РЕФЕРАТ
на тему:
“Поняття, правові основи і принципи бюджетного процесу в Україні”1.
Поняття бюджетного процес та правові засади його організації
Завдання бюджетного законодавства, в першу чергу Бюджетного кодексу
України, полягає в регламентації бюджетного процесу і міжбюджетних
відносин. Як уже згадувалося, фінансове право містить окремий правовий
інститут, присвячений регламентації процесу утворення, розподілу та
використання ресурсів, мобілізованих до централізованих фондів, –
бюджетний процес. Процес у сфері бюджету є необхідним порядком
реалізації матеріально-правових бюджетних норм, так само як у
конституційному, цивільному та кримінальному праві, де реалізація
матеріально-правових норм може відбуватися через певний порядок.
Характер взаємозв’язку матеріальних і процесуальних норм бюджетного
права істотно відрізняється від характеру зв’язку, наприклад, цивільного
матеріального і цивільно-процесуального права, які існують як самостійні
галузі права. Бюджетний процес і матеріальні норми, хоч і є окремими
правовими інститутами, але об’єднані у підгалузь (розділ) фінансового
права.
Не всі вчені погоджуються з традиційним визначенням бюджетного процесу.
Зокрема, професор А. І. Худяков пропонує сукупність правових норм, що
регулюють відносини, які виникають в ході діяльності державних органів з
планування доходів та видатків бюджету, визначити як “бюджетне
планування”. Він посилається на той факт, Що цей термін вживається в
основному в економічній літературі і є зрозумілішим для тих, хто не є
спеціалістом у галузі бюджетного права. При вживанні терміна “бюджетний
процес” виникає асоціація з цивільним чи кримінальним процесом.
Бюджетний процес – це сукупність дій уповноважених на основі норм
бюджетного права органів державної влади та місцевого самоврядування зі
складання, розгляду, затвердження й виконання бюджету, а також зі
складання, розгляду і затвердження звіту про його виконання.
Таке поняття й зміст бюджетного процесу підкріплюються теоретичними
розробками юристів, які спеціалізуються у сфері бюджетних відносин. І.
Розпутенко вважає, що формування, затвердження та виконання бюджету
становить поняття бюджетного процесу, в якому закладається стратегія
економічної і соціальної політики, інструмент стабілізації економіки,
засіб контролю державних видатків. Вчені не раз висловлювали думку, що
будь-яка матеріальна галузь права вимагає процедурних форм реалізації її
норм, і всі норми, що регулюють організаційну діяльність державних
органів, мають процесуальний характер. Особливо це стосується діяльності
у галузі застосування бюджетно-правових норм, адже з бюджетом пов’язані
всі державні органи, підприємства, організації, установи, які
безпосередньо чи опосередковано беруть участь у формуванні бюджету.
Отже, можна зробити висновок, що сутність цього процесу складна та
багатогранна. Широке розуміння бюджетного процесу полягає в тому, що вся
діяльність, яка базується на владних повноваженнях тих чи інших органів,
має бути підпорядкована суворим процедурним формам, що забезпечують
законність, доцільність та обґрунтованість цієї діяльності. Тому чіткий
порядок, ретельно продуманий і розроблений у всіх своїх складових
потрібен не лише для організації й узгодження роботи всієї системи
державних органів з формування та виконання бюджету, а й для правильного
розв’язання численних питань, що при цьому виникають.
Відповідно до Закону України “Про бюджетну систему” бюджетний процес –
це встановлений законодавством порядок складання, розгляду, затвердження
бюджетів та їх виконання. Це також організація контролю за виконанням
бюджетів та затвердження звітів про їх виконання.
Від початку складання бюджету до затвердження звітів про їх виконання
весь бюджетний процес проходить під контролем Верховної Ради України та
місцевим органів самоврядування. Це дає можливість дисциплінувати роботу
всіх органів управління, які пов’язані з бюджетним процесом.
