РЕФЕРАТ
на тему:
“Еластичність попиту по ціні
та її фактори. Цінова еластичність”
Згідно із законом попиту, споживачі при зниженні ціни будуть купувати
більше продукції. Однак ступінь реакції споживачів на зміну ціни може
значно варіюватись від продукту до іншого продукту. Більше того, реакція
споживачів стосовно однієї і тієї ж продукції варіюється при зміні цін в
різних межах.
Економісти вимірюють ступінь чуткості, чи чутливості, споживачів до
зміни ціни продукції, використовуючи концепцію цінової еластичності
попиту.
Еластичність – це чутливість однієї економічної змінної до зміни іншої
економічної змінної, її здатність реагувати на цю зміну
Для попиту на деякі продукти характерна відносна чутливість споживачів
до зміни цін; невеликі зміни в ціні спонукають до значних змін в
кількості купуємої продукції. Попит на такі продукти називають
еластичним. Що стосується інших продуктів, споживачі відносно нечутливі
до зміни ціни на них, тобто суттєва зміна в ціні веде лише до невеликої
зміни в кількості покупок. В таких випадках попит нееластичний.
Ступінь цінової еластичності чи нееластичності попиту економісти
вимірюють при допомозі коефіцієнта Еd , який вираховується:
Еd =процентна зміна кількості питаємої продукції / процентна зміна
ціни.
Процентні зміни вираховується шляхом ділення величини зміни в ціні на
першопочаткову ціну і, слід за цим, зміни в кількості питаємої продукції
на ту кількість продукції, на яку попит був спочатку. Тому формулу
можна представити так:
Еd =(зміна кількості питаємої продукції / першопочаткова кількість
продукції) / (зміна ціни / першопочаткова ціна)
Чому вирівнюється еластичність в процентах? Падіння ціни з 3 до 2 дол.
Привело до того що споживачі підняли свої покупки з 60 до 100 одиниць,
тобто споживачі дуже чутливі до зміни ціни, і попит таким чином є
еластичним. І дійсно, зміна ціни на 1 одиницю привела до зміни кількості
продукції в 40 одиниць. Якщо ж долари перевести в центи то зміна ціни на
100 центів привели б до зростання попиту на ті ж 40 одиниць, що породжує
уяву про нееластичність. Тому і використовують процентне вимірювання,
щоб запобігти подібних проблем. В даному випадку падіння ціни склало
33%, чи ми вимірюємо його в дол. (1 дол. / 3 дол.), чи в центах (100
центів / 300 центів).
В зв’язку з тим, що крива попиту, яка має спадний характер, демонструє
зворотну залежність між ціною і кількістю продукції ціновий коефіцієнт
еластичності попиту завжди буде мати негативне значення. Наприклад, коли
ціна падає, то кількість продукції зростає. Це означає, що чисельник в
нашій формулі буде позитивним, а знаменник – негативним, даючи в
результаті негативний (від’ємний) коефіцієнт. І навпаки, при збільшенні
ціни чисельник буде негативним, але знаменник – позитивним, що знову нам
дає негативний коефіцієнт.
Економісти взяли за правило ігнорувати від’ємний знак.
Інтерпретація формули. Попит являється еластичним, якщо дана процентна
зміна ціни веде до більшої процентної зміни кількості питаємої
продукції. Отже, при еластичному попиті коефіцієнт еластичності більше
1. Наприклад, при зниженні ціни на 2% ріст попиту змінився на 4%. В
результаті отримаємо 2. (4 / 2).
При нееластичному попиті коефіцієнт буде нижчим 1. Наприклад, зниження
ціни на 3% привело до росту кількості питаємої продукції на 1%, попит
нееластичний, тому що в результаті маємо 1/3. Також слід розрізняти
одиничну еластичність, коли коефіцієнт еластичності дорівнює 1.
Еластичний попит – невеликі зміни в ціні призводять до великих змін в
об’ємі покупки.
Нееластичний – зміна ціни веде лише до невеликої зміни кількості
покупок.
Абсолютно нееластичний попит – зміни ціни не приводять до жодної зміни в
кількості питаємої продукції – тільки певна кількість продукції
незалежно від ціни (графік 1).
Абсолютно еластичний попит – споживачі абсолютно чутливі до зміни ціни
(графік 2).
