UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗаконодавча влада в зарубіжних країнах (контрольна)
Авторdimich
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКонтрольна
Продивилось3125
Скачало314
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

на тему:

 

“Законодавча влада в зарубіжних країнах”

 

1. Поняття і структура парламенту в зарубіжних країнах

 

Державні функції в кожній країні здійснюються розгалуженою системою

органів. Вищі органи держави — парламент, глава держави і уряд,

верховний суд — реалізують основні владні повноваження, а їхня

діяльність набуває політичної значущості. Проаналізувавши роботу вищих

органів, можна визначити, на яких засадах функціонує державний механізм

у цілому.

 

Значну увагу в характеристиці вищих органів держави приділяють

парламентам, які розглядають як органи законодавчої влади, а іноді і як

такі, що своєю діяльністю формально забезпечують функціонування і саме

існування інших вищих органів держави. Відомо, що немало конституцій

було прийнято парламентами або за їхньою безпосередньою участю, і саме

конституції утворюють правову основу для існування і функціонування

всього державного механізму. Звідси можна говорити про установчу роль

парламентів щодо інших елементів цього механізму.

 

Підвищений інтерес до парламентів зумовлений і тим, що вони є

представницькими органами. В основі формування і роботи парламентів

лежать ідеї народного представництва, впровадження яких у політичне

життя пов'язане із становленням сучасної державності зарубіжних країн.

Такі ідеї склали чи не найголовніший зміст конституційної теорії, що

виникла і домінувала у початковий період розвитку цієї державності. З

часом сенс та значення їх дещо змінилися, але вони і сьогодні зберігають

характер політико-правового постулату, непересічної соціальної і

духовної цінності.

 

Парламенти є загальнонаціональними колегіальними представницькими

органами державної влади, які повністю або частково обираються народом

(виборчим корпусом) і, на відміну від інших загальнонаціональних

колегіальних представницьких органів — так званих установчих зборів

(конституційних конвентів, асамблей), — діють на постійній основі.

 

Представницька природа парламентів не пов'язується лише з їх виборністю.

У багатьох країнах шляхом загальних виборів заміщується пост глави

держави — президента. Однак лише парламент звичайно претендує на роль

своєрідного «дзеркала суспільства». З цим пов'язана така притаманна всім

без винятку парламентам риса, як колегіальність. Колегіальність

парламентів визначає особливості порядку прийняття ними різного роду

офіційних рішень.

 

Парламенти — це виборні і колегіальні органи держави, які функціонують в

умовах демократичного правління і мають свої головні повноваження у

сфері законотворчості. В унітарних державах парламенти формуються на

загальнонаціональному рівні, у федераціях — також і на рівні їхніх

суб'єктів. В останньому випадку повноваження законодавчих органів двох

рівнів розмежовуються на засадах, визначених федеральною конституцією.

 

Термін «парламент» відомий з часів феодалізму. Ним спочатку позначалося

правосуддя. У Франції в XIII ст. королівська курія була поділена на дві

палати. Одна з них займалася судовими справами і називалася парламентом.

Цей парламент, що набув назви паризького, існував і далі як судова

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