.

Порядок ведення обліку грошових коштів на підприємстві (оптова торгівля алкоголем і продуктами) (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
866 14274
Скачать документ

Бакалаврська робота

на тему:

Порядок ведення обліку грошових коштів на підприємстві (оптова торгівля
алкоголем і продуктами).

ЗМІСТ

TOC \o “1-3” \h \z \u HYPERLINK \l “_Toc102457053” вступ PAGEREF
_Toc102457053 \h 3

HYPERLINK \l “_Toc102457054” 1. Економічна сутність грошових коштів
ТА їх РОЛЬ У господарському процесі PAGEREF _Toc102457054 \h 6

HYPERLINK \l “_Toc102457055” 1.1. Огляд літератури з тими дослідження
PAGEREF _Toc102457055 \h 6

HYPERLINK \l “_Toc102457056” 1.2. Економічна сутність грошових коштів
PAGEREF _Toc102457056 \h 8

HYPERLINK \l “_Toc102457057” 1.3. Порядок організації розрахунків
готівкою PAGEREF _Toc102457057 \h 10

HYPERLINK \l “_Toc102457058” 1.4. Порядок організації безготівкових
розрахунків PAGEREF _Toc102457058 \h 19

HYPERLINK \l “_Toc102457059” 2. оцінка системи ОБЛІКу грошових КОШТІВ
ТОВ «УКРПРОМСЕРВІС» PAGEREF _Toc102457059 \h 33

HYPERLINK \l “_Toc102457060” 2.1. Коротка характеристика підприємства
PAGEREF _Toc102457060 \h 33

HYPERLINK \l “_Toc102457061” 2.2. Оцінка системи обліку на
підприємстві PAGEREF _Toc102457061 \h 35

HYPERLINK \l “_Toc102457062” 2.3. Відображення на рахунках
бухгалтерського обліку руху грошових коштів підприємства PAGEREF
_Toc102457062 \h 45

2.4. Пропозиції по удосконаленню обліку грошових коштів на
підприємстві…53

HYPERLINK \l “_Toc102457064” ВИСНОВки PAGEREF _Toc102457064 \h 57

HYPERLINK \l “_Toc102457065” Перелік використаних джерел PAGEREF
_Toc102457065 \h 60

HYPERLINK \l “_Toc102457066” ДОДАТКИ PAGEREF _Toc102457066 \h 63

вступ

Керування грошовими коштами має першорядне значення. Мистецтво
керування поточними активами полягає в тому, щоб тримати на рахунках
мінімально необхідну суму коштів, що потрібні для поточної оперативної
діяльності. Сума коштів, яка необхідна підприємству, це по суті справи
страховий запас, призначений для покриття короткочасної
незбалансованості грошових потоків. Сума грошових коштів повинна бути
такою, щоб її вистачало для виробництва всіх першочергових платежів.
Оскільки грошові кошти, знаходячись у касі або на рахунках у банку, не
приносять доходу, їх потрібно мати в наявності на рівні безпечного
мінімуму. Наявність великих залишків грошей протягом тривалого часу може
бути результатом неправильного використання оборотного капіталу.

Гроші як загальний еквівалент вимірюють вартість усіх товарів. Але не
гроші роблять товари порівнянними, а кількість витраченого на них
суспільно необхідної праці. На стадії формування товарних відносин гроші
зіграли роль засобу, що дорівнював до грошей інші товари. У результаті
виник масштаб цін, прийнятий державою за грошову одиницю.

У товарному обігу гроші відіграють роль посередника в обміні двох
товарів: Т – Д – Т. Функцію нагромадження скарбів раніш виконували
повноцінні гроші – золото і срібло. Оскільки гроші представляють
загальне втілення багатства, то виникає прагнення до їх нагромадження. У
докапіталістичних формаціях існувала найпростіша форма нагромадження
багатства, коли витягнуті із обігу золото і срібло зберігалися у
власника. Зі зростанням товарного виробництва перетворення грошей у
скарби стає необхідною умовою регулярного поновлення відтворення.
Прагнення до одержання найбільшого прибутку змушує підприємців не
зберігати гроші як мертвий скарб, а пускати їх в оборот.

Функція грошей як засобу платежу виникла у результаті розвитку кредитних
відносин. У цьому випадку гроші використовують при:

продажу товарів у кредит, необхідність якої зв’язана з неоднаковими
умовами виробництва і реалізації товарів, різною тривалістю їхнього
виробництва і обігу, сезонним характером виробництва.

В умовах розвитого товарного господарства гроші у функції засобу платежу
поєднують багатьох товаровиробників. У зв’язку з цим розрив однієї ланки
в ланцюзі платежів веде до розвитку кризових явищ. Щоб зм’якшити ці
негативні явища, уводиться система повідомлених платежів, заснована на
автоматичному зарахуванні на рахунок клієнта коштів.

Функція світових грошей одержала повний розвиток зі створенням світового
ринку. Світові гроші мають трояке призначення і служать: загальним
платіжним засобом; загальним купівельним засобом; матеріалізацією
суспільного багатства.

Грошам належить ключова роль в економіці. Виявляється це в наступному:

– суспільна роль грошей, їхня функція в економічній системі полягає в
тому, що вони виступають як сполучна ланка між товаровиробниками. Вони є
загальною умовою суспільного виробництва, «інструментом» суспільних
економічних зв’язків незалежних товаровиробників.

– гроші грають і якісно нову роль – вони стають капіталом і мають
самозростаючу вартість. Гроші перетворюються в грошовий капітал у
відтворенні індивідуального капіталу завдяки тому, що їхнє
функціонування включене в кругообіг промислового капіталу, і вони
являють собою вихідний пункт і результат кругообігу останнього.

Актуальність теми випливає з того, що гроші обслуговують виробництво і
реалізацію суспільного капіталу, виступаючи у виді грошових потоків, що
рухаються як усередині виробництва засобів виробництва, так і усередині
виробництва предметів споживання, а також між ними.

За допомогою грошей відбуваються утворення і перерозподіл національного
доходу через державний бюджет, податки, позики й інфляцію.

Таким чином, необхідно знати, яким капіталом розташовує підприємство й у
які активи він вкладений. Необхідно також вивчити склад і якість
найбільш істотних активів підприємства, від наявності і стану яких
багато в чому залежать кінцеві результати його діяльності.

Предметом дослідження є процес обліку грошових коштів.

Ціль дослідження складається у вивченні порядку ведення обліку грошових
коштів на підприємстві.

Задачі представленої роботи наступні:

розглянути сучасний облік коштів і проблеми його удосконалювання;

дати коротку характеристику досліджуваного підприємства;

розглянути порядок ведення касових операцій;

операції на рахунках у банку.

Об’єктом дослідження узяте товариство з обмеженою відповідальністю
«Лев». Основний вид діяльності: оптова торгівля спиртними напоями і
продуктами харчування.

1. Економічна сутність грошових коштів ТА їх РОЛЬ У господарському
процесі

1.1. Огляд літератури з тими дослідження

Розкриваючи тему дипломної роботи «Облік горошових коштів» був вивчений
великий обсяг навчальної і нормативної літератури, з яких можна звернути
увагу на наступні.

В даний час в Україні грошовий обіг регулюється наступними нормативними
документами:

Порядком ведення касових операцій у національній валюті України,
затвердженому Постановою НБУ, зі змінами і доповненнями;

Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків
України, від 19 лютого 2001 р. N 69;

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті
від 29 березня 2001 р. N 135;

Наказом Міністерства статистики України «Про твердження типових форм
первинного обліку касових операцій»;

Положенням бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів»,
затвердженому наказом Мінфіну України від 31.03.99р. № 87.

Дуже доступно розкрита досліджувана тема в книзі Грабової Н.Н.,
Добровського В.Н.: «Бухгалтерський облік у виробничих і торговельних
підприємствах», Київ «А.С.К.»2003 . Книга складається з двох розділів:
«Теоретичні основи бухгалтерського обліку» і «Бухгалтерський облік у
виробничих і торговельних підприємствах». У першому розділі книги
розкривається теоретичний зміст основних категорій і принципів
організації бухгалтерського обліку. Другий розділ містить питання
методики і техніки бухгалтерського і податкового обліку стосовно до
діючих законодавчих і нормативних актів в області обліку, звітності й
оподатковування.

Бібліотека бухгалтера» №3, 2004, можна сказати, що в посібнику
консультаційний матеріал представлений на умовах наскрізного приклада
діяльності промислово-торговельного підприємства з моменту його
реєстрації до одержання фінансових результатів.

Метою посібника «Облік на підприємстві» є розкриття бухгалтерського
обліку на прикладах із практикою заповнення первинної документації.
Посібник призначений для початківців, для тих, хто мало знаком з
бухгалтерською наукою, але мріє опанувати професією бухгалтера.
Методичний посібник «Облік на підприємстві» – посібник про сучасний
бухгалтерський облік, що містить унікальну колекцію консультацій для
бухгалтера (касира) – Облік розрахункових операцій» із заповненням
касової книги, грошового чека, касових видаткових і прибуткових ордерів,
документів по оформленню розрахунків з підзвітними особами;

Ціль книги «Бухгалтерський облік у торгівлі», Н.Н. Грабової – розкрити
особливості організації бухгалтерського обліку торгово-комерційної
діяльності; на підставі діючих нормативних документів викласти порядок
обліку товарних операцій на підприємствах; включаючи
зовнішньоекономічну діяльність, основних засобів і нематеріальних
активів, праці і заробітної плати, витрат звертання і фінансових
результатів діяльності.

У підручнику «Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України»
описані основи теорії бухгалтерського фінансового обліку, його
організація на підприємствах України. Велика увага приділяється вивченню
економічного змісту рахунків бухгалтерського обліку і методології його
ведення з урахуванням вимог пропонованих Національними стандартами, з
використанням останніх нормативних документів, введених в Україні з 1
червня 2000 року.

Автор підручника – професор кафедри обліку й аудиту Українського
державного університету харчових технологій Н.М. Ткаченко.

Підручник складається з двох розділів. У першому описуються основи
бухгалтерського обліку. В другому – бухгалтерський фінансовий облік на
підприємствах України.

У підручнику чітка будівля бухгалтерського обліку коштів зі змінами, що
відбувалися в його організації і техніку ведення. Це підвищує роль
обліку як основного засобу одержання достовірної інформації для
прийняття економічно обміркованих рішень і передбачення ризику у
виробничо-господарській фінансовій діяльності підприємства, у системі
оподатковування, у складанні балансу, фінансової звітності й ін.

1.2. Економічна сутність грошових коштів

Гроші – це загальний еквівалент для всіх видів інших товарів, тобто вони
служать засобом вираження вартості товарів.

Гроші є специфічним товаром, тому що вони не здатні прямо задовольняти
будь-які фізичні чи духовні потреби людини, а тільки опосередковано –
через витрачання їх на купівлю різних товарів та послуг.

Грошам, на відміну від інших товарів, притаманна абсолютна ліквідність.

Ліквідність визначається як:

1) можливість використання певного активу в ролі засобу платежу;

2) здатність даного активу зберігати свою номінальну вартість незмінною.

Рух грошей, що обслуговує реалізацію товарів, нетоварні платежі і
розрахунки в господарствах, являє собою грошовий обіг.

Грошовий обіг підрозділяється на дві сфери: готівкова і безготівкова.

Готівково-грошовий оборот – рух готівки в сфері обігу і виконання ним
двох функцій (засобу платежу і засобу обігу).

Готівка використовуються для розрахунків, не пов’язаних безпосередньо з
рухом товарів і послуг, а саме: розрахунків по виплаті заробітної плати,
премій, при оплаті цінних паперів і т.д.

Готівково-грошовий оборот включає рух усієї готівково-грошової маси за
визначений період часу між населенням, фізичними і юридичними особами і
державними органами.

Готівково-грошовий рух здійснюється за допомогою різних видів грошей:
банкнот, металевих монет, інших кредитних інструментів (векселів, чеків,
кредитних карток).

Безготівковий обіг – рух вартості без участі готівки: перерахування
коштів по рахунках кредитних установ, залік взаємних вимог і ін.

Безготівковий обіг має важливе економічне значення в прискоренні
оборотності оборотних коштів, скороченні готівки, зниженні витрат обігу.

В залежності від економічного змісту розрізняють дві групи
безготівкового обороту: по товарних операціях і фінансових
зобов’язаннях.

До першої групи відносяться безготівкові розрахунки за товари і послуги,
до другого – платежі в бюджет (податок на прибуток, ПДВ і ін.), і
позабюджетні фонди, погашення банківських позичок, сплата відсотків за
кредит, розрахунки зі страховими компаніями й ін.

