.

Роль міжнародних економічних організацій в економічному розвитку (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 4005
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

”Роль міжнародних економічних організацій в економічному розвитку”

ПЛАН

Міжнародні валютно-фінансові і кредитні організації

МВФ і Всесвітній Банк

Міжнародний валютний фонд

Група організацій світового банку

ЕБРР

Використана література

Міжнародні валютно-фінансові і кредитні організації

Міжнародні організації грають усе більш помітну роль у світовій
економіці. По-перше, їхня діяльність дозволяє внести необхідний
регулюючий початок і визначену стабільність у функціонування
валютно-розрахункових відносин. По-друге, вони покликані служити форумом
для налагодження валютно-розрахункових відносин між країнами, причому ця
їхня функція незмінно підсилюється. По-третє, зростає значення
міжнародних валютно-фінансових і кредитних організацій у сфері вивчення,
аналізу й узагальнення інформації про тенденції розвитку і вироблення
рекомендацій з найважливіших проблем світового господарства.

МВФ і Всесвітній Банк

Існує нечітке представлення про Міжнародний валютний фонд з однієї
сторони і про Всесвітній банк з іншої, що найчастіше стає причиною
непорозумінь через ряд зовнішніх подібностей цих організацій. МВФ і
Всесвітній банк – юридично самостійні організації з різними цілями, хоча
вони виникли в одне і теж час.

Перш ніж яка-небудь країна може звернутися з проханням про прийом у
Всесвітній банк, вона повинна складатися в МВФ.

Головна задача Всесвітнього банку – сприяння стійкому економічному
росту, що веде до скорочення убогості в країнах, що розвиваються, шляхом
надання допомоги по збільшенню виробництва через довгострокове
фінансування проектів і програм розвитку.

Міжнародний валютний фонд стежить, головним чином, за функціонуванням
міжнародної валютної системи, валютною політикою і політикою валютних
курсів його країн-членів, а також за дотриманням ними кодексу поводження
в міжнародних валютних відносинах, включаючи надання допомоги
країнам-членам шляхом надання короткострокових кредитів у випадку
утруднень, зв’язаних із платіжним балансом.

У той же час як Всесвітній банк надає позики тільки бідним країнам, МВФ
може робити це стосовно кожної зі своїх країн-членів, що випробує
недостачу іноземної валюти для покриття короткострокових фінансових
зобов’язань кредиторам в інших країнах.

Міжнародний валютний фонд

У липні 1944 р. представники 44 країн, що зустрілися в Бреттон-Вудсе
(Нью Гемпшир, США) на валютно-фінансовій конференції, підготували і
підписали Статут Міжнародного валютного фонду (МФВ). Хоча ще йшла війна,
державні діячі в країнах-союзниках уже думали про економічні нестатки
післявоєнного світу. Пам’ятаючи про економічні нещастя меж військового
періоду, вони сподівалися створити міжнародну валютну систему, що
сприяла б повній зайнятості і стабільності цін і в той же час дозволяла
б окремим країнам підтримувати зовнішню рівновагу без введення обмежень
міжнародної торгівлі. Це ознаменувало створення в 1945 році Міжнародного
валютного фонду одночасно з установою Міжнародного банку реконструкції
і розвитку. Місцеперебування – Вашингтон.

У Бреттон-Вудсе СРСР брав участь у виробленні Статуту МВФ, але «холодна
війна» перешкодила йому підписати угоду про створення Фонду. Фонд, що є
спеціалізованою установою ООН, початків здійснювати операції в 1946
році.

Статут МВФ змінювався в 1969 р. (із уведенням спеціальних прав
запозичення – СДР2), у 1976-1978 р. (з ліквідацією Бреттон-Вудской
валютної системи) і в листопаду 1992 р. (із включенням санкції –
призупиненням права голосування стосовно держав, що не погасили свою
заборгованість перед МВФ).

Два основних моменти в Статуті МВФ забезпечують гнучкість у досягненні
зовнішньої рівноваги:

Кредитні послуги МВФ. МВФ готовий надавати валютні кредити своїм членам,
щоб дати їм можливість перебороти період, протягом якого баланс поточних
операцій знаходиться в дефіциті, а проведення більш твердої
кредитно-грошової чи бюджетної політики зробило б небажаний вплив на
зайнятість у країні. Загальний резерв золота і валюти, формований
членами, представляє ресурси МВФ, використовувані в цих кредитних
операціях.