ОСОБЛИВІСТЬ: в процесі застосування формули цінової еластичності виникає
затруднення. Розглянемо його на прикладі: при вирахуванні коефіцієнта
еластичності попиту на зерно, в ціновому інтервалі від 5 до 4 дол.,
згідно даних таблиці 1, ми опиняємося перед проблемою – яку ж із двох
комбінацій характеристик ціни і кількості продукції (5дол. – 2000ц, чи 4
дол. – 4000ц) взяти за базову для підрахунку процентних змін, які
використовуються в формулі.
Таблиця 1
11 000 2 22 000
Еластичність (4000/(18000/2) / (1/(5/2) =1,11
16 000 1 16 000
Нееластичність (5000/(27000/2)) / (1/(3/2) =0,56
Наш вибір вплине на результат. Виходячи із комбінації 5 дол. – 2000ц, ми
побачимо, що процентне зменшення ціни складе 20% ((5-4)/5), а процентне
збільшення кількості продукції – 100%((4000-2000)/2000). Підставивши ці
дані в формулу ми отримаємо результат, який дорівнює 5 (100/20). Проте,
виходячи із комбінації 4 – 4000, ми побачимо, що процентне збільшення
ціни складе 25%, а процентне зменшення кількості продукції – 50%.
Коефіцієнт = 2 (50/25). Хоча і в одному, і в другому випадках попит
еластичний, проте ми маємо різну ступінь еластичності. Для запобігання
цього затруднення економісти договорились про робочий компроміс, який
полягає у використанні в якості вихідної бази вирахувань середніх із
аналізуємих рівнів ціни і кількості питаємої продукції. Наприклад, у
випадку з ціновим інтервалом від 5 до 4 дол. базовою є ціна 4,5 дол., і
кількість, яка дорівнює 3000ц. Тоді процентна зміна ціни складе 22%, а
процентна зміна кількості продукції – біля 67%, звідси коефіцієнт
еластичності буде дорівнювати 3.
Звідси, з метою зручності в обчисленні відома нам формула змінюється:
Еd= (зміна кількості/(сума кількості/2)) / (зміна ціни/(сума ціни/2)) –
формула центральної точки.
Підрахувавши по формулі числові дані, які відповідають інтервалу від 5
до 4 дол., ми отримаємо:
Еd=(2000/(6000/2)) / (1/(9/2))=3,00, що означає, що при коефіцієнті
еластичності, який дорівнює 3, збільшення (зменшення) ціни на 1% приведе
до зменшення (збільшення) кількості питаємої продукції на 3%.
3. Найпростіший спосіб перевірити чи еластичний, чи нееластичний попит –
це визначити що стається із загальною виручкою, чи грошовим
надходженнями, в випадку зміни ціни.
Якщо попит еластичний, то зменшення ціни приведе до збільшення
загальної, тому що навіть при меншій ціні, оплаченій за одиницю
продукції, приріст продаж стає більш ніж достатнім для компенсації втрат
від зниження ціни.
Це пояснюється тим, що втрата виручки, від зниження ціни одиниці
продукції (Р2Р1АС), менша приросту виручки, отриманого завдяки
розширенню продаж (Q1CBQ2) внаслідок зниження ціни. Наприклад, зниження
ціни на 1 дол. щодо першопочаткової кількості проданого зерна в 2000ц
веде до втрати 2000 дол., однак зниження ціни збільшує обєм продаж на
2000ц, що дає додаткові 8000 дол. (2000*4). Таким чином, чистий ріст
загальної виручки складає 6000 (8000 – 2000) дол.
Слід відмітити, що при еластичному попиті збільшення ціни приведе до
зменшення загальної виручки. Тому, що приріст загальної виручки,
визваний зростанням ціни одиниці продукції (Р2Р1АС), менший ніж втрата
виручки, повязана з паралельним скороченням продаж (Q1CBQ2).
Якщо попит нееластичний, загальна виручка продавця змінюється у тому
напрямку, що і ціна товару. Невелике розширення продаж виявиться
недостатнім для компенсації зниження виручки, отримуємої з одиниці
продукції, так що в кінцевому результаті загальна виручка зменшиться.
Відповідно ріст ціни приведе до збільшення загальної виручки (приклад з
хлібом).
