (включаючи нематеріальні активи)?

неліквідні активи – це прострочені кредити і ненадійні борги, будинки і
спорудження, що належать банку і відносяться до основних фондів.

Оскільки при нестачі ліквідних коштів підприємства-клієнти звертаються
до банку за позикою або знімають залишки коштів зі своїх депозитів,
ліквідність кредитної установи визначається ліквідністю його клієнтів,
яка в свою чергу являє собою ліквідність кредиторської заборгованості.
Ступінь кредитоспроможності позичальника банку робить істотний вплив на
своєчасне повернення позичок і тим самим на ліквідність балансу банку:
чим більше частка високоризикових кредитів у кредитному портфелі банку,
тим нижча його ліквідність.

Розглянемо залежність управління ліквідністю від належності банку до
того чи іншого типу:

за масштабом діяльності (великі та малі? оптові та роздрібні)?

за універсалізацією або за характером діяльності (універсальні та
спеціалізовані)?

за кількістю філій (однофілійні та багатофілійні)?

за територіальною структурою операцій (регіональні і міжнародні)?

за формою власності (державні, колективні (АТ, ТОВ або кооперативні
банки), приватні.

Детальніше зупинимось на кожному з типів банків. Порівняємо управління
ліквідністю малих та великих банків з точки зору переваг та недоліків.
Великі банки більш залежні від макроекономічних факторів. На малі банки
ці фактори впливають більш побічно, повільно та гладжено. Виключенням є
економіко-правові заходи держави, спрямовані безпосередньо на малі
банки. Наприклад, підвищення мінімального розміру уставного капіталу
банку. У великих банків більше коштів для коригування ліквідності. Якщо
малий банк може в основному використовувати лише управління активами,
тоді як великий банк – і управління пасивами, оскільки імідж великого
банку дозволяє залучати ресурси швидко, дешевше і надовго. Метод
швидкого коригування ліквідності шляхом управління пасивами практично
закритий для малих банків. Тому малі банки основну увагу при управлінні
ліквідністю роблять на середньострокову та довгострокову ліквідність.
При цьому вони використовують метод трансформації активів, при якому
менше ризик, але цей метод, по-перше, менш прибутковий, ніж метод,
оснований на позиках ліквідних засобів? по-друге, не є дешевим способом
управління ліквідністю, тому що продаж активів означає, що банк втрачає
свої майбутні доходи, що могли бути отримані за допомогою цих активів.

Кожний банк задовольняє свої потреби, впроваджує свою власну політику
управління ліквідністю, не враховуючи глобальних і перспективних
ресурсних вимог у масштабі банку. Тому банк повинен зважувати збитки від
одночасної нестачі та надлишків. Якщо вони перевищують витрати на
переміщення ліквідних активів, то необхідно надавати права центру
регулювати ліквідність централізовано. При перевищенні витрат на
переміщення над збитками від надлишків, управління ліквідністю банку
повинно бути централізованим.

Розглядаючи управління ліквідністю в регіональних банках необхідно
зауважити, що воно якісно подібне управлінню у спеціалізованих банках..
Вони також повинні максимально налагодити вхідний потік інформації про
свій географічне визначений сегмент ринку, а не фінансово відокремлений,
як у випадку зі спеціалізованими банками. Процес управління ліквідністю
у міжнародних банках подібний процесу управління в універсальних банках.
Їм властиві ті самі недоліки та позитивні якості и управлінні
ліквідністю, що й універсальним банкам. Як правило, міжнародні банки є
універсальними.

І останній тип банків – за формою власності. Розглянемо колективну форму
власності на прикладі організаційно-правової форми у вигляді
акціонерного товариства. Особливістю процесу управління ліквідністю в
акціонерному банку є управління акціонерним капіталом, регулювання ринку
своїх акцій, можливість залучення нових коштів шляхом додаткової емісії.
При необхідності нарощування власних безкоштовних ресурсів банк може
розпочати скуповування своїх акцій нижче за номінал і ціни попередньої
реалізації. Особливістю управління ліквідністю державних банків може
стати певне обмеження в управлінні активами для регулювання ліквідності.
Наприклад, у багатьох країнах існують законодавчі обмеження при
приватизації державних організацій.

Ризик ліквідності – це ймовірність втрат, які понесе банк, якщо не зможе
задовольнити вимоги кредиторів. Даний ризик можна зменшити, збільшуючи
обсяг ліквідних коштів, до яких банк має доступ у кожний конкретний
момент часу. Однак це спричиняється до втрат доходів. Тому керівництву
потрібно постійно шукати компроміс між рівнем ліквідності та
прибутковості.

Перспективною стратегією управління ліквідністю є збалансований підхід
до УАП, коли частина очікуваного попиту на ліквідні кошти забезпечується
за рахунок грошових коштів (каса та коррахунки в банках), надходжень від
погашення кредитів, цінних паперів, тоді як інші потреби задовольняються
за рахунок залучення міжбанківських кредитів, припливу депозитів, емісії
боргових цінних паперів. Здавалося б, для визначення позиції ліквідності
цілком природно розглядати активну та пасивну частини балансу спільно.
Проте на практиці для цього необхідно створити певні умови. По-перше,
менеджерам, відповідальним за управління ліквідністю, потрібно мати
інформацію щодо діяльності всіх підрозділів банку, причетних до
залучення та розміщення коштів. Крім того, внутрішніми положеннями банку
повинні передбачатися можливість координації та контролю з боку
спеціалістів з управління ліквідністю за проведенням активно-пасивних
операцій, а також розкриватися процедури узгодження рішень. З огляду на
оперативність рішень, які приймаються при поточному контролі
ліквідності, багатоваріантність можливих умов і наслідків при
довгостроковому плануванні ліквідності, особливого значення для
успішного управління набуває методологічне та програмне забезпечення
процесу прийняття рішень.

При плануванні й аналізі ліквідності корисною та ефективною виявляється
концепція фінансових потоків, коли операції банку розглядають як рух
грошових коштів у вигляді надходжень та вибуття, що постійно
відбувається в процесі роботи установи. На відміну від балансу, який
відображає вартість активів, зобов’язань і капіталу в конкретний момент
часу, у звіті про фінансові потоки (звіт про джерела та використання
коштів) відображаються фінансові потоки за певний період. Звіт базується
на таких залежностях (69, с.118(:

Надходження до банку за певний період часу формують пропозицію ліквідних
коштів, а використані банком кошти – це результат попиту на ліквідні
кошти. Нетто-ліквідна позиція на певний момент часу визначається так:

Ефективність управління ризиком ліквідності залежить від низки факторів.
Найважливішими з яких є склад клієнтів, доступ до ринків ресурсів,
якість портфеля активів, навички менеджерів, відпрацьованість внутрішніх
процедур та інструментарію планування, задоволення потреб у ліквідних
коштах. У процесі управління ліквідністю необхідно вирішити такі
завдання:

своєчасно провести розрахунки за зобов’язаннями при прийнятних витратах?

задовольнити попит на кредити?

підтримати оптимальну з точки зору ліквідності та прибутковості
структуру активів і пасивів?

дотримуватися вимог щодо обов’язкових резервів, нормативів ліквідності.

Невідповідність обсягів попиту на ліквідні кошти можливостям банку щодо
їх задоволення тісно пов’язана з рівнем ризику процентної ставки.
Дефіцит чи надлишок ліквідних коштів визначається часовою структурою
активів і пасивів, співвідношенням працюючих і необхідних для
підтримання ліквідності коштів, що відповідно позначається на дохідності
й витратності операцій. Ризик процентних ставок – це зміни рівня чистої
процентної маржі при змінах ринкових ставок.

Серед ризиків, з якими стикаються банки у своїй діяльності, останніми
роками найбільшу увагу приділяють ризику процентних ставок унаслідок їх
мінливості та непередбаченості руху. Масштаб впливу ризику процентних
ставок на фінансовий стан банку спонукає розробляти складні засоби його
оцінки та контролю. Спроможність зменшити негативний вплив цього виду
ризику – вагома перевага у конкурентній боротьбі. Якщо ризик надмірний
або недостатньо контролюється та відстежується, це може призвести до
серйозної загрози прибутковості банку внаслідок коливання:

чистої процентної маржі при невідповідності обсягів активів і пасивів,
чутливих до змін процентних ставок?

вартості банківських активів, зобов’язань, позабалансових інструментів,
оскільки теперішня вартість майбутніх грошових потоків змінюється зі
зміною процентних ставок.

Щоб визначити ризик процентних ставок, поглиблено аналізують дисбаланси
ліквідності: для послідовності часових інтервалів визначають розриви
(гепи) – невідповідності активів і зобов’язань, чутливих до змін
процентних ставок. При оцінці чутливості ринкової вартості фінансових
інструментів до змін процентних ставок використовують аналіз
середньозважених термінів погашення (дюрацію).

При управлінні ризиком процентних ставок слід вирішувати такі завдання:

досягти цільового рівня чистої процентної маржі, спреду, стабілізації
чистого процентного доходу?

передбачити рух процентних ставок, визначити тенденції ринку?

встановити процентні ставки за залученими та наданими коштами, визначити
динамічну структуру активів і пасивів на підставі геп-аналізу та
дюрації?

використовувати засоби хеджування.

Джерелом валютного ризику є позиції балансового звіту банку, чутливі до
зміни валютного курсу. Валютний ризик – це ймовірність того, що рівень
прибутковості та капіталу зменшиться внаслідок зміни курсу валюти.
Ступінь цього ризику залежить від обсягів активів і пасивів,
деномінованих в інших валютах, та курсових змін. Якщо тенденції
валютного ринку керівництво банку може лише прогнозувати, то політика
щодо залучення та розміщення коштів у іноземних валютах залежить від
рівня прийнятого ризику. Банк, керівництво якого схиляється до
забезпечення рівня ризику, прагне підтримати закриту валютну позицію.
Очікування спекулятивних прибутків спонукають поглиблювати відкриту
валютну позицію у тому чи іншому напрямі. У світовій практиці широко
застосовуються засоби хеджування валютного ризику, вітчизняним банкам
використовувати їх нині заборонено. При управлінні валютним ризиком
менеджери банку повинні вирішувати завдання:

стабілізації прибутку від валютних операцій?

прогнозування змін валютного курсу та їхнього впливу на дохідність і
витратність операцій?

структуризації балансу з урахуванням валютного ризику?

дотримання економічних нормативів контролю валютних позицій.

Особлива увага керівництва банків і контролюючих органів до управління
капіталом пов’язана з функціями, які виконує капітал: забезпечення
фінансової надійності банку, підтримання довіри з боку кредиторів та
суспільства. Наявність певного, законодавчо встановленого розміру
капіталу є умовою створення банківської установи та розширення
діяльності. Сьогодні для багатьох українських комерційних банків
проведення капіталізації – це питання подальшого існування. Проблеми
пошуку її джерел мають як зовнішній щодо банку характер (брак
потенційних інвесторів, можливості більш прибуткового альтернативного
розміщення коштів), так і внутрішній (тенденція до зниження рівня
прибутковості операцій, конфлікти інтересів акціонерів). Тому часто
залучення акціонерів та реалізація їхніх фінансових інтересів
відбувається далеко не прозорими, з огляду не економічну доцільність,
шляхами.

Капітал є регулятором зростання банку. Встановлені економічні нормативи
– своєрідне попередження банку, який надто швидко збільшує обсяги своїх
кредитів та депозитів: він або повинен знизити темпи зростання, або
залучити додатковий капітал. При управлінні капіталом перед керівництвом
банку стоять наступні цілі:

дотримання вимог щодо капіталізації згідно з установленими нормативами?

