UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗапорозька Січ в другій половині ХVII - на початку ХVIII ст. (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5987
Скачало1500
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Запорозька Січ

 

в другій половині ХVII - на початку ХVIII ст.

 

ПЛАН

 

Внутрішній устрій Запорозької Січі

 

Роль січовиків в політичному житті України

 

Боротьба запорожців проти султанської Туреччини і Кримського ханства.

Кошовий отаман Іван Сірко.

 

Перша російська спроба знищення української вольниці.

 

1) Запорізька Січ у своєму складі мала поділ — військовий і

територіальний, у відповідності з яким і будувалося управління нею. Як

військо, запорізька громада поділялася на 38 куренів, а територіальне —

спочатку на п'ять, згодом на вісім паланок. Слід мати на увазі, що у

запорізьких козаків слово "курінь" вживалося у двох значеннях: по-перше,

як житло; по-друге, як самостійна частина війська. Термін "паланка"

також мав два значення — невелика фортеця і певна частина території

Запорізької Січі.

 

Найвищим органом козацького самоврядування, який вирішував найважливіші

питання, були загальні або, як їх частіше називали, військові ради.

Збиралися вони регулярно у точно визначені строки — 1 січня і 1 жовтня

кожного року. Козацька рада збиралася і в інші строки, коли на те була

воля товариства. На військових радах вирішувалися усі найважливіші

питання життя Запорізької Січі: оголошувалася війна і укладався мир,

об'являлися військові походи, каралися злісні злочинці, щорічно

переділялися поміж куренями землі, річки, озера, ліси, рибні лови тощо,

обиралася і зміщалася козацька старшина.

 

Крім загальних військових рад, у запорізьких козаків були ще й ради по

куреням, які частіше звалися "сходками". Курінні сходки збиралися у разі

потреби для вирішення дрібних справ, термінових питань, а також таємних

справ.

 

Були ще сходки по паланкам. Вони розглядали переважно дрібні

господарські спори, оскільки населення паланок складалося з нежонатих

козаків, які займалися господарством.

 

На Запоріжжі склалася своя адміністрація. Найважливішими її ланками у

другій половині XVI — на початку XVII ст. були військові начальники —

кошовий отаман, військовий суддя, військовий отаман, військовий писар,

курінний отаман; військові чиновники — булавничий, хорунжий, довбиш,

пушкар, гармаш, тлумач, шафар, канцеляристи; похідні і паланкові

начальники-полковник, писар, осавул.

 

Кошовий отаман, військовий суддя і військовий писар складали так звану

військову старшину. Вони обиралися військовою радою 1 січня і перебували

на посаді один рік. До числа військової старшини інколи включалися

курінні отамани. У мирний час військова старшина займалася

адміністративними і судовими справами, а під час війни очолювала

козаків, передаючи свої повноваження наказний старшині.

 

Кошовий отаман зосереджував у своїх руках вищу військову,

адміністративну, судову і духовну владу. У воєнний час кошовий отаман

був лише володарем Запоріжжя і в своїх діях керувався звичаями і

традиціями козацтва. Обов'язки кошового отамана зводились до

затвердження обраних військовою радою службових осіб, узаконення

розподілу за куренями земель, розподілу військової здобичі і військових

доходів, прийняття до Січі нових людей і звільнення старих козаків,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