При одиничній еластичності збільшення чи зменшення ціни ніяк не вплине
на загальну виручку. Втрата виручки при зниженні ціни продукції буде
компенсована відповідним розширенням продаж, і навпаки, приріст виручки,
отриманий завдяки росту ціни одиниці продукції, буде точно компенсований
втратою виручки, викликаної відповідним скороченням кількості питаємої
продукції.
4. Фактори цінової еластичності попиту:
Важливість товару для споживача (попит на предмети розкоші – еластичний,
на предмети першої необхідності – хліб, енергія – без них ми не
проживемо – нееластичний (ніхто не відмовиться від операції на апендицит
тому, що ціни на операцію подорожчали, а якщо кон’як та ізумруди
подорожчають, їх можна не купувати, і, прийнявши таке рішення, ніхто не
зіткнеться з великими неприємностями)).
Рівень замінюваності товару (чим більше товарів-замінників, тим
еластичніший попит на даний товар (хтось із конкуруючих продавців може
збільшити ціну, тоді споживачі перейдуть до іншого продавця, який продає
аналогічний товар, чи товар-замінник (пшениця на ячмінь, овес; шкіра на
дермантин і т.д.)).
Питома вага товару в доході споживача (чим більше місце займає продукт в
бюджеті споживача, при інших рівних умовах, тим більша буде еластичність
попиту на товар.) (10%-й ріст ціни на жуйку складе всього кілька центів
і визве мінімальну реакцію в плані зміни кількості питаємої продукції, а
10% зміна вартості на авто чи нерухомість буде складати, наприклад 2
тис. дол. чи 20 тис. дол., відповідно. Подібні збільшення цін складуть
суттєву частку річного доходу багатьох сімей, так що можна очікувати, що
кількість купуємої продукції значно зменшиться).
Фактор часу (попит на товари більш еластичний у довгостроковий період).
(якщо говядина зросте на 10% споживачі не зразу перейдуть на рибу,
птицю; вони не зразу скоротять свої покупки, а з часом).
Характерна формула еластичності:
Еd=(К1-К2)/(Ц1-Ц2) * (Ц1+Ц2)/(К1+К2)
Відомо, що попит — це кількість товару, яку споживачі готові і
бажають придбати за одну ціну, на даному ринку, протягом даного періоду.
Існує кілька головних факторів, що визначають величину попиту: існуючий
рівень цін на товари, доходи споживачів, їхня поведінка, смаки і запити,
цінова еластичність попиту, ціна на товари-замінники тощо.
Так, закон попиту стверджує, що на ринку існує зворотня залежність
між цінами та кількістю товарів, на які є попит. Якщо товар дешевшає,
його купуватимуть більше (ефект заміни). Графічно це показано на мал.№1.
Мал.№1
P
D S
P1
E
P
P2
Q1 Q3 Q Q4 Q2
Q
P- ціна;
Q- обсяги виробництва (споживання);
E- рівноважна ціна
Мал.№1 Криві попиту та пропонування.
До класичної схеми дії закону попиту споживачі часто вносять власні
корективи. Так, зниження ціни впливає на реальний дохід споживачів
(ефект доходу). На відміну від ефекту заміни ефект доходу може призвести
до того, що споживачі купуватимуть порівняно меншу кількість товару, що
став дешевшим, якщо вони вирішать, що цей товар гірший за інші товари,
які вони можуть купити тепер, коли їхній реальний дохід збільшився.
Отже, сумарний ефект заміни ціни залежить від відносної величини та
відносного напрямку дії ефекту заміни і ефекту доходу.
Також суттєво впливає на попит кількість покупців, інфляційні
очікування та процеси. В свою чергу, обсяг запропонованого на ринку
товару залежить від технології виробництва, цін на економічні ресурси,
кількості товаровиробників, податків та субсидій. Зокрема можна
розглянути декілька правил, до яких призводить взаємодія попиту та
пропонування.
Ціна, за якої кількість товару, наявного на ринку, дорівнює кількості
товару, на котрий є попит, має назву рівноважної. На малюнку №4 вона
позначена літерою Е.
Збільшення попиту призводить до зростання рівноважної ціни і
рівноважної кількості товару.
Зменшення попиту призводить до падіння рівноважної ціни і зменшення
рівноважної кількості товару.
