РЕФЕРАТ
на тему:
“Державна податкова служба України
в системі органів оперативного управління бюджетом”
ПЛАН
ВСТУП
НЕОБХІДНІСТЬ ФУНКЦІОНУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ, ЇЇ
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ТА РОЛЬ В НЕЗАЛЕЖНІЙ ДЕРЖАВІ.
НЕОБХІДНІСТЬ ТА НАПРЯМКИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ.
ВИСНОВКИ
Вступ
Податки супроводять всю історію людської цивілізації, беручи свої витоки
з найдавніших часів. У давнину не існувало фінансового права, тоді знали
лише фіскальне насильство. Походження самої ідеї податку пов’язане з
примусом, з позбавленням платників прав власності на користь держави. На
рівні масової свідомості податок довго сприймався як невід’ємна ознака
деспотичного правління, як обов’язок, недостойний вільної людини. В
стародавньому світі, в античну і середньовічну епохи було добре відоме
податкове мистецтво, розвинулась досить винахідлива технологія
оподаткування.
Сьогодні ж, однією з найважливіших функцій держави є перерозподіл
доходів громадян шляхом справляння податків з подальшим спрямуванням
коштів на громадські потреби. Для виконання цієї та інших функцій
державі необхідно мати достатні фінансові ресурси, які акумулюються в
бюджетній системі, адже від виконання бюджету по доходах в значній мірі
буде залежати здійснення заходів, передбачених в плані економічного та
соціального розвитку як країни в цілому, так і конкретного регіону. Саме
цю проблему ставить перед собою Державна податкова служба, завдання якої
(поповнювати) забезпечувати поповнення бюджету.
Таким чином, саме від чіткої та організовано налагодженої роботи
податкових органів країни, в значній мірі, буде залежати можливість
держави певною мірою здійснювати своє призначення.
Необхідність функціонування державної податкової служби, її
організаційні засади та роль в незалежній державі
Життєздатність і надійність податкової системи залежать від двох
факторів. По-перше, від правильності побудови цієї системи, адже
нераціонально побудована податкова система не може надійно функціонувати
— тут ніщо не допоможе. По-друге, від рівня організації податкової
служби держави і налагодженості податкової роботи. Хороша податкова
служба ще може якось підтримувати хитку податкову систему, недієздатна ж
загрожує розвалом навіть ідеальній податковій системі.
Своє дослідження хочу почати із запитання, відповідь на яке, на жаль,
знають не всі: навіщо потрібна податкова служба?
Відповідь на це запитання — у твердженнях, що визначають сутність
держави, а саме: забезпечення оборони країни, підтримка правопорядку,
соціальних захист, освіта та охорона здоров’я громадян. Для виконання
цих функцій державі потрібно мати достатні фінансові ресурси, які
акумулюються у бюджетній системі країни і завдання податкової служби —
забезпечувати наповнення бюджетів. Таким чином, ми повинні усвідомити,
що саме від роботи податкових органів країни залежить можливість держави
певною мірою здійснювати своє призначення.
З розпадом Радянського Союзу Україна стала на шлях самостійного
державного розвитку, узявши курс на побудову ринкової економіки.
Отримавши в спадщину від колишньої влади викривлену структуру економіки,
ми опинилися перед необхідністю корінного перетворення всіх без винятку
сфер життєдіяльності держави.
До одного з таких перетворень належить і проведення податкової реформи в
країні. З виникненням нових форм власності й методів господарювання
стара податкова система перестала відповідати вимогам часу й не змогла
забезпечувати потреби держави. Система частого внесення змін у чинне
податкове законодавство, яка практикується і сьогодні, позитивних
результатів не давала назріла потреба проведення кардинальної податкової
реформи. Однак при цьому виникла двоїста ситуація. Для пожвавлення
економіки необхідно було різко знизити податковий тиск, що неминуче
спричинило б значне скорочення бюджетних надходжень. Відмова ж від
більшої частини бюджетних коштів, означала б обвальне скорочення
фінансування соціально-культурної сфери, і можливо, соціальний вибух.
Проте, Президент країни обрав інший курс — розширення бази оподаткування
за рахунок рішучого наступу на “тіньову” економіку, залучення до
оподаткування додаткових прибутків і на цій основі зниження податкового
тиску на реального виконавця роботи, послуг. Мета цього курсу —
стабілізація матеріального виробництва й підвищення його ефективності,
що в кінцевому підсумку забезпечить більш повне задоволення державних і
соціальних потреб.
Державну податкову службу України створено за рішенням Ради Міністрів
УРСР від 12 квітня 1990 року №74. Верховна Рада УРСР 4 грудня того ж
року прийняла Закон “Про державну податкову службу в Українській РСР”, а
24 грудня 1993 року набула деякого розвитку, тобто були прийняті зміни
до Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.
З початку заснування Державна податкова служба України включає до свого
складу державну податкову інспекцію та спеціальні підрозділи з боротьби
з правопорушеннями у сфері оподаткування, що входять у склад органів
внутрішніх справ. Основною ланкою є податкова інспекція.