Між готівково-грошовим і безготівковим оборотом існує тісна і взаємна
залежність: гроші постійно переходять з однієї сфери обігу в іншу,
змінюючи форму наявних грошових знаків на депозит у банках і навпаки.

Безготівковий платіжний оборот невіддільний від обігу готівки й складає
разом з ним єдиний грошовий обіг країни, у якому циркулюють єдині гроші
одного найменування.

Бухгалтерський облік коштів покликаний вирішувати наступні основні
задачі:

– вчасно і точно відбивати наявність і рух (надходження і вибуття)
коштів у касі і на рахунках в установах банків;

– контролювати дотримання ліміту готівки в касі, схоронність і
раціональне використання коштів;

– правильно відбивати розрахункові операції, забезпечити контроль за
своєчасністю платежів і дотриманням установленого порядку розрахунків;

– правильно відображати отримані кредити, забезпечувати контроль за їх
використанням по призначенню і за своєчасним погашенням.

Правильна побудова обліку грошових коштів дає можливість
забезпечити інформацію про їхню наявність, цілеспрямоване
використання і контроль за збереженням.

Основу обліку грошових коштів складає їхня класифікація:

1.По призначенню:

засоби для обороту;

для спеціального призначення.

2.По місцю збереження:

засоби в банку;

засоби в касі;

засоби в підзвітних осіб;

засоби в контрагентів (видані аванси);

вкладені в цінні папери.

Таким чином, грошові кошти зв’язані з виробництвом і обсягом
суспільного продукту, а також його невиробничим споживанням, є
конкретним об’єктом бухгалтерського обліку.

1.3. Порядок організації розрахунків готівкою

Основним нормативно-правовим документом, який врегульовує питання обліку
касових операцій, є затверджений Постановою Правління Національного
банку України “Положення про ведення касових операцій у національній
валюті України” № 72 від 19.02.2001 р.

Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб (крім установ
банків і підприємств поштового зв’язку) незалежно від їх
організаційно-правових форм і форм власності, їх відокремлені
підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють
підприємницьку діяльність (далі – підприємства), а також на
зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб’єктами
підприємницької діяльності без створення юридичної особи (далі –
підприємці), які здійснюють операції з готівкою в національній валюті та
є обов’язковими для виконання ними.

Кожне підприємство для здійснення розрахунків готівкою повинно мати
касу. Касою називається спеціально обладнане та ізольоване приміщення,
або місце, призначене для приймання, видачі і тимчасового зберігання
готівки. Керівники підприємств зобов’язані обладнати касу і забезпечити
зберігання грошей у приміщенні каси, а також у разі доставки їх з
установи банку і здавання в установу банку. Вони несуть у встановленому
відповідним законодавством порядку відповідальність у тому разі, якщо з
їх вини не були створені необхідні умови, що забезпечують схоронність
коштів під час їх зберігання і транспортування.

Приміщення каси має бути ізольовано, а двері до каси під час здійснення
операцій – замкнуті з внутрішнього боку. Доступ до приміщення каси
особам, які не мають відношення до її роботи, забороняється.

Уся готівка на підприємствах зберігається, як правило, у вогнетривких
металевих шафах, а в окремих випадках – у комбінованих і звичайних
металевих шафах, які після закінчення роботи каси замикаються ключем і
опечатуються сургучевою печаткою касира. Ключі від металевих шаф і
печатки зберігаються у касирів, яким забороняється передавати стороннім
особам або виготовляти невраховані дублікати.

Касир відповідно до чинного законодавства несе повну матеріальну
відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей.

Після видання наказу про призначення касира на роботу керівник
підприємства зобов’язаний під розписку ознайомити його з Порядком
ведення касових операцій, після чого з касиром укладається “Договір про
повну індивідуальні матеріальну відповідальність”.

Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим
особам.

На підприємствах, які мають одного касира, у разі потреби тимчасової
його заміни, виконання обов’язків касира покладається на іншого
працівника за письмовим наказом керівника підприємства. З цим
працівником укладається договір, про повну матеріальну відповідальність,
на час виконання ним обов’язків касира.

На підприємствах, які мають велику кількість підрозділів або
обслуговуються централізованими бухгалтеріями, оплата праці, виплати
допомоги через тимчасову непрацездатність, стипендій і премій можуть
проводитися за письмовим наказом керівника підприємства, іншими, крім
касирів, особами, з якими укладається договір, і на яких поширюються всі
права і обов’язки, встановлені для касирів зазначеним Положенням. Видача
і приймання коштів такими особами здійснюється в приміщеннях каси.

На підприємствах, де за штатним розписом не передбачена посада касира,
обов’язки останнього можуть виконуватися бухгалтером чи іншими
працівниками за письмовим розпорядженням керівника підприємства за умови
укладання з ними договору про повну матеріальну відповідальність.

У разі зарахування на роботу і призначення на посади, пов’язані з
веденням касових операцій, обслуговуванням засобів охоронно-пожежної
сигналізації, збереженням і транспортуванням коштів або періодичному
залученню працівників підприємств до вказаних вище робіт, керівникам
підприємств треба враховувати, що на зазначені вище посади не бажано
брати:

– осіб, які раніше притягалися до кримінальної відповідальності за
навмисні злочини, у яких судимість не погашена або не знята у
встановленому порядку; за вироком суду позбавлені права займатися
вищезазначеними видами діяльності;

– осіб, які страждають на хронічні психічні захворювання;

– осіб, які перебувають на спеціальному медичному обліку з приводу
алкогольної або наркотичної залежності.

При перевезенні готівки в національній валюті, що належить
підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності, від кас
підприємств до установ банків та у зворотньому напрямку керівник такого
підприємства, установи чи організації має забезпечувати касира охороною
та транспортним засобом.

Підприємства та індивідуальні підприємці, які мають поточні рахунки в
банку, зобов’язані зберігати свої кошти в установах банків. Готівка, яку
вони одержують з власних поточних рахунків (як з основного, так і
додаткових) в установах банків у межах наявних на них коштів, має
витрачатися виключно на визначені в чеку цілі, що не суперечать чинному
законодавству (у т.ч. нормативним актам НБУ).

Готівкові розрахунки підприємств та індивідуальних підприємців між
собою, а також з громадянами можуть проводитись як за рахунок коштів,
одержаних з каси банків, так і за рахунок виручки, а також інших касових
надходжень.

Сума платежу готівкою одного підприємства (індивідуального підприємця) з
іншим підприємством (індивідуальним підприємцем) не повинна перевищувати
10 тис.грн. протягом одного дня за одним або кількома платіжними
документами. При цьому кількість підприємств (індивідуальних
підприємців), з якими проводяться розрахунки, протягом дня не
обмежується. Платежі підприємства іншому підприємству понад установлену
граничну суму (10 тис.грн.) проводяться виключно в безготівковому
порядку.

У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими
підприємствами понад установлену граничну суму кошти у розмірі
перевищення встановленої суми додаються до фактичних залишків готівки у
касі на кінець дня, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми
із затвердженим лімітом каси.

Під час здійснення готівкових розрахунків підприємства отримувачі
готівкового платежу зобов’язані надати підприємствам-платникам обліковий
розрахунковий документ (податкову накладну, рахунок-фактуру, товарний
чек, акт виконаних робіт), які б підтверджували здійснені платниками
витрати готівки.

Розрахунки готівкою підприємств усіх форм власності, а також
індивідуальних підприємців з громадянами мають проводитися з оформленням
прибуткових і видаткових касових ордерів, касового чи товарного чека,
квитанції, договору купівлі-продажу, актів закупівлі, виконання робіт
(надання послуг) або інших документів, що засвідчують факт купівлі
товару, виконання роботи, надання послуги.

Підприємства та індивідуальні підприємці, які здійснюють розрахунки зі
споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за
готівку – через належним чином зареєстровані електронні
контрольно-касові апарати (ЕККА), повинні обов’язково видавати
споживачеві касовий чек, а під час виходу з ладу ЕККА або на період
тимчасового відключення електроенергії – товарний чек. Умови
застосування ЕККА, порядок видачі споживачам касових і товарних чеків,
відомості, які вони мають містити, контроль за проведенням вищевказаних
розрахунків із споживачами регламентуються Положенням про порядок
реєстрації і застосування електронних контрольно-касових апаратів при
розрахунках готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та
послуг.

Ліміти залишку готівки в касі встановлюються усім підприємствам, які
мають рахунки в установах банків і здійснюють касові операції з
готівкою. Підприємства можуть зберігати у своїй касі готівку в межах
лімітів залишку готівки в касі на кінець робочого дня, що встановлюються
їм установою банку щорічно протягом першого кварталу (до встановлення
ліміту каси на поточний рік і одержання його клієнтом продовжує діяти
ліміт попереднього року). У разі звернення протягом року клієнта (або з
ініціативи банку) щодо перегляду ліміту каси і поданні ним відповідного
документа – заявки-розрахунку, остання має бути розглянута банком, і за
умови її обґрунтованості встановлений раніше ліміт каси має бути
переглянутий.

Ліміт залишку готівки в касі для кожного підприємства (незалежно від
того, перебуває чи не перебуває воно на самостійному балансі)
встановлюється комерційними банками за місцем відкриття рахунку з
урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства, його віддаленості
від установи банку, розміру касових оборотів, встановлених строків і
порядку здавання касової виручки (надходжень) та графіка заїзду
інкасаторів.

Колективні сільськогосподарські підприємства, колгоспи,
сільськогосподарські кооперативи, селянські спілки (далі – колективні
сільськогосподарські підприємства) самостійно визначають розміри
готівки, що постійно знаходиться е їх касах, як це передбачено статтею
17 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство”, з
відповідним повідомленням у першому кварталі кожного року обслуговуючих
установ банків. Готівка понад визначені розміри має здаватися ними до
банків і вільно отримуватися з кас банків на цілі, вказані у чеку.

Порядок встановлення лімітів залишку готівки в касі регулюється
“Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами
банків України”, затвердженою постановою Правління Національного банку
України від 19.02.01 р. М 69.

Усю готівку понад встановлені ліміти залишку готівки в касі підприємства
зобов’язані здавати у порядку і строки, встановлені установою банку для
зарахування на їх рахунки. У разі, якщо ліміт залишку готівки в касі
підприємства взагалі не встановлено, вся наявна готівка в його касі на
кінець дня має бути здана до банку (незалежно від причин відсутності
ліміту каси).

У разі неподання підприємством до 1 березня заявки-розрахунку, установа
банку встановлює йому ліміт каси у розмірі одного неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян.

Готівкова виручка підприємств та індивідуальних підприємців може
використовуватись ними для забезпечення господарських потреб. Зазначена
виручка підприємств та індивідуальних підприємців, які не мають
податкової заборгованості, може використовуватися ними і на виплату
заробітної плати, заохочень, допомог усіх видів, компенсацій (далі –
виплати, пов’язані з оплатою праці).

Підприємства й індивідуальні підприємці, незалежно від наявності в них
податкової заборгованості, можуть проводити розрахунки з бюджетами та
державними цільовими фондами в готівковій формі за податками і
обов’язковими платежами.

Підприємства, виконавчі органи селищних, міських та районних у містах
рад мають право зберігати протягом 3 робочих днів понад встановлений
ліміт у касах готівку, що одержана в банку для виплат. пов’язаних з
оплатою праці, пенсій, стипендій, відряджень, дивідендів (доходу);
колективні сільськогосподарські підприємства, підприємства залізничного
транспорту та морські порти для проведення таких виплат працівникам
віддалених підрозділів, виконавчі органи сільських рад – протягом 5
робочих днів, включаючи день одержання готівки у банку. Після закінчення
цих строків суми готівки, що не використані за призначенням,
повертаються в банк не пізніше наступного робочого дня (клієнта та
банку) і в подальшому видаються підприємствам за їх першою вимогою на ті
самі цілі.

Видача готівки під звіт проводиться з кас підприємств за умови повного
звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами.

