.

Операційна система Windows XP (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
5 8373
Скачать документ

КУРСОВА РОБОТА

з інформатики

Операційна система Windows XP

Windows XP появився 25 жовтні 2001 року . Це унікальна Операційна
Система (ОС), в основі якої закладена Windows 2000. Так як це абсолютно
нова ОС, то спертися я буду на інформацію із Інтернету.

Що таке Windows XP?

Це нова Ос від Microsoft, починаючи з якою зроблена спроба об’єднати
дві, раніше існуючі незалежно, лінійки W9x і NT. Спочатку

цей проект називався Whisler, але зараз він розділився на дві лінії,
Windows XP, що позиціонується на заміну W9x і W2kPro,

і Windows.NET, що позиціонується на заміну NT Server всіх сортів.
Незалежно від назви, всі вони є прямими спадкоємцями

Windows2000, і продовжує лінійки Windows NT. Цей факт і визначає основні
особливості Windows XP. Це повністю 32 розрядна

Ос з приоритетною багатозадачністю. В її основа лежать ті ж принципи, на
яки базувалися всі NT1.

Сумісність (Compatibility). Система може мати звичний інтерфейс Ос
сімейства Windows, з деякими додаваннями і розширеннями,

підтримку файлових систем NTFS5, NTFS4, FAT16 і FAT32. Більшість
додатків, написаних під MSDOS, W9x, NT4, а також де які

програми під OS/2 і POSIX запускаются і функціонують без проблем. При
проектуванні NT враховувалася можливість роботи

системи в різних мережних середовищах, тому в поставку входят засоби для
роботи в Unix- і Novell-сітях.

2. Переносимість (Portability). Система працює на різних процесорах
сімейства x86 виробництва Intel і AMD. Вже існує 64

бітова версія Windows XP і Windows.NET, призначена для роботи на Intel
Itanium. Реалізація підтримки процесорів іншої архітектури

можлива, але зажадає деякі зусилля.

3. Масштабованість (Scalability). В Windows XP реалізована підтримка
технології SMP. В Windows.NET Advanced Server і Datacenter

Server окрім цього є підтримка COW (Cluster Workstations).

4. Система безпеки (Security). Реалізована звична для NT система безпеки
на рівні користувачів.

5. Розподілена обробка (Distributed processing). Windows XP має
вбудовані в систему мережну нагоду, що забезпечує можливість

зв’язку з різними типами комп’ютерів завдяки наявності різноманітних
транспортних протоколів і технології «клієнт-сервер».

6. Надійність і відмовостійкість (Reliability and robustness).
Архітектура Ос захищає додатки від пошкодження один одним

і самою операційною системою. При цьому використовується відмовостійка
структурована обробка особливих ситуацій на всіх

архітектурних рівнях, яка включає відновлювану файлову систему NTFS і
забезпечує захист за допомогою вбудованої системи

безпеки і вдосконалених методів управління пам’яттю.

7. Локалізація (Localization). Система надає можливості для роботи в
багатьох країнах світу на національних мовах, що досягається

застосуванням стандарту ISO Unicode.

8. Розширюваність (Extensibility). Завдяки модульній побудові системи
стає можливо додавання нових модулів на різні архітектурні

рівні Ос.

Фінальний билд – 2600. Зняти його можна або командою winver, або за
версією ядра ХР, наприклад файлу ntoskrnl.exe. Відрізнити

піратський релиз від теперішнього часу можливо завдяки механізму
активації (Windows Product асtivation) гостреним в систему.

В піратському релизе повинні бути включений засоби боротьби з нею, тому
якщо Ви побачите теку з назвою crack, або ніж то

на зразок цього, то можете бути уверенны, що релиз піратський. Якщо на
Вашому диску немає нічого подібного, а сам диск

має всі ознаки нелегального (немає голограми, ліцензійної угоди на
папері, немає наклейки, яка міняє колір якщо нагрівати

її пальцем), то Ви ризикуєте тим, що Ваша версія перестане працювати в
перебігу місяця. Втім, є і «ламані піратські» релизы,

які не вимагають реєстрації взагалі. Окрім цього, існують так звані
корпоративні релизы, зроблені Microsoft для своїх найбільших

OEM партнерів. Такі релизы не вимагають реєстрації спочатку. Microsoft
затверджує, що для успішної інсталяції XP Вам необхідний

процесор не менше 233 мегагерц, 64 мегабайти оперативної пам’яті, і 1.5
гігабайти вільного місця на диску. Проте, для більш-менш

комфортної роботи Вам знадобиться процесор не менше 500 мегагерц, і не
менше 128 мегабайт оперативної пам’яті.

