UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСловянська ідея в політичній думці України та Росії 19 – початку 20 столітті (реферат)
Авторdimich
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2398
Скачало293
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Словянська ідея в політичній думці України

 

та Росії 19 – початку 20 століття”

 

Одним з перших українських політологів дореволюційної доби був Микола

Костомаров (1817-1885). Він уперше застосував при дослідженні процесів

державного життя нашого народу наукові методи аналізу та наукові

концепції тих шкіл, які вже існували й здобули визнання у європейській

науці. Крім того, він був не тільки вченим, але й політиком – практиком,

одним з ідеологів Кирило-Мефодіївського товариства.

 

Думки М.Костомарова про федерацію, республіканський лад, громадські

свободи, що складали його політичну концепцію, були обґрунтовані ним у

програмі Кирило-мефодіївців та окремих статтях. Кирило-мефодіївці

закликали всіх слов‘ян об‘єднатися, але так, щоб кожен народ утворив

свою суверенну республіку, незалежну від інших, збудовану на

демократичних засадах.

 

Для досягнення своєї стратегічної мети – побудови незалежної української

держави вони ставили перед собою конкретні завдання: 1) поширення ідей

християнського громадського устрою, свободи і рівності; 2) наближення до

народу, пізнання його життя та потреб; 3) розвиток української мови та

культури; 4) проповідь ідей повної соціальної рівності та ін.

 

Дослідженням суспільно-політичної історії України займались також такі

видатні вчені і громадські діячі, як В.Антонович та М.Драгоманов.

 

Політичний світогляд В.Антоновича сформувався під впливом двох основних

чинників: праць французьких енциклопедистів з яких перейнявся ідеями

демократії, вірою в можливість вічного поліпшення життя; ідей

Кирило-мефодіївців. Ідею служіння українському народові вчений проніс

крізь усе своє життя, назавжди залишившись прихильником народоправства і

федералізму. У своїх історичних дослідженнях того часу він засуджував з

позицій демократії і народоправства “польську добу” української історії

з її пануванням шляхетського стану і експлуатацією “недержавних”

народностей, у тому числі й українців. Проте, на відміну від

М.Костомарова, Антонович взагалі негативно оцінював державність як

елемент життя суспільства.

 

Невід‘ємною практикою українського народу він вважав його вроджену

нездатність і нелюбов до державного життя, протиставляв державі з її

регламентацією та апаратом, політикою державності для державності

апофеоз вільної творчої суспільності. Радикалізм народницької

методології В.Антоновича його учень М.Грушевський пояснював трьома

історичними впливами на творчість вченого: 1) традиційною українською

опозицією чужому державному життю; 2) вродженою традиційною

польсько-шляхетською підозрілістю і ворожістю до всякого зміцнення

державної влади; 3) опозицією державній владі, в якій “виховував” всі

свободолюбні елементи російський царський режим.

 

В цілому народницька концепція, основоположниками якої були М.Костомаров

і В.Антонович, викристалізовувалась в тих історичних умовах, в яких

перебувала Україна в ХІХ – на початку ХХ ст. Тому основну увагу

дослідники зосереджували на вивченні історії народу – його ідеалів,

прагнень, його боротьби, здобутків і втрат, проблем економічного,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