Особи, які одержали готівку під звіт (у т.ч. на відрядження у межах
України), зобов’язані подати до бухгалтерії підприємства або
централізованої бухгалтерії звіт про витрачені суми. Готівка, що видана
під звіт, але з якихось причин не витрачена (частково або в повній
сумі), має бути повернена до каси підприємства одночасно з авансовим
звітом не пізніше наступного робочого дня після видачі її під звіт (за
відрядженням – не пізніше 3 робочих днів після повернення з відрядження,
на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної
сировини – не пізніше 10 робочих днів з дня видачі її під звіт). Якщо з
каси підприємства його працівнику одночасно видано готівку на
відрядження та кошти під звіт для вирішення у цьому відрядженні
виробничих чи господарських питань (у тому числі і для закупівлі
сільськогосподарської продукції та заготівлі вторинної сировини чи
вторсировини), то підзвітна особа незалежно від строку відрядження
протягом трьох робочих днів після повернення з відрядження повинна
подати до бухгалтерії підприємства одночасно звіт про суму, що була їй
видана для вирішення виробничих (господарських) питань, та авансований
звіт про витраченні кошти безпосередньо на відрядження.

За перевищення встановлених строків використання виданої під звіт
готівки та за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування
щодо раніше виданих коштів, за витрачання готівки з виручки на виплати,
пов’язані з оплатою праці за наявності податкової заборгованості, а
також у разі витрачання підприємствами та індивідуальними підприємцями
одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням
та неотримання ними при здійсненні готівкового платежу від їх отримувача
платіжного документа до них застосовуються фінансові санкції згідно з
чинним законодавством.

При прийманні грошових білетів і монет до каси касири підприємств
зобов’язані керуватися “Правилами визначення платіжності банкнот і монет
Національного банку України”, затвердженими постановою Правління
Національного банку України від 31.03.99 № 152.

Грошові білети Національного банку України, щодо справжності яких не
виникає жодних сумнівів, повинні прийматись для оплати та обміну
організаціями будь-яких форм власності без обмежень, навіть якщо на них
є такі пошкодження:

– у будь-якому місці банкноти є плями, написи, надриви, а також ознаки
природного зношення, забруднення, але від яких залишилось не менше ніж
3/4 їх початкового розміру та можуть бути прочитані номінал, літери
серії та номер;

– порвані, надірвані та склеєні, якщо окремі частини банкноти безперечно
належать тій же самій банкноті і на них збереглись серія та номер, якщо
місце склеювання не заважає визначити справжність банкноти та
номінал.

Банкноти з переліченими дефектами вважаються зношеними і повинні
прийматись банками від організацій будь-яких форм власності та фізичних
осіб і вилучатись банками з обігу.

З метою подальшого вдосконалення організації готівкового обігу,
зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за
додержанням суб’єктами господарської діяльності встановленого порядку
ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення
відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та
виконання своїх зобов’язань перед бюджетами і державними цільовими
фондами від 12.06.1995 р. № 436/95 було прийнято Указ Президента України
“Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу
готівки”. Ним передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх
форм власності, фізичними особами – громадянами України, іноземними
громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами
підприємницької діяльності, а також постійними представництвами
нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється
підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у
національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до
них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

– за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах – у
двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

– за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у
касах готівки – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

– за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт,
послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас
установ банків) на виплати, що пов’язані з оплатою пращ (за винятком
екстрених (невідкладних) обставин – соціальних виплат громадянам на
поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним
матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності
податкової заборгованості – в розмірі здійснених виплат;

– за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт
готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного
звітування щодо раніше виданих коштів – у розмірі 25 відсотків виданих
під звіт сум;

– за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів
платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до
прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував
сплату покупцем готівкових коштів. – у розмірі сплачених коштів;

– за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за
цільовим призначенням – у розмірі витраченої готівки.

За невстановлення установами банків лімітів залишку готівки в касах з
них стягується штраф у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного
мінімуму доходів громадян за кожний випадок такого невстановлення.

Правила організації контролю за додержанням норм з регулювання обігу
готівки встановлюються Національним банком України за погодженням з
Державною податковою адміністрацією України.

Передбачені вищесказані штрафи в повному обсязі стягуються до державного
бюджету в порядку, встановленому законодавством.

1.4. Порядок організації безготівкових розрахунків

Взаємовідносини між підприємствами, організаціями і установами, а також
між ними і населенням, що зумовлені дією Закону вартості, носять
характер грошових розрахунків. Правильна організація і побудова обліку
грошових розрахунків між підприємствами мають велике народногосподарське
значення, тому що забезпечують швидке завершення у постачальників обігу
оборотних засобів, фондів обігу і перехід їх з товарної форми в грошову,
створюють необхідні умови покупцям для безперебійної оплати придбаних
товарно-матеріальних цінностей. Грошові розрахунки здійснюються або у
формі безготівкових платежів або готівкою, тобто існують дві форми
розрахунків – готівковий і безготівковий.

Всі безготівкові розрахунки здійснюються через банк, а готівкові через
касу. За економічним змістом розрахунки розподіляються на дві основні
групи:

1. За товарними операціями, тобто всі розрахунки між підприємствами і
господарськими організаціями за реалізовану продукцію, виконані роботи,
послуги і придбані матеріальні цінності.

2. За нетоварними операціями, до яких відносяться: платежі до бюджету,
одержання і повернення банківських позик, сплата страхових платежів,
розрахунки за претензіями, недостачами і крадіжками та інші розрахунки.

Залежно від територіального розміщення сторін, що беруть участь у
розрахунках, розрізняють одногородні та іногородні розрахунки.
Розрахунки між підприємствами, що обслуговуються одним і тим же банком,
або різними установами банку, розташованому в одному місці, називаються
одногородніми, а ті, що обслуговуються різними банками, які знаходяться
в різних населених пунктах іногородніми.

Організація безготівкових розрахунків базується на таких принципах:

• платежі здійснюються після відвантаження продукції, виконання робіт,
послуг або одночасно з ними;

• платежі здійснюються за згодою платника;

• покупець може відмовитись від оплати розрахункових документів;

• платежі здійснюються за рахунок коштів платника або в установленому
порядку за рахунок кредиту банку;

• зарахування коштів на рахунок одержувача повинно виконуватися лише
після списання цих сум з рахунку платника.

Під формою розрахунків треба розуміти зумовлені характером економічних
зв’язків, способи здійснення платежів, порядок документообороту і обігу
коштів, як між учасниками розрахунків, так і між ними і банком. При
цьому об’єднання і підприємства можуть застосовувати лише ті форми
розрахунків, які встановлені законами і постановами Уряду і є
обов’язковими для всіх учасників платіжного обігу. Залежно від умов
господарської діяльності підприємств, місця знаходження платників,
джерел коштів, за рахунок яких виконуються платежі застосовуються ті чи
інші форми розрахунків. При розрахунках за товарно-матеріальні цінності.
Надані послуги і виконані роботи, а також по інших операціях,
використовують такі основні форми безготівкових розрахунків:

• платіжними дорученнями;

• платіжними вимогами-дорученнями;

• платіжними вимогами;

• інкасовими дорученнями.

• чеками;

• акредитивами;

Ці форми розрахунків були впроваджені Інструкцією №7 “Про безготівкові
розрахунки в господарському обороті України” і затверджені Постановою
НБУ № 204 від 2.08.1996.

Розрахункові документи, які здаються в банк мають відповідати вимогам
встановлених стандартів та вміщувати, залежно від їх форми, такі
реквізити:

• назва документа;

• номер документа, число, місяць, рік його виписки. (Число та рік
вказуються цифрами, місяць – літерами. На розрахункових документах, які
заповнюються технічними засобами, допускаються зазначення місяця цифрами
(01-12));

• назви платника та одержувача коштів (їх офіційне скорочення), які
відповідають зареєстрованим у статуті, їх ідентифікаційні коди за Єдиним
державним реєстром підприємств і організацій України (далі за текстом та
у додатках – код), у фізичних осіб – ідентифікаційні номери, що
проставляються на підставі відповідних документів податкових органів,
номери рахунків в установах банку;

• назва банків платника та одержувача, їх місцезнаходження та умовні
номери за МФО (код банку);

• суму платежу цифрами та літерами;

• призначення платежу: назва товару (виконаних робіт, наданих послуг),
посилання на документ, на підставі якого здійснюється операція (договір,
рахунок, товарно-транспортний документ, та інше), із зазначенням його
номера і дати, зазначення законодавчого акта, яким передбачене право
безспірного стягнення та безакцентного списання коштів (його дата, номер
і відповідний пункт). Замість назви товару може зазначитись його кодове
(умовне) значення;

• на першому примірнику (незалежно від способу виготовлення
розрахункового документа) – відбиток печатки (за винятком випадків,
передбачених інструкцією) та підписи відповідальних осіб платника або
(та) одержувача коштів;

• підрозділи бюджетної класифікації та строк настання платежу (у разі
перерахування коштів до бюджету);

• суму податку на додану вартість або напис “без податку на додану
вартість”.

Розрахунки із застосуванням платіжних доручень.

Платіжне доручення – документ, який являє собою письмово оформлене
доручення клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної
суми коштів зі свого рахунку.

Оформлення платіжного доручення здійснюється або за допомогою
друкарської машинки, або роздруковується на комп’ютері. Номер платіжного
доручення проставляється на підприємстві, а дані платіжного доручення
реєструються у журналі реєстрації платіжних доручень або фіксуються
автоматично у пам’яті ЕОМ.

Для проведення розрахунків за допомогою платіжного доручення їх треба
подати до банку у двох екземплярах (при міжбанківських розрахунках) і
трьох (при однобанківських). Перший екземпляр (з підписами і печаткою
від підприємства) залишається у банку, а другий і третій видається разом
із випискою по розрахунковому рахунку платнику і одержувачу коштів.

Доручення приймаються до виконання банками протягом десяти календарних
днів з дня виписки. День заповнення доручення не враховується.

Банки приймають до виконання доручення від платників тільки в межах
наявних коштів на їх рахунках, за винятком доручень на перерахування з
основних рахунків підприємств до бюджетів та державних цільових фондів
сум податків і зборів (обов’язкових платежів), неподаткових платежів,
пені, штрафів та інших санкцій, передбачених законодавством і
застосованих у встановленому порядку за несвоєчасну сплату цих платежів,
які приймаються банками незалежно від наявності коштів на цих рахунках.
Не приймаються до картотеки платіжні доручення на сплату податків,
зборів, інших обов’язкових платежів та внесків до державних цільових
фондів, строк сплати яких не настав.

Доручення застосовуються в розрахунках за платежами товарного і
нетоварного характеру.

Розрахунки дорученнями можуть здійснюватись:

– за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги);

– в порядку попередньої оплати;

– для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості
підприємств;

– для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним
особам (заробітна плата, пенсії, грошові доходи колгоспників тощо)
на їх рахунки, відкриті в установах банків;

– в інших випадках за згодою сторін.

Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень.

Платіжна вимога-доручення – це комбінований розрахунковий документ, який
складається з двох частин:

– верхня – вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до
покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором
продукції (виконаних робіт, наданих послуг);

– нижня – доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку
суму, яка проставлена у рядку „сума до оплати літерами”.

Вимога-доручення заповнюється одержувачем коштів і надсилається
безпосередньо платнику. Номер платіжної вимоги-доручення проставляється
одержувачем коштів, а інформація із документа знаходить відображення у
журналі реєстрації платіжних вимог-доручень або фіксується автоматично
на ЕОМ.

Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача
через банк платника. З метою гарантованої прискореної доставки платникам
вимог-доручень рекомендується передавати їх у комплекті з розрахунковими
та відвантажувальними документами за поставлену згідно з договором
(угодою) продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо).

У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює нижню частину
цього документа (ставить лише печатку та підписи) і здає в банк, що його
обслуговує.

Платіжні вимоги-доручення приймаються банками протягом двадцяти
календарних днів з дня виписки. День заповнення платіжної
вимоги-доручення не враховується.

Вимога-доручення подається в установу банку у двох примірниках. Перший
примірник має бути оформлений у встановленому порядку.

Призначення кожного примірника вимоги-доручення таке, як і платіжного
доручення.

Банк приймає до оплати вимогу-доручення в сумі, яка може бути сплачена
за наявними коштами на рахунку платника.

У разі відмови платника сплатити вимогу-доручення він про мотиви відмови
повідомляє безпосередньо одержувачу коштів у порядку і строки, зазначені
в договорі.

Розрахунки платіжними вимогами.

Без згоди юридичних осіб та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької
діяльності списання (стягнення) коштів, що знаходяться на їх рахунках у
банках, не допускається, за винятком випадків, установлених законами
України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та за виконавчими
написами нотаріусів.

Розрахунковий документ на безспірне списання (стягнення) коштів
оформлюється на бланку платіжної вимоги і подається стягувачем,
державним виконавцем до установи банку, що його обслуговує у трьох
примірниках.

