РЕФЕРАТ
на тему:
“Сучасні інформаційні та новітні технології
у бібліотечній роботі”
ПЛАН
1. Важливість застосування інформаційних технологій у бібліотечній
роботі
2. Інформатизація бібліотек: досягнення, проблеми, перспективи
3. Програмні системи для автоматизації бібліотек: проблема вибору
Список використаної літератури
1. Важливість застосування інформаційних технологій
у бібліотечній роботі
В умовах переходу до інформаційного суспільства загострюється
суперечність між невпинно зростаючими обсягами знань, що створюються
суспільством і підлягають поширенню в часі та просторі, з однієї
сторони, і обмеженими можливостями системи документальних комунікацій
“ери Гутенберга”, основа яких базується на друкованих носіях, з другої.
Необхідність розв’язання згаданої суперечності потребує кардинальної
активізації робіт зі створення та впровадження в практику діяльності
бібліотек новітніх комп’ютерних технологій. Вони мають забезпечити
перехід до корпоративних технологій обробки документальних потоків і
формування в Україні єдиного науково-інформаційного простору, а також
розробку інтелектуальних технологій аналітико-синтетичної переробки
інформації та екстракції знань.
Провідним напрямком модернізації бібліотечної справи є її
інформатизація: впровадження і розвиток в бібліотеках нових
інформаційних технологій, формування і використання електронних
ресурсів, впровадження мультимедійних технологій, розвиток мережевої
взаємодії бібліотек, підключення до світової системи Інтернет. Це
призводить до створення нових структурних підрозділів, змін
функціональних обов’язків працівників, залучення спеціалістів з різних
галузей знань. Тому перед бібліотекарями постає необхідність освоєння
нових знань та вмінь, вивчення досвіду своїх колег.
2. Інформатизація бібліотек: досягнення, проблеми, перспективи
21 століття – ера інформаційного суспільства. Останнім часом інформація
все частіше визначається як основний ресурс майбутнього, підвладний лише
тим членам суспільства, хто володіє необхідними знаннями і добре
підготовлений до навігації в інформаційному просторі.
З давніх часів бібліотеки одночасно були сховищами документів і основною
базою для навчання. Роль же сучасної бібліотеки, в першу чергу дитячої,
підвищується в багато разів: необхідно передати дітям знання, набуті
раніше, і підготувати їх до життя в суспільстві, де накопичення
інформаційних масивів йде дуже швидкими темпами. Успішно справитися з
цією роллю можна лише при умові активного використання і впровадження
сучасних новітніх технологій.
Комп’ютеризована бібліотека на сьогодні виконує особливу місію –
забезпечує читачам оперативний доступ до інформаційних ресурсів і
одночасно є центром виховання інформаційної культури. Впровадження
автоматизації в наших бібліотеках набирає стрімких темпів, але дуже
часто перед бібліотекарями виникає проблема: з чого почати, як рухатись
далі?
Питання необхідності впровадження автоматизації не постає, але як це
буде зроблено, якими силами і, головне, для чого? Основною особою в
бібліотеці залишається бібліотекар, який є користувачем різних технічних
новинок, що потрапляють до її стін. Це зовсім не відрізняє його від
читача, адже бібліотекар використовує досягнення комп’ютеризації для
технологічних цілей, а читач – для споживацьких. В результаті
бібліотекар не стає вирішальною ланкою у справі впровадження
інформатизації, він скоріше є жертвою прогресу, хай навіть і в доброму
розумінні цього слова. Сучасний бібліотекар є посередником між читачем і
книгою чи будь-яким іншим носієм інформації.
В бібліотеках існують і дві інші категорії людей, що відіграють
визначальну роль. Перша – це автоматизатори, це основа прогресу в
бібліотеках, в особі яких потрібно знайти союзників, їх потрібно
підправляти, їм слід підказувати. На жаль, їм не завжди вистачає
професійних знань в галузі традиційної бібліотечної технології.
Більшість з них вважають, що встановивши один чи декілька комп’ютерів у
відділ каталогізування, вони таким чином зможуть відмінити друкарські
машинки та традиційні друковані картки. Друга категорія – це
адміністрація, яка не хоче відставати від прогресу, ревниво слідкує за
досягненнями своїх колег, щоб не виглядати ретроградом. Важливою для неї
є організація вивчення чужого досвіду, ознайомлення з різними системами,
що вже встановлені і діють в інших бібліотеках.
