.

Обгрунтування і доцільність запровадження казначейської системи виконання бюджетів в Україні (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
265 3191
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

“Обгрунтування і доцільність запровадження казначейської системи
виконання бюджетів в Україні”ПЛАН

ВСТУП

1. КАЗНАЧЕЙСТВО ЯК РОЗПОРЯДНИК ДЕРЖАВНИХ КОШТІВ

2.СТРУКТУРА ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА, ЙОГО РОЛЬ У ВИКОНАННІ БЮДЖЕТУ

3. КАЗНАЧЕЙСЬКА СИСТЕМА ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ

4. ОСОБЛИВОСТІ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СИСТЕМИ ВИКОНАННЯ БЮДЖЕТУ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Вступ

В основі виконання бюджету як складової частини бюджетного процесу
закладені певні принципи, що складають правову основу ефективної
реалізації закріплених у законі про державний бюджет норм. Принципи
виконання бюджету — це нормативно-керівні засади фінансової, діяльності
державних органів та організацій, спрямованої на виконання бюджету, що
характеризують її загальний зміст, особливості та закономірності. Кожний
принцип представляє собою основоположний регулятивний елемент, що є
складовою частиною виконання бюджету. До принципів, за якими
здійснюється виконання бюджету, належать як загальні принципи
фінансово-правової діяльності держави, так і особливі принципи, що
притаманні виконанню бюджету як основній стадії бюджетного процесу.

Фінансові ресурси, їх найраціональніше використання у відтворювальній
діяльності перехідного до ринку суспільства визначають матеріальну
основу практичного реформування перехідної економіки, успішного
подолання кризових негараздів, підвищення рівня соціального захисту
населення, особливо його малозабезпечених верств, прошарків. Інакше
кажучи, серед найважливіших чинників економічного зростання,
цілеспрямованого й послідовного реформування народного господарства
суверенної України на здорових ринкових засадах роль фінансової системи
держави важко перебільшити, переоцінити .

Стабільне фінансове становище держави є об’єктивною умовою її
економічного розвитку і зростання суспільного добробуту. У цьому
сьогодні немає потреби нікого переконувати. Якщо в державі протягом
тривалого часу немає фінансової стабільності, то настає деградація
виробничих відносин, суспільної свідомості, а майбутнє стає
невизначеним. Відсутність фінансової стабілізації і, як наслідок,
чергові сплески кризових явищ тяжко б’ють по добробуту населення, бо
втрати через прорахунки у фінансовій політиці несуть широкі маси
населення, насамперед найбідніші його верстви.

В умовах переходу до ринку, наявності кризи платежів, необхідний такий
механізм, який забезпечив би акумуляцію коштів Державного бюджету на
єдиному рахунку, що дозволить як терміново здійснювати фінансування
заходів, так і за встановленою черговістю. Таким вимогам відповідає
казначейство.

Казначейство в повному обсязі його діяльності повинно забезпечити:
акумуляцію коштів державного бюджету на єдиному рахунку, що дасть
можливість урядові терміново здійснювати першочергові заходи; повне і
точне виконання Закону України “ Про Державний бюджет”, встановлену
урядом черговість використання видатків Державного бюджету.

Для забезпечення діяльності Державного казначейства в повному обсязі
необхідне впровадження єдиного казначейського рахунку в Національному
банку України, що дасть змогу мати вичерпну інформацію про щоденний стан
руху коштів по доходах і видатках державного бюджету, результати
виконання бюджету, незалежність держави від банківської системи у
справах контролю та обліку доходів і платежів, дотримання принципу
цільового використання бюджетних коштів завдяки здійсненню попереднього
контролю.

За цих умов за банківською системою залишається здійснення функцій
акумуляції коштів державного бюджету України, їх зберігання та
перерахування за дорученням органів державного казначейства, а також
приймання, зберігання й видача готівки. А за міністерствами і
відомствами залишається право розподілу асигнувань за напрямками
видатків коштів, затвердженими державним бюджетом України.

Як переконує світовий досвід, такий розподіл функцій по касовому
виконанню державного бюджету між фінансовою та банківською системами є
найефективнішим, бо дає змогу зосередити всі важелі управління державним
бюджетом у руках Міністерства фінансів в особі державного казначейства.

Не дивлячись на те, що про казначейство, казначейське виконання
Державного бюджету останнім часом досить часто говорять не тільки в
офіційних документах, але й пресі, реальний зміст цих фінансових понять
для більшості залишається не дуже чітким. Навіть спеціалісти з
фінансово- банківської справи сприймають і розглядають його по –
різному. Одні розглядають як необхідний елемент структурної перебудови
існуючих в суспільстві відносин між суб’єктами фінансової діяльності,
інші – як одну і,можливо, навіть зайву бюрократичну ланку цих відносин.

