UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУтиліти загального використання в ОС Unix. Ефективне використання динамічного керування розв’язуванням прикладних задач за допомогою Асемблера. Архіте
Авторdimich
РозділІнформатика, компютерні науки
ФорматWord Doc
Тип документуКонтрольна
Продивилось3133
Скачало329
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

на тему:

 

Утиліти загального використання в ОС Unix. Ефективне використання

динамічного керування розв’язуванням прикладних задач за допомогою

Асемблера. Архітектурні модулі Windows-NT

 

1. Утиліти загального використання в ОС Unix

 

UNIX або Unix (читається як Юнікс) — це група переношуваних,

багатофункіональних і багатокористувацьких операційних систем (ОС).

Перша система UNIX була розроблена наприкінці 1960-х — початку 1970-х

років у підрозділі Bell Labs компанії AT&T. З тих пір була створена

велика кількість різних UNIX-систем. Юридично лише деякі з них мають

повне право називатися «UNIX»; інші ж, хоча і використовують подібні

концепції і технології, поєднуються терміном «UNIX-подібні» (англ.

Unix-like).

 

Утиліта (англ. utility чи tool) — програмний продукт, призначений не для

вирішення якої-небудь прикладної задачі, а для вирішення допоміжних

задач.

 

Так комп'ютерні утиліти можна розділити на дві основні групи:

 

Утиліти сервісного обслуговування комп'ютера, утиліти розширення

функціональності та інформаційні утиліти.

 

Класичні утиліти Unix забезпечують базову функціональність будь-якої

POSIX-сумісної системи. Власне кажучи, у вільних POSIX-системах вони в

чистому виді не зустрічаються через ліцензійні розуміння. Однак тут

виявляються їх аналоги, розроблені в рамках проекту GNU (їх звичайно так

і називають - GNU-утиліти) чи різних BSD-проектів. Причому ні ті, ні

інші нітрохи не поступаються своїм проприетарним прототипам у

функціональності, а найчастіше і перевершують їх у багатьох відносинах.

 

В більшості комерційних Unіх'ів уже давно не використовуються власне

утиліти з власне Unix (тобто System V) - звичайно вони замінені на

BSD-аналоги, благо ліцензія останніх це дозволяє. І тому це сімейство

програм прийнято називати базовими утилітами, без розходження їх

походження.

 

Базові утиліти служать для забезпечення базової функціональності системи

(зокрема, вони - невід'ємна частина всіх загальносистемних сценаріїв).

Однак цим значення базових утиліт не вичерпується: серед них міститься

достатня кількість інструментів для рішення всіляких задач користувача,

адміністратора, розроблювача. Саме вони символізують собою цілісність

POSIX-систем, роблячи їх самодостатніми. Не те щоб у реальному житті

можна обійтися без різних допоміжних додатків, у тому числі і важких.

Але базовий інструментарій, при належному його знанні, дозволяє легко і

просто (часом простіше, ніж спеціалізовані програми) вирішити безліч

цілком реальних користувальницьких задач.

 

Перший стиль упорядкування - по призначенню. Тут можна виділити команди

користувальницькі, адміністративні і розроблювача. І не потрібно думати,

що перші потрібні тільки користувачу, другі - тільки сисадміну, а треті

- лише программеру.

 

Під користувальницькими можна розуміти команди управління даними

(файлами і їх вмістом). Адміністративні команди призначені для

управління системою. Але на настільній машині кожний користувач звичайно

- сам собі root, і проблему підключення нового диска (і навіть

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