Потрібно враховувати, що зміни в матеріально-технічній базі бібліотек
викликають і зміни в структурі кадрів, їхніх знаннях і вміннях, у
структурі фондів. На жаль, ніяка найсучасніша техніка і розвинена
технологія, ніякі, навіть найкращі спеціалісти по її використанню не
зможуть привести до ефективного розвитку бібліотечної справи, якщо
впровадження новітніх технологій не буде супроводжуватись суттєвими
змінами у бібліотечній технології. Адміністрація змушена оволодівати
основами комп’ютерної грамотності, менеджменту і маркетингу, виступати
арбітром у стосунках автоматизаторів і бібліотекарів.
Сьогодні ринок телекомунікаційних послуг насичений, але доступ до
інформації, як реальна послуга, відсутній, оскільки проблема з суто
технічної переходить більше в економічну. Саме адміністрація вирішує
фінансові питання, дає добро на придбання технічних засобів і
програмного забезпечення. Активне впровадження нових інформаційних
технологій вимагає від бібліотек вирішення нагальної проблеми: як у
ситуації дефіциту фінансування, коли фонди бібліотек характеризуються
обмеженими ресурсними можливостями, задовольнити найрізноманітніші
потреби користувачів. Відсутність єдиної державної програми
автоматизації бібліотек, сучасної нормативної та методичної баз, низький
рівень знань бібліотечних працівників в галузі новітньої інформаційної
технології не тільки приводять до невиправданих затрат і без того
незначних ресурсів, але й створюють передумови для формування в
перспективі “розірваного” інформаційного поля, затрати на виправлення
якого з часом стануть більш значними, порівнюючи із сьогоднішніми. Саме
тому для бібліотек на перший план виходять завдання не лише створення
власних інформаційних ресурсів, а й їх інтеграції в єдиний інформаційний
простір. Не тільки заради економії фінансових та технічних засобів, але
й в силу необхідності обміну інформацією бібліотеки прийшли до висновку
про необхідність координації та кооперування своєї діяльності. Однак
досягнення цієї мети залежить від реалізації цілого комплексу завдань.
Обслуговування сучасних інформаційних систем потребує особливої
професійної підготовки персоналу, підвищення вимог до безпеки бібліотек,
чіткої домовленості у питанні використання єдиних правил обробки
документів – професійних бібліотечних стандартів. Галузь інформатизації
може активно розвиватись лише при наявності відповідної нормативної
бази, що регламентує її розвиток як в кожній окремій країні, так і
міжнародного законодавства, що враховує інтереси всього світового
співтовариства. З активним впровадженням комп’ютерних технологій
змінюється і роль та значення бібліотечного працівника, який повинен
стати посередником між читачем і носієм інформації, і який має
прищеплювати читачеві навички інформаційної культури.
Логічною складовою частиною загальнодержавної програми інформатизації
повинно стати створення інформаційної мережі бібліотек. Цей процес
полегшується тим, що перед бібліотеками стоять єдині і специфічні
завдання по обслуговуванню своїх користувачів. Разом з тим він
ускладнюється, тому що бібліотеки мають стати невід’ємною складовою
частиною інформаційного потенціалу свого регіону. Це означає, що
бібліотекам необхідно налагодити взаємодію у використанні місцевих
ресурсів для інформаційного забезпечення владних структур,
культурно-освітніх закладів, науково-технічних установ, громадських
організацій та окремих користувачів, що в кінцевому результаті призведе
до створення регіональної інформаційно-комп’ютерної мережі. Було б дуже
добре, щоб наукові бібліотеки, в яких рівень автоматизації значно вищий,
побачили в бібліотеках гідних партнерів, союзників по співпраці і
залучали їх до регіональних програм інформатизації, підключали до участі
у конкурсах бібліотечної програми фонду “Відродження” тощо. Особливо це
стає актуальним зараз, коли питання економічного та соціального розвитку
вирішуються, в основному, на місцях. В цих умовах створення і нормальне
функціонування регіональних інформаційних ресурсів отримує особливу
значимість.
