.

Моє бачення майбутньої професії (бухгалтерський облік і аудит) (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
583 3452
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

“МОЄ БАЧЕННЯ

МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЇ”

(БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК І АУДИТ)

Бухгалтер – професія цікава, але аудиторська діяльність, чесно кажучи,
мене приваблює більше. Відомо, що пальма першості з питань обліку
належить Італії; а з аудиту — Англії, де було створено інститут
контролерів (аудиторів). Його основна мета — гарантування фінансової
звітності.

Р. Адамс, автор книги “Основи аудиту”, наводить класичне висловлення, що
стосується аудиту. Воно неодноразово цитоване багатьма ученими, але
заслуговує на те, щоб згадати його ще раз: “Без аудиту немає надійності
рахунків. Без надійності рахунків немає контролю. А без контролю що
вартує влада?”

Бухгалтерський облік (практичну діяльність) можна визначити як
організований цілеспрямований процес одержання і передавання інформації
про факти господарської діяльності. Мета цього процесу — надання
інформації користувачам для прийняття оптимальних управлінських рішень.
Отже, бухгалтерський облік має як науковий (теоретичний), так і
практичний (прикладний) бік.

В умовах розвитку ринкової інфраструктури відбувається процес формування
розгалуженої мережі акціонерних, спільних, орендних підприємств,
концернів, страхових компаній та інших підприємницьких структур, які не
мають вищих органів управління. Тому виникає необхідність впровадження
нової форми фінансово-господарського контролю — аудиту.

Аудит — це перевірка стану обліку і звітності, їх достовірності та
відповідності чинному законодавству.

В умовах формування ринкових відносин та різноманітності форм власності
виникла необхідність удосконалення функцій управління процесом
виробництва, що викликало потребу створення госпрозрахункових органів
фінансового контролю, тобто аудиту.

У світовій практиці аудит набув значного поширення. Основною передумовою
аудиту є взаємна зацікавленість підприємства (фірми) в особі його
власників (акціонерів), держави в особі податкової адміністрації і
самого аудитора в забезпеченні реальності та достовірності обліку і
звітності.

Аудит є обов’язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової
економіки кожної країни.

Для вирішення непорозумінь між податковими органами і керівними
структурами, що представляють інтереси власників щодо підвищення
ефективності виробництва, державного контролю уже було недостатньо, адже
він захищав лише інтереси держави. Це стало поштовхом до виникнення
незалежного контролю, який дістав назву аудиту (від. лат. ашііо — той,
що вислуховує), тобто такого, що вислуховує звіти посадових осіб.
Аудитори стали потрібні й незацікавленій стороні — суду, арбітражу, які
відстоювали справедливість.

Розвиткові аудиту сприяло також розмежування функцій та інтересів
підприємців (менеджерів, адміністрації, управлінців), коли власник для
керівництва своїми підприємствами почав наймати спеціальний апарат
управління. Для попередження недоліків, зловживань, приховування витрат
і доходів, неправильного розподілу прибутків, навмисного присвоєння їх
найманими керуючими власники змушені вдаватись до перевірки фінансової
звітності незалежним аудитором.

Аудит є незалежною експертизою фінансової звітності комерційних
підприємств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою
підтвердження її достовірності для державних податкових органів і
власників. Іншими словами, аудит — це надання практичної допомоги
керівництву й економічним службам підприємства щодо ведення справ і
управління його фінансами, а також щодо налагодження бухгалтерського
фінансового і управлінського обліку, надання різних консультацій. Аудит
також дає змогу дати оцінку майна під час приватизації і при
акціонуванні підприємств різних форм власності.

Аудит, крім того, охоплює такими основними питаннями: перевірка
комерційної і господарсько-фінансової діяльності суб’єктів
господарювання, фінансової звітності з погляду правильності складання і
реальності оголошення оподаткованого прибутку, а також дотримання ними
чинного законодавства.

