.

Поняття і тенденції розвитку тренда. Вимоги до прогнозової моделі (контрольна)

Язык: украинский
Формат: контрольна
Тип документа: Word Doc
0 2993
Скачать документ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

“Прогнозування соціально-економічних процесів”

на тему:

Поняття і тенденції розвитку тренда. Вимоги до прогнозової моделі

1. Поняття і тенденції розвитку тренда

Буквально англійське слово “The Trend” означає “тенденція”. Стосовно
графіків цін поняття тренда сформулював Ч.Доу.

Тренд – тенденція., стійкий довгостроковий рух ціни (курсу) на ринку в
певному напрямку

Якщо при русі ціни утворюються нові максимуми, кожен новий вище за
попередній, і нові мінімуми, кожен новий теж вище за попередній, то ми
спостерігаємо висхідну тенденцію (up-trend, “бичачий” тренд). Якщо нові
мінімуми нижчі за попередні, і нові максимуми нижче за попередні, це –
низхідний (down-trend, “ведмедячий” тренд). Якщо не виконуються
попередні умови, то тренд “бічний” (flat) (див. мал.1, 2).

Малюнок 1.

Тренд існує, поки немає ознак його закінчення. По Доу: поки тренд не
“пошкоджений”. “Пошкодження” висхідному тренду наносять новий мінімум і
новий максимум, кожен нижчий за попередні (див. мал.1). Нові мінімум і
максимум, кожен вище за попередні, “ушкоджують” down-тренд.

Малюнок 2.

Ч.Доу виділяв “першорядний” – найважливіший, довгостроковий тренд,
“другорядний” – середньостроковий, “третєрядний” – короткостроковий
тренди, порівнюючи їх з морськими хвилями. Довгостроковий тренд задає
основний, домінуючий рух цін. Середньостроковий тренд є корекцією
довгострокового. Короткострокові тренди є коливаннями середньострокової
тенденції. Продовжуючи цю логіку, можна визначити четверто-, пято-, і
т.д., -рядні тренди.

І саме існування трендів, і їх розвиток обумовлюється психологією
учасників торгів. Перша фаза (по Доу, “accumulation” (накопичення),
починається, коли деякі найбільш інформовані, далекоглядні інвестори
усвідомлюють, наприклад, перепроданность товару і починають купувати.
Ціна починає рости. Ці боязкі рухи уловлюють деякі технічні аналітики,
які теж реалізують свої спостереження покупками. Рух ціни стає помітним.
Дії перших покупців бачать інші, поки що нейтральні учасники, які,
врешті-решт, теж купують “за компанію” або “як всі”. Упевнене зростання
ціни дає сигнали новим, обережнішим трейдерам, які наважуються на
покупки. Нарешті, реагують пенсійні і страхові фонди, переконавшись в
розвитку тренда. Зростання цін привертає увагу широкої публіки,
обговорюється в засобах масової інформації. Ажіотаж наростає, і
врешті-решт, піддавшись масовому психозу, купують навіть ті, хто і не
збирався інвестувати. В цей час ті інформовані інвестори, які
“накопичували”, коли ніхто не хотів купувати, починають
“расповсюджувати” (distribute), тобто продавати, коли всі, навпаки,
прагнуть купити. Зростання цін припиняється, і процес розвивається в
протилежному напрямі. Тренд завершився.

Якщо з’єднати мінімуми на висхідному тренді прямою лінією, така лінія
характеризуватиме а) наявність тренда (лінія нахилена до горизонталі),
б) швидкість росту (кут нахилу до горизонталі), в) тривалість тренда
(кількість мінімумів, лежачих на лінії), тобто, в кінцевому рахунку,
ступінь важливості тренда. Резонно таку лінію назвати “лінією
up-тренда”. Відповідно, лінія, що сполучає максимуми на низхідному
тренді, називається лінією down-тренда.

Малюнок 3.

Іноді з’єднати всі мінімуми або максимуми тренда однією лінією не
виходить. У такому разі лінією тренда можна вважати ту, яка, сполучаючи
деякі екстремуми, при цьому зберігає основну умову тренда – кожен новий
мінімум (максимум) вище (нижче) за попередні (див. мал.3).

Лінія тренда проведена правильно, якщо її прорив одночасно наносить
“пошкодження” всьому тренду, як на мал.3.

Життєвий цикл тренда.

Кожен біржовик прагне успішно вкласти підконтрольні йому фінансові
ресурси. Не важливо як він віддає накази: чи покладаючись на власні
міркування або під впливом гуру він прагне до однієї мети максимізувати
дохід від своїх позицій. І коли перед ним відкривається можливість
отримання доходу, він прагне всіма силами її здійснити, вкладаючи все
або частину підконтрольних йому фінансових ресурсів.

