РЕФЕРАТ
на тему:
“Колізей – визначна пам’ятка
Стародавнього Риму”
У римському мистецтві періоду розквіту ведучу роль грала архітектура,
пам’ятники якої і тепер, навіть у руїнах скоряють своєю міццю. Римляни
поклали початок новій епосі світового зодчества, у якому основне місце
належало спорудженням суспільним, що втілили ідеї могутності держави і
розрахованим на величезні кількості людей.
Рим це, напевно, найбільше місто Європи по кількості визначних пам’яток
і історичних пам’ятників.
Мільйони туристів щороку приїжджають у Рим, щоб насолодитися творами
мистецтва, архітектури й історії. Рим з’єднує в собі риси древнього
міста і гучної сучасної європейської столиці. Його церкви, фонтани,
палаци, храми, руїни древніх будівель не можуть не захоплювати.
Усі визначні пам’ятки Рима краще обходити пішки, щоб перейнятися
неповторним духом «вічного міста». Історичний центр Рима досить
невеликий, він займає простір від ріки Тибр на заході до вокзалу Терміні
на сході, тут знаходяться Римський Форум, Колізей, Пантеон, фонтан
Треви, Іспанські сходи, базиліка Св. Петра і Ватикан.
Символ слави Вічного міста – Колізей, що вважається самим знаменитим
пам’ятником Італії.
Будівництво Колізею почалося в 72 р. н.е. Цей величезний амфітеатр
розташовував місцями більш ніж на 80 000 тисяч глядачів.
Спочатку він називався Амфітеатр Флавієв, його будівництво почав
Веспасіан з роду Флавіїв у 72 р. н.е., а добудував його син – Тит у 80
р. Відкриття Колізею святкувалося 100 днів. Колізей найбільший амфітеатр
у світі, висотою 50 м, 3 яруси, у кожнім з який по 80 арок і
розрахований на 50 000 глядацьких місць і має 4 головних входи. Глядачі
дивилися в Колізеї криваві шоу з дикими тваринами і гладіаторами, під
час зображення морських боїв арену заповнювали водою. Імператор Коммодус
під час представлень був одягнений у шкіру лева, зображуючи Геракла.
Колізей у первісному виді проіснував до 8 в., коли Папа Павло III
дозволив використовувати своєму племіннику камені Колізею для
будівництва власного палацу. Його дозвіл дозволяв Кардиналу протягом 12
годин вивезти стільки каменів, скільки він зможе. Таким чином, Колізей
був збережений для нащадків.
У 70—80 р. н.е. був споруджений грандіозний амфітеатр Флавієв, що
одержав назву Колізей (від латинського colosseus — «величезний»). Він
вибудований на місці зруйнованого 3олотого будинку Нерона і належав до
нового архітектурного типу будинків. У Греції колись були тільки
театри, що влаштовували на природних схилах пагорбів і полів. Римський
Колізей являв собою величезну чашу зі східчастими рядами сидінь,
(замкнуту зовні кільцевий еліпсовидною стіною. В амфітеатрах давали
різні вистави: морські бої (навмахії), бої людей з екзотичними звірами,
бої гладіаторів. У сонячні дні над Колізеєм натягали величезний
парусиновий навіс — велум, чи веларій.
Колізей — найбільший амфітеатр античної епохи. Він уміщав біля
п’ятдесятьох тисяч глядачів. Могутні стіни Колізею (висота 48,5 м)
розділені на чотири яруси суцільними аркадами, у нижньому поверсі вони
служили для входу і виходу. У плані Колізей представляє еліпс (156Х198
м); центр його композиції — нині зруйнована арена, оточена східчастими
лавами для глядачів. Еліпс найбільше повно відповідав вимогам динаміки
видовищ, що розгортаються — гладіаторських боїв. Він давав можливість
максимально активізувати глядача, наблизити місця привілейованої публіки
до арени; опускаючись лійкою місця розділялися відповідно до
суспільного рангу глядачів. Усередині йшли чотири яруси сидінь, яким
зовні відповідали три яруси аркад: дорична, іонічна і корінфська.
Четвертий ярус був глухим, з корінфськими пілястрами — плоскими
виступами на стіні. Пілястри, що членують стіну, корінфського ордера не
порушують моноліт будинку, виложенного із сірого травертину.
Зовнішній вигляд Колізею з його могутнім пружним овалом виконаний
суворої енергії. Це відчуття створюється не тільки величезними
масштабами будинку, але й узагальненням основних форм, урочистою міццю
простих ритмів. Усередині Колізей дуже конструктивний і органічний,
доцільність сполучається в ньому з мистецтвом: він втілює образ світу і
принципи життя, що сформувалися в римлян до I в. н.е.
Список літератури
Енциклопедія. Том VII. Мистецтво. Том I. – М. 1998 р.
Історія закордонного мистецтва. Підручник. – М., 1984 р.
Історія мистецтва закордонних країн. Том I. – М., 1982 р.
Мистецтво. Книга для читання по історії живопису, скульптури,
архітектури. – М., 1991р.
Н.А. Дмитрієва, Л.І. Акінова. Античне мистецтво: нариси. – М., 1988 р.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