Платіжні вимоги приймаються банком стягувача протягом десяти календарних
днів з дня виписки. День заповнення платіжної вимоги не враховується.

Залежно від конкретного випадку безспірного списання (стягнення) коштів,
у рядку “Призначення платежу” платіжної вимоги стягувач має зазначити:
назву і відповідну статтю закону, якою передбачено безспірне списання
(стягнення) коштів; у разі необхідності – вид платежу і період часу, за
який здійснюється стягнення; акт ненормативного характеру, на підставі
якого здійснюється стягнення із зазначенням його назви (постанова,
рішення, наказ тощо), дати й номера. Якщо зі змісту закону випливає
необхідність посилання на інші документи (договір, митну декларацію,
вексель тощо), то в платіжній вимозі мають вказуватися реквізити
відповідного документа (назва, дата, номер).

Якщо безспірне стягнення коштів здійснюється на підставі виконавчого
документа, то до розрахункового документа додається оригінал виконавчого
документа або належним чином оформлений дублікат. У цьому разі в рядку
“Призначення платежу” розрахункового документа посилання на назву і
статтю законодавчого акта, якою передбачене безспірне стягнення
(списання) коштів, не потрібне.

Якщо платник та одержувач коштів обслуговуються у різних установах
банку, то перший і другий примірники платіжної вимоги спецзв’язком
надсилаються банком одержувача у банк платника, третій – видається на
руки одержувачу коштів.

Відповідальність за обґрунтованість і правильність внесення даних у
розрахункові документи у разі безспірного стягнення та безакцентного
списання коштів несе стягувач.

Розрахунки інкасовими дорученнями (розпорядженнями).

Суми недоїмки до бюджету за податками, податковим кредитом, штрафи,
нараховані державними податковими адміністраціями України, стягуються у
безспірному порядку інкасовими дорученнями (розпорядженнями).

Інкасові доручення (розпорядження) приймаються банком, що обслуговує
стягувача, протягом десяти календарних днів з дня виписки. День
заповнення інкасового доручення (розпорядження) не враховується.

Інкасове доручення (розпорядження) заповнюється та надсилається в банк
платника у двох примірниках (перший примірник залишається у документах
дня банку, другий – надсилається платнику).

Залежно від конкретного випадку безспірного списання (стягнення) коштів,
у рядку “Призначення платежу” інкасового доручення (розпорядження)
вказується: назва і відповідна стаття закону, якою передбачено безспірне
списання (стягнення) коштів; у разі необхідності – вид платежу і період
часу, за який здійснюється стягнення; акт ненормативного характеру, на
підставі якого здійснюється стягнення з зазначенням його назви
(постанова, рішення, наказ тощо), дати й номера. Якщо зі змісту закону
випливає необхідність посилання на інші документи, то в інкасовому
дорученні (розпорядженні) мають вказуватися реквізити відповідного
документа (назва, дата, номер). Якщо законом передбачено безспірне
стягнення пені, то в розрахунковому документі сума основного боргу і
сума пені вказуються окремо.

Відповідальність за достовірність даних інкасового доручення
(розпорядження) на безспірне стягнення коштів покладається на стягувача,
який оформив розрахунковий документ.

Документи на безспірне стягнення та безакцентне списання коштів з
основних рахунків підприємств приймаються банками незалежно від
наявності коштів на цих рахунках.

Документ, за допомогою якого банк здійснює списання із поточного рахунку
підприємства плату за розрахунково-касове обслуговування є “Меморіальний
ордер”.

Підтвердженням здійснення операції на поточному рахунку підприємства є
банківська виписка, до якої банком додаються документи, на підставі яких
проводилися розрахунки.

Після доставки касиром виписки на підприємство здійснюється її
опрацювання головним бухгалтером. Опрацювання банківської виписки
включає в себе три етапи:

1) до банківської виписки, у порядку здійснення відображених у ній
операцій, прикріплюються всі додані до неї банком первинні документи.
Треба зауважити, що на суму знятої із поточного рахунку до каси
підприємства готівки банк не надасть жодного документа. В цьому випадку
до банківської виписки додається квитанція від прибуткового касового
ордера, яка засвідчує оприбуткування грошей до каси. За умов, коли
підприємство вносило до банку готівку із каси, то до виписки по
поточному рахунку банком буде доданий ордер (третя частина від об яви
про внесення готівки), що засвідчує факт здійснення операції;

2) заключається у встановленні і зазначенні у виписці біля кожної суми
номера того бухгалтерського рахунку, у кореспонденції з яким пов’язане
надходження або списання коштів із поточного рахунку;

3) полягає у перенесенні узагальнених даних із виписки по дебету і
кредиту поточного рахунку одним рядком до журналу-ордеру № 2 при
журнально-ордерній формі обліку, а при спрощеній формі бухгалтерського
обліку у розділі II Відомості 1-М.

Розрахунки за допомогою лімітованих чекових книжок.

Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між
юридичними особами, а також фізичними та юридичними особами з метою
скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та
надані послуги.

Розрахунковий чек – це документ, що містить письмове розпорядження
власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде
його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів.

Чекодавець – юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за
допомогою чека та підписує його.

Чекодержатель – підприємство, яке є отримувачем коштів за чеком.

Банк-емітент – банк, що видає чекову книжку (розрахунковий чек)
підприємств або фізичній особі.

Чекові книжки (розрахункові чеки) є бланками суворої звітності.

Для отримання чекової книжки підприємство подає до банку-емітента “Заяву
про отримання чекових книжок” в одному примірнику за підписами
уповноважених осіб, яким надане право підпису документів для здійснення
розрахунково-грошових операцій, і з відбитком його печатки.

У заяві та талоні до неї чекодавець проставляє номер рахунку, з якого
сплачуватимуться чеки.

У разі потреби дозволяється одночасне надання підприємству за однією
заявою декількох чекових книжок із зазначенням загальної суми ліміту за
рахунок депонованих чекодавцем коштів. На зворотній стороні заяви
чекодавець самостійно вказує суму ліміту за кожною книжкою.

Гарантована оплата чеків забезпечується депонуванням коштів на окремому
аналітичному рахунку “Розрахунки чеками” балансових рахунків у
банку-емітенті. Для цього разом із заявою на видачу чекової книжки в
банк подається “Платіжне доручення” для перерахування коштів на
аналітичний рахунок “Розрахунки чеками” або сума вноситься готівкою.

Чеки з чекової книжки виписуються в момент здійснення платежу і
видаються чекодавцем за отримані ним товари та надані послуги.

Виписуючи чек, чекодавець переносить залишок ліміту з корінця
попереднього чека на корінець виписаного чека і виводить новий залишок
ліміту.

Чеки підписуються особою, яка має право підписувати розрахункові
документи, та повинні мати відбиток печатки чекодавця.

Приймаючи чек в оплату за товари (виконані роботи, надані послуги),
чекодержатель перевіряє:

– відповідність чека встановленому зразку;

– правильність заповнення чека;

– відсутність виправлень;

– відповідність суми корінця чека сумі, вказаній на самому чеку;

– строк дії чека;

– наявність на ньому чіткого відбитка штампа або печатки банку та назви
чекодавця (у фізичної особи — прізвища, ім’я, по батькові, дані його
паспорта або документа, що його замінює).

Після цього чекодержатель переконується в особі пред’явника чека за
паспортом або документом, що його замінює.

Для здійснення розрахунків чеками між клієнтами різних банків банк
чекодержателя зобов’язаний прийняти чек з реєстрами та разом з другим та
третім примірниками реєстру інкасувати чек спецзв’язком до
банку-емітента. У цьому разі кошти на рахунок чекодержателя
зараховуються тільки після отримання їх із банку-емітента.

Після цього банк-емітент перераховує кошти на рахунок чекодержателя.
Оплачений чек залишається у банку-емітенті

Невикористані чеки після закінчення строку дії чекової книжки або
вичерпання ліміту підлягають поверненню до банку-емітента.

Для поповнення ліміту чекодавець подає в банк платіжне доручення разом з
відповідною чековою книжкою.

У дорученні в рядку “Призначення платежу” вказується “Поповнення ліміту
за чековою книжкою”.

У разі припинення клієнтом подальших розрахунків чеками та наявності
невикористаного ліміту за чековою книжкою до закінчення строку її дії
чекодавець подає її в банк разом з платіжним дорученням для зарахування
невикористаного залишку ліміту на той рахунок, з якого депонувалися
кошти.

Якщо при повному використанні чеків ліміт чекової книжки буде
невичерпаним, чекодавцю може бути надана нова розрахункова чекова книжка
на суму невикористаного ліміту.

Враховуючи те, що найбільша частина порушень при оформленні чеків
припадає на виписку чеків чекодавцем на більшу суму, ніж зарезервовано
на аналітичному рахунку у банку — емітенті, в останні роки суб’єкти
господарювання відмовляються від використання зазначеної форми
безготівкових розрахунків.

Розрахунки за допомогою акредитивів.

Акредитив – це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням
свого клієнта (заявника акредитива) зобов’язаний:

– виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари,
виконані роботи та надані послуги;

– надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей
платіж.

Заявник акредитива – платник, який звернувся до банку, що його
обслуговує, для відкриття акредитива.

Банк-емітент – банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнту.

Бенефіціар – юридична особа, на користь якої виставлений акредитив
(продавець, виконавець робіт або послуг тощо).

Виконуючий банк – банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням
банку-емітента виконує акредитив.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

а) покритий – акредитив, для здійснення платежів при якому завчасно
бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в
банку-емітенті або виконуючому банку;

б) непокритий – акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової
відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за
рахунок банківського кредиту.

Акредитиви бувають відзивні та безвідзивні. На кожному акредитиві має
бути вказано, чи є він відзивним або безвідзивним. У разі відсутності
такої вказівки акредитив вважається безвідзивним.

Відзивний акредитив – акредитив, який може бути змінений або анульований
банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром (наприклад,
у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови
банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).

Безвідзивний акредитив – акредитив, який може бути змінений або
анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був
відкритий.

Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним
бенефіціаром і не може бути переадресований.

Для відкриття акредитива підприємство подає банку-емітенту заяву про
відкриття акредитиву, де має вказати:

– назву заявника та бенефіціара та їх ідентифікаційні коди за Єдиним
державним реєстром підприємств та організацій України;

– назву банку-емітента та банку, виконуючого акредитив;

– вид акредитива;

– строк дії акредитива (число і місяць закриття акредитива у виконуючому
банку);

– суму акредитива;

– дату і номер договору (угоди), яким передбачається відкриття
акредитива;

– умови акредитива (види товарів, які сплачуються, розрахункові
документи, порядок оплати цих документів – з акцептом уповноваженого
платника або без акцепту та інше).

Акредитив має вміщувати лише ті умови, які можуть бути перевірені
банками документально.

У разі відкриття акредитива, депонованого у банку-емітенту, заявник
перераховує платіжним дорученням кошти зі свого рахунку на аналітичний
рахунок “Розрахунки акредитивами” в банку-емітенті на підставі поданої
заяви про відкриття акредитива.

Після відвантаження продукції, виконання робіт або послуг бенефіціар
подає необхідні документи, передбачені умовами акредитива, разом з
реєстром документів виконуючому банку. Виконуючий банк ретельно
перевіряє подані бенефіціаром документи на предмет дотримання всіх умов
акредитива і у разі порушення хоча б однієї з них виплати за акредитивом
не проводить, про що інформує бенефіціара, і надсилає повідомлення
банку-емітенту для отримання згоди на виконання акредитива.

У разі отримання негативної відповіді або її ненадходження виконуючий
банк повертає всі документи за акредитивом бенефіціару з написом на
першому примірнику реєстру про причини їх повернення за підписами
головного бухгалтера і виконавця, засвідченими штампом банку.

До оплати за акредитивом не приймаються не оформлені належним чином
документи, що підтверджують фактичну відправку товару, виконання робіт
або надання послуг.

Виплати бенефіціару за акредитивом, депонованим у виконуючому банку,
здійснюються з аналітичного рахунку “Розрахунки акредитивами”.

Списання коштів з цього рахунку виконуючий банк здійснює на підставі
реєстру документів за акредитивом та інших документів, що відповідають
умовам акредитива.

Банки мають здійснювати контроль за строком дії акредитивів. Усі
претензії до бенефіціарів, крім тих, що виникли з вини банку,
розглядаються сторонами без участі банку.

Строк дії акредитива в банку-емітенті встановлюється покупцем у межах 15
днів з дня відкриття, не враховуючи нормативний термін проходження
документів спецзв’язком між банками.