Велика роль у бюджетному процесі відводиться бюджетному плануванню, яке
охоплює складання проекту бюджету, його розгляд і затвердження, оскільки
від правильного визначення планових показників бюджету залежить і якість
його виконання.
На початку 90 – х років було встановлено, що порядок складання,
затвердження і виконання місцевих бюджетів визначається місцевими радами
на підставі повноважень, наданих їм у 1990 році Законом УРСР “Про
бюджетну систему УРСР”.
Відповідно до цього закону місцеві ради отримали право самостійно
розробляти, затверджувати і виконувати свої бюджети. було також
встановлено, що втручання Рад вищих рівнів та їх виконавчих органів в
зазначені процеси неприпустиме. Згідно із законом правила складання і
виконання місцевих бюджетів визначала тодішня Рада Міністрів УРСР.
Протягом 1990-1995 рр. ці правила Урядом України не були затверджені, що
спричинило багато конфліктів між місцевими виконавчими і
представницькими владами на ґрунті поділу повноважень щодо складання,
затвердження і виконання місцевих бюджетів.
Законодавство України з питань місцевого самоврядування дещо інакше
визначили компетенцію місцевих органів влади щодо складання,
затвердження і виконання місцевих бюджетів. Ст.10 Закону України “Про
місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування”
встановлює, що сільські , міські (крім Київської і Севастопольської)
Ради народних депутатів у межах своєї компетенції самостійно, без
втручання державних органів розробляють, затверджують і виконують свої
бюджети.
Ухвалена у 1996 р. Конституція України ст. 143 встановила, що
територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через
утворенні ними органи місцевого самоврядування затверджують бюджети
відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх
виконання.
Згідно Закону України “Про бюджетну систему України” Кабінет Міністрів
України доводить до місцевих рад та їх виконавчих органів інструктивні
листи про порядок складання розрахунків до проектів бюджетів на
наступний рік. Виконавчі органи Автономної республіки Крим, областей,
міст Києва і Севастополя надають інструкції щодо розробки проектів
бюджетів виконавчими органами рад нижчого рівня.
У разі незбалансованості доходів і мінімально необхідних видатків
бюджетів сільських, селищних Рад народних депутатів, бюджетів районів та
міст виконавчі органи місцевих Рад народних депутатів подають необхідні
розрахунки для обґрунтування нормативів відрахувань від регулюючих
доходів, розмірів дотацій, дані про зміни складу об’єктів, що підлягають
бюджетному фінансуванню.
Мінімально необхідні видатки обчислюються за єдиними або груповими
мінімальними соціальними і фінансовими нормами та нормативами,
встановленими вищими органами виконавчої влади на основі діючих
законодавчих актів, з урахуванням індексу інфляції в межах фінансових
можливостей держави та відповідних адміністративно-територіальних
одиниць.
Для повного врахування всіх фінансових ресурсів, а також визначення
середньої фінансової забезпеченості автономної Республіки Крим,
адміністративно-територіальних одиниць відповідний виконавчий орган
влади складає територіальний зведений баланс фінансових ресурсів, дані
якого можуть бути враховані при визначенні розмірів субвенцій.
Кабінет Міністрів України організовує доведення до виконавчих органів
влади автономної республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя
таких показників:
проектних нормативів (відсотків) відрахувань від регулярних доходів та
сум контингентів цих доходів;
розмір дотацій і субвенцій, які передбачається надати з державного
бюджету України, та їх цільового призначення;
переліку видатків, які передбачається надати з Державного бюджету
України на фінансування з бюджетів Автономної республіки Крим, областей,
міст Києва і Севастополя.
Аналогічні показники доводять виконавчі органи влади вищого рівня
безпосередньо Радам народних депутатів та їх виконавчим органам влади
нижчого рівня у строки, які б забезпечували затвердження бюджетів до
початку бюджетного рівня.