визначення необхідного розміру капіталу залежно від обсягів здійснення
операцій, спектра послуг, прийнятного рівня ризику і планів майбутнього
розвитку?

оцінка можливостей нарощування капітальної бази – як за рахунок
зовнішніх джерел (залучення акціонерного капіталу, коштів на умовах
субординованого боргу), так і за рахунок прибутку?

підтримання оптимального співвідношення між інвестиціями прибутку на
розвиток банку та виплатами дивідендів акціонерам.

Таким чином інтегрований підхід до управління активами та зобов’язаннями
забезпечує належне з точки зору стратегії управління бачення
керівництвом комерційного банку його сьогоденних і майбутніх проблем.
Цей підхід базується на таких основних принципах:

Визначення стратегії та цілей, для досягнення яких керівництво повинно
якомога повніше контролювати обсяги, структуру, доходи та витрати як за
активами, так і за пасивами.

Контроль над активами повинен бути скоординований із контролем над
пасивами таким чином, щоб управління активами та пасивами
характеризувалося внутрішньою єдністю.

Головним елементом стратегії управління стосовно формування структури
активів і пасивів є прибутковість. При цьому слід враховувати, що доходи
та витрати відносяться і до активних, і до пасивних статей балансу.

Управління ризиками є актуальним завданням, для вирішення якого
необхідно подбати про методологічне, організаційне, інформаційне та
програмне забезпечення.

Розглянуті проблеми формування ефективної структури активів і пасивів –
важливий аспект стратегії управління. Зрозуміло, що прибутковість банку
залежить не лише від точності й правильності поставлених цілей. Набагато
важливішими для успіху є кваліфікація співробітників банку та економічні
параметри ринку: рівень попиту на банківські продукти і послуги,
гострота конкуренції, темпи інфляції. Зауважимо також широкий спектр
стилів та методів управління діяльністю комерційного банку: економічні у
витратах лідери часто приводять свої установи до успіху, тоді як ті, хто
надавав перевагу збільшенню розмірів банку чи підвищенню його безпеки,
опиняються серед останніх. Проте очевидно, що з розвитком банківської
системи залишається все менше аспектів управління комерційним банком,
якими можуть нехтувати сучасні банкіри.

Таким чином, ключовим елементом ефективної діяльності комерційних банків
України є комплекс заходів, спрямованих на оптимальне управління їхніми
активами і пасивами, що пов’язано із необхідністю реалізації двох
важливих завдань: по-перше, забезпечення ліквідності банку і,
відповідно, підтримання належного рівня його фінансової стійкості на
ринку? по-друге, забезпечення максимальної дохідності банківських
операцій, що є необхідною умовою прибуткового господарювання
комерційного банку як підприємства.

Очевидно, в умовах перехідної економіки із притаманною їй нестабільністю
кон’юнктури кредитного ринку управління насамперед має забезпечити
належну фінансову стійкість кредитної установи, бо нездатність
задовольняти потреби клієнтів у перерахуванні коштів (маються на увазі
операції не лише із поточними рахунками і депозитами, а й із кредитами)
може не просто підірвати конкурентні позиції на ринку чи навіть
призвести до банкрутства одного окремо взятого банку, а й викликати
низку фінансових проблем у багатьох інших банківських установах і в
кінцевому підсумку поставити під сумнів платоспроможність усієї
кредитної системи України.

На практиці реалізація зазначеного пріоритетного завдання може бути
забезпечена лише при застосуванні комплексу заходів, орієнтованих на
формування максимально ефективної структури активів і пасивів
комерційного банку, тобто збалансування структури залучених банком
ресурсів і зроблених вкладень для створення оптимальних умов щодо
підтримання ліквідності попри збереження прибутковості здійснюваних на
фінансовому ринку операцій. Ураховуючи те, що саме у трактуванні роботи
по формуванню структури активів і пасивів немає однозначного підходу до
визначення пріоритетів у формуванні відповідної політики банку, треба
визначити загальну основу у виборі таких пріоритетів виходячи із умов
перехідного періоду.

2. Аналіз процесу управління ресурсною базою

Акб «Форум»

2.1. Аналіз розподілу капіталу банку

Вивчення досвіду АКБ «Форум» свідчить, що стратегія управління відносно
формування структури активів і пасивів реалізується через спеціальний
підрозділ – «Комітет з управління активами та пасивами».

Проведене теоретичне дослідження свідчить про необхідність формування
ефективної структури пасивів і активів на підставі ретельного аналізу
проблем розвитку комерційного банку. Проаналізуємо фінансовий стан та
проблеми розвитку АКБ «Форум» в 2003 році.

На фінансовий стан банку та перспективи його розвитку впливає система
факторів, визначальним серед яких є рівень капіталізації. Тож
нарощування та поліпшення якості капіталу з метою забезпечення
фінансової стійкості та сталого розвитку є пріоритетним завданням АКБ
«Форум».

Упродовж 2003 року спостерігалася стійка тенденція до зростання
балансового статутного та регулятивного капіталу. Балансовий капітал АКБ
«Форум» порівняно з початком року збільшився на 589,2 тис. грн., або на
9,1% і на кінець року дорівнював 7038,8 тис. грн. Протягом 2003 року
обсяг балансового капіталу зріс в основному за рахунок збільшення обсягу
сплаченого статутного капіталу (на 166,4 тис. грн., або на 4,3%),
резервного фонду (на 116,2 тис. грн., або на 29,9%) та фінансового
результату поточного року (прибуток у 2003 році досяг 68,0 тис. грн.).

Частину, яка складає 57,2% балансового капіталу АКБ «Форум», сформовано
за рахунок сплаченого статутного капіталу, обсяг якого з початку року
збільшився на 9,9% і на кінець року становив 4028,5 тис. грн. Резервний
фонд на кінець 2003 року становив 504,7 тис. грн. (7,2% від загальної
суми балансового капіталу), результат минулих років – 1374,4 тис. грн.
(19,5%), результат поточного року – 168,2 тис. грн. (2,4%), інший
капітал – 962,9 тис. грн. (13,7%).

Оскільки банківський капітал виконує регулюючу функцію та сприяє захисту
від ризиків, у діяльності АКБ «Форум» дедалі важливішого значення
набуває нарощування регулятивного капіталу, обсяг якого з початку 2003
року збільшився на 491,1 тис. грн., або на 9,9% і на кінець року
становив 5434,3 тис. грн.

Одним із шляхів підвищення рівня капіталізації банку є залучення на
умовах субординованого боргу. За 2003 рік обсяг субординованого капіталу
АКБ «Форум» зріс на 58,9 тис. грн., або на 10,3% і на кінець року
становив 629,0 тис. грн.

Зазначимо, що сума іноземного капіталу в загальному обсязі статутного
фонду АКБ «Форум» за 2003 рік збільшилася на 53,7 тис. грн., або на 9,0%
і на кінець року становила 650,4 тис. грн. Обсяг іноземного капіталу
зріс в основному за рахунок збільшення надходжень капіталу з Австрії (на
48,8 тис. грн.), США (на 9,3 тис. грн.) і Великобританії (на 3,2 тис.
грн.).

Незважаючи на наявну тенденцію підвищення рівня капіталізації, для АКБ
«Форум» актуальною залишається проблема зростання обсягу капіталу та
поліпшення його якості.

Фінансова стійкість та ефективність діяльності АКБ «Форум» значною мірою
залежать від якості, стабільності його ресурсної бази, оптимального
співвідношення між статутним капіталом, резервним фондом, коштами
суб’єктів господарювання, вкладами населення, субординованим боргом,
міжбанківськими кредитами.

Ефективне управління банківськими пасивами сприяє зниженню рівня витрат
АКБ «Форум» та підвищенню рівня прибутковості його діяльності.

Упродовж 2003 року тенденція до зростання обсягів зобов’язань банку була
стійкою. Вони збільшувалися більш швидкими темпами, ніж банківський
капітал та активи.

Так, із початку 2003 року обсяг зобов’язань АКБ «Форум» зріс на 4957,6
тис. грн., або на 16,2%, і на кінець року становив 35498,2 тис. грн.
Збільшився обсяг усіх складових зобов’язань – коштів суб’єктів
господарювання, бюджету і позабюджетних фондів, фізичних осіб тощо. Слід
зазначити, що обсяги вкладів населення зростали майже удвічі швидше, ніж
обсяги зобов’язань банку в цілому, що свідчить про зміцнення довіри
населення до АКБ «Форум».

Структура зобов’язань АКБ «Форум» така: обсяги коштів суб’єктів
господарювання на кінець 2003 року становили 13829,2 тис. грн. (39,0%
від загальної суми зобов’язань)? вкладів фізичних осіб – 8437,9 тис.
грн. (23,8%)? міжбанківських кредитів та депозитів – 3980,9 тис. грн.
(11,2%)? коштів бюджету і позабюджетних фондів – 1887,3 тис. грн.
(5,3%)? коштів Національного банку України – 1358,4 тис. грн. (3,8%)?
субординованого боргу – 852,2 тис. грн. (2,4%)? сума цінних паперів
власного боргу – 483,6 тис. грн. (1,4%)? інших зобов’язань – 4668,7 тис.
грн. (13,1%). Найбільшою у зобов’язаннях банку є питома вага коштів
суб’єктів господарювання та вкладів фізичних осіб – 62,8%.

Протягом 2003 року в структурі зобов’язань АКБ «Форум» відбулися такі
структурні зміни: на 2,0 процентного пункту зросла частка вкладів
фізичних осіб? обсяги коштів бюджету та позабюджетних фондів збільшилися
на 1,0 процентного пункту? водночас на 2,0 процентного пункту зменшилися
обсяги коштів суб’єктів господарювання. Позитивною зміною можна вважати
збільшення частки строкових зобов’язань – з 24,2% на початок року до
26,2% за станом на кінець року, що свідчить про зміцнення стабільності
ресурсної бази банку.

Основною частиною зобов’язань АКБ «Форум» є кошти суб’єктів
господарювання. У 2003 році вони мали тенденцію до зростання, а це
засвідчує позитивні зрушення в діяльності суб’єктів господарювання.
Обсяги зазначених коштів збільшилися за 2003 рік на 1593,9 тис. грн.,
або на 13%. При цьому обсяги строкових коштів суб’єктів господарювання
зростали випереджаючими темпами і збільшилися на 702,6 тис. грн., або на
25%, станом на кінець року вони дорівнювали 3515,1 тис. грн., або 25,4%
від усіх залучених коштів суб’єктів господарювання.

На сьогодні вклади населення є одним із основних джерел формування
ресурсної бази АКБ «Форум». У загальній сумі зобов’язань вони становлять
23,8%. За 2003 рік обсяг цих вкладів збільшився на 1789,4 тис. грн., або
на 26,9%. У тому числі обсяги коштів фізичних осіб до запитання зросли
на 568,4 тис. грн., або на 27,3%, строкових коштів фізичних осіб – на
1220,9 тис. грн., або на 26,7%.

За станом на кінець 2003 року строкові вклади становили 5789,7 тис.
грн., або 68,6% від загальної суми вкладень? кошти фізичних осіб до
запитання – 2648,2 тис. грн., або 31,4% від вкладів фізичних осіб.

Безумовно, формуючи ресурсну базу за рахунок вкладів фізичних осіб, АКБ
«Форум» має стимулювати залучення довгострокових вкладів фізичних осіб,
оскільки лише вони є надійним і стабільним джерелом фінансування
довгострокових потреб економіки та стабільного розвитку самого банку.
Збільшення стабільної частини ресурсів АКБ «Форум» позитивно
позначається на їх ліквідності та послаблює залежність від
міжбанківських кредитів.