Хоча, максимально полегшивши інтерфейс можна добитися того, що XP
вимагатиме менше пам’яті ніж W2k, тому якщо пожертвувати

всякими “примочками”, і візуальними ефектами, то цілком комфортно можна
буде працювати і на менш могутніх системах. Взагалі,

якщо на Вашій машині працює W2k, то працюватиме і XP, нітрохи не гірше,
якщо не краще. Як і будь-яка Ос на ядрі NT, XP

дуже любитлишнюю оперативну пам’ять, тому 512 мегабайт для такої системи
зовсім не будуть зайвими, хоча і не є обов’язковими.

На 256 Mb система працює дуже швидко і дуже приємно, якщо не вантажити
її дуже важкими додатками. Якщо включити всі візуальні

ефекти, то XP помітно пригальмовуватиме на відносно слабих процесорах,
незалежно від об’єму оперативної пам’яті. Такий

же ефект спостерігається при використовуванні слабої відеокарти. Проте,
якщо система достатньо могутня, то нормально набудований

XP працюватиме набагато швидше, ніж будь-яка Ос від Microsoft випущена
раніше.

Теоретична частина

1. Початкова відомість Windows.

Найперше, що треба засвоїти користувачам-початківцям, це те, як
правильно увімкнути і вимкнути комп’ютер. Завантаження Windows
здійснюється автоматично при вмиканні комп’ютера. Щоб увімкнути
комп’ютер, виконуються такі дії, як скористатися перемикачем на
системному блосі комп’ютера. При запуску Windows з’являється облікові
записи користувача комп’ютером, де треба вибрати один із записів
користувача. В деяких випадках на записах користувача може стояти
пароль, якій треба вести. Після цього через деякій час завантаження
Windows завершується. Робота в Windows здійснюється за допомогою миші –
невеликого пристрою з двома інколи і трьома кнопками. Рухаючи мишу, ви
невелику стрілку, відомий як вказівник миші. Керування Windows за
допомогою миші полягає в тому, що ви наводити вказівник на об’єкт на
екрані і натисканням кнопки миші. Після завантаження площу екрану займає
те, що в Windows відоме як робочій стіл. Робочий стіл являє собою тло,
на якому розташовують все, що потрібно мати на екрані.

2.1 Загальна відомість про робочий стіл.

На робочому столі присутні панель задач(смуга внизу екрана), на якій
розташована кнопка Пуск. Крім того, на робочому столі можуть
відображатись значки. Значки, що містяться на робочому столі,
представляють програми, папки і файли. Тут також знаходяться вікна
відкритих програм. На робочому столі знаходяться системні папки: Мій
комп’ютер, Корзина, Internet Explorer, Мої Документи, Сетевое окруженіе.

2.2 Опис стандартних папок.

Мій комп’ютер знаходяться доступ до диски і папок які в них знаходяться.
Для того щоб побачити, які диски є у вашому комп’ютері, треба відкрити
вікно Мій комп’ютер. Наведіть вказівник миші на папку і відкрийте її. На
екрані зявиться однойменне вікно, де серед іншого показані всі диски
вашого комп’ютера.

У цьому вікні можна знайти такі типи дисків:

Гнучкий диск. Взагалі, цей значок представляє дисковод,
у який

вставляються

змінні гнучкі диски – найменш місткі з
використовуваних. У

комп’ютері може бути один чіт ва таких дисководів.

Тверді диски. Ці диски незмінювані, тому поняття
„твердий диск”

і „дисковод твердого диска” у більшості випадків є
синонімами. У

цілому ж тверді диски є в кожному комп’ютері.

Компакт диск. Такі ж диски використовуються для
музичних

записів. Компакт–диск, подібно гнучким дискам, є
змінними

носіями інформації. Поняття „компакт–диск” і „дисковод
CD-

ROM” плутати не слід.