Державна податкова інспекція функціонує починаючи з 1991 року на основі
Закону України “Про державну податкову службу”. До цього окремих
податкових органів не існувало. У складі Міністерства фінансів та його
підрозділів по областях, районах, містах виділялись відповідно
управління, відділи та інспекції державних доходів. Вони несли
відповідальність за дотримання діючого порядку справляння бюджетних
доходів і за виконання плану надходжень платежів до бюджету.
Створення податкової інспекції спричинене переходом від системи платежів
у бюджет до системи оподаткування у відповідності з прийнятими законами.
За умов податкового методу формування доходів бюджету на законодавчій
основі вкрай необхідна самостійна чітко організована і міцна державна
служба, яка здійснює контроль у сфері оподаткування. Головними
завданнями державної податкової інспекції є:
забезпечення додержання законодавства про податки;
повний облік усіх платників податків та інших обов’язкових платежів у
бюджет;
здійснення контролю за правильністю обчислення та сплати цих податків.
Створена при Міністерстві фінансів Державна податкова інспекція України
включає три рівні:
Головну державну податкову інспекцію – вища ланка;
державні податкові інспекції Республіки Крим, областей і міст з районним
поділом – середня ланка;
державні податкові інспекції районів (сільських і міських) та міст
обласного підпорядкування – низова (базова) ланка.
Однак статус податкової служби, її центрального органі в Законі чітко не
визначено.
Щодо підпорядкування державних податкових інспекцій зазначалося (у
Законі від 4.12.1990р.), що вони підпорядковуються вищестоящим
інспекціям і практичну діяльність здійснюють у взаємодії з органами
державного управління, а також координують свою роботу з фінансовими
органами, органами внутрішніх справ, суду, прокуратури, арбітражу та
іншими контролюючими органами.
Функції державних податкових інспекцій закріплюються відповідно за
трьома рівнями ДПС: Головна державна податкова інспекція, державні
податкові інспекції у районах, районах у містах, містах без районного
поділу.
Функції Головної ДПІ спрямовані на організацію роботи ДПІ, розробку
пропозицій, форм здійснення контролю за роботою ДПІ, а також заходів
щодо професійної підготовки кадрів.
Говорячи про функції інспекцій середньої ланки в Законі чіткого
визначення не дано. Зазначено, що коли ДПІ в областях і містах з
районним поділом безпосередньо здійснюють контроль за платниками
податків, вони виконують відносно цих платників ті самі функції, що й
державні податкові інспекції у районах міста (містах без районного
поділу).
Функції ДПІ у районах міста і містах без районного поділу пов’язані із
безпосереднім забезпеченням контролю за справлянням податків і зборів,
своєчасним обліком платників, контролем за правильністю оформлення
необхідним звітних документів.
У Законі визначено права, обов’язки і відповідальність державних
податкових інспекцій.
Завершуючи короткий огляд ЗУРСР “Про державну податкову службу в
Українській РСР”, зазначу, що даний Закон мав багато суттєвих недоліків.
Зокрема:
а) відсутнє чітке розподілення функцій між державними податковими
інспекціями різних рівнів;
б) недостатньо визначений порядок оскарження рішення податкових органів;
в) ускладнений порядок оскарження рішень податкових органів юридичними
особами.
Проте, розвиток ринкових відносин в Україні, ускладнення господарської
діяльності призвели до того, що Закон України “Про державну податкову
службу в Україні” перестав відповідати вимогам часу. Практика показала
його недосконалість і необхідність внесення змін.
З прийняттям 24 грудня 1993р. Закону України “Про внесення змін і
доповнень до Закону України “Про державну податкову службу в Україні”
[3,с.211] більш чітко визначена структура, функції, компетенція ДПС, її
місце у структурі органів виконавчої влади.
За Законом визначено, що державна податкова служба діє при Міністерстві
фінансів і підпорядковується йому. Закріплено підзвітність Головної ДПІ
Міністерству фінансів.
Значно розширився перелік функцій ДПІ у районах, районах у містах і
містах без районного поділу.
Права, обов’язки і відповідальність ДПІ розглядаються в загальному,
тобто без поділу на рівні, як це робилося стосовно функцій.
Щодо скасування рішень ДПІ на відміну від минулої редакції Закону
визначено право Головної ДПІ скасовувати рішення ДПІ всіх рівнів.
Підсумовуючи сказане щодо Закону “Про внесення змін і доповнень до
Закону України “Про державну податкову службу в Україні” в редакції від
24 грудня 1993р., хочу відмітити, що тепер більш чітко визначено
структуру, функції, компетенцію ДПС, її місце у структурі органів
виконавчої влади, проте знову з невизначенням статусу Головної
податкової інспекції України.
Прийняття нової редакції закону стало новим етапом розвитку ДПС, однак у
Законі знову були “старі” недоліки:
невизначеність статусу Головної податкової інспекції України;
складний процес оскарження рішень податкової інспекцій юридичними
особами.