Збільшення пропонування призводить до зменшення рівноважної ціни та
збільшення рівноважної кількості товару.
Скорочення пропонування веде до збільшення рівноважної ціни і зменшення
рівноважної кількості товару.
Чутливість ринкового попиту по відношенню до ціни визначається
сукупністю факторів. Так, ринок менш відчуває зміни, коли:
товар унікальний за своїми якостями (ефект унікальності);
покупці не повідомлені про можливі замінювачі;
покупці невзмозі порівняти якості продукту з його аналогами;
витрати на покупку даного товару невеликі в порівнянні з загальними
доходами покупців;
витрати на даний товар невеликі в порівнянні з ціною кінцевого продукту,
заради нормального використання якого купується даний товар;
частина ціни, її зміни викликані під дією фірм-конкурентів, органами
влади та управління;
товар використовується разом із тим, що був куплений раніше (наприклад,
деяка приставка);
товар має високу якість, престиж, засвідчує індивідуальність того, хто
його придбав.
У випадку, коли конкуренти не реагують на активність компанії з
приводу зміни цін, вона взмозі спробувати спрогнозувати залежність
попиту від визначеної нею ціни на товар чи простим опитуванням, чи
експериментальним шляхом в спеціально відведених для цього магазинах,
секціях. Якщо ж передбачається, що такі дії безповоротно викличуть
відповідну реакцію конкурентів, то зарання аналізуються характерні для
них стратегії якості та ціноутворення.
Коли зміни цін не впливають ні на попит, ні на пропозицію ( як це
трапляється в галузях, що отримують великі дотації чи, навпаки, мають
завеликий податок з обороту), — це вірна ознака відсутності розвинених
ринкових відносин, як і у випадку, коли ціни в принципі не взмозі
змінюватися. Ринок розвивається лише там, де попит і пропозиція гнучко
реагують на зміни цін, проте самі ціни утворюються у відповідності із
особливостями попиту та пропозиції.
Чутливість і ступінь реагування попиту на зміну ціни товару
визначається за допомогою спеціального показника—цінової еластичності
попиту. Цінова еластичність попиту дає можливість відчути, якою мірою
покупці виявляють своє ставлення до змін у цінах з огляду на кількість
придбаних товарів.
Приклад. За кризових обставин значно підвищується роль цінового
чинника у ринковій поведінці широких верств американського суспільства.
Це значною мірою посилює тенденцію до переважного зростання обороту
“дешевих” магазинів. Серед промтоварних, що пропонують вироби із
знижкою, вирізняються зали-салони, які працюють за методом посилкової
торгівлі. Завдяки ретельному добору постачальників та обмеженому колу
пропонуючих послуг вони торгують товарами за цінами, зниженими на 20-60
відсотків порівняно з традиційними універмагами. Серед промтоварних
магазинів зниження цін помітний комерційний успіх припав на долю
компаній “Фемілі долар”, яка в середині 80-х років збільшила кількість
своїх невеликих підприємств до 1.3 тис.
Традиційна загалом збутова її політика ґрунтується на принципі
цінової і територіальної доступності послуг, формування асортименту за
рахунок масових закупівель найдешевших товарів із прейскурантів
промислових фірм. Успіхові компанії сприяла чітка орієнтація на покупців
з низькими доходами, кількість яких відчутно зросла внаслідок посилення
процесів соціальної диференціації в американському суспільстві.
Цінова еластичність попиту вимірюється коефіцієнтом еластичності
(Ке), який показує, як відносна заміна ціни ((Р) спричинює відносну
зміну величини попиту ((Х)
де Р-вихідна ціна; Х-попит, який відповідає ціні Р.
(, то навіть незначне збільшення ціни може призвести до зникнення
будь-якого попиту. У загальному випадку за нееластичного попиту КЕ
завжди менший від одиниці, за еластичного—більший.
EQ \o(\s\up 11(ці),\s\do 4(на)) Д1
Д3 Д4
Y1
Д2
Y1
Y2
Y2
Кількість проданих товарів (Q) Q1 Q2
Q1
Q2
Д1- абсолютно нееластичний попит; Д2- абсолютно еластичний попит; Д3-
відносно нееластичний попит ( КЕ ( 1); Д4- відносно еластичний попит (
КЕ (1).