Більшість бібліотекарів розуміють значення та необхідність впровадження
нових комп’ютерних технологій, але на сьогодні вони потребують належної
підтримки на місцевому рівні. Позитивні приклади зрушень у даному
напрямку вже існують. Так, на реалізацію Закону України “Про національну
програму інформатизації” у 2000 році були виділені кошти на придбання
комп’ютерної техніки та програмного забезпечення, монтажу мережі та
підключення до Інтернет для Донецької обласної дитячої бібліотеки (ОДБ).
На Миколаївщині розроблено “Проект розвитку регіональної
інформаційно-комп’ютерної мережі”, який є складовою частиною “Програми
інформатизації Миколаївської області”. Ведеться активна робота по
виконанню розпорядження голови Миколаївської облдержадміністрації від 4
грудня 2000 р. “Про організацію в публічних бібліотеках збору,
збереження і надання користувачам інформації з питань діяльності
місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоуправління”.
Дієвим результатом вивчення стану комп’ютеризації та інформатизації
бібліотечної мережі Миколаївської області стала реалізація проекту
“Створення регіонального Web-сервера”, який отримав підтримку
Міжнародного фонду “Відродження” та Інституту Відкритого Суспільства
(Будапешт). Обласна та центральна міська бібліотеки Миколаєва стали
рівноправними партнерами по збору та накопиченню краєзнавчої інформації,
відображенню унікальності Миколаївського регіону. Вінницька ОДБ отримала
місце для представлення інформації про свою діяльність на Web-сайті
Вінницької обласної наукової бібліотеки. Згідно з розпорядженням голови
Закарпатської обласної державної адміністрації від 27.04.2000 р. № 179
“Про затвердження Програми інформатизації галузі культури і мистецтв
області” намічено конкретні заходи щодо розвитку бібліотек області,
зокрема придбання технічних засобів для обласних, центральних, районних
і міських бібліотек з метою входження книгозбірень регіону у мережу
електронних бібліотек. В розробленій Міністерством АР Крим та
затвердженій Постановою Верховної Ради Криму від 15 березня 2000 р. №
1008-2/2000 “Программе сохранности библиотечных и архивных фондов в
Автономной Республике Крым на 2000-2005 гг. осуществляемой за счет
средств бюджета АР Крым на 2000-2005 гг.” на 2002 р. передбачено
виділення коштів Кримській Республіканській й бібліотеці ім.В.Орлова і
ЦБС для дітей м.Сімферополя на придбання комп’ютерної техніки.
Продовжується робота по створенню регіональної програми інформатизації,
розрахованої на 5 років, якою передбачено поетапну автоматизацію
бібліотечних процесів у Луганській ОДБ.
На сьогодні у бібліотеках України відбувається поступова комп’ютеризація
всіх бібліотечних процесів, але найбільш актуальною залишається
необхідність формування автоматизованих баз знань. Серед них провідну
роль відіграє електронний каталог, що цілком замінив існуючу традиційну
систему каталогів і картотек. Серед бібліотек України електронні
каталоги (ЕК) створюються в 7 бібліотеках, які найбільш технічно
оснащені і в яких сформовано єдиний технологічний цикл проходження
документів від обліку до споживання інформації читачами. Майже в кожній
з них існують автоматизовані робочі місця комплектування та обліку
фонду; обробки документів; споживання інформації; лінгвістичного
забезпечення; адміністратора баз даних і програмного забезпечення. В цих
бібліотеках також діють локальні мережі, що значно прискорює процес
надходження документів до читачів.
Найпоширенішими базами даних (БД) ЕК є бази нових надходжень і
ретрофонду, що створюють Державна бібліотека України для дітей (ДБУ для
дітей), Львівська, Черкаська, Херсонська обласні бібліотеки,
Дніпропетровська, Київська, Миколаївська центральні міські бібліотеки
(ЦМДБ). Тематичну базу даних “Історія України” формує Дніпропетровська
обласна бібліотека для дітей. Читачам ДБУ для дітей, Львівської і
Черкаської ОДБ, Миколаївської ЦМДБ допомагають орієнтуватися у світі
діапозитивів, діафільмів, грамплатівок, аудіокасет, CD-ROMів бази даних
кінофотофонодокументів. Розвинути свої творчі здібності, зорієнтуватися
в масиві літератури по організації дозвілля, ознайомитися з електронними
інформаційними ресурсами дають можливість діючі в Миколаївській ЦМДБ
бази сценаріїв “Усе про комп’ютери”, “Адреси Інтернет”, медіатека.