Протягом наступних двох років з 1994 по 1996 роки законодавство про
державну податкову службу не зазнавало значних змін. Це був період
нагромадження досвіду роботи. Але у суспільстві, економіка якого
перебуває у кризовому стані актуальним було питання про необхідність
внесення кардинальних змін в організацію та діяльність державної
податкової служби в Україні.
Прийняття нової Конституції України поклало початок втіленню у життя
назрілих реформ.
Так, 22 серпня 1996р. був виданий Указ Президента України №760 “Про
утворення Державної податкової адміністрації України і місцевих
податкових адміністрацій” [22], де зазначено про утворення на базі
Головної ДПІ України, державних податкових інспекцій в АРК, областях,
районах, містах і районах у містах, що ліквідуються, відповідних
державних податкових адміністрацій. Визначено, що ДПА України є
центральним органом виконавчої влади.
З прийняттям Указу Президента від 22.06.1996р. почався процес
реформування податкової служби, який знайшов своє продовження в низці
нормативних актів Президента, Кабінету Міністрів і самої ДПА України.
Передусім, 30 жовтня 1996 року Президент України підписав Указ №1013
“Питання державних податкових адміністрацій” [22], за яким передбачалось
у місячний термін затвердити структуру ДПА України. Зокрема, Державна
податкова служба України має трирівневу організаційну структуру, що
включає Державну податкову адміністрацію, яка діє на підставі Положення
затвердженого Наказом Президента України від 13.07.2000, податкових
адміністрацій в областях та місцеві і районні інспекції (рис.1.1.).
Для створення міцної і мобільної структури принципове значення мало
підпорядкування ДПА України підрозділів Міністерства внутрішніх справ
України по боротьбі з кримінальним приховуванням прибутків від
оподаткування. Було створено спеціальну службу – податкову міліцію, яка
з початку свого існування, тісно взаємодіючи з багатьма стуктурними
підрозділами ДПА, довела не лише доцільність її створення, але й
необхідність подальшого розвитку.
Рис.1.1. Структура Державної податкової служби України
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.1996р. №1385 “Про
забезпечення діяльності ДПА України” [22], передбачалось затвердити
граничну чисельність працівників ДПА у кількості 800 одиниць (у
попередній редакції постанови – 850 одиниць).
Вихід у світ Закону від 5 лютого 1998 року №83 “Про внесення змін до ЗУ
“Про ДПС в Україні” закріпив зміни, що виникли на етапі реформування
податкової служби (нагадаю це період з 08.1996 року).
Я хотів би зупинитися на тих положеннях Закону, які стосуються
структури.
Встановлено, що до системи органів ДПС належать ДПА України, ДПА в АРК,
областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у
районах, містах та районах у містах. З метою більш раціонального
використання кадрових ресурсів передбачено право ДПАУ, залежно від
кількості платників податків та інших місцевих умов утворювати
міжрайонні (на два і більше районів), об’єднані (на місто і район) ДПІ
та відповідних підрозділів податкової міліції у їхньому складі.
Надання ДПА статусу центрального органу виконавчої влади стало значною
подією у становленні податкової служби. Прийняття ж нової Конституції
України – сприяло швидшому і рішучому втіленню у життя назрілих реформ.
Ряд нормативних актів, прийнятих у 1996-1998рр., спрямований на
підвищення ефективності роботи податківців, контролю за надходженням
податків. Зазначу, що цей Закон від 5.02.1998р. мав різко виражений
фіскальний характер, був спрямований проти платників.
Враховуючи те, що закон від 5.02.1998р. доповнено розділом “Податкова
міліція”, хочу дещо розказати і про цей підрозділ.
За податковою міліцією закріплено статус спеціального підрозділу у
боротьбі з податковими правопорушеннями у складі органів ДПС.
Податкова міліція здійснює контроль за додержанням податкового
законодавства, виконує оперативно-розшукову діяльність,
кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової
міліції є:
запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх
розкриття, розслідування та провадження у справах про адмінпорушення;
розшук платників, які ухиляються від сплати податків та інших платежів;
запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення
її фактів;
забезпечення і гарантування безпеки діяльності працівників органів ДПС,
захисту їх від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням службових
обов’язків [13,с.138].
Органи державної податкової служби (ПМ) наділені згідно закону правом:
здійснювати на підприємствах, установах і організаціях перевірки
грошових документів, достовірності інформації;
одержувати безоплатно копії документів про фінансово-господарську
діяльність;
одержувати безоплатно необхідні відомості для формування ДРФО і видавати
дозволи на здійснення деяких видів підприємницької діяльності;
обстежувати будь-які виробничі, складські чи торговельні приміщення;
одержувати дані від Держмитслужби про ввіз на територію України
імпортних товарів;
вимагати від керівників підприємств усунення виявлених порушень,
контролювати їх виконання;
вилучати (із залишенням копій), документів, що свідчать про приховування
чи закінчення об’єктів оподаткування;
застосовувати до підприємств, установ фінансові санкції у вигляді
стягнень та адмінштрафів;
надавати в межах своїх повноважень відстрочки та розстрочки сплати
податків, а також приймати рішення в процедурах санації та прощення її;
матеріально і морально заохочувати громадян, які надають допомогу у
боротьбі з порушенням податкового законодавства.