Аудиторські послуги широко використовують уряди, діловий світ і
неприбуткові організації. Тепер у США працюють понад 45 тис.
аудиторських фірм. Кількість зайнятих у фірмі людей коливається від
одного до декількох тисяч чоловік. При цьому аудиторські фірми можна
згрупувати в 4 категорії: Велика шістка, інші національні фірми, великі
місцеві та регіональні фірми, малі місцеві фірми. Шість найкрупніших
американських аудиторських фірм часто називають Великою шісткою, кожна з
них має офіси в усіх великих містах США і в багатьох містах світу,
дохід, що перевищує 500 млн дол. США і значно більший в інших країнах.
Нью-йоркський персонал однієї з цих фірм нараховує понад тисячу
спеціалістів.

Фірми ведуть між собою конкурентну боротьбу. Кожна з них має зв’язок із
фірмами в інших країнах, а тому має міжнародний потенціал.

До організаційної ієрархії в типовій аудиторській фірмі належать
партнери, менеджери, контролери, старші або відповідальні аудитори і
помічники. Новий працівник (службовець) звичайно починає як помічник і
працює впродовж двох-трьох років на кожному ступені, доки не одержить
статусу партнера.

Розпочинаючи перевірку на підприємстві, незалежний аудитор отримує від
його керівництва фінансові та інші звіти, які містять прогноз
керівництва про економічні події. Аудитор розпочинає свою роботу з
аналізу цих прогнозів. Завдання аналізу — підтвердити або спростувати
дані.

Зарубіжний досвід показує, що аудит є обов’язковим атрибутом ринкової
економіки будь-якої країни. Розвиток аудиту в Україні почався після
прийняття Закону “Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 р.
Відповідно до цього Закону, аудит — це перевірка публічної
бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої
інформації про фінансово-господарську діяльність суб’єктів
господарювання з метою визначення достовірності їхньої звітності,
обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству й
установленим нормативам. Однак, на жаль, аудит в Україні ще не набув
широкого впровадження. Тому в період становлення ринкових відносин слід
старанно аналізувати зарубіжний досвід і застосовувати його на практиці
з урахуванням конкретних національних інтересів. Вивченню цієї проблеми
має допомогти як зарубіжна, так і вітчизняна література, яка акумулює
такий досвід західних і вітчизняних аудиторських фірм.

Обов’язковий аудит в Україні було проведено за 1994, 1995 рр. всіма
суб’єктами підприємницької діяльності. Це певною мірою позитивно
вплинуло на вирішення проблеми адаптації аудиторства в Україні. Однак,
починаючи з 1996 р., проведення обов’язкового аудиту було скасовано на
більшості суб’єктів господарювання.

Певний досвід проведення аудиту у нас уже накопичено. Це стосується
насамперед підприємств, що приватизуються, а також кор-поратизації,
експертної оцінки майна суб’єктів підприємницької діяльності, перевірок
фінансового стану суб’єктів господарювання, що переходять на емісію
цінних паперів або беруть банківські кредити тощо.

Одна майбутньому аудитору аж ніяк не обійтися без знань в
бухгалтерському обліці, тому я вкрай дбайливо намагаю ставитися до тих
навчальних предметів, які пов’язані з бухгалтерським обліком.

За своїм змістом бухгалтерський облік тісно пов’язаний з плануванням,
економічним аналізом, аудитом, ревізією, правом. Так, за даними
бухгалтерського обліку здійснюється контроль за виконанням планових
завдань за звітний період і забезпечується інформація для планування і
прогнозування розвитку господарства. Економічний аналіз ґрунтується на
показниках плану і бухгалтерського обліку, вивчає причини відхилень від
плану, виявляє резерви підвищення ефективності господарської діяльності.
Відображаючи господарські процеси, бухгалтерський облік контролює
дотримання законодавчих актів, юридичних норм, що регулюють господарські
взаємовідносини. Для контролю за розвитком економіки країни показники
обліку широко використовуються для статистичних узагальнень.

