UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоняття інституту громадянства. Права людини і культура громадянства. Політичне життя суспільства. Демократія (контрольна)
Авторdimich
РозділПолітологія, політика, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКонтрольна
Продивилось3687
Скачало573
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

з політології

 

на тему:

 

Поняття інституту громадянства. Права людини і культура громадянства.

Політичне життя суспільства. Демократія

 

1. Поняття інституту громадянства

 

Становище індивіда в суспільстві, відображене і закріплене в основному

законі, визначається як конституційний статус особи. Його зміст

насамперед виявляється в інституті громадянства, принципах і власне

конституційних правах і свободах.

 

Сучасне поняття громадянства історично пов'язане з французькою

революцією XVIII ст. Політико-правова концепція «вільного громадянина»

прислужилася обгрунтуванню ліквідації феодального ладу, розвитку нових

політичних та економічних відносин. Ця концепція заступила категорію

підданства, яка за часів феодалізму позначала васальні відносини

залежності окремого індивіда від держави, персоніфікованої в особі

монарха. В наші дні категорія підданства іноді застосовується в

державно-політичній практиці країн з монархічними формами правління. В

розвинутих країнах за своїм юридичним значенням вона практично не

відрізняється від громадянства і, по суті, лише фіксує відповідну форму

правління.

 

Громадянство є засобом інституціоналізації принципів взаємовідносин

держави і особи. Стан громадянства створює взаємні права і обов'язки.

Держава поширює свою владу на громадянина як на своїй території, так і

поза її межами, і може вимагати від нього виконання певних дій. Водночас

громадянин може претендувати на захист своїх законних інтересів з боку

держави або на їх захист від протизаконних дій самих державних органів.

Тільки на основі громадянства особа наділяється всією повнотою

конституційних прав і свобод. Зокрема, стан громадянства визначає обсяг

її правоздатності у сфері відносин владарювання.

 

Найбільш поширеним у зарубіжній юридичній науці є визначення

громадянства як особливого правового зв'язку між особою і державою, що

породжує для них взаємні права і обов'язки. Конституційна теорія і

практика розрізняє дві сторони громадянства — державно-правову і

міжнародно-правову. У сфері міжнародно-правових відносин прийнято

вживати термін «державна належність», який означає, що між особою і

державою існує юридичний зв'язок особливого характеру, але при цьому

особа може і не бути громадянином. Особа, зв'язана державною належністю,

політичне підвладна відповідній державі і має право на

міжнародно-правовий захист з її боку. Але якщо ця особа не є

громадянином, держава не зобов'язана гарантувати їй права і свободи у

повному обсязі.

 

Поняття державної належності є ширшим за громадянство. Законодавство

може визначати різні рівні такої належності, віднесені до різних

категорій населення. Це, зокрема, має місце у Великобританії щодо

населення її нинішніх і колишніх залежних територій, яке з тих чи інших

причин зберегло відповідний правовий зв'язок. Разом з тим для

повноправних громадян державна належність не створює додаткових прав і

обов'язків. У цьому випадку зміст понять державної належності і

громадянства збігається.

 

Подібний дуалізм стану громадянства відомий праву розвинутих країн, хоч

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