Аналізуючи права податкової служби, я хочу зауважити, що на рівні закону
потрібно встановити чіткі межі застосування податковими органами права
надавати відстрочки та розстрочки у сплаті податків на умовах
податкового кредиту з врахуванням фінансового стану платника. Слід чітко
визначити у Законі категорії платників і умови подання їм відстрочки,
оскільки вирішувати питання про надання податкових пільг на рівні
районної податкової інспекції – значно простіше, ніж на рівні Кабінету
Міністрів чи Верховної Ради.
Найбільше у новому законі про ДПА мене дивує п.16 ст.“матеріально і
морально заохочувати громадян, які надають допомогу у боротьбі з
порушенням податкового законодавства”. З одного боку допомагати у
боротьбі це добре, але з іншої – за це заохочувати. Ну нехай матеріально
– грошей дадуть. А морально? Це ж напевно у центрах міст з’являтимуться
дошки “Заслужений фіскал” або “Кращий фіскал нашого району”, де кожен
зміг би підійти і … Але я вважаю, що такі методи боротьби з порушенням
податкового законодавства не повинні бути пріоритетними у роботі
податкових органів.
Обов’язки податкової служби, доцільно було б розглядати на прикладі
податкової міліції, оскільки вони випливають із самої структури, завдань
та функцій цього органу. Отже, для виконання поставлених завдань
податкова міліція:
приймає і реєструє заяви, повідомлення про порушення віднесені до її
компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає
щодо них передбачені законом рішення;
здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність досудову
підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання
та досудове (попереднє) слідство в медах своєї компетенції;
виявляє причини, умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших
правопорушень у сфері оподаткування та вживає заходів щодо їх усунення;
забезпечує безпеку працівників органів ДПС та їх захист від протиправних
посягань пов’язаних з виконанням ними посадових обов’язків;
запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників ДПС;
збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушення податкового
законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів
кримінального характеру, пов’язаних з оподаткуванням [13,с.149].
Податкова міліція у своїй діяльності має керуватися законами:
як орган податкової служби – Законом “Про державну податкову службу
України”;
як оперативно-розшуковий підрозділ – Законом від 18.02.1992р. “Про
оперативно-розшукову діяльність” (з наступними змінами і доповненнями);
як орган дізнання і поперднього слідства – Кримінально-процесуальним
кодексом України, Кримінальним кодексом України, іншими
кримінально-правовими і процесуальними актами.
Питання функцій органу виконавчої влади досить часто формувалося у
працях з теорії державного управління. Однак, функції органів податкової
служби як органів виконавчої влади досліджувались недостатньо. Державна
податкова служба існує порівняно короткий час, і практичні результати
впроваджувались без достатнього наукового аналізу та обгрунтування. Саме
тому в останні роки проблемі функцій ДПС приділяється значна увага як
серед працівників податкових органів, так і платників податків.
Розглянемо функції ДПСУ. Їх перелік законодавчо закріплений у Законі
“Про державну податкову службу в Україні” і викладається окремо щодо
рівнів податкових органів.
Розгляд функцій ДПС я хочу провести шляхом їх на основні і похідні:
Основними функціями податкових органів є:
здійснення безпосереднього контролю за додержанням податкового
законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати
податків;
забезпечення реєстрації та обліку платників податків, інших платежів,
правильності їх обчислення;
обслуговування платників податків.
Виділення саме цих функцій як головних зумовлене тим, що їх виконання є
головним завданням податкових органів. Безпосереднє їх виконання
покладено на державні податкові адміністрації (інспекції), які і
працюють з платниками.
До похідних слід віднести наступні:
прогнозування, аналіз надходження податків;
організація роботи ДПА і ДПІ;
здійснення заходів по добору кадрів до податкових органів;
отримання, облік і обробка інформації;
запобігання злочинам і іншим правопорушенням у сфер оподаткування;
координація діяльності з фінансовими органами, органами Державного
Казначейства України, органами служби безпеки, внутрішніх справ,
прокуратури, установами банків, а також податковими службами інших
країн;
внесення пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;
видання нормативних актів та методичних рекомендацій з питань
оподаткування;
внутрівідомчий контроль.
При цьому законотворча, методична функції, організація роботи та
процесуальні сторони діяльності державних податкових інспекцій виключно
належить ДПА України.
Дещо ширше, я хочу розглянути основні функції ДПС.
Основною функцією податкових органів є здійснення контролю за
дотриманням законодавства про податки, інші платежі до бюджетів і внески
до державних цільових фондів.
За допомогою контролю встановлюється достовірність даних про повноту,
своєчасність, реальність виконуваних операцій, виявлення порушень норм
діючого законодавства та вжиття заходів по усуненню допущених порушень
та недоліків, включаючи притягнення до відповідальності.
Наступною функцією податкової служби є забезпечення реєстрації та обліку
платників податків, інших платежів, правильності їх обчислення.
