РЕФЕРАТ
на тему:
“Хімічні та фізичні небезпечні виробничі фактори”
ПЛАН
1. Поняття небезпеки, фізичні та хімічні небезпечні виробничі фактори
2. Хімічні фактори небезпеки
3. Характеристика основних видів фізичних факторів, їх впливи на
здоров’я людини
Література
1. Поняття небезпеки, фізичні та хімічні
небезпечні виробничі фактори
Небезпека — це негативна властивість матерії, яка проявляється у
здатності її завдавати шкоди певним елементам Всесвіту, потенційне
джерело шкоди. Якщо мова йде про небезпеку для людини, то це явища,
процеси, об’єкти, властивості, здатні за певних умов завдавати шкоди
здоров’ю чи життю людини або системам, що забезпечують життєдіяльність
людей.
Коли говорять про такі джерела небезпеки, як професійна захворюваність,
професійній травматизм тощо, то мають на увазі не захворювання однієї
особи, конкретний вид Хвороби, травму чи нещасний випадок, а явище в
певній галузі, регіоні, країні, яке призводить до – зменшення
продуктивного потенціалу суспільства, соціальної напруженості,
підвищення загальної захворюваності населення, а інколи і до соціальних
конфліктів, які вже у свою чергу є носіями різного роду небезпечних та
шкідливих факторів.
Слід чітко усвідомлювати, що наявність джерела небезпеки ще не означає
того, що людині чи групі людей обов’язково повинна бути причинена якась
шкода чи пошкодження. Існування джерела небезпеки свідчить передусім про
існування або ж можливість утворення конкретної небезпечної ситуації,
при якій буде причинена шкода. До матеріальних збитків, пошкодження,
шкоди здоров’ю, смерті або іншої шкоди приводить конкретний вражаючий
фактор.
Під вражаючими факторами розуміють такі чинники життєвого середовища,
які за певних умов завдають шкоди як людям, так і системам
життєзабезпечення людей, призводять до матеріальних збитків.
За своїм походженням вражаючі фактори можуть бути
* фізичні, в тому числі * енергетичні (ударна повітряна чи водна хвиля,
електромагнітне, акустичне, іонізуюче випромінювання, об’єкти, що
рухаються з великою швидкістю або мають високу температуру тощо),
* хімічні (хімічні елементи, речовини та сполуки, що негативно впливають
на організм людей, фауну та флору, викликають корозію, призводять до
руйнації об’єктів життєвого середовища),
* біологічні (тварини, рослини, мікроорганізми), * соціальні (збуджений
натовп людей) та * психофізіологічні. Залежно від наслідків впливу
конкретних вражаючих факторів на організм людини вони в деяких випадках
(наприклад, в охороні праці) поділяються на шкідливі та небезпечні.
Шкідливими факторами прийнято називати такі чинники життєвого
середовища, які призводять до погіршення самопочуття, зниження
працездатності, захворювання і навіть до смерті як наслідку
захворювання.
Небезпечними факторами називають такі чинники життєвого середовища, які
призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або
окремих його органів і навіть до раптової смерті.
2. Хімічні фактори небезпеки
Загальна характеристика шкідливих хімічних речовин
У процесі життєдіяльності людина постійно стикається з великою кількістю
шкідливих речовин, які можуть викликати різні види захворювання, розлади
здоров’я, а також травматизм як у процесі контакту, так і через певний
проміжок часу. На сьогодні відомо близько 7 млн. хімічних речовин та
сполук, із яких 60 тис. використовуються у діяльності людини. На
міжнародному ринку кожного року з’являється від 500 до 1 000 нових
хімічних сполук та сумішей.
Залежно від практичного використання хімічні речовини можна поділити на:
промислові отрути, які використовуються у виробництві (органічні
розчинники, барвники) і є джерелом небезпеки гострих і хронічних
інтоксикацій при порушенні правил техніки безпеки (наприклад, ртуть,
свинець, ароматичні сполуки тощо);
отрутохімікати, що використовуються у сільському господарстві для
боротьби з бур’янами, гризунами, комахами (гербіциди, пестициди,
інсектициди);
лікарські препарати;
побутові хімічні речовини, які використовуються у якості харчових
добавок, засобів санітарії, особистої гігієни, косметичних засобів;
біологічні отрути: рослинні та тваринні, які містяться у рослинах і
грибах, тваринах і комахах;
отруйні речовини: зарин, іприт, фосген та ін.