Керівник установи банку-ємітенту має право за поданням заявника
акредитива у разі необхідності продовжувати строк дії акредитива на 10
днів, якщо це викликано зміною умов поставки та відвантаження продукції.
Банк-емітент у свою чергу повідомляє про це виконуючий банк, а останній
– бенефіціара.

Дата, зазначена в акредитиві, є останнім днем для оплати виконуючим
банком документів за акредитивом.

Акредитив, депонований у банку-емітенті, закривається банком-емітентом
після закінчення строку, вказаного в акредитиві.

В кінці операційного дня банк-емітент перераховує кошти з аналітичного
рахунку “Розрахунки акредитивами” на поточний рахунок заявника
акредитива і надсилає повідомлення виконуючому банку.

2. оцінка системи ОБЛІКу грошових КОШТІВ ТОВ «УКРПРОМСЕРВІС»

2.1. Коротка характеристика підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрпромсервіс”, надалі
“Товариство”, засноване на підставі Установчого договору про створення.
Товариство діє на підставі Установчого договору, Статуту,
зареєстрованого у виконкомі Слов’янської міської ради за № 10698 від
22.01.2003 року, і у відповідності з Законами України “Про господарські
товариства”, “Про підприємництво”, “Про власність”, “Про
зовнішньоекономічну діяльність”.

Місцезнаходження Товариства: 84112 Україна, Донецька область,

м. Слов’янськ, пров. Бабушкіна, 14.

Учасниками Товариства є громадяни України:

– Курильченко Сергій Дмитрович, паспорт ВА №704748, виданий
07.04.1997 року Слов’янським МВ УМВС України в Донецькій області,
мешкає: Донецька область, м. Слов’янськ, пров. Бабушкіна 14,

– Курільченко Ірина Юріївна, паспорт ВА № 645968, виданий 20.03.1997
року Слов’янським МВ УМВС України в Донецькій області, мешкає: Донецька
область, м. Слов’янськ пров. Бабушкша, 14.

Ціль діяльності Товариства: здійснення господарської та іншої
діяльності, спрямованої на одержання прибутку на основі здійснення
комерційної, посередницької й іншої діяльності в порядку і на умовах,
визначених чинним законодавством і Статутом.

Товариство має статутний фонд в розмірі 18 500 (вісімнадцять тисяч
п’ятсот) гривень, поділений на дві частки.

Учасники Товариства вносять в статутний фонд грошові внески і володіють
такими частками:

– Курильченко Сергій Дмитрович – 9250 (Дев’ять тисяч двісті
п’ятдесят) гривень, що складає 50% статутного фонду.

– Курільченко Ірина Юріївна – 9250 (Дев’ять тисяч двісті п’ятьдесят)
гривень, що складає 50% статутного фонду.

Внеском учасника Товариства можуть бути будови, споруди, устаткування і
інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею,
водою та іншими природними ресурсами, будовами, спорудами і
устаткуванням, а також інші майнові права (в тому числі на
інтелектуальну власність), грошові засоби в гривнях та в іноземній
валюті. Вартість майна, що вноситься визначається загальним рішенням
учасників Товариства і першочергово фіксується в установчому договорі.
Внесок, оцінений в гривнях, складає частку учасника в статутному фонді.

Предмет діяльності Товариства :

– проектні, будівельно-монтажні, монтажні, електромонтажні, ремонтні,
ремонтно-будівельні, пусконалагоджувальні, загальнобудівельні і
будівельні роботи, в тому числі за індивідуальним замовленням населення;

– торгово-закупівельна діяльність, організація роздрібної, комісійної та
оптової торгівлі, з правом відкриття магазинів, відділів в магазинах,
кіосків, лотків;

– виробництво, заготівля, зберігання, переробка і реалізація
сільськогосподарської продукції;

– виконання санітарно-технічних робіт,

– здійснення пошуково-дослідницьких і конструкторських розробок,
розробка і впровадження науково-технічної документації;

– розробка нових видів техніки і технологій;

– виробництво і реалізація будматеріалів, запчастин до газового
обладнання і устаткування для їх виготовлення;

– лісозаготівельні, деревообробні роботи;

– виготовлення і реалізація металоконструкцій, виробів з пластмаси,
виготовлення інструментів і пристроїв;

– експедиторські послуги у встановленому законодавством порядку;

– транспортні послуги, послуги при перевезеннях зовнішньоторгових і
транзитних вантажів після одержання ліцензії;

– створення ліцензійних складів і надання складських послуг у
встановленому законодавством порядку;

– зовнішньоекономічна, в тому числі зовнішньоторгова, діяльність у
встановленому законодавством порядку.

Діяльність Товариства здійснюється тільки після узгодження з державними
органами, на які покладено нагляд за безпекою праці, протипожежною та
екологічною безпекою і іншими органами відповідно до законодавства
України, а по видам діяльності, що підлягає ліцензуванню – після
отримання ліцензії.

Основним видом діяльності ТОВ „Укрпромсервіс” є оптово-роздрібна
торгівля будівельними матеріалами, господарчими товарами, інструментами
різного призначення. Торгівельна діяльність здійснюється у
магазинах-складах: „Тройка”, що знаходиться у м. Слов’янську по вулиці
Леніна 16, та магазині „Пчелка” вул. Чубаря 5. Для забезпечення своєї
діяльності Товариство співпрацює з субпідрядниками: ТОВ „Універсалторг”
м. Донецьк і ВАТ „Спецізоляторстрой” м. Слов’янськ.

ТОВ „Укрпромсервіс” самостійно планує свою торгово-господарську
діяльність на основі договорів або інших форм зобов’язань і вільному
виборі їхнього предмета, порядку господарських взаємин і визначення
відповідальності договірних сторін по узятих зобов’язаннях. Договір є
основною формою, що регламентує взаємини підприємства з юридичними
особами і громадянами.

2.2. Оцінка системи обліку на підприємстві

Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає
форму бухгалтерського обліку як визначену систему регістрів обліку,
порядок і спосіб реєстрації й узагальнення інформації в них з
дотриманням єдиних принципів бухгалтерського обліку із урахуванням
особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;
розробляє систему і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності і
контролю господарських операцій, визначає права працівників на
підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу
і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і
регістрів аналітичного обліку. Керівник підприємства створює необхідні
умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечує
неухильне виконання всіма підрозділами, службами і працівниками,
причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог по дотриманню
порядку оформлення і передачі для обліку первинних документів.

Ведення бухгалтерського обліку на ТОВ «Укрпромсервіс» лежить на
бухгалтерській службі підприємства на чолі з головним бухгалтером.
Відповідальність працівників бухгалтерії по веденню бухгалтерського
обліку регулюється посадовими інструкціями.

Бухгалтерія складається з головного бухгалтера, заступника головного
бухгалтера, касира. Головний бухгалтер установлює службові обов’язки для
підлеглих йому працівників. Головний бухгалтер підпорядковується
безпосередньо директорові фірми.

Головний бухгалтер ТОВ «Укрпромсервіс» зобов’язаний здійснювати ведення
бухгалтерського обліку згідно з принципами і методами, передбаченими
положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку; забезпечувати
безперервне відображення операцій і достовірну оцінку активів,
зобов’язань, капіталу в бухгалтерському обліку, використовуючи єдину
систему обліку. Також у функціональні обов’язки головного бухгалтера
входить ведення наступних ділянок облікових робіт:

облік касових операцій;

облік фінансових операцій;

облік запасів;

облік розрахунків з постачальниками і т.д.

Обліковою політикою підприємства затверджена журнально-ордерна форма
ведення бухгалтерського обліку, яка представлена на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Схема бухгалтерського обліку на ТОВ «Укрпромсервіс»

Головний бухгалтер забезпечує дотримання на підприємстві встановлених
єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання і
надання у встановлений термін фінансової звітності; організує контроль
за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських
операцій; бере участь в оформлення матеріалів, зв’язаних з нестачею і
відшкодуванням утрат від нестачі, крадіжки і псування активів
підприємства.

Головному бухгалтеру надається право підпису документів, які служать
підставою для приймання і видачі товарно-матеріальних цінностей і
коштів, а також розрахункових, кредитних і грошових зобов’язань.
Зазначені документи без підпису головного бухгалтера вважаються
недійсними і не приймаються до виконання.

Головному бухгалтеру забороняється приймати до виконання й оформлення
документи по операціях, що суперечать законодавству і порушують
договірну і фінансову дисципліну. Про такі документи головний бухгалтер
письмово повідомляє керівникові і при одержанні від нього письмового
розпорядження про прийнятих зазначених документів до обліку виконує
його. За незаконність зроблених операцій відповідальність несе керівник.

За невиконання або несумлінне виконання своїх зобов’язань головний
бухгалтер несе відповідальність відповідно до діючого законодавства.

Підставою для бухгалтерського оформлення господарських операцій
являються первинні документи фіксуючі факти здійснення господарських
операцій. Первинні документи повинні бути складені при здійсненні
господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її
завершення. Для контролю й упорядкування обробки даних на підставі
первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні зведені облікові документи складаються на паперових носіях і
повинні мати наступні обов’язкові реквізити:

назва документа( форми);

дату і місце складання;

назва підприємства від імені якого складений документ;

зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської
операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і
правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу яка
брало участь у здійснення господарської операції.

Інформація, що відображається в прийнятих до обліку первинних
документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в
регістрах синтетичного й аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх
на взаємозалежних рахунках бухгалтерського обліку.

Господарські операції повинні бути відбиті в облікових регістрах у тім
звітному періоді, у якому вони були здійснені.

Підприємство приймає всі необхідні міри для попередження
несанкціонованого і незаконного виправлення записів у первинних
документах і регістрах бухгалтерського обліку і забезпечує їхнє належне
збереження протягом установленого терміну.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і
регістрів бухгалтерського обліку і невірогідність відбитих у них даних
несуть особи, що склали і підписали ці документи.

Усі розрахунки підприємство відповідно до нині діючого дозволу проводить
через касу. Гроші видаються касиром директорові підприємства в підзвіт
для здійснення необхідних платежів. У зв’язку з цим трохи утруднений
контроль за цільовим використанням коштів.

В обов’язки бухгалтера – касира входить: складати або приймати до обліку
первинні документи, систематизувати інформацію, відбиту в цих
документах, готувати проміжні розрахунки для обліку господарських
операцій і представляти них на розгляд. Здійснювати накопичення й
узагальнення інформації в потрібному розрізі (деталізації) про:

• наявність і рух грошових коштів і грошові документи у касі
підприємства, а також про кошти, що знаходяться на поточних рахунках у
національній валюті, інших рахунках у банках в іноземній валюті;

• одержанні довгострокових і короткострокових позичок і погашенні
заборгованості по них; розрахунки з постачальниками і підрядчиками,
покупцями і замовниками, різними дебіторами і кредиторами;

• видані і отримані короткострокові або довгострокові векселя,
довгострокові і поточні зобов’язання;

• наявність і рух основних коштів, інших необоротних матеріальних
активів, нематеріальних активів, знос необоротних активів, а також
інформацію про капітальні і фінансові інвестиції;

• наявність і рух виробничих запасів;

• доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності
підприємства;

• власний капітал і забезпечення зобов’язань.

Бухгалтер нараховує заробітну плату, виконує інші розрахунки з
працівниками, громадянами і юридичними особами відповідно до діючого
законодавства, бере участь у проведенні інвентаризації активів і
зобов’язань. Веде аналітичний облік у розрізі об’єктів забалансового
обліку.

В обов’язки касира входить:

здійснення операції, зв’язаних із прийомом і видачею наявних коштів
через касу підприємства;

збереження всіх прийнятих на збереження цінностей;

одержування в установах банку готівки;

здійснення запису в касовій книзі операцій з одержання і видачі готівки
по кожному прибутковому касовому ордері і видатковому документу в день
їхнього надходження або видачі;

перевірка наявності і вірогідності видаткових документів – підпису
керівника, що дозволяє, або уповноважених їм осіб, наявність всіх інших
реквізитів на прибуткових касових ордерах і видаткових документах, а
також зазначених у цих документах додатків (заяви, накладні, рахунки,
довідки й ін.);

повернення документів для відповідного оформлення у випадку недотримання
хоча б одного з перерахованих вимог;

підписання прибуткових касових ордерів і видаткових документів відразу
після одержання або видачі по ним готівки, а на прикладених до них
документах ставити штамп “Сплачено”;

видача квитанцій особі, що внесла готівку в касу;

ставити штамп “Депоновано” або робити відповідний запис у платіжній
відомості біля прізвищ осіб, яким не зроблені у встановлений термін
виплати, зв’язані з оплатою праці;

складання реєстру депонованих сум, у платіжній відомості з указівкою
фактично виплаченої суми і суми, що підлягає депонуванню, звіряти ці
суми з загальним підсумком по платіжній відомості і підпис;

виписування видаткових касових ордерів на фактично видану по платіжній
відомості суму, передача його для реєстрації;

щодня наприкінці робочого дня виводити залишок коштів у касі
підприємства і передача в бухгалтерію підприємства звіт касира (копію
записів у касовій книзі) разом із прибутковими касовими ордерами і
видатковими документами під розпис особи, що здійснює контроль за
веденням касових операцій;

виконання інших обов’язків по збереженню в касі грошових документів,
цінних паперів і ін.