Навіть якщо міркування біржовиків щодо прийдешньої динаміки ринку
підтвердилися, і рішення про висновок операції були ухвалені кожним
самостійно і зважено, дуже небагато з них залишаються холоднокровними і
зберігають емоційний спокій. При різкому бичачому тренді бики, що не
вклалися повністю, дуже сильно переживатимуть при кожному підвищенні
ціни, в той же час нерви у ведмедів будуть напружені до межі, вони
знемагатимуть від болю. Кожний з біржовиків старатиметься надолужити
втрачене, і їх емоційний стан підштовхуватиме до здійснення таких дій, а
об’єм операцій характеризуватиме ступінь фінансової і емоційної
залученості біржовиків в гру.

На самому початку нового тренда об’єм різко зростає. Наприклад, при
початку нового бичачого тренда це відбувається через те, що ведмеді, що
вже досить довго тримали ринок, вичерпали свої сили. Вони прагнуть
закрити свої прибуткові позиції і, конкуруючи між собою, підвищують ціну
цінного паперу. Прокинувшись, професіонали серед биків, усвідомлюючи
початок нового тренда, починають купувати. На даному етапі на ринок
виходять трейдери найбільш ризикованих інвестиційних компаній з числа
середніх і дрібних. Вони ще не можуть констатувати повний перелом в
динаміці ринку, але професійне чуття підказує їм, що сили у ведмедів
вичерпалися. До таких інвесторів також належать і дуже мала частина
досвідчених рядових інвесторів, чий довгий досвід також примусив їх
ухвалити рішення про покупку. Так народжується новий тренд, для якого
характерні одночасне підвищення ціни і об’єму.

Через деякий час наступає корекція бичачого тренда ведмеді думають, що
попередній підйом цін був всього лише корекцією їх ведмедячого тренда і
намагаються опустити ціну нижче, проте вони вже не в змозі довести ринок
нижче, останнього мінімуму. Корекція бичачого тренда виявилась
стрімкішою і склала всього від однієї до двох третин від першої хвилі
бичачого тренда. Такому ходу подій сприяли і самі ведмеді, що
передчувають кінець і що закривають свої ще прибуткові позиції.

Далі від надто тривалої сплячки “прокидаються” найбільш оптимістичні
ведмеді, що сподівалися ще недавно на продовження ведмедячого тренда. Ця
група тих, що грали на пониження виявляється кількісно більшою за тих
професійних ведмедів, які першими купили для закриття своїх позиції.
Друга група ведмедів виявляється агресивнішою і штовхає ціну активів ще
вище і швидше, в надії одержати ще якийсь прибуток. До цього моменту вже
все більше биків починає брати участь в розвитку тренда. Ймовірно, якраз
у цей момент починають купувати крупні інвестиційні компанії і
інвестиційні банки, вони не женуться за позамежною прибутковістю з
невиправданим ризиком, а вкладаються лише після отримання певних
гарантованих сигналів продовження тренда. Завдяки їх діям об’єм операцій
зберігає високі показники при одночасному збільшенні ціни.

Вже через деякий час, у рядах ведмедів залишаються тільки свині (свині –
це жадібні гравці, що втрачають від жадності всяку обережність і, як
правило відкривають непомірно велику кількість позицій) і вівці, і їх
остання спроба розвернути тренд виявляється дуже слабкою в порівнянні з
попередньою корекцією. Під час таких корекцій, коли покупців серед биків
виявляється не значна кількість із-за того що більше їх число вже
купилося, на ринок з невисокими щоденними об’ємами торгів виходить
крупний гравець в особі крупного банку або компанії і, скориставшись
деяким затишшям на ринку, намагається розгойдати його, в даному випадку
на пониження. Завдяки великому вільному капіталу такий банк може за раз
задовольнити всі виставлені заявки з боку биків, і почати тягнути ринок
вниз. У такій ситуації до банку можуть приєднається і частина боязких
овець з числа биків, що ще на початку дня сподівалися на продовження
тренда, а вже до середини дня знемагаючих від болю побачивши пониження
котувань. Як правило, в таких ситуаціях спади достатньо стрімкі із за
сум’яття , що складається на ринку, але вони не тривалі. Саме в таких
невпевнених ситуаціях банк одержує прибуток від короткого виходу на
ринок. Котування, миттєво опустившись, відіграють свої позиції не так
стрімко, дозволяючи банку закрити свої короткі позиції з прибутком.