Казначейство як розпорядник державних коштів

Казначейство — це фінансовий орган, на який покладаються функції з
касового виконання державного бюджету України. Раніше в системі
державної виконавчої влади нічого схожого не було. Казначейства існували
в Росії до 1918 року. Нині вони покликані до життя самою ситуацією. Адже
діюча схема виконання державного бюджету не забезпечує системного
контролю як за проходженням державних ресурсів через комерційні банки,
так і за використанням цих коштів розпорядниками кредитів па місцях.
Державні фінансові ресурси розпорошені по численних поточних рахунках
міністерств та відомств, їхніх установах. Аби навести порядок,
забезпечити ефективне управління коштами державного бюджету, підвищити
оперативність у фінансуванні видатків, 27 квітня 1995 року Президент
України видав Указ № 335/95 «Про Державне казначейство України», згідно
з яким при Міністерстві фінансів створено Державне казначейство. А
постановою від 31 липня 1995 року за № 590 Кабінет Міністрів затвердив
«Положення про Головне управління Державного казначейства та його
територіальні органи — управління в областях та відділення у містах і
районах».

Зазначений Указ Президента України (№ 335/95) зобов’язує органи
Державного казначейства здійснювати:

— організацію та контроль за виконанням державного бюджету України;

— управління наявними коштами державного бюджету України (у тому числі в
іноземній валюті) та коштами державних позабюджетних фондів у межах
видатків, встановлених на відповідний період;

— фінансування видатків державного бюджету України;

— ведення обліку касового виконання державного бюджету;

— складання звітності про стан виконання державного бюджету;

— управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом відповідно до
чинного законодавства;

— контроль за надходженням, використанням коштів державних позабюджетних
фондів;

— розробку нормативно-методичних документів з питань бухгалтерського
обліку і звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів, які є
обов’язковими для всіх підприємств, установ та організацій, що
використовують кошти державних бюджетних та позабюджетних фондів.

Слід також відзначити, що в основу діяльності Державного казначейства
покладено принцип «єдиної каси» держбюджету з переходом від практики
виконання бюджету (фінансування видатків) за відомчим принципом до
територіального принципу. І здійснюється це саме за допомогою
територіальних органів казначейства. При цьому, розрахунки розпорядників
кредитів здійснюють відповідні органи казначейства, а операції з
готівкою — установи банків [8, с. 347].

Втілення у життя принципу єдиного рахунку держбюджету в поєднанні з
централізованою казначейською телекомунікаційною системою дозволить у
майбутньому мати вичерпну інформацію про щоденне становище державних
фінансів і забезпечить можливість гнучкого маневрування державними
грошовими ресурсами.

Щодо структури та підпорядкованості, органи Державного казначейства є
системою органів державної виконавчої влади, яка діє при Міністерстві
фінансів. Система складається з Головного управління та територіальних
органів — управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві
і Севастополі, з відділеннями у районах, містах і районах у містах. У
своїй діяльності Держказначейство керується Конституцією України,
Конституційним договором між Верховною Радою України та Президентом
України, законами України, постановами та розпорядженнями Кабінету
Міністрів України, наказами Міністерства фінансів.

Відповідно до п.6 постанови Кабінету Міністрів України і Національного
банку від 14.01.1997р. за № 13 «Про впровадження казначейської системи
виконання державного бюджету» затверджено сектор управлінь і відділень
територіальних органів казначейства.

На органи Державного казначейства покладені такі функції:

1. Розробка довготермінових та оперативних прогнозів щодо надходження
коштів до державного бюджету.

2. Здійснення контролю за дотриманням чинного законодавства України з
питань виконання державного бюджету, надходження коштів до державних
цільових фондів.

3. Здійснення контролю над касовим виконанням державного бюджету за
доходами.

4. Організація роботи з ведення обліку доходів державного бюджету на
основі складання реєстрів.

5. Організація проведення аналітичної роботи з основних напрямків
роботи.

6. Регулювання фінансових взаємовідносин між державними і місцевими
бюджетами та платниками податків.

7. Підготовка пропозицій із збільшення доходної частини державного
бюджету.

8. Підготовка інформацій та звітів.

9. Розробка методичних рекомендацій та організація методологічного
забезпечення відповідних структурних підрозділів.

10. Надання практичної допомоги відповідним структурним підрозділам.

Головне управління Державного казначейства в областях відповідно до
завдань, покладених на Державне казначейство, організовує та здійснює
виконання державного бюджету, виходячи з принципу єдиного казначейського
рахунку; здійснює керівництво територіальними органами Держказначейства;
управління доходами та видатками державного бюджету, провадить операції
з наявними бюджетними коштами, у тому числі в іноземній валюті, в межах
розпису доходів та видатків державного бюджету; за дорученнями Кабінету
Міністрів України і Міністерства фінансів здійснює операції з іншими
коштами, що перебувають у розпорядженні уряду; організовує та здійснює
прогнозування та касове планування коштів держбюджету, визначає на
основі чинного законодавства обсяги їхнього поточного використання у
межах, затверджених на відповідний період видатків; доводить до головних
розпорядників коштів і територіальних органів казначейства обсяги
асигнувань, що виділяються з державного бюджету; організовує та здійснює
взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної
Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя; організовує та
здійснює збирання, зведення та аналіз фінансової звітності про стан
виконання державного та зведеного бюджетів, подає зазначену звітність до
Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів;
здійснює разом з Національним банком та Міністерством фінансів
управління державним внутрішнім і зовнішнім боргом і провадить їх
обслуговування відповідно до чинного законодавства; регулює фінансові
взаємовідносини між державним бюджетом та державними фондами,
організовує та здійснює контроль за надходженням, рухом і використанням
коштів цих фондів; подає Міністерству фінансів, у разі потреби,
пропозиції щодо скорочення видатків державного бюджету та інше.