Яким образом МВФ здійснює кредитування? При вступі в МВФ новий член
вносить квоту, що визначає як його внесок у загальний резервний фонд,
так і його право залучати ресурси МВФ. Кожен член вносить у Фонд золото
в кількості, рівному по вартості ? квоти. Інші квоти вносяться в його
власній національній валюті. Країна-член наділяється правом використання
власної валюти для тимчасових закупівель чи золота іноземної валюти у
Фонду в розмірі, рівному по вартості її членському внеску в золоті.
Держава може (в обмежених масштабах) брати у Фонду додаткові позички в
золоті й іноземній валюті, однак лише за умови усе більш твердого
нагляду Фонду за макроекономічною політикою позичальника. Такий нагляд
за політикою країн-членів, що є великими позичальниками ресурсів Фонду,
називається обумовленістю позик МВФ.

Регульовані паритети. Хоча валютний курс країни зафіксований, його можна
змінити – девальвувати чи девальвувати, якщо МВФ визнає, що платіжний
баланс країни знаходиться в стані “фундаментальної не рівноваги”. У
Статуті немає визначення фундаментальної не рівноваги, однак цей термін
застосовується стосовно країн, що постійно випробують несприятливий
вплив міжнародних змін на попит на їхні товари. Без девальвації в таких
країнах було б більш високе безробіття і більший дефіцит балансу
поточних операцій доти, поки внутрішній рівень цін не упав би досить
низько, щоб відновити внутрішній і зовнішній баланс. З іншого боку,
девальвація може одночасно поліпшити ситуацію і з зайнятістю і з
рахунком поточних операцій, крім, таким чином, тривалого і хворобливого
процесу відновлення рівноваги, у ході якого міжнародні резерви все рівно
витекли б. Пам’ятаючи про британський досвід завищеної оцінки валюти
після 1925 р., засновники МВФ вмонтували в систему механізм зміни
(хотілося б вірити – нечастого) валютних курсів. Однак це не допускалося
у відношенні американського долара.

Надання кредитів МВФ здійснюється у формі продажу Фондом вільно
конвертованої валюти (УКВ) на національну валюту країни-боржника, а
погашається кредит за допомогою викупу національної валюти позичальників
за ВКВ чи СДР. Базою кредитних сум є квота статутного фонду МВФ, що
приходиться на країну, члена організації. Так, квота Росії складає 2,99
% (4,3 млрд. СДР). Для порівняння, квота США=18,2 % (26,5 млрд. СДР).

Мета:

сприяння міжнародному валютному співробітництву шляхом консультацій і
взаємодії по валютних проблемах;

створення сприятливих умов для розширення і збалансованого росту
міжнародної торгівлі;

сприяння стабільності валютних курсів, підтримка упорядкованих валютних
взаємин, запобігання девальвації валют, викликуваною конкуренцією;

надання допомоги в створенні багатобічної системи платежів і в усуненні
обмежень на обмін валюти, що перешкоджають розвитку світової торгівлі;

надання на тимчасовій основі фінансових засобів країнам-членам для
коректування їхніх платіжних балансів без застосування мір,
деструктивних для процвітання на національних і міжнародних рівнях;

скорочення тривалості і масштабів дефіциту міжнародних платіжних
балансів держав-членів.

Функції:

підтримка загальної системи розрахунків і системи розрахунків по
спеціальних правах запозичення;

спостереження за станом міжнародної валютної системи;

сприяння стабільності обмінних курсів валют і упорядкування валютних
взаємин;

надання короткострокових і середньострокових кредитів;

поповнення валютних резервів країн-членів шляхом розподілу спеціальних
прав запозичення;

надання консультацій і участь у співробітництві.

Зараз у МВФ входять більш 180 держав, у тому числі Росія (з 1.07.1992
р.). До складу МВФ можуть ввійти й інші країни в терміни і на умовах,
обумовлених Фондом. Кожна держава, вступаючи в МВФ, вносить визначену
суму грошей – передплатну квоту, що оцінюється і переглядається кожні
п’ять років (більш багата країна – більш висока квота – більша кількість
наявних у неї голосів).