У середині другої хвилі до операцій на підвищення приступають вівци-
гравці, що слідують за чутками і гуру. Тепер уже ця численна група
гравців починає підштовхувати ціну вгору, конкуруючи один з одним. Дуже
часто за вівцями ховаються рядові інвестори, що прочитали в діловому
тижневику про привабливі позиції активу, що підріс. Крім періодики
рішення про купівлю у цих інвесторів можуть скластися завдяки радам і
чуткам таких же біржовиків, як і вони самі, як це вже було описано вище.
Частина професійних биків, що купилися на самому початку тренда, до
цього часу вже закриває свої позиції, продаючи активи, інша ж частина
професійних гравців чекає, коли сили у овець вичерпаються, і почнеться
деяке затишшя. Саме у цей момент вони закривають свої позиції, разом з
ними потихеньку закривають свої позиції крупні інвестиційні компанії і
банки. Швидке закриття могло б викликати паніку з різким обвалом
котувань. Цей час характеризується низьким об’ємом операцій, ціна ж ще
за інерцією трохи росте або коливається, показуючи заміну нових
капіталів свиней і овець, що приходять на ринок, на капітали
професіоналів, що йдуть з ринку.

Після того, як, охочих купувати, з числа овець і свиней, за завищеними
цінами більше не виявляється або залишається незначна кількість,
починається різке падіння цін, викликане конкуренцією професійних
інвесторів, що не встигли до кінця закрити свої позиції. Об’єм в цьому
сум’ятті починає рости, ціни падати в наявності початок тенденції до
пониження. У цей момент на ринку з’являються професійні учасники з числа
ведмедів, що визначили ослаблення ведмедів і розворот ринкового
тренда.Бажання швидше закритися приводить до ще більшого падіння
котувань. В результаті обвалу, вівці і свині що зовсім недавно купилися,
виходячи з ринку, виявляються такими, що наполовину або повністю (у разі
маржінальних рахунків) втратили свій початковий капітал.

Зі всього вищевикладеного можна зробити висновок про те, що кожна ціна
це миттєва угода про цінність ринку, досягнута всіма учасниками ринку,
під якими варто розуміти і тих, хто дотримуючись певного плану входить
на ринок і тих, хто через свою слабкість приєднується до натовпу, що
слідує прогнозам гуру. Кожний з учасників ринку висловлює свою думку,
віддаючи наказ про купівлю або продажу, або, відмовившись здійснювати
операцію в даний момент.

Кожен штрих на графіку відображає результати сутички між биками і
ведмедями. Коли бики настроєні особливо войовничо, вони купують
активніше, штовхаючи ринок вгору. Коли більш рішуче налаштовані ведмеді,
вони активніше продають, штовхаючи ринок вниз. Кожна ціна відображає дії
або їх відсутність у всіх біржовиків. Аналіз графіків це аналіз
поведінки біржовиків. Технічні індикатори допомагають зробити його
об’єктивнішим.

2. Вимоги до прогнозової моделі

Розповсюдженою методикою опису тих чи інших соціально-економічних
процесів і явищ служить моделювання.   Моделювання  вважається  досить 
ефективним  засобом прогнозування можливого явища, нових чи майбутніх
технічних засобів, конкретних рішень. Вперше для цілей прогнозування
побудова операційних моделей бути розпочата в економіці.

Модель конструюється суб’єктом дослідження так, щоб операції відображали
характеристики об’єкта (взаємозв’язки, структурні і функціональні
параметри і т.п.), істотні для мети дослідження. Тому питання про якість
такого відображення — адекватності моделі об’єкту — правомірно
вирішувати лише щодо визначеної мети.

Конструювання моделі на основі попереднього вивчення об’єкта і
виділення його істотних характеристик, експериментальний і теоретичний
аналіз моделі, зіставлення результатів з даними об’єкта, коректування
моделі — усе це складає зміст методу моделювання.

Метод моделювання, розробка якого стосовно до прогнозування
науково-технічного прогресу зустрічає серйозні труднощі, потребує
особливої уваги. Труднощі застосування методу моделювання в
прогнозуванні науково-технічного прогресу викликається складністю
структури технічного розвитку і тому змушує користатися не єдиною
моделлю, а системою методів і моделей, що характеризується визначеною
ієрархією і послідовністю.

Під системою моделей прогнозування науково-технічного прогресу варто
розуміти сукупність методик і моделей, яка дозволяє дати погоджений і
несуперечливий прогноз науково-технічного розвитку галузі, що
ґрунтується на вивченні техніко-економічних тенденцій і закономірностей,
які складаються в поточному і майбутніх періодах, на заданих цільових
настановах, на наявних ресурсах, виявлених потребах народного
господарства і їхньому динаміку.