Вже зрозуміло, що за допомогою вікна Мій комп’ютер користувач отримує
доступ до інформації на дисках. Вище було сказане, що на дисках
міститься інформація. Але як до цієї інформації отримати доступ? Для
цього треба двічі клацнути на значку диска. Після цього у вікні Мій
комп’ютер заміст переліку дисків відобразиться вміст вибраного диска. Як
виглядить вміст диску можна побачити на малюнку 1.1

(малюнок 1.1)

Системна папка Кошик служить для зберігання видалених документів, файлів
і папок, якщо ви необачно видалили потрібний файл. Для того щоб змозі
при потрібностях можна було повернути назад, але не всі документи чи
папки можна буде повернути після їхнього видалення.

Internet Explorer використовується для роботі Інтернет. Це стандартний
Web – браузер в Windows. За допомогою якого користувач подорожує в
глобальній системі.

Сетевое окруженіе для використання локальних мереж. За допомогою чого
він може попасти в інший комп’ютер якій може знаходитись наприклад в
іншому приміщені і скачати з нього потрібну інформацію. Якщо комп’ютер
іншого користувача не вимкнений чи не заборонений доступ до нього.

Мої документи Системна папка, призначена для зберігання створеної
користувачем інформації. Тут ви знайдете файл, з яким працювали раніше.

2.2.1 Опис звичайних папок Windows і дії з ними.

Крім системних папок є і ті що ви створили для повсякденного
користування.

Також робочій стіл Windows надає можливість створювати на робочому
столі так звані ярлики програм, які дозволяють запускати ці чи інші
програми. При роботі з ярликами і папками з ними можна виконувати різні
дії такі, як копіювати, перетягувати, міняти назву, видалити, створення
нових. Наприклад щоб копіювати папку чи ярлик треба виділити один із
ярликів чи папок визвати контекстне меню і вибрати копіювати і там куди
вам труба копіювати даний ярлик чи папку натисніть вставити.

Щоб перетягнути ярлик чи папку треба клацну вказівникам миші і утримуючи
клавішу перетягнути в потрібне вам місце і відпустити клівішу миші. При
переміщені зявиться тінь папки, це буде означати, що іде переміщення
папки. Щоб змінити назву ярлика чи папки треба виділити його і натиснути
F2 після чого можна водити нову назву і потім натиснути Enter.Щоб
видалити ярлик чи папку треба клацнути на нею клавішую миші і визвати
контекстне меню, вибрати там удалить. Для створення нової папки треба на
робочому столі визвати контекстне меню правою кнопкою миші вибрати пункт
создать папку. Після чого зявиться папка і комп’ютер автоматично задає
можливість вести назву нової папки. Якщо не змінювати назву папки та
вона буде мати назву новая папка. Щоб створити ярлик для цього треба
виділити папку визвати контекстне меню вибрати пункт создать ярлик.

3. Панель завдань.

Ще на робочому столі розміщена панель завдань – це, мабуть, найголовніша
інструмент керування Windows. Тут міститься кнопка Пуск, тут з’являються
кнопки всіх запущених програм і відображається час. Однак основна
функція панелі завдань – надання можливості переключатись між
програмами. Як правило, панель завдань розташовується внизу робочого
столу, однак Windows дозволяє перемістити її до будь – якому куті
екрана. При відкриванні якоїсь папки на панелі завдань з’являється
кнопки. Завдяки чому дуже зручно використовувати для переходу з однієї
програми в іншу. Якщо клацнути на кнопці якоїсь з програм на панелі
завдань вікно відповідної програми виводиться на передній план на
робочому столі. У панелі Windows є нововведення: групування подібних
кнопок.

Якщо на панелі не вистачає місця, кнопки подібних програм поєднуються в
одну. Це зображено на малюнку нище.

Замість того щоб без кінця зменшувати розмір кнопок на панелі завдань,
виграючи при цьому жалюгідні міліметри, Windows дуже мудро об’єднує
кнопки подібних програм в єдиному меню. Також на панелі завдань
знаходиться панель інструментів Швидкий запуск, область повідомлень і
мовна панель.

3.1 Додаткові складові панелі завдань.

Панель Швидкий запуск призначена для ярликів програм, які найчастіше
використовуються. Для того щоб на панелі Швидкий запуск помістити
потрібний значок, досить просто перетягнути його туди з робочого столу
або з меню Пуск.

На Область повідомлень відображаються поточний час, а також містяться
значки активних завдань, запущених системною.