ГРУПА ВСЕСВІТНЬОГО БАНКУ

Всесвітній банк, багатобічна кредитна установа, складається з 5 тісно
зв’язаних між собою інститутів, загальна мета яких – підвищення рівня
життя в країнах, що розвиваються, за рахунок фінансової допомоги
розвитих країн:

Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) заснований у 1945 р. –
надання кредитів відносно багатим країнам, що розвиваються. МБРР –
головна складова групи Всесвітнього банку. Часто цей банк називають
Всесвітнім.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР) заснована в 1960 р. – надання
особливо пільгових кредитів найбіднішим країнам, що розвиваються, що не
в змозі брати кредити у Всесвітнього банку.

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) заснована в 1956 р. – сприяння
економічному росту в країнах, що розвиваються, шляхом надання підтримки
приватному сектору.

Багатобічне агентство по інвестиційних гарантіях (МАІГ) засноване в 1988
р. – заохочення іноземних інвестицій у країнах, що розвиваються, шляхом
надання гарантій іноземним інвесторам від утрат, викликуваних
некомерційними ризиками.

Міжнародний центр по врегулюванню інвестиційних суперечок (МЦУИС)
заснований у 1966 р. – сприяння збільшенню потоків міжнародних
інвестицій шляхом надання послуг по арбітражному розгляді і врегулюванню
споровши між урядами й іноземними інвесторами; консультування, наукові
дослідження, інформація про інвестиційне законодавство різних країн.

МБРР

Міжнародний банк реконструкції і розвитку був створений у 1945 р. після
того, як 28 країн підписали «Статус угоди про міжнародний банк
реконструкції і розвитку», що був розроблений на конференції Організації
Об’єднаних Націй по валютно-фінансових питаннях, що відбулося в 1944 р.
у Бреттон-Вудсе (США). Статут МБРР неодноразово змінювався. Банк, як
спеціалізоване установа ООН, входить у систему Об’єднаних Націй.

Місцеперебування – Вашингтон. В даний час він поєднує більш 180 країн
світу. Статутний капітал складає 142 млрд. дол. Країни оплачують 20 %
своїх квот у Статутному капіталі, причому 2% – у конвертованій валюті, а
18 % – у національній.

В даний час МБРР сконцентрував свою увагу на наданні допомоги державам,
що розвиваються, і країнам з перехідною економікою, у т.ч. СНД. Росія
вступила в МБРР 16 червня 1992 р.

Вступити в МБРР можуть тільки держави МВФ у той час і на тих умовах, що
визначаються банком. Кожна країна-член МБРР повинна стати передплатником
його капіталу, причому мінімальна частка внесеного капіталу визначається
банком.

Мета:

сприяння реконструкції і розвитку територій держав-членів шляхом
заохочення капіталовкладень для виробничих цілей;

заохочення приватних іноземних капіталовкладень і на додаток до
приватних інвестицій, якщо їх важко забезпечити, надання фінансових
засобів на меті виробництва;

стимулювання довгострокового збалансованого росту і сприяння підтримці
рівноваги платіжних балансів шляхом заохочення міжнародних інвестицій
для розвитку виробничих ресурсів держав-членів Банку.

МАР

Міжнародна асоціація розвитку була створена в 1960 р. як філія МБРР. Як
спеціалізовану установу вона належить до системи Об’єднаних Націй. МАР у
багатьох відносинах не відрізняється від МБРР. Обидві організації
фінансують проекти розвитку, мають 1 і той же штат, а президент Банку є
одночасно президентом МАР. Головні розходження між цими двома
організаціями в тім, як вони здобувають фінансові засоби для
кредитування й в умовах, на яких вони надають позики країнам, що
розвиваються. МБРР велику частину своїх фінансових засобів одержує на
світових фінансових ринках і надає позики країнам, що розвиваються, під
більш низький відсоток і на більш тривалі терміни погашення, чим це
роблять комерційні банки. На відміну від МБРР, МАР надає країнам, що
розвиваються, безпроцентні кредити. Джерела її фінансування – внески
країн-донорів.

Мета:

сприяння економічному розвитку;

підвищення продуктивності праці;

підвищення рівня життя в країнах-членах МАР, що розвиваються.

Держави-члени розділені на 2 групи:

група I – економічно більш розвиті країни (більш 25 країн);

група II – менш розвиті країни (більш 130 країн).