Обсяг міжбанківських кредитів та депозитів АКБ «Форум» у 2003 році
збільшився на 562,7 тис. грн., або на 16,5%, і на кінець року дорівнював
3980,9 тис. грн.

Сума коштів цінних паперів власного боргу за звітний період зменшилася
на 146,3 тис. грн., або на 23,2%, і на кінець 2003 року становила 483,6
тис. грн.

Скорочення обсягу цінних паперів АКБ «Форум» обумовлене передусім
вимогами Закону «Про обіг векселів в Україні», згідно з яким банки мають
право видавати переказні та прості векселі лише для оформлення грошового
обігу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Незважаючи на позитивні зміни в динаміці та структурі зобов’язань,
залишається актуальною проблема стабільності ресурсної бази АКБ «Форум».
На сьогодні лише близько третини зобов’язань банку має середньостроковий
і довгостроковий характер, що обмежує можливості довгострокового
кредитування реального сектору економіки та якісного економічного
зростання в Україні за інноваційною моделлю.

Для підвищення ефективності своєї діяльності АКБ «Форум» має вживати
заходи щодо збільшення обсягів та диверсифікації джерел залучених
коштів, особливо – довгострокових зобов’язань юридичних і фізичних осіб.

2.2. Управління структурою активів та пасивів банку

Збалансоване зростання обсягів активів, поліпшення їх якості є
необхідною передумовою стабільного функціонування і розвитку банку, його
позитивного впливу на розвиток економіки України.

У 2003 році зберігалася стійка тенденція і до зростання обсягів активів
АКБ «Форум». Зауважимо, що темпи їх приросту (14,3%) значно переважали
рівень інфляції (5,3%). З початку року обсяги загальних активів (не
скоригованих на резерви за активними операціями) збільшилися на 5690,9
тис. грн., і на кінець року дорівнювали 45414,4 тис. грн. Основна
причина цього – зростання обсягу кредитного портфеля на 4944,3 тис.
грн., або на 20,9%, що позитивно позначилося на економічній діяльності
суб’єктів господарювання.

Обсяг чистих активів АКБ «Форум» за 2003 рік збільшився на 5546,7 тис.
грн., або на 15,0%, і на кінець року становив 42536,9 тис. грн.

Необхідною умовою фінансової стабільності АКБ «Форум» та його успішного
розвитку є не лише якісне, врівноважене зростання обсягу активів, а й
наявність раціональної (оптимальної) їх структури, її постійне
вдосконалення, спрямоване на зменшення обсягу неробочих, проблемних
активів та на диверсифікацію активних операцій.

На кінець 2003 року структура загальних активів АКБ «Форум» була такою:
ліквідні активи становили 8130,3 тис. грн. (17,9% від суми загальних
активів)? кредитний портфель – 28627,1 тис. грн. (63,0%)? вкладення в
цінні папери – 2398,2 тис. грн. (5,3%)? дебіторська заборгованість –
2022,3 тис. грн. (4,5%)? основні засоби та нематеріальні активи – 3321,5
тис. грн. (7,3%)? інші активи – 915,0 тис. грн. (2,0%).

Зазначимо: інтенсивність структурних змін у загальних активах на кінець
року (порівняно з початком) була майже вдвічі вищою (на початок року
Іп=0,80%, на кінець – Ік=0,44%, за рік Ір=1,16%). Однак такі структурні
зрушення не привели до збільшення на кінець року прибутку.

Позитивними змінами у структурі активів АКБ «Форум» можна вважати
зростання частки кредитного портфеля (за рік вона збільшилася на 3,5
процентного пункту) та зменшення частки проблемних кредитів (за рік – на
2,3 процентного пункту).

Одне із найважливіших завдань АКБ «Форум» – підвищення рівня
ліквідності, адже це є необхідною умовою конкурентоспроможності банку на
внутрішньому та міжнародних ринках.

За 2003 рік обсяг ліквідних активів АКБ «Форум» збільшився на 413,6 тис.
грн., або на 5,4%, і на кінець року становив 8130,3 тис. грн. (19,1% від
обсягу чистих активів). Серед ліквідних коштів переважають готівкові
кошти та кошти, розміщені в НБУ.

Основна частина активів АКБ «Форум» – це кредитний портфель. Його обсяг
збільшився з початку року на 4944,3 тис. грн., або на 20,9%, і на кінець
року дорівнював 28627,1 тис. грн. Зростання сталося в основному за
рахунок збільшення (на 28,2%) обсягів кредитів, наданих суб’єктам
господарювання. Високими темпами (за рік на 20,2%) зростали й обсяги
кредитів, наданих фізичним особам.

У структурі кредитного портфеля АКБ «Форум» переважають кредити, надані
суб’єктам господарювання – 23372,9 тис. грн. (81,7% від загального
обсягу)? кредити, надані іншим банкам та НБУ становлять 3988,2 тис. грн.
(13,9%)? кредити, надані фізичним особам – 1149,2 тис. грн. (4,0%)?
кредити, надані органам державного управління – 166,8 тис. грн. (0,4%).

Основні фактори, які перешкоджають АКБ «Форум» розвивати кредитування
фізичних осіб, – низький рівень доходів населення, високі відсотки за
користування кредитними коштами, недосконалість схем довгострокового
кредитування фізичних осіб.

Зауважимо, що переважна більшість (96,8%) кредитів, наданих АКБ «Форум»
суб’єктам господарювання, це позички недержавним підприємствам.

Позитивним явищем у сфері кредитування АКБ «Форум» суб’єктів
господарювання є наявність стійкої тенденції до зростання
довгострокового кредитування. Так, за 2003 рік обсяг довгострокових
позичок збільшився на 1112,2 тис. грн., або на 34,1%, і на кінець року
досяг 4375 тис. грн., або 18,8% від наданих кредитів суб’єктам
господарювання (на початок року цей показник дорівнював 17,9%).
Довгострокові кредити в основному спрямовувалися у промисловість –
1457,9 тис. грн.? торгівлю та громадське харчування – 1384,8 тис. грн.?
сільське господарство – 259,5 тис. грн.? транспортну галузь – 280,1 тис.
грн., інші сфери діяльності.

У промисловості пріоритет надавався таким галузям: машинобудуванню і
металообробці – 370,4 тис. грн.? харчовій промисловості – 328,0 тис.
грн.? чорній металургії – 183,4 тис. грн.? хімічній та нафтохімічній
галузям промисловості – 188,8 тис. грн.

Якість кредитного портфеля АКБ «Форум» в 2003 році дещо поліпшилася.
Так, частка проблемних (прострочених та сумнівних) кредитів зменшилася
на 2,3 процентного пункту (з 11,9% до 9,6% від обсягу кредитного
портфеля), сума всіх проблемних кредитів скоротилася на 63,3 тис. грн.,
або на 2,2%.

Із початку 2003 року обсяги вкладень у цінні папери АКБ «Форум»
збільшилися на 217,8 тис. грн., або на 10,0%, і на кінець року становили
2398,2 тис. грн.

Слід зазначити, що обсяги вкладень у цінні папери збільшувалися дещо
повільними темпами, ніж сума активів АКБ «Форум» – частка цінних паперів
у загальних активах становила лише 5,6%. Це пояснюється зваженою
політикою банку щодо здійснення операцій із цінними паперами,
обумовленою недостатнім розвитком фондового ринку в Україні.

В інвестиційному портфелі АКБ «Форум» переважають вкладення в цінні
папери на інвестиції (на кінець 2003 року вони дорівнювали 1364, 9 тис.
грн., або 56,9% від загальної суми вкладень у цінні папери).

Вкладення в цінні папери на продаж становили 854,0 тис. грн. (35,6%),
вкладення капіталу в асоційовані компанії – 126,2 тис. грн. (5,3%),
вкладення капіталу в дочірні компанії – 53,2 тис. грн. (2,2%).

Зауважимо, що протягом 2003 року найвищими були темпи зростання вкладень
у асоційовані та дочірні компанії (відповідно 29,8% і 19,8%), що
свідчить про прагнення АКБ «Форум» набути впливу в інших сферах
діяльності.

Основна частина вкладень у цінні папери – це ОВДП та цінні папери, які
рефінансуються НБУ, – 881,1 тис. грн., або 36,7% від загальної суми
вкладень у цінні папери. Це обумовлено тим, що державним цінним паперам
властивий високий ступінь надійності.

Таким чином, активні операції АКБ «Форум» за цінними паперами є важливим
джерелом одержання прибутку, дієвим засобом вирішення проблемних питань,
пов’язаних із ліквідністю балансу. Тож інвестиційна політика банку
повинна і надалі спрямовуватися на розв’язання проблем дохідності,
ліквідності, на зменшення ризику від операцій із цінними паперами шляхом
проведення політики диверсифікації портфеля цінних паперів в межах
заходів стратегії управління.

Обсяги дебіторської заборгованості АКБ «Форум» на кінець 2003 року
становили 2022,3 тис. грн. За рік частка зазначеної заборгованості в
загальних активах зменшилася з 4,6% до 4,5%, в чистих активах – з 5,0%
до 4,7%. Здобутком банку в цьому напрямі, безумовно, слід вважати
зменшення сумнівної дебіторської заборгованості на 33,0 тис. грн., або
на 29,1%.

Звернемо увагу на те, що в загальних активах АКБ «Форум» доволі великою
є частка неприбуткових активів (основних засобів та нематеріальних
активів) – 7,3% (7,8% від обсягу чистих активів). Причому вона має
стійку тенденцію до збільшення. Так, в 2003 році основні засоби та
нематеріальні активи зросли на 211,1 тис. грн., або на 6,8%, і на кінець
року оцінювалися в 3321,5 тис. грн.

Протягом 2003 року АКБ «Форум» продовжував формувати резерви за активним
операціями.

З початку року загальна їх сума збільшилася на 144,2 тис. грн., або на
5,3%, і на кінець року дорівнювала 2877,5 тис. грн. У тому числі резерв
на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями становив 2686,0
тис. грн.? резерв для відшкодування можливих втрат від дебіторської
заборгованості – 42,9 тис. грн.? резерв на відшкодування можливих
збитків від операцій із цінними паперами – 120,1 тис. грн.? резерв на
відшкодування можливих втрат за коштами, що розміщені на коррахунках в
інших банках, – 7,4 тис. грн.? резерв під сумнівну заборгованість за
нарахованими доходами – 21,1 тис. грн.

Як бачимо, не в повному обсязі АКБ «Форум» сформовано резерв на
відшкодування можливих втрат за операціями із цінними паперами, резерв
на відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості та
резерв під кошти, які розміщені на коррахунках в інших банках. Отже, АКБ
«Форум» необхідно, з одного боку, активізувати роботу щодо відрахувань у
зазначені резерви, а з другого, – вжити заходи для поліпшення якості
активів, посилити контроль за ризиками у кредитній діяльності.

Забезпечення прибуткової діяльності та підвищення рентабельності активів
на сьогодні є однією з найактуальніших проблем АКБ «Форум». Від’ємний
фінансовий результат або незначний прибуток свідчать не лише про
неефективну фінансову діяльність банку, а й про його сумнівну фінансову
надійність та конкурентоспроможність.