Основним напрямком її реалізації є забезпечення обліку та здійснення
реєстрації фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових
платежів і ведення Єдиного банку даних про платників податків –
юридичних осіб.
Початок реалізації функції обліку платників – фізичних осіб – прийняття
Закону України від 22 грудня 1994 року №320 “Про державних реєстр
фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів”. Його
створення має покласти кінець різним негативним явищам, які виникли
внаслідок недостатнього контролю та недоліків, властивих процесу
становлення державної податкової служби. Такі випадки, як наявність у
громадянина кількох трудових книжок, виплата коштів (як зарплати), без
належного документального відображення, веде не лише матеріальних втрат,
але й до підриву авторитету податкової служби, а відповідно, і держави в
цілому.
У діяльності працівників діапазон діяльності державної податкової служби
включає в себе, крім перевіркової, контрольної та облікової роботи такий
напрямок як обслуговування платників податків.
Реорганізація податкової служби стала найбільш значною якісною зміною в
історії діяльності податкової служби. Надання Державній податкові
адміністрації України статусу органу державного управління свідчить про
те значення, яке надається податковій службі на сучасному етапі, про її
роль і місце в забезпеченні економічного і соціального розвитку держави.
Роль податкової служби у розвитку незалежної держави, це перш за все:
забезпечення реалізації податкової політики держави;
боротьба з податковими злочинами і правопорушеннями;
формування, функціонування правової демократичної держави з ринковою
економікою.
2. Функції органів державної податкової служби
Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції:
1) виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних
податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов’язану
із:
здійсненням контролю за додержанням законодавства про податки, інші
платежі, валютні операції, порядку розрахунків із споживачами з
використанням електронних контрольно-касових апаратів, комп’ютерних
систем і товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її
використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги, а також
контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів
підприємницької діяльності та ліцензій, патентів, інших спеціальних
дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності;
здійсненням контролю за додержанням виконавчими комітетами сільських і
селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від
платників податків, своєчасністю і повнотою перерахування цих сум до
бюджету;
обліком платників податків, інших платежів;
виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів;
проведенням роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та
тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та
роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових
виробів, участю у розробленні пропозицій щодо основних напрямів
державної політики і проектів державних програм у сфері боротьби з
незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, організацією
виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійсненням
систематичного контролю за їх реалізацією, узагальненням практики
застосування законодавства, застосуванням у випадках, передбачених
законодавством, фінансових санкцій до суб’єктів підприємницької
діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту
етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових
виробів, здійсненням заходів по вилученню та знищенню або передачі на
промислову переробку алкогольних напоїв, знищенню тютюнових виробів, що
були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу;
2) видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і
методичні рекомендації з питань оподаткування;
3) затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших
документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів,
декларацій про валютні цінності, зразок картки фізичної особи – платника
податків та інших обов’язкових платежів, форму повідомлення про
відкриття або закриття юридичними особами, фізичними особами –
суб’єктами підприємницької діяльності банківських рахунків, а також
форми звітів про роботу, проведену органами державної податкової служби;
4) роз’яснює через засоби масової інформації порядок застосування
законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки, інші
платежі та організовує виконання цієї роботи органами державної
податкової служби;
5) здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки та
перепідготовки кадрів для органів державної податкової служби;
6) подає органам державної податкової служби методичну і практичну
допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її
стану;
7) організовує роботу по створенню інформаційної системи автоматизованих
робочих місць та інших засобів автоматизації та комп’ютеризації робіт
органів державної податкової служби;
8) розробляє основні напрями, форми і методи проведення перевірок
додержання податкового та валютного законодавства;
9) при виявленні фактів, що свідчать про організовану злочинну
діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляє
матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з
організованою злочинністю;
10) передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами
правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх
розслідування не належить до компетенції податкової міліції;
11) подає Міністерству фінансів України та Головному управлінню
Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших
платежів;
12) вносить пропозиції та розробляє проекти міжнародних договорів
стосовно оподаткування, виконує в межах, визначених законодавством,
міжнародні договори з питань оподаткування;
13) надає фізичним особам – платникам податків та інших обов’язкових
платежів ідентифікаційні номери і направляє до державної податкової
інспекції за місцем проживання фізичної особи або за місцем отримання
нею доходів чи за місцезнаходженням об’єкта оподаткування картку з
ідентифікаційним номером та веде Єдиний банк даних про платників
податків – юридичних осіб;
14) прогнозує, аналізує надходження податків, інших платежів, джерела
податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників і
податкового законодавства на надходження податків, інших платежів,
розробляє пропозиції щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету;
15) забезпечує виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання, продаж
та організовує роботу, пов’язану із здійсненням контролю за наявністю
цих марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках
(упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і
реалізації;
16) вносить в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення
податкового законодавства;
17) організовує у межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення
охорони державної таємниці в органах державної податкової служби.
Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях,
містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з
районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують ті ж
функції, що і Державна податкова адміністрація України, крім функцій,
зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 у
частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору.