Індикатор часу показує поточний час. Якщо на цей значок помістити
вказівник і виждати кілька секунд, з’явиться екранна підказка з поточною
датою. А якщо двічі клацнути на індикаторі часу, відобразиться ділове
вікно Дата і час – Властивості, яке дозволить задати інші дату і час.

Мовна панель автоматично відображається на панелі завдань, якщо
використовується кілько мов і, відповідно, розкладок клавіатури. Крім
того тут можуть міститись кнопки, що керують розпізнаванням мови і
рукописного тексту. Додаткову інформацію про цю панель можна знайти в
системному довіднику Windows. Для цього треба на кнопці із знаком
питання на цій панелі. Як вже зазвичай, мовна панель використовується
для зміни розкладу клавіатури. Для перемикання розкладок треба клацнути
на індикаторі клавіатури, а потім вибрити потрібну команду в меню, яке
при цьому з’являється.

3.2 Опис складової меню Пуск.

Наступний елемент панелі задач кнопка меню Пуск. Відкривши меню можна
побачити, що воно ділиться на чотири частини:

1) Обліковий запис,

2) Програми для роботи

з Internet і електронною поштою

3) Часто використовувані прогрими

4) Доступ до установлених програм

У верхній частині відображене ім’я користувача, доповнене зображенням.
Якщо клацнути на цьому зображенні, відкривається діалогове вікно, де
можна вибрати для облікового записку інший значок.

У нижній частині містяться команди Завершення сеансу і Вимкнути
комп’ютер. Команда Вимкнути комп’ютер служить для вимкнення комп’ютера.
Завершення сеансу, то вона використовується, коли потрібно завершити
поточний сеанс роботи і, не вимикаючи комп’ютер, почати новий сеанс(
наприклад коли один користувач завершив роботу, а інший приступає до
роботи вибравши інший одліковий запис).

Ліва частина меню Пуск містить команди для запуску програм. Вона
поділена вертикальними лініями ще на три частини. Внизу є команда Усі
програми, при виборі якої відкривається підменю, що дозволяє одержати
доступ до усіх установлених на комп’ютері програм. Команди цього
підменю, доповнені зображенням трикутників, відкривають нові підменю.

У середній частині міститься команди для запуску найчастіше
використовуваних програм. Тут враховується кількість запусків кожної
програми, і, в залежності від цього числа, команда займає положення вище
або нижче в цьому списку. Наприклад, меню Пуск, показаний на рисунку
нижче, свідчить, що з усіх програм використовується Microsoft Word
2003.

Якщо ви використовуєте багато програм, деякі з них зникнуть з переліку,
однак цьому можна зарадити для цього треба настроїти меню Пуск.

У правий частині меню Пуск можна знаходяться кілько команд:

Мої документи. Системна папка, призначена для зберігання створеної
користувачем інформації. Тут ви знайдете файл, з яким працювали раніше.

Мої малюнки. Тут міститься створені вами графічні файли.

Моя музика. Ця папка містить музичні файли.

Мій комп’ютер. Відкриває однойменне вікно, що надає доступ до дисків,
папок і файлів.

Панель керування. Надає можливість настроїти комп’ютер.

Підключення. Надає доступ до наявних мережних підключень.

Довідка та підтримка. Відкриває вікно центра довідки і підтримки Windows
XP.

Знайти. Дозволяє здійснити пошук таких об’єктів, як файли і папки,
комп’ютери.

Виконати. Відкриває вікно запуск програми, де задається виконуваний файл
програми, яку ви хочете запустити.

4.1 Вікна в Windows.

При роботі з файлами і папками Windows працює з вікнами .У Windows
вікном називається частина екрана, призначена для незалежного
відображеного інформації. У Windows використовується два види вікон:
вікно програм і діалогові вікна. Перші належать працюючим програмам.
Другі призначені для того, щоб задавати параметри і настроювати(як
операційну систему, так і прикладні програми). Для того щоб відкрити
вікно програми, необхідно запустити відповідну програму. При відкриті
вікна зверху знаходиться Заголовок вікна – це смуга уздовж його
верхнього краю. Вікно, відкрите на робочому столі, Windows дозволяє
виконувати деякі дії над цими вікнами:

Розгорнути вікно на весь екран, щоб збільшити його „корисну площу”, а
потім, у разі потреби, повернути до первинних розмірів.