Прибуток, який АКБ «Форум» отримав впродовж 2003 року, дорівнював 168,2
тис. грн. (для порівняння – прибуток 2002 року складав 130,7 тис. грн.,
тобто був на 22,3% меншим). Доходи дорівнювали 3887,3 тис. грн.,
основною їх частиною стали процентні доходи – 2571 тис. грн. (66,1% від
загальної суми). Із них процентні доходи за кредитами, наданими
суб’єктам господарювання становили 2048,2 тис. грн. (52,7%), комісійні
доходи – 1086,4 тис. грн. (27,9%). Значна частка останніх – 1058,2 тис.
грн. (27,2%) – це комісійні доходи за операціями з клієнтами. Доходи від
торгівельних операцій дорівнювали 120,4 тис. грн. (3,1%), інші
банківські операційні доходи – 45,6 тис. грн. (1,2%), інші небанківські
операційні доходи – 15,9 тис. грн. (0,4%), інші доходи – 47,6 тис. грн..

Слід звернути увагу на те, що в 2003 році процентні доходи АКБ «Форум»
збільшилися лише на 8,8%, тоді як комісійні зросли на 11,2%, доходи від
торгівельних операцій – на 19,3%, інші банківські операційні доходи – на
31,5%. Отже, це може бути обумовлено переорієнтацією діяльності банку на
отримання доходів від менш ризикових операцій.

Витрати АКБ «Форум» за 2003 рік сягнули 3719,2 тис. грн. Вони
формувалися в основному за рахунок процентних витрат – 1280,9 тис. грн.
(34,4% від загальних витрат) та інших небанківських витрат – 1450,0 тис.
грн. (39,%). До останніх, зокрема, входять: витрати на утримання
персоналу – 736,4 тис. грн. (19,8%)? основні засоби та нематеріальні
активи – 243,4 тис. грн. (6,5%). Впродовж 2003 року спостерігалося
пропорційне зростання всіх видів витрат.

Таким чином, прибуткова діяльність є неодмінною передумовою фінансової
рівноваги та надійності АКБ «Форум». Дбаючи про неї у подальшому,
менеджери банку мають більше уваги приділяти зростанню доходів від не
ризикових операцій та зниженню рівня банківських витрат. Передусім за
рахунок витрат на утримання персоналу, процентних витрат за коштами,
отриманими від інших банків. Нині особливої ваги набуває оптимізація
обсягу структури доходів та витрат, яка зрештою зводиться до отримання
максимального прибутку за мінімальних витрат та ризиковості здійснюваних
операцій.

Протягом 2003 року зафіксовано менше порушень банком встановлених
нормативів. Це може свідчити про певне зниження рівня ризиковості
здійснюваних операцій та про посилення надійності АКБ «Форум».
Поліпшився стан справ із дотриманням банком нормативу Н6 (загальної
ліквідності), Н8 (максимального розміру ризику на одного позичальника),
Н15 (загальної відкритої валютної позиції банку), Н16 (довгої відкритої
валютної позиції у вільно конвертованій валюті). Найчастіше банк
порушував нормативи: Н7 (співвідношення високоліквідних активів і
робочих активів банку), Н8 (максимальний розмір ризику на одного
позичальника), Н10 (максимальний розмір кредитів, наданих одному
інсайдеру).

Із цього можна зробити висновок, що основні проблеми АКБ «Форум»
пов’язані з низькими рівнями капіталізації, ліквідності,
платоспроможності, підвищеною ризиковістю діяльності та кредитуванням
інсайдерів.

Проведений аналіз свідчить про в цілому стабільне функціонування та
розвиток АКБ «Форум» протягом 2003 року. У подальшому банку слід
зосередити свої зусилля на виконанні найважливіших завдань, серед яких:

підвищення рівня капіталізації?

поліпшення якості активів та підвищення їх рентабельності шляхом
зменшення частки неробочих, проблемних активів?

оптимізація структури капіталу, активів і зобов’язань банку, посилення
його позитивного впливу на розвиток реального сектора економіки?

підвищення прибутковості банківських операцій, орієнтація на доходи від
кредитування й обслуговування реального сектору економіки та скорочення
витрат?

зниження рівня ризиковості здійснюваних операцій та забезпечення
формування резервів за активними операціями в повному обсязі.

В умовах становлення банківської системи України АКБ «Форум» має
дотримуватися зваженої, реалістичної стратегії подальшого розвитку,
адаптованої до вимог ринку, запроваджувати світовий досвід управління
активами і пасивами, дбати про свою фінансову надійність, про довіру
вкладників і кредиторів, прагнути до отримання максимального прибутку за
мінімального ризику здійснюваних операцій.

2.3. Аналіз СТРУКТУРНИХ особливостей активів і пасивів

АКБ «Форум» В процесі УПРАВЛІННЯ розподілом ресурсів

Аналіз структурних особливостей активів і пасивів АКБ «Форум» показує,
що банк успішно проводить емісію ощадних сертифікатів. Ощадні
сертифікати мають механізм валютного застереження, що дає можливість
надійно захистити гроші клієнтів від інфляції. Розмаїтість умов,
номіналів, термінів погашення, а також процентних ставок, що котируються
щодня, роблять сертифікати АКБ «Форум» привабливими як для фізичних, так
і для юридичних осіб, що у свою чергу, свідчить про успішну реалізацію
стратегії управління. Банк надає кредити під заставу власних
сертифікатів.

При достроковому погашенні вищевказаних сертифікатів мають місце
наступні особливості стратегії управління:

штраф за дострокове погашення не стягується?

відсотки за неповний місяць перебування внеску в банку не виплачуються?

клієнту повертається сума внеску і відсотки, нараховані за кожен повний
місяць перебування внеску в банку?

відсотки не нараховуються?

клієнту повертається сума внеску.

Поряд з депозитними й ощадними сертифікатами перспективним методом
залучення засобів є емісія фінансових векселів АКБ «Форум». Банк
проводить емісію фінансових векселів, по яких він є векселедавцем і
платником.

Фінансовий вексель АКБ «Форум» є засобом платежу в межах терміну своєї
дії і використовується для проведення розрахунків між суб’єктами
господарської діяльності за поставлену продукцію і виконані роботи. Банк
емітує фінансові векселі з метою забезпечення потреб клієнтів у
збільшенні оборотних коштів і подолання кризи неплатежів у народному
господарстві України. Емісія здійснюється шляхом продажу векселів.
Покупцем векселів банку може бути будь-яка юридична особа, незалежно від
форми власності та виду діяльності.

Векселі використовуються для проведення банком пасивних операцій і
продаються клієнту за гроші. АКБ «Форум» щодня визначає курси купівлі та
продажу цих векселів і складає котирувальну таблицю. У цьому випадку
підприємство фактично вкладає кошти на депозит, притім не вилучаючи їх з
господарського обороту.

Для АКБ «Форум» використання таких векселів вигідно тим, що мобілізовані
завдяки їхній реалізації ресурси не підлягають обов’язковому
резервуванню. Для клієнтів же вигода полягає в тому, що, одержуючи такий
же підвищений відсоток, як за термінові депозити, вони одержують такий
цінний папір, як вексель, у виді додаткової гарантії повернення засобів.
Крім того, вексель може бути проданий, закладений і обрахований банком.

Істотну питому вагу в пасивах АКБ «Форум» мають вклади до запитання.
Вони не розглядаються їхніми власниками як засіб одержання доходу, тому
сплачувані банком відсотки по цих внесках, як правило, невисокі. Для
власників таких внесків має значення швидкість проведення банком
платежів, оскільки основним призначенням вкладів до запитання є
використання розміщених на них засобів для розрахунків з постачальниками
та підрядчиками за поставлені ними товари і надані послуги.

У цю групу пасивів АКБ «Форум» входять розрахункові та поточні рахунки
фізичних і юридичних осіб, бюджетні рахунки, карткові рахунки,
лоро-рахунки банків-кореспондентів.

По суб’єктах джерел вкладень усі пасиви АКБ «Форум» можуть бути
розділені на засоби вкладників банку – фізичних і юридичних осіб, та
засоби, притягнуті від банків у формі кредитів національного та
комерційних банків.

Незалежно від джерел засобів і термінів їх залучення, основною метою при
проведенні пасивних операцій АКБ «Форум» є використання притягнутих
засобів для формування активів банку й одержання прибутку.

2.4. Аналіз діяльності Комітету з управління пасивами та

активами

КУПА АКБ «Форум» створено відповідно до рішення правління банку. Він є
самостійним колегіальним органом, що підкоряється безпосередньо
президенту банку.

У своїй діяльності КУПА керується чинним законодавством України, Законом
України «Про банки і банківську діяльність», нормативними документами
НБУ, Статутом АКБ «Форум», рішеннями Правління банку, наказами і
розпорядженнями президента банку.

КУПА АКБ «Форум» створено з метою:

керування банківськими ризиками?

забезпечення ліквідності балансу банку?

забезпечення прибутковості операцій банку.

Задачею комітету є організація комплексної системи керування пасивами й
активами банку шляхом:

здійснення нагляду за керуванням різними видами ризиків?

визначення політики щодо лімітів і нормативів?

планування, керівництва і контролю за використанням консолідованих
засобів банку?

прогнозування зміни ситуацій на ринках, керування капіталом банку.

Склад КУПА затверджується президентом АКБ «Форум». В обов’язковому
порядку до складу КУПА входять:

директор економічного відділу?

директор відділу активно-пасивних операцій?

директор відділу маркетингу та роботи з клієнтурою?

директор відділу по роботі з філіями?

директор відділу розрахунків?

директор відділу бухгалтерського обліку та звітності?

начальник казначейства? начальник керування аналізу та планування?

начальник керування кредитування та проектного фінансування? начальник
керування об’єднаного ділінга?

начальник керування цінними паперами? начальник ОПЕРУ?

секретар КУПА.

Головою КУПА є директор економічного відділу. У разі потреби можливо
додаткове введення до складу КУПА працівників інших структурних
підрозділів банку. Кандидатури нових членів КУПА подаються головою КУПА
на затвердження президенту банку.

Визначимо далі стратегічні функції КУПА АКБ «Форум».

Для рішення поставлених задач на КУПА покладаються наступні функції:

1. Встановлення лімітів і нормативів:

Структури балансу:

питома вага кожної групи активів (пасивів) у загальних активах
(пасивах).

Ліквідності:

розрив ліквідності за визначеними термінами?

норматив поточної ліквідності?

норматив резервування притягнутих засобів на кореспондентському рахунку.

Прибутковості:

розрахунок максимальних ставок залучення по видах (термінах, сумах)
ресурсів?

розрахунок мінімальних ставок розміщення по видах (термінах, сумах)
активів?

мінімально припустимий розмір маржі при здійсненні арбітражних угод.

Ризиків:

країни?

регіональних?

галузевих?

максимального розміру ризику на одного позичальника?

максимального розміру «великих» кредитних ризиків?

максимального розміру бланкового кредитування окремого позичальника?

процентних?

курсових і інших, на розсуд КУПА.

2. Затвердження методик і процедур управління пасивами та активами:

2.1. Розподіл ресурсів по видах активних операцій.

2.2. Визначення прибутковості по кожному виду активних операцій.

2.3. Визначення собівартості операцій на основі їхніх технологій,
бюджету підрозділів, вартості використаних ресурсів і встановлення
мінімального рівня прибутковості операцій.

2.4. Управління процентним ризиком.

2.5. Управління курсовим ризиком і іншими, на розсуд КУПА.

3. Прийняття рішень у разі потреби перевищення (порушення) внутрішніх
нормативів і лімітів.