Створенню атмосфери зацікавленості в інноваціях, розширенню професійних
знань сприяють орієнтовані на фахівців бази даних, що активно
створюються у вищеназваних бібліотеках. На сьогодні сумарний електронний
каталог ДБУ для дітей нараховує біля 80 тисяч записів. Він складається з
баз даних книг (“Кирилиця”, “Латиниця”, “Ретроспекція”), статей
(аналітика з періодичних видань, “Критичні матеріали з питань дитячої
літератури”, “Методико-бібліографічні матеріали”),
кінофонофотодокументів, комп’ютерних дисків і карт. Особлива увага
приділяється в бібліотеці ретрокаталогізації, введенню в електронний
каталог фонду цінних і рідкісних книг.
На наш погляд, створення і подальший розвиток електронних каталогів в
бібліотеках України повинен йти наступним шляхом. Має бути 2 категорії
бібліотек – бібліотеки, що створюють ресурси, та бібліотеки-клієнти, які
можуть використовувати уже створені ресурси для надання послуг
користувачам. Але це не означає, що бібліотеки-клієнти можуть бути
усунені від створення корпоративних інформаційних ресурсів. Необхідно
активно залучати їх до цього процесу шляхом формування зведених
ресурсів, що відображають в повній мірі унікальну краєзнавчу інформацію,
якою володіють бібліотеки. Для кожної бібліотеки важливо оцінити
реальний стан справ, свої можливості і намагатися визначити для себе ті
напрямки роботи, в яких вона зможе найкращим чином себе проявити, внести
свій неповторний вклад в загальну справу інформатизації суспільства,
домогтися успіху та визнання.
Першочерговою для бібліотек в ході інформатизації є робота по
створенню та підтримці інформаційно-лінгвістичного забезпечення
автоматизованих систем. Її успіх у значній мірі залежить від масштабів
співробітництва на міжвідомчому, міжрегіональному, галузевому рівнях з
крупними бібліотеками, організаціями, що займаються проблемами
дитинства. Особливу роль у бібліотечній справі, як і раніше, продовжує
відігравати каталогізування. Його методи і принципи – це ніби спеціальна
мова бібліотекарів, без якої неможливий жоден процес професійної роботи
з книгою. Три основних принципи розкриття змісту документальної
інформації (систематичний, предметний і авторський) були створені і
удосконалювались на протязі століть в надрах бібліотек.
Значно зростає в сучасних умовах обсяг довідково-бібліографічної та
інформаційної роботи бібліотек. Бібліографи акумулюють всю інформацію,
що вводиться в комп’ютер іншими функціональними відділами бібліотеки,
використовують її в довідково-бібліографічному обслуговуванні читачів.
Формування інформаційного ринку в Україні обумовлює нове ставлення до
джерел інформації та інформаційно-бібліографічних послуг як товару
особливого роду, змушує бібліотеки з позиції ринкової економіки
переглядати зміст, організацію і технологію традиційної
бібліотечно-бібліографічної діяльності. В останнє десятиліття ХХ
століття бібліотеки почали застосовувати бібліотечно-інформаційний
маркетинг з метою вивчення інформаційних продуктів і послуг та
визначення свого місця в ньому як виробників, постачальників та
інформаційних посередників.
Поява комп’ютера в бібліотеках викликає багато суперечок, але, здається,
вже ні в кого більше не виникає сумнівів, що він не замінить книгу.
Часто електронна машина нерідко сприймається як зло, як дорога, але дуже
шкідлива забава. Між тим очевидно – зло міститься не в самому
комп’ютері, а в його невмілому використанні. Як показує досвід, у
процесі роботи з комп’ютером у дітей проблеми технічного характеру не
виникають. Завданням же бібліотеки залишається не тільки створення і
забезпечення можливостей доступу читачів до інформаційних ресурсів, але
і виховання інформаційної культури, перетворення бібліотеки в центр
інтелектуального розвитку дитини. У бібліотеках України це досягається
різними формами роботи, починаючи від індивідуальних і групових занять
по вихованню бібліографічної комп’ютерної грамотності і завершуючи
впровадженням цільових комплексних програм.