У разі коли органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють
контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих
платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах,
містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані
державні податкові інспекції.
Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу,
районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції
виконують такі функції:
1) здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки, інші
платежі;
2) забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність
обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також
здійснюють реєстрацію фізичних осіб – платників податків та інших
обов’язкових платежів;
3) контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських
звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших
документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також
перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення
об’єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;
4) здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних
операцій, додержанням установленого порядку розрахунків із споживачами з
використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових
книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за
товари, роботи і послуги, а також за наявністю свідоцтв про державну
реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, ліцензій, патентів,
інших спеціальних дозволів на здійснення деяких видів підприємницької
діяльності;
5) ведуть облік векселів, що видаються суб’єктами підприємницької
діяльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах та щомісяця подають інформацію про це
місцевим органам державної статистики; здійснюють контроль за погашенням
векселів; видають суб’єктам підприємницької діяльності дозволи на
відстрочення оплати (погашення) векселів із зазначених операцій;
6) забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових
санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України
за порушення податкового законодавства, а також стягнення
адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства,
допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та
громадянами;
7) аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового
законодавства;
8) проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків,
інших платежів;
9) за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою
злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності
документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів;
10) передають відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами
правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх
розслідування не належить до компетенції податкової міліції;
11) подають до судів і арбітражних судів позови до підприємств, установ,
організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход
держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках –
коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про
стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами
за рахунок їх майна;
12) проводять роботу, пов’язану з виявленням, обліком, оцінкою та
реалізацією у встановленому законом порядку, безхазяйного майна, майна,
що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого
майна;
13) контролюють дотримання виконавчими комітетами сільських і селищних
рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників
податків, своєчасність і повноту перерахування цих сум до бюджету;
14) розглядають звернення громадян, підприємств, установ і організацій з
питань оподаткування та, в межах своїх повноважень, з питань валютного
контролю, а також скарги на дії посадових осіб державних податкових
інспекцій;
15) подають відповідним фінансовим органам та органам Державного
казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів;
16) здійснюють контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках
(упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів
під час їх транспортування, зберігання і реалізації;
17) роз’яснюють через засоби масової інформації порядок застосування
законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки, інші
платежі.
3. Необхідність та напрямки модернізації
податкової служби України
Як відомо, державна податкова система України – невід’ємний атрибут
держави. Тому створення ефективної податкової системи є предметом
особливої уваги Президента України, Кабінету Міністрів України,
Верховної Ради України, міжнародних фінансових організацій, Міжнародного
банку реконструкції і розвитку та Міжнародного валютного фонду, а також
ділових кіл України.
У ході реформування державної податкової служби вже запроваджено низку
певних заходів у напрямі її розвитку: розроблено Концепцію програми
модернізації податкової служби України, в якій сконцентровано не лише
досвід адміністрування податків в Україні за останні роки, але й досвід
інших країн у сфері податкової діяльності, проводяться зміни
організаційної структури, застосовуються нові методи адміністрування
податків, частково реформується податкове законодавство. При цьому
податкову службу України передбачається перетворити в організацію, яка:
діє в інтересах як усього суспільства, так і конкретного члена цього
суспільства та співпрацює у тісному взаємозв’язку з ними;
забезпечує дотримання принципу рівності всіх платників податків перед
податковим законодавством;
забезпечує ефективне наповнення бюджету;
поряд із справлянням податків інформує платників, допомагає їм у
здійсненні фінансового та податкового планування;
принципово, професійно і безкомпромісно веде боротьбу з фактами
свідомого порушення податкового законодавства [19,c.26].
Основною метою модернізації податкової служби є підвищення ефективності
роботи органів державної податкової служби в умовах кризового стану
економіки та наявності обмежених фінансових ресурсів. Податкова служба
повинна забезпечити найбільш раціональне використання трудових і
фінансових ресурсів, послабити вплив “людського фактора” на якість
роботи, посилити контроль за дотриманням податкового законодавства. Для
координації дій, розробки та запровадження єдиної інтегрованої
податкової інформаційної системи необхідно прискорити запровадження
відповідних електронних систем контролю, створити автоматизовану
інформаційно-аналітичну систему. Поступовий перехід на електронну
систему звітності забезпечить створення уніфікованої системи обробки та
аналізу податкової звітності.
Важливою складовою реформи податкової служби є вдосконалення структури
податкових органів. На сьогодні в державі проведена певна робота:
ліквідовано проміжні управлінські ланки; створюються територіальні
податкові округи; відбулося скорочення персоналу. Так, Законом України
“Про державну податкову службу” [2,с.25] передбачено утворення
міжрайонних (на два і більше райони) та об’єднаних державних податкових
інспекцій. За рахунок внутрішніх резервів без збільшення чисельності
створено нові структурні підрозділи, такі як відділи апеляцій,
підрозділи з боротьби з корупцією, з фізичного захисту співробітників
податкової служби, аналізу і прогнозування доходів бюджету.