КУПА АКБ «Форум» інформує про свої рішення підрозділи, яких вони
безпосередньо стосуються, у день проведення засідання, на якому
приймаються ці рішення. Інформація передається через членів КУПА, які
представляють відділ, до складу якого входять ці підрозділи.

Усі стратегічні рішення, прийняті КУПА, обов’язкові для виконання всіма
структурними підрозділами банку. За невиконання рішень КУПА посадові
особи банку несуть персональну відповідальність.

Поточний моніторинг виконання рішень, прийнятих на засіданнях КУПА,
покладається на Казначейство АКБ «Форум». Результати моніторингу
виконання рішень, прийнятих на попередніх засіданнях КУПА, розглядаються
на наступному засіданні.

Стратегічні рішення КУПА стосуються безпосередньо управління капіталом
АКБ «Форум», установлення власних внутрібанківських лімітів, які повинні
узгоджуватися з відповідними нормативами НБУ. Тому встановлені ліміти та
нормативи визначаються границями повноважень КУПА. Ліміти та нормативи,
встановлені КУПА обов’язкові для дотримання всіма службами банку.

Ліміти та нормативи, які виходять за межі обумовлених повноважень КУПА,
передаються для затвердження президенту та Правлінню банку.

Комітет з питань управління пасивами та активами створюється для
виконання вимог ст.44 Закону України «Про банки та банківську
діяльність» та у відповідності з рішенням Правління АКБ «Форум».
Розроблена модель Комітету Управління Пасивами і Активами має
затверджуватися Правлінням банку. Прийняття нової редакції автоматично
призводить до припинення дії попереднього документа.

Таким чином, діяльність КУПА АКБ «Форум» за наведеною моделлю стане
інструментом формування ефективної структури пасивів і активів, за
допомогою якого банк отримає великі можливості одержання
найрізноманітнішої інформації, яка повинна аналізуватися з погляду
вироблення відповідних підходів до стратегії формування активів і
пасивів.

2.5. Пропозиції щодо вдосконалення процесу управління формуванням
ресурсної бази АКБ «Форум»

На підставі проведеного аналізу практичної діяльності АКБ «Форум»
стосовно формування ефективної структури пасивів та активів, нами
запропонована відповідна оптимізаційна модель, структурні особливості
якої розглянуті нижче.

Оптимізаційна модель формування структури активів та пасивів АКБ «Форум»
має бути основою для прийняття управлінських рішень щодо здійснення тих
чи інших операцій із надання різних видів послуг клієнтам, а тому її
найдоцільніше подати у вигляді певної системи, кожен елемент якої має
визначати відповідну спрямованість регулятивних заходів усередині самого
банку із метою забезпечення його ліквідності. Основними елементами такої
системи управління активами і пасивами можуть бути:

розрахунок і регулювання ліквідної позиції на основі спеціального
групування активів і пасивів банківського балансу?

управління активами відповідно до факторів попиту на ліквідні кошти?

регулювання грошових потоків у рамках сукупного банківського портфеля.

Специфікою першого елемента з одного боку, є виділення в окремі групи,
активів за критерієм їхньої дохідності й можливості використання для
розрахунків, а з другого – пасивів із позицій власності банку на ті чи
інші ресурси та відповідно зобов’язань щодо їхнього повернення. Особливо
важливо під час класифікації активів і пасивів звернути увагу окремо на
групи, які поліпшують загальну ліквідність АКБ «Форум» і які її
погіршують. Для реалізації цього завдання найдоцільніше виділити такі
групи активів: А1 – ліквідні, що не приносять доходу? А2 – дохідні
ліквідні? А3 – короткострокові ліквідні? А4 – інші активи банку, що
приносять дохід? А5 – довгострокові вкладення? А6 – важколіквідні
активи? А7 – безнадійні щодо повернення активи.

Група А1 – це кошти в національній та іноземній валюті, банківські
метали, залишки коштів на кореспондентському рахунку в НБУ та інших
банках, а також кошти на рахунках «ностро» за кордоном. Ці активи можуть
бути негайно використані для погашення зобов’язань АКБ «Форум».

Група А2 – кошти, розмішені в Національному банку України на
короткострокових депозитах, а також надані НБУ за операціями РЕПО шляхом
купівлі цінних паперів з умовою зворотного викупу, короткострокові
депозити, розмішені в інших банках (у тому числі депозити овернайт
терміном не більш як на один операційний день), короткострокові кредити,
надані іншим банкам (включаючи овердрафт за їхніми коррахунками, кредити
овернайт і операції РЕПО), а також боргові цінні папери, які
рефінансуються НБУ, у портфелі банку на продаж. Ця група активів є
джерелом поповнення коштів, що із мінімальною затримкою можуть бути
використані на погашення зобов’язань АКБ «Форум».

Група А3 – вкладення банку, які з великою ймовірністю (а радше
обов’язково) погашатимуться упродовж найближчих 30 днів. До цієї групи
слід віднести кредити, надані центральним і місцевим органам державного
управління, фізичним особам і підприємствам, кредитоспроможність яких не
викликає у банку сумнівів, а також боргові цінні папери у портфелі банку
на інвестиції, термін погашення яких припадає на найближчі 30 днів. Ця
група охоплює ті активи АКБ «Форум», які з великою ймовірністю протягом
короткого терміну будуть перетворені на безпосередні платіжні засоби.

Група А4 – активи кредитно-інвестиціиного портфеля, термін погашення
вкладень з якого перевищує 30 днів. Ця група є основою робочих активів
АКБ «Форум» і включає різні види кредитів підприємствам, організаціям,
населенню, державним установам, а також вкладення у боргові цінні папери
з метою отримання доходу.

Група А5 – активи, які визначають участь АКБ «Форум» у статутних фондах
інших підприємств і організацій (асоційованих і дочірніх банків,
небанківських фінансових установ та інших компаній). Можливості банку
щодо перетворення цих вкладень на ліквідні активи вкрай обмежені.

Група А6 – інвестиції банківських ресурсів у операційні та неопераційні
основні засоби (будинки, обладнання, споруди, транспортні засоби), а
також нематеріальні активи (придбані банком права на користування
землею, об’єктами інтелектуальної власності). Такі активи створюють
умови для нормальної діяльності АКБ «Форум» і отримання прибутку.

Група А7 – частина кредитного портфеля АКБ «Форум», погашення якої
малоймовірне через терміни прострочення позики (кредити, не повернені
банку в строк, нараховані за ними й не отримані проценти, сумнівна
заборгованість за кредитами, наданими підприємствам, фізичним особам і
органам державного управління).

Наведена класифікація активів дасть змогу реально оцінити загальний
потенціал ліквідності АКБ «Форум» з точки зору наявності у нього коштів
для виконання своїх платіжних зобов’язань. Сума залишків коштів за
групами А1, А2, А3 визначить цей потенціал із точки зору можливостей
виконання вимог клієнтів на вилучення коштів із поточних і депозитних
рахунків або отримання кредиту. З іншого боку, сумарна величина груп
активів А4, А5, А6, А7 відобразить той рівень вкладень, який негативно
позначається на ліквідності балансу АКБ «Форум». Співвідношення між
сумами цих груп вкаже на потенційні можливості банку розраховуватися за
платіжними зобов’язаннями при одночасному отриманні доходу від вкладень
у відповідні активи.

В основу групування пасивів АКБ «Форум» покладено власність банку на ті
чи інші ресурси та його зобов’язання щодо їх повернення. Отже, пасиви
АКБ «Форум» можуть бути поділені на такі групи: П1 – капітал банку? П2 –
кошти до запитання інших банків? П3 – кошти до запитання клієнтів банку?
П4 – короткострокові кредити інших банків? П5 – короткострокові депозити
клієнтів банку? П6 – строкові залучені ресурси? П7 – цінні папери
власного боргу.

Група П1 – власні кошти, які включають статутний капітал, резервні фонди
та нерозподілений прибуток. Пасиви цієї групи не містять чітких
зобов’язань щодо їхнього повернення (це визначається самим економічним
змістом інвестування коштів у акції).

Група П2 – залишки коштів на рахунку центрального банку в АКБ «Форум», а
також залишки на кореспондентських рахунках інших банків, відкритих у
ньому.

Група П3 – залишки коштів на поточних рахунках суб’єктів господарської
діяльності й фізичних осіб. Ця група пасивів, як і група П2, являє собою
зобов’язання АКБ «Форум» першої черги, за якими має підтримуватися
негайна готовність щодо здійснення розрахунків.

Група П4 – короткострокові кредити, отримані від НБУ (включаючи
овердрафт за кореспондентським рахунком, операції РЕПО, стабілізаційні
ломбардні кредити, позики, отримані через аукціон та інші види
кредитів), короткострокові депозити інших банків, кредити, отримані від
інших банків.

Група П5 – залишки заборгованості АКБ «Форум» перед суб’єктами
господарської діяльності й фізичними особами за короткостроковими (до 30
днів) депозитами, а також іншими депозитами, термін погашення яких
припадає на найближчі 30 днів.

Група П6 – зобов’язання АКБ «Форум», строки виконання яких перевищують
30 днів. Це залишки коштів на строкових депозитах, які належать
юридичним і фізичним особам, із терміном погашення понад 30 днів, а
також довгострокові кредити, отримані банком від НБУ, інших банківських
установ чи міжнародних фінансових організацій.

Група П7 – зобов’язання за випущеними АКБ «Форум» облігаціями,
векселями, депозитними сертифікатами із порівняно тривалими строками
обігу (принаймні не менш як 30 днів), що за нормальних умов
функціонування фондового ринку в країні можуть розглядатись як досить
стійка частина банківських ресурсів.

Класифікація пасивів за зазначеними групами дасть змогу АКБ «Форум»
оцінити величину поточних потреб у коштах для виконання зобов’язань
перед клієнтами, що визначиться сумою груп П2, П3, П4 і П5. Їхнє
загальне збільшення може спричинити погіршення ліквідності банку.
Водночас інша частина пасивів (П1, П6, П7) значно меншою мірою визначить
потребу АКБ «Форум» в ліквідних активах і сформує ту порівняно стійку
частину зобов’язань, яка може використовуватися для розміщення у дохідні
види вкладень.

Наведене групування активів та пасивів банківського балансу повинно бути
основою для розрахунку ліквідної позиції АКБ «Форум» (ЛП), що вказує на
таку структуру його балансу, яка забезпечує принципову можливість
розраховуватися за зобов’язаннями перед клієнтами у поточний період:

ЛП = А1 + А2 + АЗ – П2 – П3 – П4 – П5.

Додатне значення показника ЛП вкаже на достатній рівень ліквідності АКБ
«Форум» і його спроможність розраховуватися з усіма групами вкладників і
кредиторів за поточними зобов’язаннями. Відтак додатна величина
ліквідної позиції засвідчить правильність обраного керівництвом банку
шляху управління активами і пасивами із точки зору підтримання належного
рівня ліквідності. З іншого боку, від’ємний результат розрахунку ЛП
засвідчить брак коштів у банку для того, щоб розрахуватися з усіма
своїми клієнтами на їхні вимоги у поточному періоді. Цей результат може
свідчити і про неправильне (надто ризиковане) формування структури
активів, що не відповідає структурі залучених банком ресурсів.
Відповідно до цього, АКБ «Форум» необхідно буде вжити певних заходів
щодо перегрупування активів у такий спосіб, щоб поповнити одну з груп
А1, А2 чи А3.