Бібліотека для дітей є одним з гарантів реалізації в суспільстві прав
дитини на вільний доступ до інформації, до духовних цінностей світової
та національної культури.
3. Програмні системи для автоматизації бібліотек:
проблема вибору
Програмна система “МАРК”
Науково-виробниче об’єднання “Информсистема” (м.Москва, Росія), створене
в 1990 році, розробило програмні засоби сімейства “Марк”, що можуть бути
впроваджені в будь-яких бібліотеках з урахуванням їх технологічних і
організаційних особливостей та обсягів фондів.
Локальний варіант “Марк” є ідеальним засобом автоматизації для малих та
середніх бібліотек, який забезпечує основні бібліотечні процеси:
комплектування, каталогізування, друкування вихідних форм (каталожні
картки, книжкові формуляри, інвентарні книги, бюлетені нових надходжень
тощо), бібліографічний пошук.
Система другого покоління – мережевий варіант “Марк” включає 6
автоматизованих робочих місць: “Комплектування”, “Обробка”, “Абонемент”,
“Пошук”, “Зберігання”, “Адміністратор”, що працюють в локальній мережі.
Він є оптимальним засобом для автоматизації середніх і крупних
бібліотек.
Система нового покоління “Марк-SQL” – комплексна автоматизація
бібліотечних процесів. Вона дає можливість створювати електронний
каталог, обслуговувати читачів, вести статистику, виконувати замовлення
літератури через Інтернет. У ній реалізовано сумісність з базами даних,
створених за допомогою попередніх поколінь АІБС “Марк”.
Окремою системою є варіант “Марк-SQL Internet”, за допомогою якого
здійснюється доступ до баз даних бібліотек з метою пошуку та перегляду
документів для роботи через Інтернет.
АРМи:
*локальний варіант: обробка; пошук; комплектування;
*мережевий варіант: обробка; пошук; комплектування; абонемент;
адміністратор; книгосховище;
*”Марк-SQL”: обробка; пошук; комплектування; абонемент; адміністратор.
Має типовий Web-сервер пошуку, україномовний інтерфейс.
Програмна система ІРБІС
Перша версія цієї системи була розроблена в Державній публічній
науково-технічній бібліотеці Росії в 1995 році. За роки, що минули,
система пройшла шлях від скромної, з обмеженими можливостями,
функціонуючої в MS-DOS, до істинно інтегрованої системи, що відповідає
всім сучасним вимогам.
В системі реалізовано основні бібліотечні технології на основі взаємного
функціонування п’яти автоматизованих робочих місць (АРМів). Система
дозволяє створювати і підтримувати будь-яку кількість баз даних;
пропонує технологію автоматичного формування словників, на основі яких
реалізується швидкий пошук за будь-яким елементом запису або їх
сполучення. Система підтримує традиційні “паперові” технології, дає
можливості для отримання широкого спектру вихідних форм: листів
замовлення, книги сумарного обліку, каталожних карток, бібліографічних
покажчиків тощо.
Система пропонує засоби для ведення та використання таких
інформаційно-лінгвістичних ресурсів, як: рубрикатор ДРНТІ,
алфавітно-предметний покажчик до ББК та УДК, тезаурус, авторитетні
файли.
Система включає технології, орієнтовані на використання штрих-кодів на
екземплярах видань та читацьких квитках; дозволяє підключати повні
тексти, графіку, таблиці, аудіо- та відеоматеріали, а також ресурси
Інтернет.
Програмна система ALEPH
Цю систему розроблено в Єврейському університеті (Ієрусалим) групою
програмістів, аналітиків та бібліотекарів. Підтримку робіт по створенню
нових версій перебрала на себе фірма Aleph Yissum. Супроводження Aleph
для користувачів здійснює фірма ExLibris, представництво якої є,
зокрема, і в Києві.