Одним із наслідків реформування податкової служби повинно стати
досягнення розуміння між державою та суб’єктами підприємницької
діяльності, щоб підприємці та органи податкової служби стали партнерами.
Один з найважливіших принципів розвитку ДПС ґрунтується на
добровільності виконання платниками своїх податкових зобов’язань. Кожний
громадянин повинен розуміти, що податки – це плата за цивілізацію, і
знати, що справлятися вони будуть також цивілізовано.
Необхідно прийняти Податковий кодекс України, який буде єдиним
нормативним документом, і регулюватиме відносини щодо сплати податків,
міститиме чіткі визначення всіх елементів податків і зборів,
встановлюватиме права та обов’язки платників і податкових органів.
Простота та зрозумілість норм (порівняно з діючим законодавством)
дозволить уникнути їх подвійного тлумачення. Це полегшить становище
платників податків та надасть можливість податковим органам чітко
виконувати свої функції. Проте обговорення цього документа у Верховній
Раді триває. Податковий кодекс вступив в силу лише 2002 року, а отже, є
час на його вивчення як податківцями, так і платниками податків.
Засади та шляхи реформування системи оподаткування в Україні не
передбачають великих змін у галузі оподаткування, а ґрунтуються на
існуючій системі оподаткування, а ґрунтуються на існуючій системі
оподаткування із одночасним запровадженням кардинально нових “правил
гри” у сфері справляння податків. Слід зазначити, що реформа ця не
панацея від усіх бід і негараздів, від реформи податкової служби
неможливо чекати стрімких змін. Нові “правила гри” не так швидко, як
хотілось би, впроваджуються в життя, засвоюються платниками податків.
Отже, податкова служба продовжує удосконалення своєї структури, яка була
б “живою”, відповідала стану соціально-економічного розвитку держави,
кожного її регіону, в той чи інший період.
Висновки
Надійність та ефективність податкової системи залежить від двох
чинників: раціональності побудови податкової системи і рівня організації
податкової служби держави.
Податкова служба — це сукупність державних органів, які організовують і
контролюють надходження податків, податкових і окремих видів
неподаткових платежів.
Формування податкової служби України розпочалось у 1991 р., що було
пов’язано з переходом від системи платежів у бюджет до системи
оподаткування. За умов податкового методу формування доходів бюджету
вкрай необхідна самостійна, чітко організована і міцна державна служба,
яка здійснює контроль у сфері оподаткування. Раніше окремих податкових
органів не існувало. У складі Міністерства фінансів та його підрозділів
в областях, районах, містах виділялись відповідно управління, відділи та
інспекції державних доходів. Вони несли відповідальність за дотримання
чинного порядку збирання бюджетних доходів і за виконання плану
надходжень платежів до бюджету.
У 1991 р. при Міністерстві фінансів була створена Державна податкова
інспекція України, а в 1996 р. на базі Державної податкової інспекції
України та підрозділів Міністерства внутрішніх справ України з боротьби
з кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування була створена
Державна податкова адміністрація України, якій надали статус
центрального органу виконавчої влади.
До системи органів державної податкової служби належать: Державна
податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі,
державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та
Севастополя), районах у містах (рис. 32). У складі органів державної
додаткової служби функціонують відповідні спеціальні підрозділи з
боротьби з податковими правопорушеннями (далі — податкова міліція) і
підрозділи з питань адміністрування акцизного збору і контролю за
виробництвом та обігом підакцизних товарів.
Державна податкова адміністрація України залежно від кількості платників
податків та інших місцевих умов може утворювати міжрайонні (на два і
більше районів), об’єднані (на місто і район) державні податкові
інспекції та у їх складі відповідні підрозділи податкової міліції.
У Державній податковій адміністрації України та державних податкових
адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та
Севастополі утворюються колегії, які є дорадчими органами і розглядають
найважливіші питання діяльності відповідних державних податкових
адміністрацій.
Державну податкову службу України очолює голова Державної податкової
адміністрації України, якого призначає на посаду та звільняє з неї
Президент України за поданням Прем’єр-міністра України.
Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях,
містах Києві та Севастополі очолюють голови, які призначаються на посаду
і звільняються з неї Кабінетом Міністрів України за поданням голови
Державної податкової адміністрації України.
Державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та
Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні
податкові інспекції очолюють начальники, які призначаються на посаду і
звільняються з неї головою Державної податкової адміністрації України за
поданням голів відповідних державних податкових адміністрацій в
Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Начальники управлінь податкової міліції призначаються головою Державної
податкової адміністрації України.
Таким чином, податкова служба України має три рівні:
— Державну податкову адміністрацію України — вища ланка;
— державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві та Севастополі — середня ланка;
— державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та
Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні
податкові інспекції — базова ланка.
