UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваМистецтво Італії 17-18 ст. (реферат)
Авторdimich
РозділОбразотворче мистецтво, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось13137
Скачало1300
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Мистецтво Італії 17-18 ст.”

 

 

Найповніше і найпослідовніше еволюція Відродження проходила в Італії.

Відродження — це могутній культурний рух у межах XIV — початку XVII ст.,

в ході якого відбулося подолання духовної диктатури і деспотії церкви,

виникла нова культура, звернена до земних справ, прагнення людей до

щасливого життя, а також нова система національних літератур, нова

філософія і наука; небувалого розквіту досягло у ту пору мистецтво.

Характерними ознаками культури Ренесансу були такі:

 

1) Світський, нецерковний, характер культури Відродження, що було

наслідком секуляризації (звільнення) суспільного життя загалом.

 

2) Відродження інтересу до античної культурної спадщини, яка була майже

повністю забута у середні віки.

 

3) Створення людської естетично-художньої спрямованості культури на

противагу релігійній домінанті у культурі середніх віків.

 

4) Повернення у власне філософських дослідженнях до античної філософії і

пов'язана з цим антисхоластична спрямованість філософських вчень

Відродження.

 

5) Широке використання теорії "подвійної істини" для обґрунтування права

науки і розуму на незалежне від релігії і церкви існування.

 

6) Переміщення людини як основної цінності у центр світу і в центр

філософії, літератури, мистецтва та науки.

 

Тенденції культурного розвитку, започатковані епохою Відродження,

знайшли своє продовження у XVII ст. Водночас виникли й інші

соціально-історичні чинники, які суттєво вплинули на всю систему

культурного життя Західної Європи.

 

Значною мірою вони зумовлювалися попереднім історичним розвитком, і все

ж це були новітні тенденції суспільного розквіту, котрі започаткували

формування нових політичних і економічних структур, нове розуміння світу

і людини, нову систему культурних цінностей.

 

Центром розвитку мистецтва барокко на рубежі ХVІІ - ХVІІІ сторіч був

Рим. Майстра барокко розривають з багатьма художніми традиціями

Відродження, з його гармонічними, врівноваженими обсягами.

 

Архітектори барокко включають у цілісний архітектурний ансамбль не

тільки окремі спорудження і площі, але і цілі вулиці. Доменіко Фонтана

застосовує вперше в історії містобудування трипроменеву систему вулиць.

Обеліски і фонтани, поставлені в крапках сходу променевих проспектів і в

їхньому закінченні, створюють майже театральний ефект перспективи, що

вдалину іде.

 

На зміну статуї як організуючому центру площі приходить спрямований

угору чи обеліск фонтан, прикрашений скульптурою. Блискучим майстром

рішення міського простору в стилі барокко була Джанлоренцо Бернини

(1598-1680 р.) (пьяцца Навона з трьома фонтанами, головний з який

присвячений чотирьом рікам; колонада на площі перед собором Св. Петра).

 

Як придворного архітектора римських пап він очолював всі основні

архітектурні, скульптурні і декоративні роботи, що велися в Римі. У

культовому зодчестві зрілого барокко підсилюються пластична виразність і

динамічність.

 

Прямі площини змінюються вигнутими, чергування вигнутих поверхонь

підсилює пластичний ефект. Різні матеріали (кольоровий мармур,

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