Така система припускає визначену черговість використання моделей для
цілей складання комплексного прогнозу.

Розробка системи моделей прогнозування проходить три етапи.

На першому етапі розробки локальних методик прогнозування проробляються
окремі моделі і підсистеми моделей прогнозування. Розроблені моделі
повинні бути взаємно ув’язані і складати єдину систему для цілей
прогнозування, що забезпечує взаємодію окремих моделей відповідно до
визначених вимог. Такі вимоги будуть зафіксовані в програмі досліджень
по проблемі в цілому.

На другому етапі розробки локальних методик прогнозування
науково-технічного прогресу створюється система взаємодіючих моделей
прогнозування, уточнюються й узгоджуються підсистеми моделей,
перевіряється їхня взаємодія, визначається послідовність використання
окремих моделей, а також прийомів оцінки і методів перевірки одержуваних
комплексних прогнозів. На цьому етапі також повинні бути складені
відповідні програми для рішення задач на електронних обчислювальних
машинах.

Третій етап створення системи моделей прогнозування в основному
зв’язаний з уточненням і розвитком окремих локальних систем і методів у
ході практичного їхнього використання для цілей комплексного
прогнозування науково-технічного прогресу.

При складанні детальних програм досліджень для першого і другого етапів
необхідно враховувати, що задачі методики і коло проблем і показників,
розроблювальних при прогнозуванні, істотно залежать від термінів
прогнозів. Зі збільшенням тривалості прогнозованого періоду відбувається
укрупнення показників, зменшується кількість наявної і доступної
інформації усіх видів; цьому відповідає використання укрупнених
(агрегованих) моделей, розгляд більш великих синтетичних проблем
розвитку національного господарства. При цьому необхідно виявити
показники, що зв’язані стійкими функціональними зв’язками як між собою,
так і з показниками прогнозів на менш тривалий період і которие істотно
впливають на динаміку показників для періоду в цілому й окремих його
частинах (принцип добору істотної і стійкої інформації).

Вимоги, пропоновані до окремих моделей і системи моделей прогнозування,
визначають методи, за допомогою яких ці моделі можуть і повинні
розроблятися, а також методи і засоби здійснення розрахунків по них. Ці
вимоги зводяться головним чином до наступного положенням:

– методика повинна давати чіткий опис послідовності правил (алгоритму),
що дозволяє скласти окремий прогноз при досить широких припущеннях про
характер і значення вихідної для даного прогнозу інформації визначеної
структури;

– методика повинна використовувати методи і технічні засоби, що
дозволяють проводити розрахунки вчасно і багаторазово, виходячи, як
правило, з неоднорідної і великої по обсязі, що міняється по варіантах
прогнозу інформації;

– у подібних методиках повинні враховуватися складні багатофакторні
зв’язки прогнозованих процесів і показників. Необхідно забезпечити
виявлення в цих умовах найважливіших і стійких закономірностей і
тенденцій. Таке виявлення необхідне як на вихідному матеріалі, так і в
процесі аналізу результатів, одержуваних за даною методикою, і їхніх
розрахунків з комплексу зв’язаних з нею моделей;

– необхідне узгодження окремих прогнозів у їхній системі. Система
прогнозів повинна забезпечити несуперечність і взаємне коректування
прогнозів.

Застосування математичних методів є необхідною умовою розробки і
використання методів прогнозування, що пред’являє високі вимоги до
обґрунтованості, дієвості і своєчасності науково-технічного прогресу.

Методи регресійного і кореляційного аналізу. Регресивний аналіз
використовується для дослідження форм зв’язку, що встановлюють кількісні
співвідношення між випадковими величинами досліджуваного стохастического
процесу. Тут зв’язок між випадковою і невипадковою величинами є
регресійної, тому метод аналізу таких зв’язків називають регресійним
аналізом.

Регресійний аналіз є частиною теорії кореляції. Нехай Х == хi; Y = уj, i
= 1, 2,…, n; j = 1, 2,…, m — випадкові величини з розподілом
р(xi,yj). По визначенню регресією називають функцію

де Х – одне зі значень вибірки x1, x2,…, хn, а М(у/х) – умовне
математичне чекання випадкової величини в при фіксованому х.1

Вивчення і співвіднесення фрагментів економічного процесу в його
розвитку —один з базових способів пізнання економічного середовища. При
цьому важливо враховувати наявність визначеної послідовності вивчення
даних фрагментів, щоб виявити закономірності системи, що утворять дані
фрагменти. При цьому вивчення окремого фрагмента економічного процесу за
допомогою його математичного моделювання обумовлене тим, що перемінні
економічні моделі характеризують економічні величини (обсяги продукції,
капіталовкладень і т.д.), а параметри -іх кількісні зв’язки (норми
витрати матеріалів і т.д.). Отже, вивчення фрагментів економічних
процесів створює основу для моделювання економічних систем.