Головними завданнями державної податкової служби України є:
— здійснення контролю за додержанням податкового законодавства,
правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів,
державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а
також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі — податки,
інші платежі);
— внесення в установленому порядку пропозицій щодо вдосконалення
податкового законодавства;
— прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів
і методичних рекомендацій з питань оподаткування;
— формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників
податків та інших обов’язкових платежів, Єдиного банку даних про
платників податків — юридичних осіб;
— роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників
податків;
— запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до
компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування
та провадження у справах про адміністративні правопорушення.
На вищу ланку покладається завдання організації та інструктивного і
методичного забезпечення податкової роботи в країні, а також контроль за
діяльністю податкових органів. Відповідно до чинного законодавства
Державна податкова адміністрація України виконує такі функції:
1) організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних
податкових інспекцій, пов’язану з:
— контролем за додержанням законодавства про податки, інші платежі,
валютні операції, за дотриманням порядку розрахунків зі споживачами з
використанням електронних контрольно-касових апаратів, комп’ютерних
систем і товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її
використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги; з контролем за
наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької
діяльності та ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на ведення
окремих видів підприємницької діяльності;
— обліком платників податків, інших платежів;
— виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів;
— боротьбою з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових
виробів;
2) видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти та
методичні рекомендації з питань оподаткування;
3) затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших
документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків;
4) роз’яснює через засоби масової інформації порядок застосування
законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки, інші
платежі;
5) здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки та
перепідготовки кадрів для органів державної податкової служби;
6) подає органам державної податкової служби методичну і практичну
допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її
стану;
7) організовує роботу зі створення інформаційної системи автоматизованих
робочих місць, інших засобів автоматизації та комп’ютеризації робіт
органів державної податкової служби;
8)розробляє основні напрями, форми і методи проведення перевірок щодо
додержання податкового та валютного законодавства;
9) у разі виявлення фактів, що свідчать про організовану злочинну
діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляє
матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам з боротьби з
організованою злочинністю;
10) передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами
правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх
розслідування не належить до компетенції податкової міліції;
11) подає Міністерству фінансів України та Головному управлінню
Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших
платежів;
12)вносить пропозиції та розробляє проекти міжнародних договорів
стосовно оподаткування, виконує в межах, визначених законодавством,
міжнародні договори з питань оподаткування;
13) надає фізичним особам — платникам податків та інших обов’язкових
платежів ідентифікаційні номери і надсилає до державної податкової
інспекції за місцем проживання фізичної особи або за місцем отримання
нею доходів чи за місцезнаходженням об’єкта оподаткування картку з
ідентифікаційним номером та веде Єдиний банк даних про платників
податків — юридичних осіб.
Список використаної літератури
Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради 28 червня
1996 року. – К.: Право, 1996.
Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про державну
податкову службу в Україні” №83/98. – ВР від 5.02.98 // відомості
Верховної Ради України. – 1998. – №29.
Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про державну
податкову службу в Україні” // відомості ВРУ. – 1993. – №5.
Закон України “Про державний бюджет України на 2000 рік” // Офіційний
вісник України. – 2000. – №11.
Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”. Відомості ВРУ. –
1991. – №29.
Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами”. №2181-ІІІ від
21.12.2000р. // Вісник податкової служби України. – 2001. – №9.
Звіт “Про роботу Державної податкової інспекції в м.Тернополі за 9
місяців 2001 року.”
Виступ Голови Державної податкової адміністрації України на
Всеукраїнській
Нечай Н. ДПА України – чотири роки // Вісник податкової служби України.
– 2000. – №40.
Приймак О., Сисоєв В. Які ж права має податкова міліція? // Урядовий
кр’єр. – 1998. – №190.
Романов І. Реформування податкової служби в області в контексті
адміністративної реформи держави // Вісник Української Академії
державного управління при Президентові України. – 2001. – №2. – ч.1.
Азаров М.Я. та інші. Все про податки: Довідник. – К.: Експерт Про, 2000.
Андрущенко В.Л. Фінансова думка Заходу в ХХ столітті: (Теоретична
концептуалізація і наукова проблематика державних фінансів). – Львів,
Каменяр. – 2000.
Буряковський В.В. и др. Налоги: Уч.пособие. – Днепропетровск: “Порош”, –
1998.
Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В. та інші. Контроль і ревізія. Підручник. –
Житомир, ЖІТІ, 2000.
Юрій С.І., Бескид Й.М., Плішко І.В. Державний бюджет України:
Навч.посіб. – Тернопіль: ТОВ “ЦМДС”. – 1998.
Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. – Харьков: Консум, – 1997.
Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності в Україні. За заг.ред.
М.Я.Азарова. Навч. посіб. – К.: “Дія”. – 2000.
Суторміна В.М. та інші. Держава – податки – бізнес. Монографія /
В.М.Суторміна, В.Н.Федосов, В.Л.Андрущенко. – К.: Либідь, 1992.
Федосов В.М. Податкова система України. – К.: Либідь, 1994р.
Державна податкова
служба України
Державна податкова адміністрація України (центральний орган виконавчої
влади)
Податкова міліція
Державна податкова адміністрація
в областях
Державні податкові інспекції в районах і містах (міжрайонні, об’єднані)
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