У разі, коли зазначені територіальні органи Державного казначейства та
Головне Управління Державного казначейства безпосередньо здійснюють
операції щодо виконання державного бюджету, останні виконують ті ж
функції, що й відділення Державного казначейства у районах, містах,
районах у містах.

Органи Державного казначейства мають право відкривати в установах банків
рахунки за доходами та видатками державного бюджету; отримувати у банках
на договірних засадах внутрішньо річний кредит у межах, встановлених
законодавчим актом про державний бюджет на відповідний рік для покриття
тимчасових касових розривів державного бюджету; провадити операції щодо
розміщення державних цінних паперів, їхнє погашення та виплату доходу за
ними тощо.

Запровадження казначейської системи виконання держбюджету
супроводжується докорінним перерозподілом функцій між фінансовою та
банківською системами, органами державної влади, установами та
організаціями, які утримуються з державного бюджету. Банківська система
здійснює лише функцію акумуляції (а не обліку та розподілу) коштів
держбюджету, зберігання і перерахування їх за дорученням Державного
казначейства, а також приймання, зберігання і видачі готівки. За
головними розпорядниками коштів зберігається право на визначення
конкретних напрямків використання коштів [8, с. 348].

Одночасно функціонує єдиний казначейський рахунок, на який зараховуються
відповідно до бюджетної класифікації усі державні доходи і з якого
розподілятимуться наступні видатки державного бюджету, тобто державні
кошти сконцентровані в руках одного господаря.

Уряд, маючи вичерпну інформацію про стан державних фінансів у режимі
реального часу, здійснює контроль за дотриманням встановленого дефіциту
державного бюджету, тобто володіє фінансовими важелями впливу на
економічну ситуацію.

Поточні бюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів в установах
банків закриті. Для обліку цих операцій за видатками розпорядників
коштів призначені реєстраційні рахунки в органах Державного
казначейства, відкриті в рамках єдиного казначейського рахунку. У
зв’язку з цим майже вирішена проблема достовірності звітності, оскільки
більшість даних для її складання надходить до органів Державного
казначейства щоденно.

Образно кажучи, впровадження системи Державного казначейства дозволяє
супроводжувати державні кошти лише в одному руслі — мережею
Національного банку. Щодо розпорядників коштів, то казначейський принцип
оплати рахунків майже не дозволяє порушувати фінансово-бюджету
дисципліну щодо використання коштів. Система електронних платежів (СЕП)
Національного банку поряд із входженням Державного казначейства у мережу
«клієнт банку — банк» дозволяє провадити платежі у лічені хвилини
замість двох або більше днів.

2.Структура державного казначейства,

його роль у виконанні бюджету

Організаційну структуру Державного казначейства України сформовано,
виходячи із завдань, поставлених щодо виконання Державного бюджету
України.

Держказначейство має у своєму підпорядкуванні територіальні органи –
управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві та Севастополі та відділення, агентства,
представництва, філії, пункти уповноважених у районах, містах і районах
у містах. Доцільність створення територіальних органів у районах, містах
і районах у містах визначається Колегією Держказначейства.

Організаційна структура Державного казначейства України (ДКУ) відтворює
структуру адміністративно-територіального устрою України. ДКУ
складається з центрального, 27 казначейських управлінь обласного
значення та 684 територіальних відділень. Відповідно до свого
адміністративно-територіального розміщення установи ДКУ поділені на три
рівні: центральний, обласний та районний:

• Центральний рівень представляє Державне казначейство України, яке
знаходиться у столиці України – Києві;

• 27 управлінь Державного казначейства (ОУДК) розташовані таким чином:

1 адміністративне управління – в Автономній Республіці Крим;

24 адміністративні управління функціонують в областях;

2 адміністративні управління – у містах Києві та Севастополі.

684 районних відділення Державного казначейства (РВДК) – у

найбільш важливих місцевих адміністративних центрах.

У деяких випадках районні відділення Державного казначейства (РВДК) або
одночасно обслуговують бюджетні установи, що розташовані як у сільській
місцевості, так і у районному центрі, або зовсім не запроваджуються як
окремі органи, оскільки деякі адміністративні райони великих міст
об’єднують свої функції, зливаючись у єдине міське ВДК великого міста.

Державне казначейство України та його територіальні органи є юридичними
особами, мають самостійні баланси, рахунки в установах банків, печатку
із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.

Державне казначейство України очолює Голова, якого призначає на посаду
та звільняє з посади Президент України за поданням Прем’єр-міністра
України. Голова Держказначейства має заступників, яких призначає на
посаду та звільняє з посади Президент України за поданням
Прем’єр-міністра України.

Голова Держказначейства здійснює загальне, керівництво
Держ-казначейством, несе персональну відповідальність за стан справ у
сфері діяльності Держказначейства, визначає повноваження та розподіляє
обов’язки між своїми заступниками.

Голова Держказначейства затверджує структуру Держказначейства та
управлінь Державного казначейства в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві та Севастополі, призначає на посади та звільняє з
посад керівників територіальних органів Держказначейства.