Членство відкрите для всіх країн-членів МБРР у терміни і на умовах, що
можуть установлюватися МАР.

МФК

МФК була створена з ініціативи США як філію МБРР у 1956 р. шляхом
ратифікації статуту Міжнародної фінансової корпорації. МФК є самостійною
юридичною особою і фінансовою організацією, що входить у Групу
Всесвітнього банку і приналежної до системи Об’єднаних Націй як
спеціалізовану установу. Місцеперебування – Вашингтон. До складу МФК
входять більш 170 держав. Росія вступила 12 квітня 1993 р.

Ціль:

Сприяння економічному росту країн-членів шляхом заохочення
підприємництва у виробничій сфері, тобто на мікро рівні, доповнюючи,
таким чином, діяльність МБРР.

МАІГ

Багатобічне агентство по інвестиційних гарантіях було створено в 1988 р.
як філія Всесвітнього банку, але у фінансовому відношенні воно є
незалежним. Як спеціалізована установа, Агентство входить у систему ООН.
До складу МАІГ входять більш 130 держав, включаючи РФ. Членство відкрите
для всіх членів МБРР.

Ціль:

Заохочення інвестицій на виробничі цілі в державах-членах, особливо в
країнах, що розвиваються, шляхом:

надання гарантій, що включають спільне перестрахування від некомерційних
ризиків у формі розміщення капіталу в одних країнах-членах, що
залучається в інші;

здійснення належних допоміжних заходів для сприяння потоку інвестицій у
країни, що розвиваються, і між ними.

Функції:

збільшення можливостей інших страховиків шляхом спільного чи страхування
перестрахування;

страхування інвестицій у країни, не підметів такому страхуванню іншими
страховиками в силу політики останніх;

обслуговування інвесторів, що не мають доступу до іншим офіційно
визнаним страховикам;

надання гарантій інвесторам різних національностей, що входять у
який-небудь багатонаціональний синдикат, що створює сприятливі умови для
висновку страхових контрактів і врегулювання претензій.

ЕБРР

ЕБРР – III впливова кредитна організація. Він був створений у 1990 у
результаті підписання Угоди про створення Європейського банку
реконструкції і розвитку (приступив до операцій у квітні 1991 р.).
Місцеперебування – Лондон.

Мета:

підтримка переходу країн Центральної і Східної Європи і до
орієнтованого на відкритий ринок економіці;

сприяння розвитку приватного підприємництва в країнах, прихильних
принципам багатопартійної демократії, плюралізму і ринкової економіки.

Функції:

підтримка країн-членів – одержувачів допомоги в проведенні структурних і
галузевих економічних реформ, включаючи демонополізацію і приватизацію з
метою повної інтеграції їхніх економік у світову економіку шляхом
сприяння:

організації, модернізації і розширенню виробничої, конкурентноздатної і
приватнопідприємницької діяльності, насамперед малих і середніх
підприємств;

мобілізації національного й іноземного капіталу й ефективному керуванню;

інвестиціям у виробництво з метою створення конкурентного середовища і
підвищення продуктивності, якості життя і поліпшення умов праці;

наданню технічної допомоги в підготовці, фінансуванні і реалізації
проектів;

стимулюванню і заохоченню розвитку ринків капіталу;

реалізації солідних і економічно обґрунтованих проектів, що включають
більш ніж одну країну реципієнта;

екологічно стійкому розвитку.

В ЕБРР входять близько 60 країн і інститути (Європейський Союз,
Європейський інвестиційний банк).

Членами Банку можуть стати:

Європейські країни.

Неєвропейські країни, що є членами МВФ.

Європейське співтовариство (Європейський Союз).

Європейський інвестиційний банк.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Х.А. Шреплер. Міжнародні економічні організації. 1998.

Світова економіка під ред. Булатова. 1999.

Кругман, Обстфельд. Міжнародна економіка, теорія і політика. 1997.

Ломакин В.К. Світова економіка. Підручник для Вузов. 1998.

Положення міжнародного валютного фонду.

2 СДР – международние платежние и резервние средства, випускаемие МВФ и
используемие для безналичних международних расчетов путем записей на
специальних счетах и в качестве расчетной единици МВФ.

PAGE

PAGE 10

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020