Впровадження сучасної обчислювальної техніки ставить нові проблеми перед
теорією і практикою бухгалтерського обліку (використання математичного
програмування, моделювання .господарських процесів тощо).

Перехід України до ринкової економіки, розвиток міжнародних економічних
зв’язків зумовлюють необхідність удосконалення обліку відповідно до
вимог міжнародних стандартів. Створенню інформаційної бази для
забезпечення переходу від діючої системи бухгалтерського обліку до
системи, орієнтованої на, ринкові умови господарювання, підвищенню
ефективності облікової інформації сприяє прийняття національного Плану
рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, .зобов’язань і
господарських операцій підприємств і організацій, Закону України “Про
бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, відповідних
положень (стандартів) з бухгалтерського обліку.

Для відображення різнобічної діяльності підприємств і організацій з
метою одержання інформації, необхідної для управління і контролю,
використовують три види господарського обліку: оперативний,
бухгалтерський і статистичний. Кожен з них має свої завдання, об’єкти
обліку, способи одержання та опрацювання інформації і виконує свою роль
у здійсненні функцій, покладених на господарський облік в суспільстві.

Оперативний (оперативно-технічний) облік використовується для
спостереження і контролю за окремими операціями і процесами на
найважливіших ділянках господарської діяльності з метою керівництва ними
в міру їх здійснення. Так, за допомогою оперативного обліку здійснюється
контроль за виконанням договорів поставки товарно-матеріальних
цінностей, використанням робочого часу, обладнання і техніки, випуском
та реалізацією продукції та ін.

Певної системи первинної документації оперативний облік не має. В ньому
використовують в основному дані документів бухгалтерського обліку, і
тільки в окремих випадках підприємства створюють свої форми документів.

Відмітною особливістю оперативного обліку є оперативність отримання
інформації, оскільки управляти виконанням господарських операцій,
активно впливати1 на них можна тільки володіючи своєчасною інформацією.

Залежно від характеру обліковуваних об’єктів у оперативному обліку
використовують натуральні, трудові та грошовий вимірники. Проте,
оскільки цей вид обліку відображає в основному однорідні операції, в
ньому використовуються переважно натуральні й трудові вимірники.
Грошовий вимірник використовують не як узагальнюючий, а лише у випадках,
коли цього вимагає характер обліковуваних об’єктів (наприклад, для
контролю за виконанням договорів поставки, обсягів реалізації продукції
та ін.).

Оперативний облік має велике значення, оскільки без своєчасної
конкретної інформації неможливо управляти діяльністю підприємства.
Особливо зростає значення обліку в ринкових умовах господарювання, коли
потрібне гнучке маневрування ресурсами, повсякденний контроль за їх
використанням, виробництво саме тієї продукції (послуг), яка
користується попитом у споживачів (покупців).

Бухгалтерський облік відображає діяльність підприємств, організацій,
установ. Він охоплює всі засоби господарства і джерела їх формування,
всі господарські процеси і результати діяльності. Важлива особливість
бухгалтерського обліку полягає в тому, що господарські операції,
облічені в натуральних і трудових вимірниках, обов’язково узагальнюються
в грошовому вимірнику. Завдяки цьому одержують такі узагальнюючі
показники, як загальну вартість основних і оборотних засобів (майна)
підприємства, їхній рух і використання в процесі господарської
діяльності,” собівартість продукції, обсяг реалізації, фінансові
результати та інші аспекти діяльності підприємства, які не можуть дати
ні оперативний облік, ні статистичний.

У бухгалтерському обліку господарські операції відображаються
систематично і послідовно, в міру їх здійснення, чим забезпечується
суцільне і безперервне спостереження і контроль за господарською
діяльністю. Цим бухгалтерський облік відрізняється від оперативного і
статистичного, які застосовують метод часткового (вибіркового)
спостереження і контролю.