Штатні розписи відділень, агентств, представництв, філій, пунктів
уповноважених у районах, містах і районах у містах затверджують
керівники відповідних територіальних управлінь за погодженням з
керівництвом Держказначейства.

Для погодженого вирішення завдань, що належать до компетенції
Держказначейства, обговорення найважливіших питань його діяльності
утворюється колегія у кількості 11 чоловік у складі Голови
Держказначейства (голова колегії), його заступників за посадою та інших
керівних працівників Держказначейства. Склад колегії затверджується
Головою Держказначейства. Рішення колегії втілюються в життя
постановами.

Нині існує 24 адміністративних обласних управління. Середня чисельність
персоналу у кожному ОУДК становить 54 одиниці. Кожне ОУДК очолює
начальник, який несе відповідальність за роботу всіх районних відділів
Державного казначейства у рамках адміністративного регіону та в межах
покладених на нього функцій. Обласні управління Державного казначейства
(ОУДК) здійснюють:

1. Впровадження законодавчої та нормативної бази з виконання бюджету.

2. Касове виконання Державного бюджету, зокрема:

• бухгалтерський облік та звітність з проведених ними операцій;

• отримання, реєстрацію, доведення бюджетним установам асигнувань та
інформації, пов’язаної з управлінням бюджетом, виписок про асигнування;

• управління бюджетними надходженнями на Єдиний казначейський рахунок у
НБУ, переказ коштів та проведення видатків;

• облік та звітування органам виконавчої та законодавчої влади про
виконання функцій, що входять до обов’язків ОУДК;

• збирання, перевірку та введення даних до інформаційної системи, а
також консолідацію звітів про виконання бюджету;

• контроль за фінансовим виконанням державних програм, державних
цільових фондів.

3. Виконання завдань Держказначейства.

4. Керівництво, контроль та оцінку роботи підвідомчих районних
казначейських відділень РВДК.

5. Управління казначейською інформаційною системою всіх казначейських
органів в області.

6. Підготовку та виконання планів щодо контрольно-ревізійних перевірок
підвідомчих РВДК.

7. Кадрову роботу, навчання персоналу.

Обласне управління Державного казначейства складається з:

• відділу обліку лімітів видатків та контролю за виконанням кошторисів
бюджетних установ;

• відділу обліку лімітів видатків та контролю за виконанням кошторисів
силових структур та установ Міністерства оборони;

• відділу проведення платежів з фонду подолання наслідків Чорнобильської
катастрофи та соціального захисту населення;

• відділу розмежування та оперативного обліку державних доходів;

• відділу бухгалтерського обліку і звітності;

• операційного відділу;

• відділу комп’ютеризації;

• відділу організації роботи та контролю підвідомчих органів;

• відділу кадрів;

• адміністративно-господарського відділу.

684 районних відділення ДКУ розташовані по всій країні. Середня
чисельність персоналу районних ВДК становить 12 одиниць. Усі начальники
казначейських відділень звітують безпосередньо начальникові обласного
управління Державного казначейства. Кожне районне відділення несе
відповідальність за здійснення касових операцій з виконання Державного
бюджету у своєму районі.

Кожне відділення ДКУ очолює начальник, який відповідає за роботу,
покладену на нього відповідно до функцій

Відділення районного казначейства несуть відповідальність за:

1. Впровадження та дотримання законодавчих та нормативних документів
щодо виконання бюджету.

2. Касове виконання Державного бюджету, зокрема:

• бухгалтерський облік та звітність по операціях, що здійснюються РВДК;

• отримання, реєстрацію, доведення розпорядникам бюджетних коштів
асигнувань та інформації, пов’язаної з управлінням бюджету, а також
підготовку виписок про асигнування та касові видатки;

• звірку даних обліку по доходах з фіскальними органами, здійснення
повернень та розмежування доходів;

• приймання від бюджетних установ заяв на платіж, їх контроль, включаючи
контроль за дотриманням лімітів видатків та здійсненням платежу;

• звітування установами законодавчої та виконавчої влади по функціях, що
входять до обов’язків РВДК;

• збирання та перевірку звітів розпорядників коштів та формування
зведених звітів про касове виконання Державного бюджету за видатками;

• контроль за виконанням державних програм та державних цільових фондів;

• роботу з кадрами, навчання персоналу.

• Районні та міські відділення Державного казначейства складаються з:

• відділу обліку лімітів видатків та контролю за виконанням кошторисів;

• відділу розмежувань та оперативно-аналітичного обліку державних
доходів;

• відділу бухгалтерського обліку і звітності.

У 1997 році згідно із спеціальною постановою Кабінету Міністрів і
Національного банку України від 14 січня 1997 року за №13 здійснено
перехід на казначейську систему виконання державного бюджету України.

Органи Державного казначейства покликані сприяти безперебійному та
ефективному функціонуванню бюджетної системи України в межах основних
напрямків бюджетної політики.