Програма Aleph – це інтегрована, підтримуюча багатомовність бібліотечна
програма, яка має дуже гнучкий апарат адаптації до потреб конкретної
бібліотеки і забезпечує комплексну автоматизацію всіх процесів
бібліотечної технології. Інструментальні засоби дають змогу підтримувати
графічні зображення і повні тексти документів; MARC-сумісні формати;
ISO-стандарти; інформаційно-пошукові мови дескрипторного й
класифікаційного типів з наявною в них системою посилань; авторитетні
файли; штрихові коди (бар-коди); протоколи передачі даних для роботи в
локальних, корпоративних і глобальних мережах; WWW-сервер, який надає
широкий спектр послуг через Інтернет.
Модулі: адміністрування; каталогізування; книговидачі; МБА;
інвентаризації (за штрих-кодами); реєстрації періодики; комплектування;
штрафів; пакетних завдань; сервери Web, OCLC, Z 39.50.
Програмна система LIBER MEDIA
Програмну систему (ПС) Liber розроблено французькою фірмою Relais
Informatique International. Liber працює під керуванням постреляційної
системи керування базами даних Pick.
ПС Liber забезпечує комплексну автоматизацію основних процесів
бібліотечної технології. Можливе каталогізування за скороченим, середнім
і повним набором екранних форм, створюваних при встановленні Liber у
конкретній бібліотеці. Є можливість обмінюватися даними з іншими
системами у MARC-сумісних форматах. Контроль книговидачі передбачає
наявність на книгах і читацьких квитках етикеток зі штриховими кодами та
апаратури для зчитування таких кодів.
Liber має набір довідників, що служить основою для формування
авторитетних файлів, які забезпечують роботу з предметними рубриками та
підрубриками і семантичними зв’язками між ними.
Функції: каталогізування, комплектування, пошук для бібліотекаря,
бюджет, друковані форми, модемний зв’язок, штрихкоди.
Програмна система “Бібліотека / УФД”
Систему, що забезпечує автоматизацію основних виробничих циклів
бібліотеки, створено Українським фондовим домом на базі сучасних
технологій і стандартів обробки та передачі інформації. До основних
функціональних можливостей відносяться: обмін записами з іншими
бібліотеками у форматі USMARC; забезпечення захисту інформації за
рахунок процедури реєстрації користувача на сервері з визначенням його
повноважень в залежності від групи; розподіл електронного каталога та
тематичних каталогів за “власниками” – групами користувачів з
визначенням прав доступу інших користувачів до цих каталогів.
Функції: комплектування; каталогізування; багатоаспект-ний пошук; видача
документів; МБА; підтримка технологій роботи зі штрихкодами; підтримка
доступу до електронного каталога в мережі Інтернет.
Список використаної літератури
Архипчук Ю. Інтернет – дітям // Бібл. планета. – 2000.- № 1.- С. 23-24.
Богза Н. Бібліотека і регіон: система інформаційних комунікацій
території // Бібл. планета.- 2000. – № 1.- С. 10-11.
Дзюба Н., Кобзаренко А. Электронные ресурсы детских библиотек Украины и
формирование информационной культуры читателей // Библиотеки и
ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы
сотрудничества.- М., 2001.- Т.2.- С.900-902.
Кобзаренко А. бібліотеки: нові часи, нові можливості // Бібл.
планета.- 1998.- № 2.- С.30-32.
Красножон В., Торлін І. Комп’ютерні технології в
інформаційно-бібліографічній роботі дитячої бібліотеки // Основні
аспекти та прогресивні технології діяльності бібліотек.- К., 1998.-
С.46-51.
Прокошева Т. Політика Міністерства культури і мистецтв в галузі
створення та інтеграції інформаційних ресурсів українських бібліотек: За
матеріалами доп. на Всеукр. наук.-практ. конф. // Бібл. планета.- 2000.-
№ 4.- С. 2-5 ., вкл. арк.
Семилет Н., Гречко Г. Наши приоритеты // Библиография.- 1998.- № 8.- С.
42-50.
Янушевич Н. Новые технологии – путь к информационному обществу //
История становления и развития Центральной детской библиотеки им.
А.П.Гайдара г. Севастополя.- Севастополь, 2001.- С.119-122.
PAGE
PAGE 11
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