Зниження еластичності попиту можливо очікувати, якщо:
відсутні конкуренти або їх зовсім обмаль;
покупці не замітили, що ціна збільшилася;
покупці інертні в змінах своїх купуючих звичок і в пошуку більш дешевих
товарів;
Попит вважається еластичним у тих випадках, коли невеликі зміни в
цінах призводять до помітного зростання кількісного обсягу продажу.
Загальний прибуток збільшується, якщо ціни знижуються.
Якщо ж зниження ціни, що призводить до деякого збільшення кількості
продаж, разом з тим не призводить до збільшення обороту чи навіть
зменшує його, то такий попит в більшості випадках називають застигнувшим
чи нееластичним. Нееластичність попиту спостерігається за таких
обставин: 1) товар має достатній ступінь новизни, відсутні ідентичні
товари; 2) товар прийшовся до смаку в певній категорії покупців, знайшов
свій сегмент; 3) зміна цін не така вже помітна для споживача; 4)
підвищення ціни виправдовується зміною на краще якісних характеристик
продукту; 5) зміни в ціні можуть обумовлюватися змінами в економіці
(інфляційними процесами, наприклад); 6) надзвичайними обставинами.
Для товарів з високою ціновою еластичністю прийнятнішими є методи
цінової конкуренції. Для тих же товарів, у яких низька цінова
еластичність, доцільно використовувати методи нецінової конкуренції. При
ціновій конкуренції продавці впливають на попит головним чином через
зміни в ціні. Це дуже гнучкий інструмент маркетингу. Водночас такий
метод може призвести до так званих “цінових війн”, під час яких
кункуруючі фірми прагнуть встановити ціни якнайменші для споживачів.
Унаслідок цього прибуток знижується до мінімуму, хтось з конкурентів, не
витримуючи боротьби, полишає ринок, стає банкрутом. Захисну позицію тут
може зайняти уряд, який відповідним чином регулює підприємницьку
діяльність.
Ключовими факторами успіху прийнято називати ті, що випливають з вимог
ринку і можуть дати фірмі переваги над її конкурентами. Наприклад,
ключовим фактором може бути “екологічна ніша”, тобто не до кінця
задоволені існуючими виробниками потреби, які можна задовольнити
запропонованим товаром або, що буває частіше, заради яких слід
розробляти зовсім новий товар.
Політика нецінової конкуренції (нееластичний попит) орієнтує фірми
на збільшення товарного збуту за визначену ціну або продаж з наголосом
на високу якість нової продукції за більш високими цінами.
Цінові лінії. У підприємницькій діяльності вважається доцільним
виробляти не один, а досить широкий параметричний ряд виробів
(наприклад, набір насосів одного типу, які відрізняються продуктивністю;
параметричні ряди кількох типів насосів, які сукупно утворюють
асортиментний набір). Чим ширшим буде асортиментний набір, тим вища
вірогідність того, що будь-який покупець знайде собі потрібний товар. Це
істотно зміцнює позиції підприємництва на ринку, збільшує обсяг його
продажу.
Також розрізняють перехресну еластичність попиту і таку, яка
визначається рівнем доходів споживачів. Перехресна еластичність
попиту—це відносна зміна попиту на продукт А – (ХА) у зв’язку з
відносною зміною ціни на продукт Б – (РБ).
де ХА – вихідна кількість продукту А; (ХА – зміна обсягів продажу
продукту А; РБ – вихідна ціна продукту Б; (РБ – змінена ціна на продукт
Б.
Якщо КЕП(0 – існує взаємозамінність продуктів;
КЕП(0 – існує взаємодоповнюваність продуктів;
КЕП=0 – продукти не заміняють один одного і між ними немає
конкурентного співвідношення.
Еластичність попиту залежно від рівня доходів споживачів—це відносна
зміна попиту щодо відносної зміни доходу:
де С-дохід споживачів; (С-зміна доходу.
Якщо 01 Еластичний чи відносно еластичний попит Відсоткова зміна кількості
покупок продукції вища за відсоткову зміну ціни Загальний виторг меншає
Загальний виторг меншає
КЕ=1 Одинична еластичність попиту Відсоткова зміна кількості покупок
продукції дорівнює відсотковій зміні ціни Загальний виторг залишається
без змін Загальний виторг залишається без змін
КЕ
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