Оскільки завдяки органам Державного казначейства на місцях здійснюється
фінансування видатків із державного бюджету, то вони наділені значно
більшими правами в сфері бюджетних кредитів і мають право призупиняти
фінансування з державного бюджету підприємств, установ і організацій у
разі виявлення фактів порушення встановленого порядку виконання
державного бюджету з повідомленням про це керівників відповідних
міністерств і відомств. У разі встановлення нецільового та неефективного
використання коштів органи Державного казначейства мають право вилучати
у міністерств, відомств, установ і організацій суми коштів, виділених
раніше в порядку фінансування з державного бюджету.

З метою забезпечення своєчасності і повноти фінансування, здійснення
контролю за використанням бюджетних коштів фінансові органи і відділення
Державного казначейства на місцях тісно співпрацюють між собою, а також
організовують свою діяльність у взаємодії з органами виконавчої влади,
податковою службою, органами контрольно-ревізійної служби України.

Практичну дієвість бюджетної системи України в плані організації
касового виконання державного бюджету функції органів казначейства
вбачають:

— у посиленні контролю за надходженням, цільовим і економним
використанням державних коштів;

— у дотриманні чинного законодавства України з питань виконання
державного бюджету, а також надходження та використання державних
позабюджетних фондів;

— у підвищенні оперативності в управлінні наявними коштами та дотриманні
фінансової дисципліни.

Особливістю нової системи впровадження казначейства є те, що за
допомогою цього органу провадитиметься ефективне і обов’язково цільове
витрачання коштів державного бюджету.

Тільки створивши міцне казначейство, можна в найкоротший термін вирішити
низку питань, пов’язаних з виконанням бюджету. На органи державного
казначейства, зокрема на територіальні, покладені такі функції:

а) забезпечення виконання державного бюджету, відповідних показників, а
також контроль надходження і використання державних позабюджетних
фондів;

6) забезпечення відповідно до встановлених розмірів асигнувань і
касового плану цільового фінансування видатків державного бюджету;

в) ведення обліку розрахунків за фінансуванням розпорядників коштів,
яким надаються асигнування з державного бюджету та позабюджетних фондів;

г) здійснення прогнозування та касового планування коштів державного
бюджету, контроль за зарахуванням доходів до державного бюджету;

д) ведення бухгалтерського обліку руху коштів державного бюджету на
рахунку Державного казначейства;

е) формування, контроль, зведення і подання вищестоящим органам
фінансової звітності про стан виконання показників державного бюджету;

є) проведення роботи, пов’язаної із здійсненням контролю

за дотриманням чинного законодавства з питань виконання державного
бюджету.

Заснування повної функціональної системи Державного казначейства для
виконання державного бюджету, підвищення власної відповідальності та
забезпечення належної податково-бюджетної дисципліни допоможе урядові
вдосконалити ефективність і продуктивність управлінської діяльності,
здійснити завдання, передбачені макроекономічною політикою та бюджетом.
Організоване спільними зусиллями Міністерства фінансів та Державного
казначейства виконання державного бюджету допоможе подолати проблеми, що
постали перед системою управління державними ресурсами.

Закон «Про бюджетну систему та бюджетний процес» запроваджує основні
юридичні чинники щодо регулювання бюджетного процесу, включаючи
казначейське виконання державного бюджету.

Водночас, для удосконалення системи казначейства треба здійснити низку
організаційних заходів. Тому спільний проект казначейської системи,
уряду України та Світового банку надасть допомогу у підтримці реформ.
Для вдосконалення бюджетної аналітичної структури та звітності прийнято
систему бюджетної класифікації, що відповідає міжнародним стандартам.
Розроблено казначейський план рахунків, який узгоджено з новою
класифікацією. Спільний проект передбачає впровадження казначейської
системи бухгалтерських книг, що включає новий план рахунків для
відображення бухгалтерських операцій з бюджету.

Система бухгалтерських книг розглядається як підґрунтя для створення
інформаційної бази, необхідної казначейству для управління та контролю
за виконанням бюджету, а також для формування відповідної інформації про
стан виконання бюджету Міністерством фінансів України. В процесі
виконання бюджету система бухгалтерських книг забезпечуватиме виконання
таких завдань:

— отримання і зберігання інформації про бюджетні призначення та про
поточні асигнування розпорядників бюджетних коштів, про зобов’язання та
платежі, про ліквідність та заборгованість, що буде підґрунтям
попереднього та поточного контролю за усіма цими операціями;

— формування даних бухгалтерського обліку й отримання необхідної
інформації щодо управління готівкою та боргом;

— інформаційне забезпечення звітності про виконання бюджету, а також
створення бази для аудиту та контролю над змістом фінансових операцій.

Якщо систему бухгалтерських книг буде впроваджено у повному обсязі, вона
доповнить децентралізовану інформацію бухгалтерського обліку в бюджетних
установах, наприклад, за платежами, нарахуваннями та виплатами
заробітної плати.

Запровадження централізованих послуг бухгалтерського обліку для
бюджетних установ значно скоротило б чисельність персоналу, задіяного в
.проведенні бюджетного обліку для цих установ.

Безпосередні переваги казначейства при повному виконанні функціональних
обов’язків будуть зумовлені кращим використанням коштів та скороченням
готівки. Виникають обмеження в припущенні порушень у використанні коштів
державного бюджету, з’являється можливість отримання вчасної та
достовірної інформації касового виконання бюджету, що зумовить
підвищення якості управлінських рішень. Отже, вигоди від функціонування
казначейства полягають у вдосконаленні управління бюджетним процесом і
підвищенні міри відповідальності органів, які беруть участь у виконанні
бюджету, що в цілому позитивно впливатиме на бюджет держави.