Для того використовується кнопка „свернуть вікно”.

Для того щоб вернутись до попереднього стану вікна кнопка

„розвернуть”.

Для того щоб звернути вікно в кнопку на панелі завдань треба
скористатись кнопкою „свернуть”, і тоді вікно згортається в кнопку на
панелі завдань.

Щоб повернути вікно в попередній стан треба клацнути на нього
вказівником миші.

Для того щоб закрити вікно треба клацнути на кнопці „Закрыть”

Для того щоб просто збільшити чи зменшити вікно, треба помістити
вказівник миші на одну з меж вікна. При цьому вказівник приймає вигляд
двоспрямованої стрілки.

Однак цим можливості маніпулювання вікнами не вичерпується. Іноді вікон
на екрані так багато, що знайти серед них потрібне не так просто. Проте
Windows пропонує три способи відображення потрібного вікна на передньому
плані.

Насамперед придивитися, чи не видно хоча б частини потрібного вікна.
Якщо – так, то досить на ній клацнути, і вікно опиниться на передньому
плані.

Якщо серед кнопок на панелі завдань видно кнопку потрібної програми,
клацніть на ній, і вікно зявиться поверх всіх вікон.

Ще можна скористуватись сполученням клавіш . На екрані
відобразиться ряд значків, які представляють працюючі в даний момент
програми. Після того, утримуючи і багаторазово натискаючи , виберіть значок потрібної програми після вибраної програми відпустити
обидві клавіші.

4.2 Розміщення вікон на робочому столі.

Але краще якщо вікна на робочому столі будуть упорядковані припустимо на
екрані знаходиться кілька вікон і всі вони потрібні, тобто ні закривати
їх, ні згортати у кнопку ви не хочете. Але в той же час, коли всі вони
розгорнуті, на екрані панує безлад і працювати неможливо. У подібній
ситуації Windows надає можливість упорядкувати відкриті вікна. Для того,
щоб це зробити треба виконати такі дії.

Клацнути правою кнопкою миші на вільному місці панелі завдань. Після
чого зявиться контекстне меню в ньому вибрати команду Вікна каскадом,
після чого клацнувши на кожне з вікон можна вивести на передній план,
клацнувши на його видимій частині.

Клацнувши знову на панелі завдань правою кнопкою миші й у контекстному
меню вибрати команду Вікно згори донизу. Тоді розташування вікон буде з
гори в низ (якби вікно під віком).

Клацнувши знову на панелі завдань правою копкою миші й у контекстному
меню вибрати команду Вікна зліва направо. Після чого вікна на екрані
розташуються зліва на право (колонками).

Команди вікна каскадом, вікна згори донизу і вікна зліва на право дають
тільки на вікна, відображувані на екрані, і не можуть застосуватись до
вікон, згорнутих у кнопку на панелі завдань.

Кожне вікно складається із певних елементів. З яких елементів
складається вікно програми , а також для чого призначений той чи інший
елемент. Приклад вікна з позначеними елементами можна бачити на малюнку
1.2.

малюнок 1.2

4.2.1 Елементи вікна.

Для чого призначений кожен елемент? Із заголовок вікна ми вже
описувався. За заголовок можна перетягувати вікно з місця на місце. Крім
того, двічі клацаючи на ньому, можна переключатися між повноекранним
режимом роботи програми і віконним. Кнопки Згорнути,
Розгорнути/Відновити після розгортання і Закрити вам вже доводилось
користатись. Крім того, їх назви досить красномовні. Що стосується
панелей інструментів, то тут нічого складного немає. Просто деякі
найбільш популярні команди меню представлені тут у вигляді кнопок – це
полегшує їх використання. Щоб виконати відповідну команду, досить, не
відкриваючи меню, просто клацнути на потрібній кнопці. Інший елемент –
рядок меню завжди розташовується під заголовком вікна програми. У рядку
міститься кілька назв меню, де можна вибрати потрібний команду.
Використання системи меню проілюструють такі дії: запустіть одну із
програм – у вікні програми відкрийте меню Файл – відкривши меню Файл
можна побачити, що воно містить безліч команд, одна з яких (остання –
Вихід) завершує роботу програми. Більшість команд меню ініціює виконання
відповідної дії. Однак існують команди, при виборі яких відкриваються
діалогові вікна, де можна виконувати різного роду настроювання. Слід
запам’ятати, що назви таких команд у меню доповнюються трьома крапками.