На підприємстві мається посадова інструкція касира з переліком його прав
і обов’язків. Касир, як і будь-який інший працівник підприємства, під
розпис ознайомлений з посадовою інструкцією.

Для забезпечення надійності і схоронності грошей і цінностей каса на
підприємстві ізольована від інших допоміжних приміщень, обладнана
спеціальним віконцем для проведення операцій із клієнтами і
співробітниками, має сейф, охоронно-пожежну сигналізацію, що відповідає
вимогам діючого стандарту.

Документальне оформлення касових операцій на підприємстві ведеться в
такий спосіб:

касир одержує прибуткові або видаткові касові документи, перевіряє них
на наявність і вірогідність підпис бухгалтера, а на видатковому
документі – дозвільний підпис керівника, правильність оформлення
документів і наявність реквізитів;

прибуткові або видаткові касові документи відразу після одержання або
видачі по них готівки підписуються касиром, ставиться штамп або робиться
напис «Сплачено» із указівкою дати (число, місяць, рік);

прибуткові і видаткові документи реєструються в Журналі реєстрації
прибуткових і видаткових касових документів;

наприкінці робочого дня касир складає касовий звіт (Касова книга);

заповнює Журнал реєстрації господарських операцій;

на прикінці місяця заповнює Журнал № 1;

вносить дані в Головну книгу;

складає оборотну відомість;

складає Баланс і Звіт про рух грошових коштів.

Синтетичний облік наявності і руху грошових коштів у касі ТОВ
«Укрпромсервіс» ведеться на рахунку 30 “Каса” і субрахунку 301 “Каса в
національній валюті”.

Підприємство є торгівельним, тому для відображення в обліку касових
операцій роблять наступні записи:

прибуткування виторгу від реалізації товарів відображається по дебету
рахунка 301 “Каса в національній валюті” у кореспонденції з кредитом
рахунка 702 “Доход від реалізації товарів”;

одержання коштів з банківської установи відображається по дебету рахунка
301 “Каса в національній валюті” у кореспонденції з кредитом рахунка 311
“Поточні рахунки в національній валюті”;

повернення невикористаних підзвітних сум відбивається по дебету рахунка
301 “Каса в національній валюті” у кореспонденції з кредитом рахунка 372
“Розрахунки з підзвітними особами”;

виплата коштів працівникові на службове відрядження або на придбання
матеріальних цінностей відбивається по дебету рахунка 372 “Розрахунки з
підзвітними особами” у кореспонденції з кредитом рахунка 301 “Каса в
національній валюті”;

виплата коштів постачальникові за отриманий товар відображається по
дебету рахунка 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” у
кореспонденції з кредитом рахунка 301 “Каса в національній валюті”;

виплата заробітної плати відображається по дебету рахунка 661
“Розрахунки по заробітній платі” у кореспонденції з кредитом рахунка 301
“Каса в національній валюті”;

виплата депонованої заробітної плати відбивається по дебету рахунка 662
“Розрахунки з депонентами” у кореспонденції з кредитом рахунка 301 “Каса
в національній валюті”;

виплата засновникам і учасникам товариства дивідендів відбивається по
дебету рахунка 671 “Розрахунки по нарахованих дивідендах” у
кореспонденції з кредитом рахунка 301 “Каса в національній валюті”.

Терміни надання фінансової і статистичної звітності затвердженні
обліковою політикою підприємства:

фінансова звітність

Баланс підприємства:

а) квартальний – до 25 числа наступного за звітним періодом місяця;

б) річний – до 20 лютого наступного за звітним роком;

Звіт про фінансові результати:

а) квартальний – до 25 числа наступного за звітним періодом місяця;

б) річний – до 20 лютого наступного за звітним роком;

Звіт про рух грошових коштів:

річний – до 20 лютого наступного за звітним роком;

Примітка до звітів:

Складаються до кожного звіту з метою його деталізації.

Відповідальність за своєчасне складання фінансової звітності
покладається на головного бухгалтера.

Відповідальність за зміст фінансових звітів несуть особи, що його
підписали – керівник і головний бухгалтер.

Річна бухгалтерська звітність підлягає обов’язковій аудиторській
перевірці не пізніше 1 липня наступного за звітним роком.

статистична звітність:

Фінансові показники підприємства – до 25 числа місяця, що іде за I, II
і III кварталами.

Фінансові показники підприємства за IV квартал – до 15 лютого наступного
за звітним роком.

Інша статистична звітність – згідно з терміном, передбаченим органами
державної статистики.

Усі первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарських
операцій, надаються в бухгалтерію в такі терміни:

надходження і витрати коштів – у день здійснення операції;

надходження і вибуття матеріальних цінностей: товарів, придбаних для
продажу й ін. – у день здійснення операції;

надходження і вибуття основного майна –у день здійснення операції;

товарні звіти магазина і складів – кожні 10 календарних днів;

касові звіти – щодня;

авансові звіти (по відрядженнях) – протягом 3-х днів після прибуття з
відрядження;

суми, видані під звіт – по закінченні місяця;

табель обліку робочого часу – по закінченні місяця;

банківські документи – щодня;

інші (інвентаризаційні відомості, акти списання ТМЦ і

др.) – після здійснення операції.

Після запису всіх операцій у регістрах бухгалтерського обліку
підраховуються підсумки і виробляється звірення зустрічних сум. Потім
дані журналів-ордерів і відомостей записуються в оборотний баланс.

З метою підтвердження реальності фінансової звітності проводиться
інвентаризація майна незалежно від його місцезнаходження. Інвентаризація
проводиться згідно зі складеним і затвердженим перед початком поточного
року графіком проведення інвентаризації. Інвентаризація проводиться
спеціально створеною комісією з 3-х членів, що призначаються керівником,
і очолюється заступником керівника. Інвентаризація проводиться в другій
половині останнього дня робочого місяця.

З працівниками підприємства, що безпосередньо зв’язані з збереженням,
продажем, перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих
їм цінностей складаються письмові договори про повну або колективну
матеріальну відповідальність.

2.3. Відображення на рахунках бухгалтерського обліку руху грошових
коштів підприємства

Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній
валюті ТОВ «Укрпромсервіс» зберігає свої вільні грошові кошти в банку.
Для розрахунків наявними засобами на підприємстві створена каса і
ведеться касова книга обліку приходу і витрати коштів за установленою
формою.

Прийом коштів ТОВ «Укрпромсервіс» здійснює з обов’язковим застосуванням
реєстратора розрахункових операцій (РРО).

ТОВ «Укрпромсервіс» уклало договір з «Промінвестбанком» на
розрахунково-касове обслуговування. На підставі цього договору відкритий
поточний рахунок № 26002567897 в українських гривнях.

Касові операції на ТОВ «Укрпромсервіс» проводить касир, з яким укладений
договір про повну матеріальну відповідальність за схоронність прийнятих
цінностей. На 1.01.05 р. для підприємства встановлений ліміт каси в
розмірі 2 500 грн. Грошові кошти з каси можуть використовуватися для
сплати відряджень, оплати дрібних господарських витрат і видачі авансів.
Перевищення ліміту каси допускається лише в період виплати заробітної
плати, але не більш трьох робочих днів. Якщо після закінчення цих трьох
днів у касі залишилися суми, що перевищують ліміт каси, то вони
підлягають здачі в банк. Джерелами надходження коштів у касу є:

виторг від реалізації продукції;

повернення підзвітних сум;

Гроші, що надходять у касу, оформляються прибутковим касовим ордером
(додаток 1), що підписує касир і головний бухгалтер. Сума грошей, що
надійшли, у прибутковому касовому ордері записується цифрами і прописом.
Після того, як гроші прийняті і перелічені платникові видають квитанцію,
що підтверджує факт внесення грошей у касу. Квитанція завіряється
касиром і головним бухгалтером ТОВ «Укрпромсервіс». Помарки, підчищення
і виправлення в цих документах не допускаються. Прийом грошей по
прибутковому касовому ордері виробляється тільки в день їхнього
складання.

Для видачі грошей з каси в ТОВ «Укрпромсервіс» застосовується видатковий
касовий ордер (додаток 3). У ньому вказується сума виданих грошей,
прізвище, ім’я, по батькові того, хто їх одержав, на що сума повинна
бути витрачена, дата видачі коштів. Виправлення в цьому документі не
допускаються. Видача грошей здійснюється тільки в день складання
видаткового касового ордера.

Коли касир видає гроші, він фіксує факт видачі своїм підписом. Видача
грошей по видатковому касовому ордері здійснюється тільки після
пред’явлення одержувачем документа, що засвідчує його особистість. Номер
цього документа, дату видачі в обов’язковому порядку фіксують у
видатковому касовому ордері. Видаткові і прибуткові касові ордери
нумеруються роздільно в порядковій послідовності від початку до кінця
року.

Видача заробітної плати з каси відбувається по платіжних відомостях
(додаток 4), що завіряє своїм підписом керівник і головний бухгалтер.
При одержанні грошей працівники ставлять у платіжній відомості свій
підпис. Одноразові видачі грошей на оплату праці окремим особам
виробляється по видатковому касовому ордеру.

На ТОВ «Укрпромсервіс» всі операції по надходженню і витраті коштів
записують у касову книгу (додаток 5). Вона пронумерована, прошнурована і
завірена печаткою організації. Кількість аркушів підраховується і
завіряється підписом головного бухгалтера і директора.

Наприкінці робочого дня касир підводить підсумки надходжень і видачі з
каси коштів, виводить залишок грошей у касі на початок наступного дня.

Усі записи в касовій книзі робляться кульковою або чорнильною ручкою.
Записи робляться через копіювальний папір на двох аркушах, один із яких
потім відриваються. Його використовують як звіт касира по проведеним за
день операціям. Разом із прибутковими і видатковими касовими документами
він наприкінці дня здає її на перевірку в бухгалтерію. Виправлення в
касовій книзі заборонені. Зроблені коригувальні записи завіряються
підписами касира і головного бухгалтера. Контроль за правильністю
ведення касових операцій у ТОВ «Укрпромсервіс» покладений на головного
бухгалтера.

На підприємстві каса знаходиться в окремому ізольованому приміщенні,
вхід у яке під час виконання касових операцій закривається з внутрішньої
сторони. У приміщенні знаходиться сейф для збереження готівки і цінних
паперів.

Один раз у квартал бухгалтерія ТОВ «Укрпромсервіс» проводить ревізію
каси. При інвентаризації проводиться перерахування наявності грошей і
інших цінностей, що знаходяться в касі.

Для проведення ревізії директор ТОВ «Укрпромсервіс» видає наказ про
проведення інвентаризації і призначає склад комісії. До складу комісії
обов’язково повинен входити представник бухгалтерії. Ревізія в
приміщенні каси проводиться тільки в присутності касира.

Відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність касир
повинен відповідати при виявленні нестач. Якщо при ревізії в касі
виявлені надлишки, то вони підлягають оприбуткуванню. У будь-якому
випадку касир повинен відзвітуватися про отримане відхилення. Результат
інвентаризації відбиваються в акті інвентаризації коштів.

Порядок ведення касових операцій періодично перевіряє і банк (не рідше 1
рази в 2 роки).

На ТОВ «Укрпромсервіс» касові операції відбивають у журналі-ордері № 1.
Це необхідно для виявлення оборотів по рахунку 301 «Каса».

Кредитові обороти по рахунку 301 відбивають у журналі ордері №1 у
розрізі кореспондуючих рахунків, обороти по дебету рахунка заносяться у
відомість №1. Записи виробляються підсумковими рядками за день (додаток
6).

Відповідно до інструкції про ведення касових операцій при невеликому
числі операцій, можливо угруповання документів за 3-5 днів, але в ТОВ
«Укрпромсервіс» касир здає звіт щодня.

Залишок коштів у касі показують на зворотній стороні журналу-ордера на
початок і кінець місяця.