Загалом необхідною умовою дієвості цього напряму регулювання банківської
ліквідності повинна стати розробка маркетингової системи щоденного збору
й аналізу інформації про всі здійснювані АКБ «Форум» операції з метою
віднесення їх до однієї з класифікаційних груп активів і пасивів, що
дасть змогу зробити відповідні висновки й прийняти рішення на рівні
всього банку. Оптимізація роботи із розв’язання цього завдання має
ґрунтуватися на сучасних методах автоматичної обробки інформації і
розроблених спеціально для цієї мети програмних продуктах.

Другий елемент регулювання ліквідності АКБ «Форум» – система заходів з
управління банківськими вкладеннями відповідно до факторів попиту на
ліквідні активи. Тут йдеться про два ключових фактори, що визначають
попит клієнтів банку на кошти, а відтак і потребу самого АКБ «Форум»
мати активи у безпосередньо ліквідній формі: з одного боку, це потреба у
вилученні якоїсь частини або всієї суми залишку депозиту до запитання
(поточного рахунка) юридичної чи фізичної особи, а з другого – це запит
на отримання кредиту для задоволення виробничих чи споживчих потреб
відповідно до умов індивідуальних кругообігів капіталів підприємств або
динаміки доходів і витрат населення.

Слід зазначити, що можливість АКБ «Форум» задовольняти попит своїх
клієнтів на кредити не менш важлива, аніж його здатність виконувати
доручення на безготівкове перерахування коштів за поточними рахунками чи
видавати готівку в межах залишків на цих рахунках. Задоволення потреб
клієнтів у кредитах є однією з найнеобхідніших умов утримання міцних
позицій на ринку банківських послуг і підтримання високого рівня
конкурентоспроможності.

Незважаючи на притаманні перехідному періоду макроекономічні проблеми,
які супроводжують організацію кредитної діяльності, можливість АКБ
«Форум» кредитувати клієнта (за умови позитивних якісних параметрів його
діяльності) є вирішальним фактором збереження постійного кола клієнтів,
забезпечення стабільності ресурсної бази й дохідності операцій у
довгостроковому плані. Відтак, можливості видачі позики також мають бути
забезпечені необхідними ліквідними активами, що визначить, відповідно, і
роль процесу управління ліквідністю АКБ «Форум» для стабільного
функціонування на ринку.

Воднораз не може не викликати заперечень і той факт, що утримування в
загальному портфелі активів значних обсягів коштів у безпосередньо
ліквідній формі, виходячи тільки з очікуваних потреб у задоволенні
попиту на кредити, не може бути прийнятним з огляду на прибутковість
операцій АКБ «Форум», тому що ця група активів не приносить доходу
взагалі. Отже, управління активами та їхній розподіл має здійснюватися
на основі чіткого розмежування можливого запиту на вилучення коштів із
поточних рахунків і попиту на кредити із тим, щоб підтримання
ліквідності АКБ «Форум» не завдавало надмірної шкоди його
рентабельності.

Практичне розв’язання цього завдання може бути здійснене через
управління первинними і вторинними резервами АКБ «Форум», а також
активізацію можливостей використання зовнішніх джерел поповнення
ліквідних коштів. При такому підході найдоцільніше застосовувати
розподіл факторів попиту на ліквідні ресурси таким чином, щоб запити
клієнтів на вилучення коштів із поточних рахунків банк міг задовольняти
негайно, для чого він повинен мати у своєму розпорядженні адекватну
величину первинних резервів, а очікуваний попит на кредити задовольнявся
б із мінімальною затримкою. В останньому випадку засобом задоволення
цього попиту можуть бути як вторинні резерви, так і можливості залучення
ліквідних коштів із зовнішніх джерел.

Застосування такого підходу до регулювання ліквідності АКБ «Форум» має
враховувати те, що, крім запиту на вилучення коштів із поточних
рахунків, котрий можна прогнозувати відповідно до середньомісячного
обігу коштів за цими рахунками, клієнти можуть вилучати кошти із
строкових депозитів, термін яких закінчується в поточному періоді.
Виходячи із цих двох величин, АКБ «Форум» повинен сформувати у своєму
портфелі активів таку суму первинних резервів (залишки готівки в касі,
кошти на коррахунку в НБУ й коррахунках в інших комерційних банках), щоб
безперебійно задовольняти вимоги клієнтів.

Третій елемент системи управління активами і пасивами АКБ «Форум» –
метод регулювання грошових потоків у межах сукупного банківського
портфеля. Основними його параметрами є розміри вкладень у конкретні види
активів, дохідність цих вкладень і терміни їх розміщення, обсяги
залучення різних видів ресурсів, їхня вартість (тобто величина
процентних виплат) і строки погашення. Практичний зміст цього методу
полягає у підтриманні ліквідності АКБ «Форум» через обов’язкове
закріплення певних груп залучених пасивів за конкретними активами. При
цьому зовсім не йдеться про застосування надмірної деталізації руху
грошових потоків, за якої слід було б відстежувати рух кожної копійки
залучених ресурсів на предмет відповідності розміщення їх в активних
операціях за сумами і термінами. Прийнятнішою можна вважати практику
укрупненого групування активів і пасивів із метою збалансованого
розміщення ресурсів, тобто спрямування грошових потоків із сум залучених
коштів у ті види вкладень, які за строками і дохідністю адекватні
сформованій АКБ «Форум» ресурсній базі. Воднораз можуть бути розв’язані
завдання як щодо підтримання належного рівня ліквідності, так і щодо
прибутковості роботи банку.

Запропонована модель управління активами і пасивами може бути тією
основою для оптимізації управління банківськими операціями, яку з тими
чи іншими варіаціями може використовувати АКБ «Форум», забезпечуючи тим
самим, з одного боку, належну дохідність як ключовий параметр реалізації
інтересів власників (акціонерів), а з другого – оптимальний рівень
ліквідності як основного фактору, котрий визначає можливості банку
відповідати за власними платіжними зобов’язаннями, що узгоджується з
інтересами вкладників і позичальників.

Усі розглянуті вище напрями регулювання ліквідності АКБ «Форум» в
системі заходів стратегії управління його активами і пасивами
найдоцільніше застосовувати у комплексі, бо, доповнюючи один одного,
вони можуть створити оптимальні умови для ефективного збалансування
різних видів залучених ресурсів і вкладень, а отже, сприяти підтриманню
належного рівня фінансової стійкості об’єкту дослідження.

2.6. Рекомендації щодо Управління кредитним ризиком при формуванні
ресурсної бази АКБ «Форум»

В рамках стратегії управління пасивами та активами АКБ «Форум» можна
запропонувати також комплексну методику оцінки кредитоспроможності
позичальника та відповідного ступеня кредитного ризику банку, яка
базується на застосуванні економіко-математичних методів та моделей.

Процес оцінки кредитоспроможності позичальника та відповідного ступеня
кредитного ризику АКБ «Форум» слід розпочинати з формування ієрархічної
структури інтегральних показників.

Складові інтегральних показників кредитоспроможності позичальника та
відповідного ступеня кредитного ризику банку, що знаходяться на
найнижчому рівні їхньої ієрархії (поточний фінансовий стан позичальника
(K111)? проект, що кредитується (K112)? репутація позичальника (K12)?
забезпечення позики (K2), у свою чергу, можуть бути подані у вигляді
функцій їхніх субкритеріїв:

K111 = F(X11, X12, … , X1n),

де X11, X12, … , X1n – фінансові коефіцієнти (показники ліквідності,
рентабельності, ділової активності тощо) позичальника?

K112 = F(X21, X22, X23),

де X21 – об’єкт кредитування, X22 – термін кредиту, X23 – розмір
кредиту?

K12 = F(X31, X32),

де X31 – минулий досвід роботи з даним позичальником, X32 – кадровий
потенціал позичальника?

K2(застава) = F(X41, X42, X43),

де X41 – ліквідність застави, X42 – захищеність застави від знецінення,
X43 – придатність застави до зберігання?

K3(гарантія, страхування) = F(X51, X52),

де X51 – фінансовий стан гаранта, страховика, X52 – репутація гаранта,
страховика.

Наступним етапом оцінки кредитоспроможності позичальника та відповідного
ступеня кредитного ризику АКБ «Форум» має бути визнання класу
позичальника за кожним з виокремлених субкритеріїв або їх комбінацією.

Поточний фінансовий стан позичальника (K111)

Завдання визначення класу позичальника за його поточним фінансовим
станом може бути розв’язане методом дискримінантного аналізу. Загальний
вигляд цієї моделі такий:

Z = A0 + A1X11 + A2X12 + … +AnX1n ,

де X11, X12, …, X1n – фінансові показники позичальника?

A0, А1, А2, … , Аn – розрахункові коефіцієнти моделі.

Даний підхід можна використовувати для прогнозування виникнення
простроченої заборгованості за кредитами чи за відсотками за ними. При
Z=0 матимемо рівняння дискримінантної границі. Для позичальників, у яких
Z=0, ймовірність виникнення простроченої заборгованості за кредитами чи
відсотками за ними дорівнює 0,5. Якщо Z>0, то ця ймовірність менша 0,5,
а якщо ZZ2?

II клас («4») – Z((0? Z2(?

III клас («3») – Z((Z1?0(?

IV клас («2») – Z(Z1.

Об’єкт кредитування (X21)

Об’єкт кредитування має задовольняти такі вимоги:

наявність платоспроможного попиту на продукцію, яка випускається
(ліквідність продукції)?

конкурентоспроможність продукції, яка випускається?

стабільність цін на продукцію, яка випускається.

Класифікацію позичальників за об’єктом кредитування можна здійснювати
таким чином:

І клас («5») – задовольняються всі вимоги?

II клас («4») – задовольняються дві з трьох вимог?

III клас («3») – задовольняється одна з трьох вимог?

IV клас («2») – не задовольняється жодна з вимог.

Термін кредиту (Х22)

Визначення класу позичальника за терміном кредиту можна здійснювати
таким чином:

1. Торговельно-посередницькі операції:

II клас («4») – на термін до 3-х місяців (включно)?

III клас («3») – на термін більше 3-х місяців.

2. Поточні виробничі витрати:

II клас («4») – на термін до одного року (включно)?

III клас («3») – на термін понад один рік.

3. Інвестиційні проекти:

II клас («4») – на термін до трьох років (включно)?

III клас – на термін більше трьох років.

Розмір кредиту (X23)

Класифікацію позичальників за розміром кредиту можна здійснювати таким
чином:

І клас («5») – розмір власних коштів позичальника більший або дорівнює
затребуваному кредиту?

IV клас («2») – розмір власних коштів позичальника менший від
запитуваного кредиту.

Після визначення класу позичальника за кожним із субкритеріїв проекту,
що кредитується (Х21, Х22, Х23), слід визначити сукупний клас
позичальника за даним показником. Для цього слід установити ваги
субкритеріїв, які відображають їх значущість з погляду проекту, що
кредитується.

Ваги, що відображають значущість показників, визначаються на основі
матриці попарних порівнянь. Ця матриця складається на підставі
математичного опрацювання анкет, що заповнені фахівцями АКБ «Форум» та
запрошеними для цього науковцями. Ваги об’єкту кредитування (q(Х21)),
терміну кредиту (q(Х22)), розміру кредиту (q(Х23)), які відображають їх
значущість з погляду проекту, що кредитується, можуть бути такими:

q(Х21) = 0,6 ? q(Х22) = 0,2 ? q(Х23) = 0,2.

Враховуючи це, і застосовуючи метод адитивної згортки, можна записати
формулу для визначення сукупного класу позичальника за проектом, що
кредитується (C(X2)):

C(X2) = 0,6(C(X21) + 0,2(C(X22) + 0,2(C(X23),

де C(X21) – клас позичальника за об’єктом кредитування?