Тому до найважливіших завдань, що постають перед казначейством, можна
віднести:

1) організацію ефективної системи управління готівкою, що заснована на
централізації ресурсів розпорядників бюджетних коштів на єдиному
казначейському рахунку. За цим напрямком рахунків уже здійснюється
поступове переведення банківських бюджетних установ до органів
казначейства на реєстраційні рахунки. А процедура з управління готівкою
впроваджується в територіальних органах казначейства;

2) чітку та своєчасну інформацію щодо фінансового податково-бюджетного
становища, яке ґрунтується на централізованій і досконалій системі
бухгалтерських звітів про виконання державного бюджету;

3) ефективний фінансовий контроль за виконанням зобов’язань платниками
та розпорядниками коштів у процесі витрачання і формування бюджетних
ресурсів.

4. Особливості казначейської системи виконання бюджету

Казначейська система виконання бюджету базується на принципі єдиного
казначейського рахунку. Єдиний казначейський рахунок – це система
бюджетних рахунків органів Державного казначейства, відкритих в
установах банків за відповідним балансовим рахунком, на які
зараховуються податки, збори, інші обов’язкові платежі державного
бюджету та надходження з інших джерел встановлених законодавством
України, і з яких органами Державного казначейства здійснюються платежі
безпосередньо на користь суб’єктів господарської діяльності, які
виконали роботи та \ або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів.

Зазначені рахунки діють в єдиному режимі, створюючи, таким чином,
загальнодержавну інформаційно-обчислювальну систему єдиного
казначейського рахунку, який виконує облік всіх здійснюваних на ньому
операцій дає можливість Головному управлінню Держказначейству мати в
реальному режимі часу інформацію про:

баланс єдиного казначейського рахунку, утриманим як результат здійснення
операцій на всіх бюджетних рахунках єдиного казначейського рахунку;

рух коштів по доходах державного бюджету відповідно до бюджетної
класифікації;

рух коштів по видатках державного бюджету відповідно до бюджетної
класифікації;

рух коштів по місцевих бюджетах з моменту їх обслуговування в системі
держказначейства;

результати виконання бюджетів.

Фінансування єдиного казначейського рахунку забезпечить:

повну незалежність держави від банківської системи в справі контролю та
обліку доходів і платежів;

досконалу базу даних по бюджетних показниках;

щоденне перерахування за призначенням коштів, що надходять до державного
бюджету та місцевих бюджетів (за їх згодою);

розподіл загальнодержавних податків, зборів та обов’язкових платежів між
державним бюджетом і бюджетами Автономної Республіки Крим, областей,
міст Києва та Севастополя за нормативами, затвердженими Верховною Радою
України;

перерахування місцевим бюджетам належних їм коштів відповідно до
нормативів та результатів взаєморозрахунків;

дотримання принципу цільового використання бюджетних коштів завдяки
здійсненню попереднього контролю;

надання інформації органам законодавчої та виконавчої влади по
здійснених на єдиному казначейському рахунку операціях;

оптимальні можливості для прийняття представниками законодавчої та
виконавчої влади оперативних рішень щодо використання залишків коштів
єдиного казначейського рахунку.

Єдиний казначейський рахунок – це сукупність бюджетних рахунків,
відкритих на ім’я Головного управління Державного казначейства і його
територіальних органів за балансовим рахунком № 2513 “Кошти Державного
бюджету”.

Бюджетні рахунки за балансовим рахунком № 2513 “Кошти Державного
бюджету” відкриваються органам Державного казначейства в установах
Національного банку та уповноважених установах комерційних банків,
визначених Кабінетом Міністрів України та Національним банком України.

В органах Державного казначейства, в свою чергу, відкриваються
реєстраційні рахунки розпорядникам бюджетних коштів. При цьому бюджетні
рахунки розпорядників державних коштів в установах банків закриваються.

Реєстраційні рахунки відкриваються на підставі договорів між
розпорядниками коштів та органами Державного казначейства.

Кількість реєстраційних рахунків, яку може мати конкретний розпорядник
коштів в системі казначейства, залежить від ступеня деталізації контролю
за використанням бюджетних коштів відповідно до бюджетної класифікації.

Головне управління Державного казначейства організовує, контролює та
забезпечує роботу єдиного казначейського рахунку через єдину
інформаційно-обчислювальну систему Державного казначейства, а саме
трансакційну автоматизовану систему казначейства.