Сальдо на кінець місяця одержують додатком до сальдо на початок місяця
дебетового обороту за винятком кредитового обороту в журналі-ордері №1
(додаток 7). Потім звіт касира на кінець місяця порівнюють з отриманою
сумою. Журнал-ордер №1 є регістром місячного обороту. Потім підсумки
кредитових оборотів заносять у Головну книгу.

На підприємстві облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на
рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами». При направленні
працівника у відрядження виписують посвідчення про відрядження, де
вказується прізвище, ім’я, по батькові працівника, посада, місце
призначення і ціль поїздки.

З каси в підзвіт видаються суми на:

закупівлю товарно-матеріальних цінностей;

на господарські цілі;

на відрядження для рішення господарських питань.

Працівник, якому видані грошові кошти під звіт, повинен протягом трьох
робочих днів подати в бухгалтерію підприємства авансовий звіт (додаток
8) про витрачені засоби.

Бухгалтерія перевіряє правильність оформлення авансових звітів і
прикладених до них документів, установлює законність і доцільність
зроблених витрат. Облік розрахунків з підзвітними особами ведуть у
журналі-ордері № 7 (додаток 9). Місячні обороти журналу-ордера №7
забезпечують синтетичні показники по рахунку 372 «Розрахунки з
підзвітними особами».

ТОВ «Укрпромсервіс» має в Промінвестбанку поточний рахунок у
національній валюті і для обліку використовує субрахунок 311 «Поточні
рахунки в національній валюті».

Усі вільні грошові кошти підприємства повинні зберігатися на поточному
рахунку в банку. Для відкриття рахунка ТОВ «Укрпромсервіс» надало в
банк:

заяву з проханням про відкриття рахунка;

завірену нотаріусом копію статуту;

картку встановленого зразка зі зразками підписів головного бухгалтера і
керівника з відбитком печатки;

довідку з податкової інспекції про постановку ТОВ «Укрпромсервіс» на
облік.

Після цього, банк перевіряє отримані документи і видає рішення про
відкриття рахунку. Після цього банк зобов’язаний повідомити податкової
інспекції номер рахунка.

Грошові кошти на поточний рахунок можуть надходити з різних джерел:

від реалізації продукції, робіт, послуг;

у вигляді грошових коштів, що надійшли з каси підприємства;

у вигляді короткострокових позичок банку (у даний час, особливо в
комерційних банках, таке перерахування не практикується. Це зв’язано з
небажанням банку платити відсотки за перебування грошей на поточному
рахунку);

з інші джерела господарської діяльності;

надходження з бюджету.

Видача грошових коштів з поточного рахунка ТОВ «Укрпромсервіс»
здійснюється на підставі платіжного доручення (додаток 10), при
зарахуванні грошей з каси – оголошенням на внесок наявними. Коли банк
приймає гроші, він дає квитанцію про прийом коштів.

Кошти від покупців продукції, робіт, послуг на розрахунковий рахунок
надходять на підставі виставлених покупцями платіжних доручень. У ряді
випадку, коли покупець не хоче вчасно розплатитися за отриманий товар,
то підприємство виставляє платіжне вимогу-доручення. На підставі цього
документа банк перелічує грошові кошти з поточного рахунка покупця на
поточний рахунок постачальника.

Витрати коштів здійснюються на різні цілі:

оплата продукції постачальникам;

виплата заробітної плати;

перерахування коштів у бюджет;

на господарські нестатки;

на нараховані відсотки по отриманих позичках.

Платежі з поточного рахунку здійснюються на підставі платіжних
документів, виставлених ТОВ «Укрпромсервіс» або постачальниками.

Відповідно до затвердженій формі в платіжному дорученні вказується повне
найменування підприємства, адреса банку, кому перелічувати грошові
кошти, черговість платежу, дата і сума платежу. Банки приймають тільки
заповнені машинописно платіжні доручення. Підчищення і помарки в цьому
документі неприпустимі.

Кожна операція по поточному рахунку банк супроводжує випискою з
поточного рахунка.У ній указується сума зробленої операції і її дата. До
виписки додається документ, на підставі якого операція була зроблена. Ці
виписки з прикладеними документами є підставами для бухгалтерських
записів по рахунку 311 «Рахунка в банках».

Якщо розглядати поточний рахунок з погляду банку, то він є пасивним,
тому у виписках залишок на розрахунковому рахунку показується по
кредиту. А виплати по дебету.

Отримані виписки перевіряються в бухгалтерії ТОВ «Укрпромсервіс» на
предмет правильності операції і сум. Якщо виявлено помилку, то
бухгалтерія сповіщає про це банк, а помилкову суму ставить по дебету
рахунка 374. Банк перевіряє операцію і робить зворотний запис (тобто
дебет рахунка 311 і кредит рахунка 374).

Помилково зарахована на поточний рахунок підприємства сума відбиває
записом по дебету рахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті» у
кореспонденції з кредитом рахунка 685 «Розрахунки з різними
кредиторами». Після одержання виписки банку з виправленим помилковим
записом складається бухгалтерська проводка зі зворотною кореспонденцією
рахунків (тобто дебет рахунка 685 і кредит рахунка 311). У такий спосіб
забезпечується ідентичність записів на поточному рахунку як у банку так
і на підприємстві.

Операції по рахунку 311 відбивають у журналі-ордері №2. Там відбивають
кредитовий оборот по рахунку 311 у розрізі дебету рахунків. Записи в
журнал-ордер робляться на підставі виписок банку. По кожній виписці
виробляється окремий запис. Дебетові обороти по рахунку 311 відбивають у
відомості №2 (додаток 11) одночасно з відповідними журналами-ордерами
(№№6, 8, 11, 12 і т.д.).

Залишок засобів показують на початок і кінець місяця. Щоб оперативно в
плині місяця довідатися про суму засобів, що знаходяться на поточному
рахунку, треба подивитися останню виписку банку, де зазначена сума
залишку на рахунку після проведення останньої операції. З журналу-ордера
№2 обороти по кредиту рахунка переносять в оборотний баланс загальною
сумою в графу «Оборот по кредиту». Усі суми, що складають цей оборот
розписуються в дебет відповідних рахунків.

У журналі-ордері №2 на останній сторінці вказується дата завершення
операцій і дата переносу операцій у головну книгу. Усі ці записи завіряє
своїм підписом головний бухгалтер. (додаток 12)

Для правильного переносу в головну книгу обороти по журналу-ордеру №2
звіряють з журналом-ордером №1, 6, і т.д. Обороти по відомості №2
звіряють з журналом-ордером №1, 11 і т.д.

У табл.2.4. представлені господарські операції по касі і поточному
рахунку на ТОВ «Укрпромсервіс» за березень 2005 року.

Таблиця 2.4.

Журнал реєстрації господарських операцій по касі і поточному рахунку в
національній валюті за березень 2005 року

Господарські операції Д-т К-т Сума

1. Надійшли кошти в касу від покупців 301 361 17786,89

2. А.О. Смірнов повернув невикористані грошові кошти, видані під звіт
301 372 57,40

3. Оприбуткування виторгу від реалізації товарів 301 702 35478,96

4. Здано виторг у банк 333 301 48521,67

5. Видані з каси грошові кошти під звіт 372 301 4650,45

7. Надійшли кошти на поточний рахунок від покупців за реалізовані товари
311 361 116035,56

8. Надійшла передоплата на поточний рахунок від покупця 311 681 25900,00

9. Зарахування на поточний рахунок підприємства суми банківського
відсотка за користування коштами 311 719 22,53

10. Перераховано з поточного рахунка в бюджет суми податку на прибуток
за лютий 2005р. 641/1 311 2678,45

11. Перерахована з поточного рахунка передоплата за паливо 371 311
2450,00

12. Перераховано грошові кошти з поточного рахунка за оренду приміщення
377 311 7865,65

13. Перераховані з поточного рахунка в бюджет суми комунального податку
згідно чисельності за лютий 2005 р. (ПД №4) 641/5 311 69,70

14. Перераховані з поточного рахунка в бюджет суми прибуткового податку
з заробітної плати за лютий 2005 р. 641/4 311 762,45

15. З поточного рахунку отримані кошти в касу для виплати заробітної
плати 301 311 4567,43

16. Перераховані з поточного рахунка грошові кошти постачальникам за
поставлені товари 631 311 89645,67

17. Перераховані з поточного рахунка належні кошти в Пенсійний фонд 651
311 1642,65

18. Перераховані з поточного рахунка належні кошти у Фонд соціального
страхування 652 311 89,09

19. Перераховані з поточного рахунка належні кошти у Фонд соціального
страхування на випадок безробіття 653 311 154,18

20. Видано заробітну плату працівникам з каси 661 301 4567,43

21. Виплата з поточного рахунка відсотка за користування кредиту 95 311
187,57

2.4. Пропозиції по удосконаленню обліку руху грошових коштів на ТОВ
„Укрпромсервіс”

Як захід по удосконаленню на підприємстві бухгалтерського обліку
грошових коштів пропонується використовувати систему «Клієнт-Банк» для
здійснення банківських операцій.

Система «Клієнт-Банк» дає можливість не тільки вчасно проводити
платежі, але і заощаджувати час. Система «Клієнт-Банк» відноситься до
системи вилученого банківського обслуговування (ВБО). Крім неї, сюди
входять Інтернет-банкінг і телебанк.

Система «Клієнт-Банк» є програмно-технічним комплексом, що дозволяє
підприємству керувати своїм рахунком з комп’ютера, встановленого в офісі
підприємства. Банки розробляють програми «Клієнт-Банк» самостійно, або
купують уже готову програму в організацій, що володіє правами на неї, і
пристосовують до власної автоматизованої банківської системи (далі –
АБС), або одержують програму при покупці АБС.

Основною функцією системи «Клієнт-Банк» є надання можливості
підприємству проводити платежі зі свого поточного рахунку в банку, не
відвідуючи банк, з офісу підприємства.

Крім того, система «Клієнт-Банк» дозволяє:

здійснювати моніторинг коштів на поточному рахунку. Тобто уповноважений
працівник підприємства (як правило, це особи, наділені правом першого
або другого підпису на платіжних документах) може не відвідуючи банк,
контролювати рух коштів на поточному рахунку, з’ясовувати особистість
платника і призначення платежу. Завдяки цьому, приміром, оперативно
відвантажувати товари споживачам по факті її оплати;

одержувати виписки з поточного рахунка;

одержувати від банку щоденні офіційні курси іноземних валют,
використовуваних при здійсненні операцій;

вести довідник своїх контрагентів по платежах і довідник призначення
платежу. Ці довідники дозволяють значно швидше формувати платіжні
документи, оскільки відпадає необхідність знову заносити інформацію в
кожен документ – готовий шаблон переноситься в платіжний документ із
довідників;

одержувати від обслуговуючого банку повідомлення про нові банківські
послуги, про зміну процентних ставок по кредитах і депозитам, іншу
інформацію, яку банк вважає потрібним оперативно доводити до клієнтів.
Можливо і звертання клієнта до обслуговуючого банку. Ця функція дозволяє
підприємству і банкові оперативно обмінюватися інформацією.

Розглянемо основні можливості системи.

За допомогою опцій «Вхідні прибуткові», «Вхідні видаткові», «Вихідні
видаткові» можна переглянути рух грошових коштів на рахунках за
будь-який період, увести платіжні документи, змінити статус уведених
документів, переглянути залишки на рахунках, надрукувати реєстр
документів у будь-якому розрізі, надрукувати виписку руху коштів за
будь-який період.

Наприклад, за допомогою функції «Вхідні прибуткові» на екрані можна
переглянути всі платежі, що надійшли на рахунок.

Для того, щоб здійснити операцію зі свого поточного рахунка
користувачеві «Клієнт-Банк» потрібно ввійти в пункт меню
«Документи/Додати». У цьому випадку на екрані комп’ютера з’явиться
документ, що по своєму виді мало чим відрізняється від стандартного
платіжного доручення.

Окремі поля платіжного електронного документа можуть бути автоматично
заповнені з бази шаблонів періодичних платежів. Це значно скорочує час
на підготовку платіжного електронного документа.

Після підготовки на платіжний документ ставлять електронні підписи
директора і головного бухгалтера і відправляють у банк засобами
електронного зв’язку після виконання функції меню «ОК».

У такий спосіб операціоніст банку одержує від підприємства готовий для
відправлення по системі електронних платежів НБУ документ в електронному
виді, а не на паперовому носії. Це, крім всього іншого, виключає
помилку, що може допустити операціоніст банку при перенесенні інформації
з паперового документа, наданого клієнтом, у комп’ютер.

