UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУсна народна творчість (реферат)
Авторdimich
РозділНародознавство, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось19545
Скачало1869
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Пошукова робота

 

на тему:

 

Усна народна творчість

 

Витоки та еволюція українського фольклору.

 

Важливою складовою українського народознавства є наука про народну

творчість — фольклористика. Незважаючи на поважний вік, що обіймає понад

два століття, вона все ще перебуває у пошуку оптимального наукового

трактування багатьох питань, пов'язаних зі становленням та еволюцією

предмета, його взаємин із історією, етнографією, літературою тощо. Та й

головна справа в тім, що таке явище, як фольклор, не було незмінним за

всіх часів.

 

Відомо, що фольклор виник разом із мовою. Саме у процесі продуктивного

розвитку мови і викристалізовувався фольклор. Цей процес тривав так

довго, як довго існує мова. Скільки саме — відповісти важко, але минуло

багато й багато тисячоліть, перш ніж народи почали користуватися такою

звичною і на перший погляд простою первинною комунікативною системою, як

мова. Якщо період становлення і розвитку писемності становить 4—5

тисячоліть (у східних слов'ян — тисячоліття), то усна творчість

перевищує цей період у 50—60 разів, а деякі дослідники впевнені, що у

сто разів. Що стосується східних слов'ян, то тут всяка цифра буде

гіпотетичною, оскільки історики не дали нам цілісної концепції у цьому

плані. Зрозуміло, що багато чого здатний прояснювати сам фольклор, у

якому можна знайти рудименти матріархату та родового суспільства, однак

цей аспект фольклористичних студій розроблений ще недостатньо.

 

Усна народна творчість протягом тисячоліть була чи не єдиним засобом

узагальнення життєвого досвіду народу, втіленням народної мудрості,

народного світогляду, народних ідеалів. У фольклорі знайшли відображення

не лише естетичні й етичні ідеали народу, а й його історія, філософія,

психологія, дидактика — тобто все, чим він жив, що хотів передати

наступним поколінням. Навіть норми звичаєвого права, неписані закони

фіксувалися в усній формі, запам'ятовувалися вибраними громадою людьми і

за потреби відтворювалися у незмінному вигляді.

 

Слово для наших предків мало й магічну силу. За його допомогою, вірили

вони, можна домогтися щасливого полювання, викликати дощ, відвернути

бурю і град, посуху, вберегти родину від зла і напасті, які підстерігали

беззахисну перед силами природи людину на кожному кроці.

 

Значний період в історії людства взагалі та кожного народу зокрема

характеризується культивуванням так званого міфологічного мислення. Це

період анімістичних (коли душею наділяються не тільки люди, тварини, а й

рослини, предмети неживої природи), антропоморфних (коли людськими

властивостями наділяються тварини, рослини, у людській подобі уявляються

боги тощо) вірувань, що склали основу як первісних релігій, так і

сюжетів, мотивів, образної системи усної творчості. Міфологічні образи,

вірування стимулювали народну фантазію і сприяли культивуванню

фантастичних оповідок, героїчного епосу, календарно-обрядової поезії.

Але з часом міфологічні образи втрачають реальну основу і сприймаються

творцями та носіями фольклору як художні образи і символи, в яких народ

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