Шкідливими називають речовини, які при контакті з організмом людини
можуть викликати травми, захворювання або відхилення у стані здоров’я.
Більша частина хімічних речовин являють собою відходи різних виробництв
і надходять у навколишнє середовище у вигляді газів, рідин, твердих
хімічних сполук. Вони вступають у взаємодію з компонентами навколишнього
середовища, потрапляють в організм людини і можуть виникати різні
отруєння.
Шляхи проникнення шкідливих речовин в організм людини: через органи
дихання, шкіру, рани, шлунково-кишковий тракт. Вплив шкідливих речовин
на організм людини залежить від кількості речовини, що потрапила в
нього, її токсичності, тривалості надходження і механізму взаємодії.
Крім того, він залежить від статі, віку, індивідуальних особливостей
організму, метеорологічних умов навколишнього середовища, хімічної
структури і фізичних властивостей речовини.
Токсичність – це ступінь фізіологічної активності шкідливої речовини.
Фізіологічну активність шкідливих речовин вивчає наука токсикологія, яка
є однією з галузей медицини. Токсикологія називає шкідливими такі
речовини, які в умовах різної діяльності людини можуть викликати
погіршення здоров’я або смерть.
Дія шкідливих речовин проявляється у вигляді гострих та хронічних
отруєнь.
Гострі отруєння характеризуються короткочасною дією відносно великої
кількості шкідливих речовин і яскравим проявом безпосередньо в момент
дії через невеликий проміжок часу.
Хронічні отруєння виникають при тривалій дії шкідливих речовин, що
проникають в організм у відносно невеликій кількості.
Залежно від характеру дії на організм людини хімічні шкідливі речовини
поділяються на загальнотоксичні, подразнюючі, мутагенні, канцерогенні,
задушливої дії та ті, що впливають на репродуктивну функцію,
сенсибілізатори.
Загальні токсичні речовини – це речовини, що викликають отруєння усього
організму людини або впливають на його окремі системи (наприклад,
кровотворення, ЦНС). Ці речовини можуть викликати патологічні зміни
певних органів, наприклад, нирок, печінки. До таких речовин належать
такі сполуки, як чадний газ, селітра, концентровані розчини кислот чи
лугів тощо.
Подразнюючі речовини викликають подразнення слизових оболонок, дихальних
шляхів, очей, легень, шкіри (наприклад, хлорацетофенон, адамсит, хлор,
фтор і азотомісткі сполуки).
Мутагенні речовини призводять до порушення генетичного коду, зміни
спадкової інформації (свинець, радіоактивні речовини тощо).
Канцерогенні речовини – викликають, як правило, злоякісні новоутворення
– пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром
тощо).
Речовини задушливої дії призводять до токсичного набрякання легень
(оксид азоту, отруйні речовини).
Прикладом речовин, що впливають на репродуктивну (народжувальну)
функцію, можуть бути радіоактивні ізотопи, ртуть, свинець тощо.
Сенсибілізатори – речовини, що діють як алергени. Це, наприклад,
розчинники, формалін, лаки на основі нітро- та нітрозосполук тощо.
Усі шкідливі речовини за ступенем небезпеки для людини поділені на
чотири класи. Як показник небезпеки, прийнятий коефіцієнт можливого
інгаляційного отруєння – КМІО.
,
де, С50 – концентрація речовини, що викликає загибель 50 % піддослідних
тварин при 2–4 г інгаляційної речовини (мг/м3);
С20 – насичена концентрація при t = 200С.
Даний коефіцієнт залежно від числового значення дозволяє поділити
хімічні речовини за інгаляційною небезпекою на чотири класи:
1-й (надзвичайно небезпечні) КМІО = 300;
2-й (дуже небезпечні) КМІО = 30–300;
3-й (помірно небезпечні) КМІО = 3–30;
4-й (малонебезпечні) КМІЛ = Література 1. Білявський Г.О., Падун М.М, Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. – К.: Либідь, 1993. – 340 с. 2. Безопасность жизнедеятельности: Учебник для вузов / Под общей ред. С.В. Белова. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высшая шк., 1999. – 448 с. 3. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посібник / За ред. В.С. Джигирея. – Львів, 1999. – 238 с. 4. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини: Навч. посібник. – 2-ге видання. – Л.: Банк. Коледж; К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. – 186 с. 5. Вредные химические вещества. Радиоактивные вещества / Под ред. Л.А. Ильина, В.А. Филова. – М.: Химия, 1990. – 463 с. PAGE PAGE 13
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