C(X22) – клас позичальника за терміном кредиту?

C(X23) – клас позичальника за розміром кредиту.

Визначивши клас позичальника за його поточним фінансовим станом (C(X1))
і клас позичальника за проектом, що кредитується (C(X2)), можна
визначити клас позичальника за його фінансовими можливостями (C(K11)).
Для цього слід встановити ваги, які відображають значущість поточного
фінансового стану позичальника та проекту, що кредитується, з погляду
фінансових можливостей позичальника. Вони можуть бути такими:

q(K111) = 0,25 ? q(K112) = 0,75.

Тоді формула для визначення класу позичальника за його фінансовими
можливостями матиме такий вигляд:

C(K11) = 0,25(C(X1) + 0,75(C(X2).

Далі слід перейти до визначення класу позичальника за кожним з
виокремлених субкритеріїв репутації.

Минулий досвід роботи з даним позичальником (X31)

Класифікацію позичальників АКБ «Форум» за минулим досвідом роботи з ними
можна здійснювати на основі такої матриці:

Не було затримок з наданням необхідних правдивих фінансових документів
Необхідна звітність надавалася з запізненням або була неправдивою

Не було затримок у погашенні раніше отриманих кредитів І II

Були затримки з погашенням раніше отриманих кредитів III IV

Кадровий потенціал позичальника (X32)

Класифікацію позичальників АКБ «Форум» за їх кадровим потенціалом можна
здійснювати на основі такої матриці:

Висококваліфікований персонал Персонал середньої кваліфікації
Низькокваліфікований персонал

Досвід роботи у керівника підприємства понад 10 років І II III

Досвід роботи у керівника підприємства 5-10 років II II III

Досвід роботи у керівника підприємства менше 5 років III III IV

Визначивши клас позичальника на підставі даних за минулим досвідом
роботи з ним (C(X31)) і клас позичальника за його кадровим потенціалом
(C(X32)), можна визначити клас позичальника за його репутацією (C(K12)).
Для цього слід встановити ваги, які відображають значущість минулого
досвіду роботи з позичальником і його кадрового потенціалу з погляду
репутації позичальника. Вони можуть бути такими:

q(X31) = 0,8 ? q(X32) = 0,2.

З урахуванням цього, формула для визначення класу позичальника за його
репутацією матиме такий вигляд:

C(K12) = 0,8(C(X31) + 0,2(C(X32).

Тепер залишається визначити клас позичальника за запропонованим способом
забезпечення повернення позики. У разі, якщо кредит бланковий (без
забезпечення), цей клас не визначається, а ризик щодо забезпечення
позики береться рівним 1. У практиці АКБ «Форум» найпоширенішими є такі
способи забезпечення кредитів: гарантія або порука третьої особи,
страхування та застава.

Класифікація гарантів та поручителів за їх фінансовим станом
здійснюється аналогічно до класифікації позичальників за цим критерієм.
У разі, якщо в ролі гаранта або поручителя виступає банківська установа,
визначення її класу за фінансовим станом здійснюється на підставі
рейтингу комерційних банків. У такий же спосіб можна визначити клас
страховика за його фінансовим станом.

Класифікація гарантів, поручителів, страховиків за їх репутацією
здійснюється аналогічно до класифікації позичальників за цим критерієм.

Для визначення класу гаранта, поручителя, страховика за їх
платоспроможністю слід встановити ваги, які відображають значущість
фінансового стану q(X51) та репутації q(X52) з погляду
платоспроможності. Вони можуть бути такими:

q(X51) = 0,75 ? q(X52) = 0,25.

Тоді формула для визначення класу гаранта, поручителя, страховика за їх
платоспроможністю матиме такий вигляд:

C(K2) = 0,75(C(X51) + 0,25(C(X52),

де C(X51) – клас гаранта, поручителя, страховика за їх фінансовим
станом?

C(X52) – клас гаранта, поручителя, страховика за їх репутацією.

Визначення класу позичальника АКБ «Форум» за запропонованою ним заставою
рекомендується здійснювати за такими критеріями: ліквідність,
стабільність цін, придатність до зберігання.

Ліквідність застави (X41)

Класифікацію предметів застави за ступенем їх ліквідності можна
здійснювати таким чином:

І клас («5») – абсолютно ліквідні активи (грошові кошти, короткострокові
фінансові вкладення)?

II клас («4») – високоліквідні активи (дебіторська заборгованість, інші
оборотні активи)?

III клас («3») – середньоліквідні активи (виробничі запаси, незавершене
виробництво, готова продукція, товари, довгострокові фінансові
вкладення)?

IV клас («2») – низьколіквідні активи (основні засоби, нематеріальні
активи, обладнання, незавершене будівництво).

Стабільність цін на заставу (X42)

Доцільно виділяти два класи предметів застави в залежності від
стабільності цін на них:

II клас («4») – предмети застави, що не підлягають знеціненню?

III клас («3») – предмети застави, що підлягають знеціненню.

Придатність застави до зберігання (X43)

Класифікацію предметів застави за придатністю до зберігання можна
здійснювати таким чином:

І клас («5») – предмети застави без терміну придатності до зберігання
або з терміном придатності до зберігання, що перевищує термін кредиту?

IV клас («2») – предмети застави з терміном придатності до зберігання,
меншим від терміну кредиту.

Для визначення класу позичальника за якістю запропонованої ним застави
слід установити ваги, які відображають значущість ліквідності застави
q(X41), стабільності цін на заставу q(X42), придатності застави до
зберігання q(X43) з погляду якості застави. Вони можуть бути такими:

q(X41) = 0,6 ? q(X42) = 0,2 ? q(X43) = 0,2.

З урахуванням цього, формула для визначення класу позичальника за якістю
запропонованої ним застави матиме такий вигляд:

C(K3) = 0,6(C(X41) + 0,2(C(X42) + 0,2(C(X43),

де C(X41) – клас предмета застави за його ліквідністю?

C(X42) – клас предмета застави за стабільністю цін на нього?

C(X43) – клас предмета застави за його придатністю до зберігання.

І нарешті, для визначення кредитного ризику АКБ «Форум», пов’язаного з
кредитоспроможністю позичальника, який буде виражатись ймовірністю
втрати банком позикової вартості, слід нормалізувати оцінки класів
позичальника за його фінансовими можливостями (C(K11)), репутацією
(C(K12)) і запропонованим забезпеченням (C(K2), C(K3)) до ймовірностей
P11, P12, P2.

Для цього зручно використовувати таку схему:

Оцінка класу, C Ймовірність несприятливої події, P

[1?1,5) 0,05

[1,5? 2,5) 0,20

[2,5? 3,5) 0,35

[3,5? 4] 0,50

Застосовуючи правила оперування з ймовірностями подій, можемо записати
кінцеву формулу для визначення кредитного ризику АКБ «Форум»,
пов’язаного з кредитоспроможністю позичальника (P):

P = (P11 + P12 – P11(P12)(P2.

Після цього отримана ймовірність (ризик) нормалізується до оцінки класу
позичальника за його кредитоспроможністю та відповідним ступенем
кредитного ризику АКБ «Форум». Це зручно робити за такою науково
обґрунтованою схемою:

Ризик (ймовірність), P Клас, C

0,289 IV

Наведемо характеристику цих класів:

І клас – позичальники з абсолютно високим рівнем кредитоспроможності? їх
кредитування для банку є майже безризиковим?

II клас – позичальники з високим рівнем кредитоспроможності? кредитуючи
їх, банк приймає на себе виправданий ризик?

III клас – позичальники з середнім рівнем кредитоспроможності? приймаючи
рішення про кредитування, банк має ретельно проаналізувати можливі
наслідки?

IV клас – позичальники з низьким рівнем кредитоспроможності? їхнє
кредитування буде для банку невиправданим ризиком, і тому банк має
відмовити позичальникам в наданні кредиту.

Висновки

Ключовим елементом ефективної діяльності АКБ «Форум» є комплекс заходів,
спрямованих на оптимальне управління активами та пасивами, що пов’язано
із необхідністю реалізації двох важливих завдань: по-перше, забезпечення
ліквідності банку і, відповідно, підтримання належного рівня його
фінансової стійкості на ринку? по-друге, забезпечення максимальної
дохідності банківських операцій, що є необхідною умовою прибуткового
господарювання комерційного банку як підприємства.

Аналіз управління формуванням структури пасивів та активів АКБ «Форум»
дає можливість констатувати, що управлінська стратегія стосовно активів
та пасивів передбачає залучення максимально допустимого обсягу ресурсів
(як власних, так і залучених) із наступним їх розміщенням у максимально
дохідні активи, які характеризуються заданим рівнем ліквідності та мають
прийнятний рівень ризику. Таким чином, формування структури активів та
пасивів має безпосереднє відношення до управління банківськими ризиками.
Той факт, що АКБ «Форум» здійснює одночасно операції із залучення та
розміщення коштів, зумовлює наявність додаткових факторів ризику, а
також особливого підходу до обмеження їх впливу. Ризики активно-пасивних
операцій пов’язані, перш за все, з рівнем так званого відсоткового
ризику, під яким розуміють можливість втрат через непередбачену,
несприятливу для банку зміну відсоткових ставок, що призводить до
скорочення, зведення до нуля чи негативної величини маржі банку.

Завдання оптимізації структури активів і пасивів АКБ «Форум» полягає в
постійному виборі з безлічі певних видів кредитно-інвестиційної
діяльності банку такого набору, який дозволяє одержати максимальний
результат із мінімальними витратами.

До елементів управлінської стратегії АКБ «Форум», які пов’язані з
формуванням структури активів та пасивів належать аналіз тенденцій в
динаміці окремих груп балансових даних з подальшим прогнозом розвитку
структури активів та пасивів банку, збір та обробка інформації про
ринкові відсоткові ставки за пасивними та активними операціями в
банківській системі й по конкретному регіону. Особливу увагу менеджерам
слід приділяти оцінці чутливості до змін відсоткових ставок, розробці
методів управління співвідношенням активів та пасивів, чутливих до зміни
рівня відсоткових ставок, методів перевірки різних управлінських
стратегій управління активами та пасивами.

Як показує дипломне дослідження, в АКБ «Форум» стратегія управління
відносно формування структури активів та пасивів реалізується через
спеціальний підрозділ – «Комітет з управління активами та пасивами»,
тобто КУПА є інструментом формування ефективної структури пасивів та
активів, за допомогою якого банк має величезні можливості одержання
найрізноманітнішої інформації про клієнтів. Ця інформація повинна вчасно
збиратися й аналізуватися з погляду вироблення відповідних підходів до
стратегії формування активів та пасивів. Отже, КУПА потребує постійного
вдосконалення.

На підставі узагальненої моделі КУПА, запропонованої в дослідженні, АКБ
«Форум» рекомендується вдосконалити КУПА, основними функціями якого
стане впровадження в практичну діяльність банку інтегрованого підходу до
формування оптимізаційної моделі структури активів та пасивів.

Інтегрований підхід до управління активами та зобов’язаннями повинен
базуватися на таких основних принципах: визначення стратегії та цілей,
для досягнення яких необхідно якомога повніше контролювати обсяги,
структуру, доходи та витрати як за активами, так і за пасивами? контроль
над активами повинен бути скоординований із контролем над пасивами таким
чином, щоб управління активами та пасивами характеризувалося внутрішньою
єдністю? головним елементом стратегії управління стосовно формування
структури активів і пасивів є прибутковість? управління ризиками є
актуальним завданням банківського менеджменту, для вирішення якого
необхідно подбати про методологічне, організаційне, інформаційне та
програмне забезпечення АКБ «Форум».

