UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗовнішня торгівля та розподіл доходів. Вигоди від зовнішньої торгівлі (реферат)
Авторdimich
РозділМіжнародні відносини, ЗЕД, міжнародна економіка
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5753
Скачало1132
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Зовнішня торгівля та розподіл доходів.

 

Вигоди від зовнішньої торгівлі”

 

Зовнішня торгівля розвивається тому, що дає вигоду країнам, які беруть

у ній участь. Тож одним з основних питань теорії міжнародної торгівлі є

з'ясування того, що лежить в основі цих вигод, або, іншими словами, чим

визначаються напрями зовнішньоторговельних потоків?

 

Основи теорії міжнародної торгівлі були закладені наприкінці XVIII — на

початку XIX сторіччя визначними англійськими економістами Адамом Смітом

та Девідом Рікардо. А.Сміт у своїй роботі "Дослідження про природу та

причини багатства народів" (1776 р.) сформулював теорію абсолютної

переваги і, полемізуючи з меркантилістами, показав, що країни

зацікавлені в розвитку зовнішньоторговельних потоків, оскільки мають

вигоду незалежно від того, експортерами чи імпортерами вони є. Д.Рікардо

в роботі "Початки політичної економії і оподаткування" (1817 р.) довів,

що принцип абсолютної переваги є лише окремим випадком загального

правила, і обґрунтував теорію порівняльної переваги.

 

1. Теорія абсолютної переваги.

 

Виграш від зовнішньої торгівлі внаслідок спеціалізації

 

Під абсолютною перевагою розуміють здатність країни виробляти той чи

інший товар ефективніше, тобто з меншими витратами, у порівнянні з

будь-якою іншою країною.

 

Розглянемо умовний приклад: дві країни (Аргентина і Бразилія) виробляють

два товари (зерно і цукор). Нехай Аргентина на одиницю витрат виробляє

50 т зерна, або 25 т цукру, або будь-яку комбінацію обсягів цих

продуктів у зазначених межах. А Бразилія при аналогічних затратах може

виробити 40 т зерна, або 100 т цукру, або будь-яку їхню комбінацію в

зазначених межах (мал. 9.1 і 9.2). У такому випадку максимальні обсяги

споживання зерна та цукру в цих країнах будуть задані кривими виробничих

можливостей (жирні лінії на малюнках), оскільки за умов відсутності

міжнародної торгівлі люди можуть споживати тільки те, що вироблено в

країні, і лінії виробничих та лінії споживчих можливостей збігаються.

Для спрощення аналізу ми поки що припускаємо, що витрати заміщення є

постійними, а тому ці лінії прямі.

 

У нашому прикладі Аргентина має абсолютну перевагу у виробництві зерна,

а Бразилія — цукру. Ці абсолютні переваги можуть, з одного боку,

пояснюватися природними факторами — особливими кліматичними умовами або

ж наявністю природних ресурсів. Природні переваги відіграють особливу

роль в сільському господарстві і в галузях добувної промисловості. З

іншого боку, переваги у виробництві певної продукції (переважно в

галузях обробної промисловості) можуть бути і надбаними, тобто

обумовленими розвитком технології, підвищенням кваліфікації працівників,

вдосконаленням організації виробництва тощо.

 

За умов, коли зовнішня торгівля відсутня, кожна країна може споживати

тільки ті товари і лише ту їхню кількість, яку вона виробляє, а відносні

ціни цих товарів на внутрішньому ринку визначаються відносними

витратами. У нашому прикладі такі ціни дорівнюватимуть:

 

1 т зерна=0,5 т цукру, або 1 т цукру =2 т зерна в Аргентині; 1 т

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