Смуги прокручування існують для того, якщо інформація не поміщається у
вікні програми, Windows створює так звану смугу прокручування внизу
вікна чи уздовж його правого краю, це дозволяє побачити інформацію, що
залишилась за межами вікна.

На мальнку на якому показана частина вікна, внизу і праворуч можна
бачити широкі лінії – смуги прокручування. Смуга прокручування являє
собою лінію, на кінцях якої розташовані кнопки зі стрілками, а
посередині – прямокутник, відомий як повзунок. Прокрутити вміст вікна
можна, перетягучи повзунок у бік тієї чи іншої кнопки, клацуючи або на
кнопках за стрілками, або між повзунком і кнопкою.

4.3 Діалогові вікна.

Ще у Windows, крім вікон програм, використовуються також діалогові
вікна, призначені для введення користувачем керуючої інформації для
однієї з програм чи для самої Windows системи. Для того щоб відкрити
типове діалогове вікно, виконати деякі дії: клацнути правою кнопкою миші
на робочому столі й у контекстному меню, яке при цьому з’явиться,
вибрати команду Властивості, після чого на екрані зявиться діалогове
вікно Екран – Властивості

5. Стандартні програми в Windows і їхні функції.

При установці в пакет Windows додаються стандартні програми: Блокнот,
WordPad, Paint, Internet Explorer, Windows Media.

Блокно – найпростіший текстовой редактор для оброботкі тексту, який
постачаються з Windows. Для того щоб швидко створити текстовий файл
треба виконати такі дії. Клацнути правою кнопкою миші на робочому столі
й у контекстному меню вибрати команду Створити. У підменю вибрати
команду Текстовий документ. В тому же підменю можна створувати багато
інших файлів. Після збереження використаного файлу він автоматично
зберігається на робочому столі.

WordPad – це текстовий процесор. Різниця між текстовим редактором і
текстовим редактором це дві великих різниці. В текстовому редокторі
можливостей більше, ніж у самого досконалого текстового редактора. В
текстовому процесарі можливість міняти шрифти, розмір шрифта,
виравнювання шришта, міняти колір т.д. Ще текстовий процесор має деякі
функції такі як.

Знийти. Аналог команди з меню Правка. Дозволяє знийти в тексті певне
слово, словосполучення або речення.

Скасувати. Аналог однойменної команди з меню Правка. Скасовує останню
дію з текстом у вікні WordPad.

Дата/час. Клацнувши на ції кнопці, можна вставити в текст у місці
знаходження курсору поточний час і дату. Аналог команди з меню Вставка.

Paint – це графічний редактор якій водить нас у світ графіки.

Меню графічного редактору майже схоже х меню текстового редактора.
Панель інструментів складається з 16-ти кнопок розташовані і вікні
графічного редактора з лівої сторони.

Internet Explorer – це Web- браузер, що є складовою частиною Windows.

Internet і Web це в основному два різних поняття. Internet – це
глобальна мережа, яка поєднує крмп’ютери по усьому світі. Internet іноді
ще називають інформаційною супермагістраллю. Цим підкреслюється, що
основне призначення глобальної мережі – інформаційний обмін у широких
маштабах.

World Wide Web (Web, або WWW) являє собою безліч осбливим чином
організованих файлів з інформацією, які містяться в комп’ютерах, що
об’єднані в Internet. Ще говорять, що Web – це один з видів сервісу,
надаваємих Internet.

Windows Media – відео програвач.

Ця програма призначена для виконання тиких типів завдань:

Пошук мультимедіа-вмісту в Internet

Відкривання CD- i DVD-дисків

Відтворення і створення файлів MP3 i WMA

Вітворення відеозаписів

Прослуховування Internet – радіостанцій

Каталогізація аудіо – і відеофайлів вашого комп’ютере

Створення списків відворення

Для виконання перерахованих вище завдань одного тільки програвача
Windows Media недостатньо. Необхідно ще таке одладнання:

Звукова карта

Колонки або навушники

Дисковод CD-ROM чи DVD-ROM

Модем і пдкльчення до інтернету Internet.