Фінансова стійкість та ефективність діяльності АКБ «Форум» значною мірою
залежать від якості, стабільності його ресурсної бази, оптимального
співвідношення між статутним капіталом, резервним фондом, коштами
суб’єктів господарювання, вкладами населення, субординованим боргом,
міжбанківськими кредитами.

Необхідною умовою фінансової стабільності АКБ «Форум» є не лише якісне,
врівноважене зростання обсягу активів, а й наявність раціональної
(оптимальної) їх структури, її постійне вдосконалення, спрямоване на
зменшення обсягу неробочих, проблемних активів та на диверсифікацію
активних операцій банку. У цьому зв’язку інвестиційна політика банку
повинна спрямовуватися на розв’язання проблем дохідності, ліквідності,
на зменшення ризику від операцій із цінними паперами шляхом проведення
політики диверсифікації портфеля цінних паперів в межах заходів
стратегії управління.

Працюючи в умовах становлення банківської системи України АКБ «Форум»
повинен дотримуватися зваженої, реалістичної стратегії подальшого
розвитку, адаптованої до вимог ринку, запроваджувати світовий досвід
управління активами та пасивами, дбати про свою фінансову надійність,
про довіру вкладників і кредиторів, прагнути до отримання максимального
прибутку за мінімального ризику здійснюваних операцій.

Планування управлінської стратегії формування ефективної структури
пасивів та активів АКБ «Форум» повинне: базуватися на оцінці перспектив
у сфері політики, економіки, технологій? спиратися на сучасні методи
прогнозування й аналізу, які допоможуть відслідковувати нові тенденції
ринку банківських послуг? бути вихідною функцією в діяльності банку, щоб
забезпечити в умовах конкуренції позицію банку на майбутнє та, по
можливості, її оптимізувати. Інтегрований підхід до управління активами
та зобов’язаннями повинен базуватися на таких основних принципах:
визначення стратегії та цілей? внутрішня єдність управління активами та
пасивами? прибутковість? управління ризиками.

АКБ «Форум» рекомендується ввести в практичну діяльність механізм оцінки
кредитоспроможності позичальника як обов’язковий елемент стратегії
управління стосовно формування ефективної структури активів та пасивів.

Пріоритетним напрямом формування оптимальної структури активів та
пасивів АКБ «Форум» є реалізація завдань із підтримання належного рівня
прибутковості банку шляхом регулювання величини чутливих до змін
процента вкладень і відповідних їм залучених ресурсів, які також чутливі
до змін ринкової норми процента. При цьому до активів, чутливих до зміни
процентної ставки, належать короткострокові цінні папери, позики, надані
під плаваючі процентні ставки, короткострокові вкладення на грошовому
ринку, урядові й муніципальні цінні папери, які підлягають погашенню з
реінвестуванням вкладених коштів за поточними ставками. До пасивів,
чутливих до змін процентної ставки, належать депозитні сертифікати, які
погашаються протягом року, депозитні рахунки грошового ринку,
зобов’язання банку з плаваючими процентними ставками. Чутливість активів
та пасивів банку до змін процента зростає також у міру закінчення
строків їхнього розміщення й залучення відповідно.

В дипломному дослідженні встановлено, що основними елементами
оптимізаційної моделі формування структури активів та пасивів АКБ
«Форум» є: розрахунок і регулювання ліквідної позиції на основі
спеціального групування активів і пасивів банківського балансу?
управління активами відповідно до факторів попиту на ліквідні кошти?
регулювання грошових потоків у рамках сукупного банківського портфеля.

У подальшому банку слід зосередити свої зусилля на виконанні
найважливіших завдань, серед яких: підвищення рівня капіталізації?
поліпшення якості активів та підвищення їх рентабельності шляхом
зменшення частки неробочих, проблемних активів? оптимізація структури
капіталу, активів і зобов’язань, посилення їх позитивного впливу на
розвиток реального сектора економіки України.

Список використаних джерел

Алексєєв І.В., Захарчук О.В., Рим Н.Н. Банківський маркетинг. Навчальний
посібник. – 2-ге вид., доп. – Львів: Львівський банківський коледж
Національного банку України, 1998. – 96с.

Андреев И. Критерии конкурентоспособности однородных банковских услуг //
Маркетинг. – 1998. – №1. – С.35-40.

Ансофф Й. Стратегическое управление: Сокр. пер. с англ.? науч. ред. и
авт. предисл. Л.И. Евенко. – М.: Экономика, 1989. – 519с.

Антонов Н.Г., Пессель М.А. Денежное обращение, кредит и банки. – М.: АО
«Финстатинформ», 1995. – 272c.

Ауриемма Майкл Дж., Коли Робертс С. Индустрия банковских карточек: Пер.
с англ. – М.: Инфра-М-Норма, 1997. – 240с.

Банківська енциклопедія / За ред. А.М. Мороза. – К.: Ельтон, 1993. –
328с.

Банковское дело: учебник / Под ред. О.И. Лаврушина. – М.: Финансы и
статистика, 1998. – 576с.

Барлтроп К.Дж., Макнотон Д. Банки на развивающихся рынках:
Интерпретирование финансовой отчетности.: Т.2. – М.: Финансы и
статистика, 1994. – 226с.

Батракова Л.Г. Экономический анализ деятельности коммерческого банка:
Учеб. для вузов. – М.: Изд. корп. «Логос», 1999. – 344с.

Белых Л.П. Устойчивость коммерческих банков. Как банкам избежать
банкротства. – М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1996. – 192с.

Бор М.З., Пятенко В.В. Менеджмент банков: организация, стратегия,
планирование. – М.: ИКЦ «ДИС», 1997. – 288с.

Бор М.З., Пятенко В.В. Стратегическое управление банковской
деятельностью. – М.: ПРИОР, 1995. – 158с.

Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту: Пер. з англ. – К.: Молодь,
1997. – 1000с.

Бровкова Е.Г., Продиус И.П. Финансово-кредитная система государства. –
Киев: Сирин, 1997. – 224с.

Вадим Гетьман – громадянин, фінансист, політик: Меморіальне видання /
Дроб’язко А.О., Хромов А.Г., Чудний В.П. / За ред. В.П. Чудного. – Київ,
1999. – 632с.

Василик О., 3аруба О., Садовий М. На шляху до формування банківської
системи України // Банківська справа. – 1995. – №1. – С.58-60.

Введение в банковское дело / Под общ. ред. Асхадэр Гюнтер. – М.: Научная
книга, 1996. – 640с.

Витлинский В., Пернаривский А. Кредитный риск. Как его определить? //
Деловая Украина. – 1997. – №45. – С.6.

Вітлінский В., Пернарівський О. Визначення рейтингу всередині вибірки //
Вісник НБУ. – 1999. – Лютий. – С.61-62.

Вітлінський В., Великоіваненко Г., Наконечний Я., Пернарівський О.
Концепція стратегії кредитного ризику // Банківська справа. – 2000. –
№1. – С.39-42.

Гальчинський А. Теорія грошей: Навчальний посібник. – К.: Основи, 1998.
– 415с.

Гант В.М. Концептуальні основи управління активами та пасивами
комерційного банку // Вісник Київського національного університету ім.
Тараса Шевченка: Економіка. – Випуск 46. – К.: КНУ, 2000. – С.10-13.

Голубков Е.П. Маркетинг: стратегии, планы, структуры. – М.: Дело, 1995.
– 192с.

Голубков Е.П. Основы маркетинга. – М.: Изд-во «Финпресс», 1999. – 644с.

Гриценко А. Державне регулювання економіки // Економіка України. – 2001.
– №3. – С.94-95.

Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна система: Навчальний посібник. –
К.: Основи, 1997. – 180с.

Едронова В.Н., Мизиковский Е.А. Учет и анализ финансовых активов: акции,
облигации, векселя. – М.: Финансы и статистика, 1995. – 272с.

Жуков Е.Ф. Менеджмент и маркетинг в банках: Учеб. пособие для вузов. –
М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1997. – 197с.

Іващук Н.Л., Завербний А.С., Мартинюк Г.І. Моделювання банківських
пасивів // Вісник Київського національного університету ім. Тараса
Шевченка: Економіка. – Випуск 46. – К.: КНУ, 2000. – С.13-14.

Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций.
Анализ отчетности. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 429с.

Ковальчук Е.А., Ковальчук Д.Ф. Капіталізація банківської системи України
// Фінанси України. – 2001. – №12. – С.128-134.

Козьменко С.М., Горіна С.О., Андронов О.М. Глобалізація банківської
діяльності й регіональні інтереси // Фінанси України. – 2000. – №9. –
С.141-148.

Корнієнко Т. Стратегічне управління активами та пасивами комерційного
банку в умовах перехідної економіки // Вісник НБУ. – 2001. – №10. –
С.14-17.

Лисицький В. Фінансова система України потребує енергійної
інституціональної реформи // Банківська справа. – 1999. – №2. – С.8-12.

Мак-Дональд М. Стратегическое планирование маркетинга. – СПб: Питер,
2000. – 267с.

МакНотон Д. Банки на развивающихся рынках: Укрепление руководства и
повышение чувствительности к переменам. Т.1. – М.: Финансы и статистика,
1994. – 336с.

Маркетинг: Учебник / А.Н. Романов, Ю.Ю. Корлюгов, С.А. Красильников и
др. / Под ред. А.Н. Романова. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1996. – 560с.

Марти Дж. Планирование развития автоматизированных систем: Пер. с
англ..? предисл. В.М. Савинкова. – М.: Финансы и статистика, 1984. –
196с.

Масленченков Ю.С. Финансовый менеджмент в коммерческом банке:
Фундаментальный анализ. – М.: Перспектива, 1996. – 160с.

Науменко В. Спроба оцінити надійність // Вісник НБУ. – 1998. – №4.

Ноздрева Р.Б., Цыгичко Л.И. Маркетинг: как побеждать на рынке. – М.:
Финансы и статистика, 1991. – 304с.

Овчаров А. Постижение неопределенности // Ресурсы, Информация,
Снабжение, Конкуренция. – 1997. – №6. – С.69-73.

Олійник Д. Управління ліквідністю комерційного банку та оптимізація
фінансового результату // Вісник НБУ. – 2001. – №8. – С.28.

Піджаренко О.М. Окремі питання захисту інтересів банків та прав їх
працівників. – Київ: Юрінформ, 1994. – 89с.

Полферман Д., Форд Ф. Основы банковского дела. – М.: ИНФРА-М, 1996. –
564с.

Портер Майкл Е. Стратегія конкуренції: Пер. з англ. А. Олійник, Р.
Скільский. – К.: Основи, 1997. – 390с.

Примостка Л. Управління активами і пасивами комерційного банку // Вісник
НБУ. – 2001. – №2. – С.39-43.

Проводова Н. Ера вільного банківського підприємництва закінчилася //
Галицькі контракти. – 2001. – №1-2.

Роуз Питер С. Банковский менеджмент / Пер. с англ. со 2-го изд. – М.:
Дело, 1997. – 768с.

Синки мл. Дж. Ф. Управление финансами в коммерческих банках: Пер. с
англ. 4-го перераб. изд.? под ред. Р.Я. Левиты, Б.С. Пинскера. – М.:
Catallaxy, 1994. – 820с.

Скопенко А., Ковальчук Т. Про деякі аспекти перспективної діяльності
комерційних банків // Банківська справа. – 1995. – №1. – С.25-31.

PAGE

PAGE 3

PAGE

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020