Обов’язковою умовою відображення господарських операцій у
бухгалтерському обліку є їхнє документальне обґрунтування, завдяки чому
показники обліку набувають особливого доказового, юридичного значення.
Економічний бік бухгалтерського обліку дає змогу оцінити ефективність
господарських процесів, юридичний — законність і доцільність рішень, що
приймаються керівництвом.

Таким чином, бухгалтерський облік встановлює взаємозв’язок між
економікою і правом у процесі господарської діяльності.

Для забезпечення систематичного і взаємопов’язаного відображення
господарських засобів і процесів у бухгалтерському обліку застосовують
особливі, тільки йому властиві способи опрацювання облікової інформації
— рахунки, подвійний запис операцій на рахунках, балансові узагальнення
та ін.

Отже, бухгалтерський облік є системою безперервного, суцільного,
документально обґрунтованого і взаємопов’язаного відображення
господарських засобів, їхніх джерел, господарських процесів і
результатів діяльності в грошовому вираженні для забезпечення
інформації, необхідної для управління і контролю.

Статистичний облік вивчає і контролює масові суспільно-економічні та
окремі типові явища і процеси. При цьому їхні кількісні аспекти
статистика досліджує в нерозривному зв’язку з якісним змістом
(наприклад, динаміка виробництва і собівартості продукції,
продуктивності та оплати праці тощо) і виявляє закономірності їхнього
розвитку. Об’єктом статистичного обліку можуть бути окреме підприємство,
галузь, народне господарство в цілому. Предметом статистичного обліку є
не тільки процеси матеріального виробництва, а й інші
соціально-економічні явища (чисельність і склад населення, рівень
добробуту, охорони здоров’я тощо).

При дослідженні явищ і процесів статистика застосовує різні вимірники
(натуральні, трудові, грошовий), а також властиві їй способи опрацювання
інформації (масові та вибіркові спостереження, відносні та середні
величини, динамічні ряди тощо). Для одержання зведеної інформації
статистикою широко використовуються дані оперативного і бухгалтерського
обліку. Дані статистичного обліку застосовують також для перспективного
планування і прогнозування галузевого і соціально-економічного розвитку
країни в цілому. Тому оперативний і бухгалтерський облік
підпорядковуються завданням державної статистики.

Усі три види обліку — оперативний, бухгалтерський, статистичний — тісно
взаємопов’язані, доповнюють один одного і утворюють єдину систему
народногосподарського обліку. Так, бухгалтерський облік використовує
дані оперативного табельного обліку для нарахування заробітної плати
працівникам з погодинною оплатою праці, а в окремих випадках з ним
об’єднується (наприклад, оперативно-бухгалтерський облік матеріальних
цінностей); статистика за даними бухгалтерського обліку про виробіток,
нараховану заробітну плату, витрати на виробництво визначає показники
рівня і динаміки продуктивності та оплати праці, обсягу і рентабельності
виробництва тощо. Узагальнюючи показники бухгалтерського обліку,
статистика вивчає розміщення і використання матеріальних та трудових
ресурсів країни, забезпечує інформацією для прогнозування їх розвитку.

Предметом господарського обліку є процес розширеного суспільного
відтворення. Окремі види обліку відображають тільки різні боки цього
процесу. Мета всіх видів обліку — своєчасне забезпечення керівництва
всебічною інформацією, необхідною для управління. ;

Усі три види обліку ґрунтуються на єдиній первинній документації для
отримання потрібної інформації.

Їхній взаємозв’язок забезпечується також державним регулюванням питань
обліку та звітності в Україні. Таке регулювання здійснюється
Міністерством фінансів України, яке затверджує План рахунків
бухгалтерського обліку, національні Положення (стандарти)
бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення
бухгалтерського обліку та складання звітності. Правила ведення
бухгалтерського обліку та складання звітності в банках встановлюються
Національним банком України, а в бюджетних установах — Державним
казначейством України відповідно до законодавства.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, у межах своїх
компетенції, .відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі
національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні
рекомендації щодо їх застосування.