Охорона праці

Санітарні норми

Першим кроком у створенні кабінету інформатики є обрання приміщення та
виконання робіт по його підготовці. Облаштування, обладнання
реконструкція здійснюється відповідно до вимог Державних санітарних
правил і норм влаштування, затверджених постановою Головного державного
санітарного лікаря України.

Кабінет повинен розміщуватися в окремому приміщенні і мати окреме
допоміжне приміщення(лаборантську). Лаборантська призначається для
зберігання навчально-наочних посібників, виконання робіт по підготовці
засобів навчання до використання у навчальному процесі. У цьому
приміщенні може розташовуватись комунікаційне обладнання.

Кабінет повинен мати висоту не менше 3,6 м, площу з розрахунку на одне
робоче місце, обладнане комп’ютером, не менше 6 кв. м. Та об’єм не менше
20 куб.м. За відсутності у навчальному закладі відповідного приміщення
допускається мати площу на одне робоче місце не менше 4.5 кв.м.

Приміщення повинно мати природнє і штучне освітлення.

Орієнтація вікон повинна бути на північ, північний схід, допускається як
виняток на північний захід. Вікна повинні бути обладнані жалюзями і
шторами.

При розміщенні робочих місць учнів по периметру приміщення освітлення
має бути виконано підвісними світильниками локально над робочими місцями
учнів і вчителів, а світловий потік повинен падати зліва.

Для загального освітлення повинні застосовуватися світильники з
розсіювачами світла.

Освітленість повинна становити: поверхні стола – 400-500 лк, екрану
дисплея не більше – 200 лк та проходів не менше – 100 лк.

У поле зору учнів які працюють за комп’ютерами не повинні потрапляти
об’єкти, яскравість яких суттєво відрізняється від яскравості
екрану(вікна, світильники). Тому необхідно передбачити перекриття
нижньої частини вікон. Аналогічно слід запобігати віддзеркалювання інших
яскравих об’єктів у склі відео монітора.

Підлога повинна мати антистатичне покриття і дозволяти проведення
вологого прибирання. Використання покриттів для підлоги типу лінолеуму
бажано лише з антистатичними властивостями.

Стіни і стеля повинні мати покриття із матеріалів з матовою фактурою
поверхні.

Стіни повинні мати колір холодних тонів: світло-зелений,
світло-блакитний, світло-сірий. Допускається фарбувати стіни у
світло-бежевий чи світло-жовтий кольори.

Мікроклімат у приміщенні кабінету повинен відповідати вимогам:
температура повітря-19,5, відносна вологість 60%, швидкість руху повітря
не більше 0,1м/с.

У кабінеті повинен бути забезпечений трикратний обмін повітря за годину.
Для охолодження повітря рекомендують застосовувати кондиціонери, які
мають гігієнічний висновок МОЗ України.

Захисне заземлення. Штепсельні з’єднувачі та електророзетки повинні мати
контакти для підключення захисного провідника. Їх конструкція повинна
бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалось
раніше, ніж приєднання фазового і робочого. Слід уникати використання
подовжувачів силових кабелів. Зокрема силова проводка повинна бути
змонтована стаціонарно, з використанням засобів захисту.

Сумарна потужність споживання Навчальним Комп’ютерним Комплексом
електроенергії по одній фазі не повинна перевищувати 3,5 кВт. Система
електроживлення повинна забезпечувати включення(відключення) обладнання
від мережі з робочого місця вчителя та автоматичне відключення у випадку
перевантажень та аварійних режимів.

Засоби керування та індикації системи електроживлення – бажано, щоб їх
індикація стану виконувалася механічними індикаторами. Це надає
можливість контролювати стан органів керування під час знеструмлення і
уникнути неконтрольованого подання живлення на апаратні засоби.

Пристрої центрального опалення та інші заземлені металеві частини
повинні бути закриті діелектричними решітками.

Обладнання кабінету не повинно створювати будь-якого за походженням
іонізуючого і електромагнітного випромінювання

Кабінет інформатики повинен мати централізовану або місцеву охоронну
сигналізацію.

Вікна кабінету інформатики повинні бути обладнані гратами, двері повинні
бути посиленої міцності. Це обладнання повинно виконуватись із
дотриманням протипожежних правил

Електротехнічне обладнання повинно відповідати вимогам електробезпеки –
повинні бути технічні достатні засоби захисту від ураження електричним
струмом.