Якщо виявиться, що працівник підприємства припустив помилки при
формуванні електронного документа, уже відправленого в банк, система
дозволяє перевірити, чи відправив банк платіж по призначенню або кошти
ще знаходяться на рахунку підприємства. Якщо платіж ще не відправлений,
система дозволяє підприємству скасувати платіж, а потім внести корективи
в платіжний документ і відправити його в банк повторно.

Переваги системи «Клієнт-Банк».

По-перше, зручність. Адже в системі «Клієнт-Банк» автоматизована
підготовка таких документів, як платіжні доручення, меморіальний ордер,
заявка на переклад валюти. Вид електронних документів, відбитих в
інтерфейсі користувача, максимально наближений до паперових, що значно
спрощує користування системою. Як і паперові, електронні платіжні
документи, що відправляються в банк, підписують посадові особи
підприємства, але замість звичайної використовується підпис, що
зберігається на дискетах.

По-друге, оперативність. При користуванні системи «Клієнт-Банк»
збільшується швидкість проходження платежів (якщо операціоніст банку
підтверджує електронний документ клієнта відразу при його надходженні в
банк). Висока оперативність обумовлена тим, що, як указувалося вище,
платіжне доручення в електронному виді готується один раз, причому це
робить не операціоніст банку, а працівник підприємства. Крім того, не
потрібно готувати первинні платіжні документи на паперових носіях.
Замість них раз у тиждень готується реєстр електронних документів.
Зрозуміло, що відпадає необхідність у щоденних візитах у банк для
проведення безготівкових платежів. Це заощаджує час і засоби.

По-третє, мобільність. Користування системою «Клієнт-Банк» робить
спілкування з банком необмеженим у часі, оскільки технічні можливості
більшості програмних комплексів дозволяють цілодобово відправляти
документи в банк і переглядати отримані відтіля.

Засоби безпеки інформації сучасних систем «Клієнт-Банк» при коректному
їхньому використанні гарантують надійний захист системи від
несанкціонованого доступу і модифікації інформації, переданої по
телефонних каналах зв’язку.

Поряд з очевидними перевагами, система «Клієнт-Банк» має і деякі
недоліки. Основний недолік – керівник повинен постійно працювати за
комп’ютером. Оскільки «Клієнт-Банк» установлюється на чітко визначеному
комп’ютері, то переказ коштів з використанням системи вимагає
присутності в цьому місці керівних осіб підприємства, наділених правом
першого або другого підпису. У противному випадку керівники підприємства
змушені відкрити електронний підпис іншим особам, що збільшує небезпеку
несанкціонованого використання засобів на поточному рахунку.

Підприємство щодня здає виторг у банк, на що бухгалтер витрачає 2-3
години робочого часу. Оскільки із застосуванням системи «Клієнт-Банк»
потреба в цьому відпадає, те для транспортування суми коштів, що
перевищує ліміт каси доцільно буде скористатися послугами інкасаторів,
що надаються банком.

ВИСНОВки

Грошові кошти є найбільш обмеженим ресурсом в перехідній до ринку
економіці, і успіх підприємства у виробничо-комерційній діяльності
визначається здатністю керівництва мобілізувати ці засоби й ефективно їх
використовувати.

Проведення розрахунково-касових операцій через банк дозволяє державі
всебічно контролювати господарчо-фінансову діяльність об’єднань
(підприємств). Банк контролює підприємства й у частині дотримання ними
установлених фондів заробітної плати, лімітів на відрядження і
господарські витрати, стежить за своєчасністю розрахунків підприємств із
бюджетом по податках і платежам, за своєчасною оплатою рахунків і
платіжних вимог постачальників, видає підприємству позички на різні
цілі, під визначені забезпечення і спостерігає за поверненням цих
позичок у встановлений термін і т.п.

Оскільки грошові кошти виступають посередником у всіх розрахунках, то
для забезпечення нормального кругообігу їх у народному господарстві в
умовах ринкової економіки необхідно правильно і вчасно виконувати всі
розрахунки. У свою чергу ефективність розрахункових операцій багато в
чому залежить від стану бухгалтерського обліку коштів, розрахункових і
кредитних операцій. Перед бухгалтерським обліком в області обліку
грошових коштів стоять наступні основні задачі:

своєчасне і правильне проведення необхідних розрахунків як шляхом
безготівкових перерахувань, так і готівкою;

повне й оперативне відображення в облікових регістрах наявності і руху
грошових коштів і розрахункових операцій;

дотримання діючих правил використання коштів по призначенню відповідно
до виділених лімітів, фондів і кошторисів;

організація і проведення у встановлений термін інвентаризацій коштів і
стану розрахунків, вишукування можливостей недопущення виникнення
простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості;

контроль за наявністю і схоронністю грошей у касі, на розрахунковому й
іншому рахунках у банках;

контроль дотримання розрахунково-платіжної дисципліни, своєчасності
перерахування сум за матеріальні цінності, а також коштів, отриманих у
порядку кредитування.

Прийом і видача коштів або безготівкові перерахування банк здійснює по
розрахунково-платіжних документах установленої форми. Найбільш
розповсюдженими з них є: оголошення на внесок наявними, грошові і
розрахункові чеки, платіжні доручення, платіжні доручення,
доручення-вимоги, заяви на виставляння акредитива й ін.

Як об’єкт дослідження було узяте підприємство ТОВ «Укрпромсервіс».
Основним видом діяльності якої є оптова і роздрібна торгівля
будівельними матеріалами і господарчими товарами.

У ході проведеного дослідження вивчені теоретичні питання, зв’язані з
організацією ведення фінансового обліку грошових коштів і їхніх
еквівалентів. Була проаналізована система обліку як взагалі так і по
темі дослідження, в саме освітлене відображення в бухгалтерському обліку
ТОВ „Укрпромсервіс” операції, зв’язані з рухом грошових коштів як в касі
та і на поточному рахунку.

У результаті аналізу системи обліку коштів на базовому підприємстві
було визначено:

на підприємстві застосовується журнально-ордерна форма обліку;

облік касових операцій ведеться відповідно до Порядку ведення касових
операцій у національній валюті;

ліміт залишку готівки в касі встановлений у розмірі 2 500 грн.;

облік операцій по поточному рахунку ведеться відповідно до Інструкції №
3 «Про відкриття банками рахунків у національній і іноземній валюті»,
затвердженої постановою Правління НБУ від 04.02.98 № 36. Підприємство
має поточний рахунок у національній валюті у відділенні Промінвестбанку;

облік операцій, зв’язаних з рухом грошових коштів цілком відповідає
нормативно-правовій базі діючої в Україні.

Як заходи по удосконаленню системи обліку коштів запропоновано:

використання системи «Клієнт-банк»;

інкасація торговельного виторгу.

Основною функцією системи «Клієнт-Банк» є надання можливості
підприємству проводити платежі зі свого поточного рахунку в банку, не
відвідуючи банк, з офісу підприємства, це

Крім того, система «Клієнт-Банк» дозволяє:

здійснювати моніторинг коштів на поточному рахунку;

одержувати виписки з поточного рахунка;

одержувати від банку щоденні офіційні курси іноземних валют,
використовуваних при здійсненні операцій;

вести довідник своїх контрагентів по платежах і довідник призначення
платежу;

одержувати від обслуговуючого банку повідомлення про нові банківські
послуги, про зміну процентних ставок по кредитах і депозитам, іншу
інформацію, яку банк вважає потрібним оперативно доводити до клієнтів.
Можливо і звертання клієнта до обслуговуючого банку. Ця функція дозволяє
підприємству і банкові оперативно обмінюватися інформацією.

Отже, впровадження системи „Клієнт-банк” обумовлено насамперед зручністю
і скороченням втрати часу на здійснення безготівкових розрахунків, при
дотриманні повної конфіденційності і схоронності інформації
підприємства.

Перелік використаних джерел

Закон України від 16.07.1999р. №996-XIV „Про бухгалтерський облік і
фінансову звітність в Україні” (зі змінами і доповненнями).

Закон України від 06.07.95 року №265/95-ВР у редакції Закону
від01.06.2000р. №1776-ІІІ „Про застосування реєстраторів розрахункових
операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування і послуг” зі змінами і
доповненнями.

Положення про ведення касових операцій у національній валюті України,
затверджене постановою Правління Національного банку України від
19.02.2001 року №72

Положення про форму і зміст розрахункових документів, затверджений
наказом ГНАУ від 01.12.2000 р. №614, зареєстрованим у Міністерстві
юстиції України 05.02.2001 р. під №105/5296.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 „Загальні вимоги до
фінансової звітності., затверджений наказом Міністерства фінансів
України від 31.03.99р. №87, зареєстрованим у Міністерстві юстиції
України 21.06.99р. №391/3684.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 ”Звіт про рух грошових
коштів.”, затверджений у Міністерстві фінансів України від 31.03.99р.
№87, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.06.99р. №398/3691
(зі змінами і доповненнями).

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і
господарських операцій підприємств і організацій, затверджений у
Міністерстві фінансів України від 30.11.99р. №291, зареєстрованим у
Міністерстві юстиції України 21.12.99р. № 892/4185.

Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів,
капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і
організацій. Інструкція №291 затверджена наказом Міністерства фінансів
України від 30.11.1999 р. №291, зареєстрованими в Міністерстві юстиції
України 21.12.99 р. №893/4186.

Порядок реєстрації і ведення книг обліку розрахункових операцій і
розрахункових книжок, затверджений наказом ГНАУ від 01.12.2000 р. №614,
зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. №106/5297.

Інструкція про організації роботи з наявного звертання установами банків
України, затверджена постановою Правління Національного банку України
від 19.02.2001 р. №69, зареєстрована в Міністерстві юстиції України
21.08.2001 р. №732/5923.

Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті,
затверджена постановою Правління Національного банку України від
29.03.2001 р. №135, зареєстрована в Міністерстві юстиції України
25.04.2001 р. №368/5559.

Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: підручник для студентів
вузів спеціальности 7.050106 «Облік та аудит»./Вид. 2-гі, доп. і
перероб.- Житомир: ЖІТІ, 2002.-640 с.

Грабова Н. Н., Добровский В.Н. Бухгалтерський облік у виробничих і
торговельних підприємствах, 2000: Навч. посібник для студентів вузів/Під
ред. Н.В. Кужельного. – К.: А.С.К., 2002.- 624 с. – (Економіка.
Фінанси. Право.)

Завгородній В.П. Бухгалтерський облік в Україні (с використ. Нац.
стандартів): Учб. посібник для студентів вузів. – 5 вид., доп. і
перераб. –ДО.: А.С.К.,2001.-848с. – (Економіка. Фінанси. Право.)

Завгородній В.П. Податки і податковий контроль в Україні. – К.: А.С.К.,
2000. – 639 с. – (Економіка. Фінанси. Право.)

Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік. – К: ЦНЛ 2003 р. 626 с.

Огійчук М.Ф. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах
: Підручник/ За ред. Проф. М.Ф.Огійчука. – К.: Аграрна освіта, 2002 р. –
605 с.

Партін Г.О. Бухгалтерський облік: Основа теорії та практики. Навч.
посібник. – К., 2001р.

Сировец В.Г. Грошовий обіг в Україні. – Харків, 2003р.

Сопко В.В. Бухгалтерський облік. Первинні документи та їх заповнення. –
К: ЦНЛ 2004 р. 440 с.

Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України:
Підруч. для студ. вищ. навч. закл. екон. спец. – 6-вид., допов. й
переробл.- К.: «А.С.К.», 2001.-784 с.

Баланс. Усеукраїнський бухгалтерський щотижневик №26 (459) від 26 червня
2004р. стор.7

Баланс. Усеукраїнський бухгалтерський щотижневик №68 (501) від 25 липня
2004р. стор.4

Баланс. Усеукраїнський бухгалтерський щотижневик №9 (542) від 27 лютого
2005 р. стор.9

Главбух. Журнал № 22 (172) від 18 червня 2004р. стор.37

Главбух. Журнал № 51 (201) від 25 грудня 2004р. стор.68

Дебет – кредит. Журнал № 17 від 29 квітня 2004 р. стор. 8

Податки і бухгалтерський облік. Журнал № 5 (454) від 15 січня 2005р.
стор. 28

PAGE

PAGE 63

Записи поточного обліку

Звірення записів

Складання звітності

Регістри аналітичного обліку

Інші форми звітності

Баланс

Журнали-ордера

Головна книга

Первинні документи

Касова книга

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020