Обліково-інформаційна комп’ютерна система, що розробляється згідно з
вимогами міжнародного досвіду та стандартів, відповідає вищезазначеним
вимогам та призначена для збору та обробки облікової інформації,
складання звітності та покликана допомогати та полегшувати ведення
бухгалтерського обліку операцій, що здійснюються учасниками бюджетного
процесу. Але, разом з цим, вона також висуває і певні вимоги як до самої
інформації, що вводиться, так і до процедур її обробки та обліку.
Основними з них є:

вимоги до управління грошовими коштами;

системно-послідовне кодування рахунків;

однозначність інформації, що вводиться в систему;

Основними функціями казначейської системи реєстрації операцій та
звітності є:

В частині казначейського виконання державного та місцевих бюджетів:

облік видатків (обробка первинних документів розпорядників коштів
бюджетів, формування на їх основі казначейських платіжних документів,
відображення в бухгалтерському обліку операцій за видатками, здійснення
контролю);

облік доходів в розрізі кодів бюджетної класифікації та кодів територій,
враховуючи операції за доходами, що підлягають розподілу між загальним
та спеціальним фондами бюджету, а також між бюджетами всіх рівнів;

облік асигнувань, враховуючи їх формування, рух та використання;

ведення зведеного кошторису доходів та видатків державного та місцевих
бюджетів;

ведення та облік кошторисів видатків установ та організацій, що
утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

облік лімітів на здійснення видатків;

формування пропозицій щодо здійснення видатків;

обробка та облік розподілів коштів на здійснення видатків;

формування банківських платіжних документів та проведення безготівкових
розрахунків через банківську систему електронних платежів з
забезпеченням виконання вимог Національного банку України щодо захисту
інформації;

облік безгрошових операцій (взаємозаліки, взаємні розрахунки між
бюджетами, векселі);

формування пакету звітних форм.

В частині обслуговування спеціальних та інших власних коштів установ та
організацій, що утримуються за рахунок коштів державного та місцевих
бюджетів:

облік надходжень спеціальних та інших власних коштів на рахунки установ
та організацій;

облік видатків за рахунок спеціальних та інших власних коштів;

формування банківських платіжних документів;

формування пакету звітних форм.

Трансакційна автоматизована система казначейства створена на
трансакційній основі. Трансакція – операція чи послідовність операцій,
яка повинна бути повністю виконана, або, у разі виникнення помилки,
повністю відмінена. Дані в систему вносяться лише один раз, що
забезпечує повний контроль в системі.[17]

Джерелом здійснення видатків з єдиного казначейського рахунку є
надходження на балансовий рахунок № 2510 “Доходи Державного бюджету “,
загальна сума якого щоденно (або в режимі реального часу)
перераховуються на балансовий рахунок № 2513 “Кошти Державного бюджету”.

Територіальні органи Державного казначейства здійснюють попередній
контроль за використанням ресурсів єдиного казначейського рахунку тільки
в межах лімітів, що встановлюються головним управлінням Державного
казначейства для кожного розпорядника коштів на підставі розподілу,
затвердженого відповідним головним розпорядником.

Залишки коштів на бюджетних рахунках органів Державного казначейства,
відкритих в установах банків за балансовим рахунком № 2513 “Кошти
державного бюджету”, повинні бути позитивними. Дебетове сальдо за ними
не допускається.

Бюджетні кошти розпорядників коштів, які знаходяться на їх
реєстраційних рахунках, використовуються ними відповідно до затверджених
асигнувань та лімітів видатків..

Висновок

Державне казначейство України відіграє важливу роль у фінансовій системі
України. Адже воно покликане впорядкування використання державних
коштів, сконцентрувати їх на найважливіших напрямках соціального та
економічного розвитку суспільства . Створення казначейства припало на
той період розбудови Української держави, коли старі методи не спиралися
на відповідні організаційні структури. Казначейство якраз і стало однією
з них. Світовий досвід засвідчує про ефективність казначейського
управління державними коштами, який скеровується на забезпечення
доцільного, з точки зору уряду, використання бюджетних коштів.

Заснування повністю функціональної системи Державного казначейства для
виконання державного бюджету, підвищення власної відповідальності та
забезпечення належної податково – бюджетної звітності допоможе Уряду
вдосконалити ефективність та продуктивність управлінської діяльності,
здійснити завдання, передбачені макроекономічною політикою держави та
бюджетом. Вдосконалене виконання державного бюджету спільними зусиллями
Міністерства фінансів України та Державного казначейства України
допоможе подолати проблеми, що постали перед системою управління
бюджетними ресурсами.

До причин незадовільного виконання бюджету на сьогоднішній день
відносяться :

невизначеність відповідальності за прийняття і виконання рішень з
бюджетних питань серед кількості різноманітних органів ;

бюджетна заборгованість, що продовжує посилювати напругу у бюджетній
системі ;

відсутність чітких і повних юридичних регламентацій для використання
учасниками бюджетного процесу ;

відсутність повної, точної та своєчасної інформації з бухгалтерського
обліку щодо здійснення державного бюджету;

відсутність достатньої відповідальності за витрачання державних коштів
та стимулів для хорошої роботи ;

відсутність інформації, необхідної для визначення доцільності витрачання
бюджетних коштів ;

складні, неефективні та трудомісткі процедури по контролю за видатками,
що сприяють збільшенню залишку коштів державного бюджету, коли потреба
бюджету в запозичених коштах залишаються надмірними ;

система щоденного визначення напрямків видатків та перерахування коштів
залишається єдиним відгуком на потребу пристосування бюджету до зміни
обставин.