Кабінет інформатики повинен бути оснащений системою автоматичної
пожежної сигналізації та переносними вогнегасниками, які слід
встановлювати у легкодоступних місцях. Перевагу слід віддавати
порошковим вогнегасникам

Шафи, стенди та інші меблі і додаткове обладнання повинні розміщуватися
зручно для користування та не захаращувати проходи.

Матеріали з яких виготовлені конструкції кабінету не повинні виділяти
шкідливих речовин.

Меблі повинні забезпечувати можливість монтування електромережі та ЛОМ з
дотриманням вимог.

Робоче місце вчителя повинно комплектуватися з робочим столом, кріслом,
двома тумбами та комплектом обладнання робочого місця вчителя.(КВ)

Робочий стіл вчителя повинен забезпечувати розміщення на ньому КВ.
Робоче місце вчителя обладнується системою управління електроживленням,
яке забезпечує його включення та відключення. Робоче місце вчителя
необхідно розмістити на підвищенні висотою 130…200 мм.

Робоче місце учня призначене для роботи з комп’ютером комплектується
одномісним столом і стільцем, які виконані з дотриманням вимог та
комплектом обладнання робочого місця учня(КУ). Вимоги до меблів
враховують зросто-вікові особливості учнів. Стіл учня повинен мати дві
різновисотні горизонтальні поверхні – робочу і додаткову. Їхня висота
повинна сягати 460-470 мм. Стіл учня повинен допускати кріплення до
підлоги, або фіксування його положення іншим чином.

Стілець учня повинен забезпечувати зміну висоти сидіння у межах 260-460
мм.

Кабінет може комплектуватись додатковими двомісними столами учнівськими
і стільцями учнівськими для проведення занять без використання
комп’ютера.

При розміщенні робочих місць учнів необхідно дотримуватись таких
основних вимог: відстань від стін з вікнами повинна становити не менше
-1м, від інших стін – 0,5м, відстань між бічними поверхнями відео
моніторів – не менше 1,2м

Класна(аудиторна)дошка повинна розміщуватися в межах кута спостереження
середини дошки близько 60 з усіх робочих місць учнів, призначених для
проведення теоретичних занять. Ширина зони перед дошкою, де
розташовується робочий стіл учителя має бути не меншою 2,5м

Ергономічні показники кабінету і додаткового обладнання повинні
відповідати вимогам ергономіки і технічної естетики для технічних
засобів навчання і забезпечувати:

Безпечність використання

Адаптивність до психофізіологічних та пізнавальних можливостей учня і
умов праці вчителя

Комфортність умов праці вчителя та учня.

Склад апаратного забезпечення та вимоги до нього визначаються окремим
документом Міністерства освіти і науки України, зміст якого поновлюється
2-3 роки.

Склад комп’ютерного обладнання його параметри і характеристики повинні
відповідати діючим українським і міжнародним стандартам, нормативним
документам.

Вимоги до програмно-апаратного забезпечення

Обладнання, яке входить до складу Навчального Комп’ютерного Комплексу не
повинно створювати радіозаводи індустріальні і має відповідати умовам
електромагнітної сумісності засобів обчислювальної техніки класу В.

До складу НКК входять апаратно-програмні складові обладнання, які
утворюють систему, об’єднану функціонально і фізично. До складу
комплексу обов’язково повинні входити:

Комплект вчителя(КВ)- 1 комплект

Комплект учня(КУ)- 4…15 комплектів

Обладнання локальної обчислювальної мережі(ЛОМ)

Система електроживлення та захисту

Програмне забезпечення(ПЗ)

Меблі для КВ та КУ

Додаткове обладнання

Склад КВ та технічні характеристики:

Системний блок

Відео монітор

Клавіатура

Маніпулятор мишка

Активна акустична система

Головні телефони та мікрофон

Друкуючий пристрій

Факс-модем

Сканер планшетний

Блок безперебійного живлення

Склад КУ та технічні характеристики

Системний блок

Відео монітор

Клавіатура

Маніпулятор мишка

Навушники та мікрофон

Організація роботи кабінету повинна забезпечувати повноцінну реалізацію
педагогічних цілей його створення, сприяти удосконаленню, підвищенню
рівня навчально-виховного процесу

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020