Державне керівництво обліком забезпечує єдність документації, форм
обліку і звітності; єдину методику визначення облікових показників і
оцінки господарських засобів, що забезпечує достовірність і повноту
облікової інформації, одержаної за допомогою окремих видів обліку.

Удосконалення системи управління народним господарством, впровадження
сучасної обчислювальної техніки сприяють зближенню (інтеграції) та
підвищенню оперативності всіх видів обліку. Так, значна частина
інформації бухгалтерського обліку за умови її більшої деталізації
перетворюється на елемент оперативного управління виробництвом
(наприклад, щоденний облік випуску та реалізації продукції, витрат
матеріалів, втрат від браку, простоїв та інших невиробничих втрат).
Підвищується оперативність статистичного обліку, більш глибока і
аналітична інформація якого може замінити оперативний облік на окремих
ділянках управління. Отже, інтегрована система господарського обліку дає
можливість одержувати більший обсяг інформації на якісно новій
організаційній основі автоматизованої системи управління.

Впровадження аудиту в сферу підприємницької діяльності має в цілому для
держави істотні переваги порівняно з іншими формами
фінансово-господарського контролю, зокрема:

• значна економія державних коштів, які витрачаються на утримання
контрольно-ревізійного апарату;

• надходження додаткових коштів до бюджету за рахунок сплати
аудиторськими фірмами (аудиторами-підприємцями) податків;

• незалежність, конкурентна боротьба, професіоналізм аудиторів, що
сприяє підвищенню якості перевірок;

• можливість вибору аудитора замовником тощо.

Отже, аудит покликаний надавати допомогу представникам страхових
компаній, бірж, акціонерних товариств, спільних підприємств, комерційних
банків, різних іноземних фірм. Мета аудиту — сприяння ефективності
роботи, раціональному використанню матеріальних, трудових і фінансових
ресурсів у підприємницькій діяльності для отримання максимального
прибутку.

Основними завданнями аудиту є:

• перевірка фінансової звітності, розрахунків, декларацій та інших
документів для встановлення їх достовірності й відповідності здійснених
господарських і фінансових операцій чинному законодавству;

• виявлення і попередження (профілактика) порушень у
фінансово-господарській діяльності підприємств;

• реальність визначення фінансових результатів;

• оцінка ефективності внутрішнього контролю;

• надання консультаційних послуг з питань обліку, аналізу, права,
менеджменту, маркетингу, фінансів тощо.

Важливе значення має не тільки здобуття потрібних знань і практичних
навичок в області аудиту і бух обліку для моєї майбутньої професії, але
і розвиток і виховання в собі таких важливих людських та професійних рис
як чесність, порядність, об’єктивність, відповідальність, вимогливість
не тільки до інших, але і до самого себе, наполегливість, працьовитість,
старанність і т.п. Гадаю, що без цих рис не можна стати ні справжнім
бухгалтером, ні хорошим аудитором.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Білуха М.Т. Курс аудиту. — К.: Вища школа: Т-во “Знання”, 1998. — 573 с.

Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. — Житомир: ЖІТІ, 2000. —
608 с.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні.
Навчально-практичний посібник / За ред. С.Ф.Голова. – Дніпропетровськ,
ТОВ “Баланс-Клуб”, 2000. 768 с.

Велш Глен А., Шорт Деніел Г. Основи фінансового обліку / Пер. з англ.
О.Мінін, О.Ткач. – К.: Основи, 1999. – 943 с.

Кузмінський А.М., Кузьмінський Ю.А. Теорія бухгалтерського обліку :
Підручник. – К.: Все про бухгалтерський облік, 1999. – 288 с.

Усач Б.Ф. Аудит. – К., 2001.

PAGE

PAGE 2

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020