Міністерство фінансів України та Державне казначейство України досягли
значного успіху у розвитку казначейської системи України, особливо в
порівнянні з результатами, досягнутими у деяких інших країнах з
економікою перехідного періоду, а саме

заснована основна організаційна структура Державного казначейства
України ;

розроблені методологічні документи для обробки видатків та доходів;

впроваджено “ єдиний казначейський рахунок “ у НБУ для збору доходів
державного бюджету та здійснення платежів ;

впроваджено порядок оплати витрат розпорядників бюджетних коштів ;

створено матеріально – технічне забезпечення органів Державного
казначейства, розроблено і впроваджено інформаційно – програмне
забезпечення для обробки виконання державного бюджету ;

розповсюджена нова система здійснення видатків на всі сфери бюджету ;

запроваджено щомісячну оцінку наявних коштів для здійснення платежів із
державного бюджету ;

розроблено проекти методологічного матеріалу, а саме казначейського
плану рахунків, узгодженого з новою класифікацією ;

Порівнюючи досягнення та недоліки при становленні Державного
казначейства все ж залишилося зробити ряд важливих кроків для
досягнення повної функціональності казначейства. Для ефективного
управління бюджетом Уряд України прийняв ряд важливих рішень, метою яких
є впровадження повністю функціональної, автоматизованої казначейської
системи в Україні, яка буде служити ефективним інструментом для
виконання бюджету та встановлення відповідальності за його виконання. А
для цього визначено основні напрямки розвитку казначейства України, а
саме :

Створення ефективної системи управління готівкою, заснована на
централізації Державним казначейством рахунків розпорядників бюджетних
коштів на єдиному казначейському рахунку . Для цього необхідно перевести
всі банківські рахунки бюджетних установ до державного казначейства
України, замінити систему щоденного визначення напрямків видатків та
перерахування коштів на систему видатків на базі бюджетного розпису з
щомісячним розподілом коштів, розробити та запровадити процедури по
управлінню готівкою у Державному казначействі України.

Чітка, ясна та своєчасна інформація щодо податково – бюджетного стану,
заснована на централізованій та досконалій системі бухгалтерських та
фінансових звітів про виконання державного бюджету. Для цього
застосувати міжнародні стандарти по статистиці державних фінансів при
підготовці бюджету, бухгалтерського обліку та звітності, впровадження
казначейської системи бухгалтерських книг, що дасть можливість
отримувати та зберігати дані про бюджетні призначення та про поточне
асигнування розпорядників бюджетних коштів.

Ефективний контроль за виконанням зобов`язань та бухгалтерський контроль
в процесі витрачання бюджетних коштів, засновані на процедурах
здійснення платежів Державним казначейством України та запроваджені для
підвищення відповідальності кожного учасника процесу виконання бюджету.
Для цього необхідно переглянути та застосувати єдині вимоги до
внутрішнього фінансового контролю у Державному казначействі України та
бюджетних установах, а також контроль за зобов`язаннями та
бухгалтерський контроль за витрачанням бюджетних коштів. Наприклад .
введення централізованих послуг з бухгалтерського обліку для бюджетних
установ, а саме послуг по звітах про бюджетні витрати та послуг по
централізованих нарахуваннях і виплатах заробітної плати значно б
скоротило чисельність персоналу, задіяного у проведенні бюджетного
обліку для бюджетних установ. Впровадження централізованої системи
оплати праці, за допомогою якої замість готівкових платежів здійснюються
прямі депозити на банківські рахунки працівників бюджетних установ.

Вищевказані напрямки розвитку підготують основу для створення чітко
функціонуючого казначейства, особливо в порівнянні з досягненнями інших
країн з подібним станом розвитку економіки. Незважаючи на дуже значні
досягнення, які вже зроблені, Міністерству фінансів та Головному
управлінню Державного казначейства належить докласти значних зусиль для
розвитку повністю функціональної казначейської системи та її
відповідності з покладеними на неї завданнями.

Список використаної літератури

Конституція України від 28.06.1998 р.

Закон України “ Про Державний бюджет України“.Додаток до журналу
“Фінанси України “ № 7 , 2000 р.

Інструкція про порядок складання звітності органами Держказначейства у
2000 році, затверджена наказом Державного казначейства України від
24.03.2000р. № 25.

Положення про єдиний казначейський рахунок, затверджене наказом ГУДК №
28 від 21.03.1997р.

Тимчасова інструкція “ Про порядок касового виконання державного бюджету
за доходами “

Інші літературні джерела

Жибер Т.В. Державне казначейсство України. – Фінанси України. – 2002.-
№1. – с.40.

Казначейська система виконання бюджету / За ред. С. О. Булгакової. – К.,
2000. – 250 с.

Копито С. М. Функції казначейства з виконання державного та місцевих
бюджетів. Фінанси України. – № 5. – с. 45.

Ламинога В. “ Казначейство України – сьогодення й стратегія розвитку “
.Газета “Праця і зарплата “ , № 18 , 1998 ,стор.30.

Павлюк Н.В.”Організація виконання Державного бюджету “.Журнал “Фінанси
України “, №3 ,1998 ,стор.37-45.

Поль Марі Годме “ Фінансове право “. Москва , “Прогрес “,1978,стор.315 –
343.

Панкевич Л.В.”Державне казначейство: від контролю до оптимізації
розподілу фінансових ресурсів”. Журнал “регіональна економіка “, №1,
2003, стор.210-215.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020