Термін «система» відбувся від грецького «systema», що означає ціле,
складене з частин, чи з’єднання. В даний час вітчизняною наукою
розроблена значна кількість економічних і соціальних прогнозів. У
зв’язку з ускладненням і збільшенням соціально-економічних задач
розвитку російського суспільства виникає проблема з’єднання численних
приватних прогнозів у єдину систему, що дозволяла б забезпечувати
погодженість і взаємне ув’язування прогнозів на всіх рівнях
соціально-економічної ієрархії.

Під системою соціально-економічного прогнозування можна розуміти
визначена єдність методології, організації і розробки прогнозів, що
забезпечують їхня погодженість, наступність і безперервність. Система
економічного прогнозування безупинно розвивається й удосконалюється
відповідно до розвитку перспективних цілей.

Система економічних і соціальних прогнозів поєднує в один цілий
перспективний розвиток продуктивних сил і виробничих відносин. Так само,
як і в плануванні економічного і соціального розвитку, система
економічних і соціальних прогнозів містить у собі наступні основні
аспекти продуктивних сил і виробничих відносин: продуктивність праці,
використання і відтворення трудових ресурсів; виробництво основних
фондів; обсяг і склад капітальних вкладень і їхня ефективність; темпи
економічного росту, розвиток різних галузей господарства, структурні
зрушення у виробництві; динаміка, обсяги, склад і якість продукції, що
випускаються; міжгалузеві зв’язки; територіальне розміщення виробництва,
раціональне використання природних ресурсів, формування
територіально-виробничих комплексів по економічних районах країни;
зовнішньоекономічні зв’язки й ін.

Прогнози соціального розвитку включають: споживання населенням продуктів
харчування і непродовольчих товарів, роздрібний товарообіг; прогнози
розвитку галузей соціальної інфраструктури; житлово-комунальне
господарство, побутове обслуговування населення, народне утворення,
культура, мистецтво і засоби масової інформації; охорона здоров’я,
відпочинок, туризм, фізична культура і спорт; охорона навколишнього
середовища.

Важлива роль у зазначеній системі економічного прогнозування належить ще
одній групі прогнозів. До неї відносяться прогнози ресурсів, що
охоплюють запаси природної сировини і стану природного середовища;
науково-технічні прогнози перспектив розвитку фундаментальних досліджень
і соціально-економічних наслідків упровадження досягнень
науково-технічного прогресу; демографічні аспекти (природний рух
населення, народжуваність, смертність, співвідношення в половому і
віковому складі).

Вихідними в системі економічного прогнозування є прогнози первинних
факторів відтворення, тобто природних ресурсів, і демографічні прогнози
чисельності населення, що визначають на перспективу прогнози трудових
ресурсів.

Прогнози природних ресурсів і залучення їх у господарський оборот
охоплюють усі види ресурсів, що складають природну базу суспільного
виробництва і природне середовище: паливо і мінеральні ресурси, ресурси
Світового океану, деякі види енергії (сонячної, вітровий, енергії рік і
морських припливів і відливів, рослинний і тваринний світ).

ЛІТЕРАТУРА

Геєць В.М. Галузеве прогнозування: методичний та організаційний аспект.
-К.: Наукова думка. 1990.

Головач А.В., Єріна А.М., Козирев О.В. та ін. Статистика: Підручник,-
К.: Вища шк., 1993.

Дружинин К. Математическая статистика в экономике.-М.: Статистика, 1971.

Ермаков С.М., Михайлов Г.А. Статистическое моделирование. – М.: Наука,
1982.

Єлейко В.І. Економіко-статистичні методи моделювання і прогнозування.
-К.ІНМКВО, 1988.

Ситник В.Ф. та ін. Система підтримки прийняття рішень. – К.: Техніка,
1995.

Соціально-економічна статистика: Навч. посіб. / А.В. Головач, С.С.
Герасименко, Н.М. Атаманчук.- К.:НМК ВО, 1992.

Статистика: Підручник / А.В.Головач, А.М. Єріна, О.В. Козирєв та ін. –
К.: Вища шк., 1993.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020