Складання проектів бюджетів передує розробка Основних прогнозних
макропоказників економічного і соціального розвитку України на плановий
рік з виділенням показників обсягу валового внутрішнього продукту,
національного доходу, зведеного балансу фінансових ресурсів, балансу
доходів і витрат населення, платіжного балансу, валютного плану.
Зазначені показники розробляють до1 червня року, що передує плановому
,Міністерством економіки України за участю Міністерства фінансів
України, Національного банку України, інших міністерств і відомств.
На підставі Основних прогнозних макропоказників економічного і
соціального розвитку України на плановий рік Уряд Автономної республіки
Крим, виконавчі комітети обласних, Київської і севастопольської міських
Рад народних депутатів розробляють прогнозні показники економічного та
соціального розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць,
які є основою для складання проектів їх бюджетів.
Згідно статті 29 Закону України “Про бюджетну систему України”
забезпечується складання проектів республіканського бюджету Автономної
Республіки Крим та місцевих бюджетів.
Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, виконавчі комітети
обласних, Київської і Севастопольської міських, районних Рад народних
депутатів організовують складання проектів республіканського бюджету
Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих бюджетів.
Згідно з порядком і термінами складання бюджету, які встановлюються
виконавчими органами місцевих рад народних депутатів, фінансові
управління (відділи) виконавчих органів місцевих рад народних депутатів
з участю інших органів виконавчої влади на підставі прогнозних
показників економічного і соціального розвитку
адміністративно-територіальних одиниць та показників, доведених до
виконавчих органів влади, відповідно до статті 25 Закону розробляють
проекти бюджетів і подають їх на розгляд виконавчим комітетам місцевих
Рад народних депутатів.
Виконавчі органи місцевих рад народних депутатів подають схвалені ними
проекти бюджетів на розгляд місцевим Радам народних депутатів до 10
грудня.
Виконавчі органи міських (міст районного підпорядкування), селищних,
сільських рад народних депутатів на основі прогнозу економічного і
соціального розвитку міста, селища, села та проектів фінансових планів
підприємств і господарських організації, планів доходів і кошторисів
видатків бюджетних установ та нормативів відрахувань від
загальновиробничих податків, зборів та інших обов’язкових платежів,
установлених місцевою Радою народних депутатів вищого рівня, складають
проекти міських, селищних та сільських бюджетів і подають їх на розгляд
відповідних Рад народних депутатів до 25 грудня.
Розгляд цих проектів регламентовано статтею 30 цього закону.
Проекти республіканського бюджету Автономної республіки Крим, місцевих
бюджетів попередньо розглядаються відповідно постійними комісіями
Верховної Ради Автономної Республіки Крим та постійними комісіями
місцевих Рад народних депутатів.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим ,місцеві Ради народних
депутатів.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради народних
депутатів розглядають проект бюджету за доповіддю Уряду Автономної
Республіки Крим, виконавчих органів місцевих Рад народних депутатів,
висновками і співдоповідями їх постійних комісій.
Затвердження республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та
місцевих бюджетів визначено статтею 31 Закону України ”Про бюджетну
систему ”.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські (міст Києва і
Севастополя та міст обласного підпорядкування), районні Ради народних
депутатів затверджують відповідно республіканський бюджет Автономної
Республіки Крим, обласний, міський, районний бюджет – у загальній сумі
доходів, з виділенням окремих доходних джерел в загальній сумі видатків,
з виділенням усіх асигнувань на фінансування підпорядкованого
господарства, соціально-культурних заходів, соціального захисту
населення, на утримання органів державної влади та виконавчих органів, а
також розмір оборотної касової готівки. Для бюджетів нижчого рівня
затверджуються нормативи відрахувань від загальнодержавних податків і
зборів, розміри дотацій чи субвенцій.
Міська (міста районного підпорядкування), селищна, сільська Рада
народних депутатів затверджують бюджет у загальній сумі доходів, з
виділенням усіх дохідних джерел, і в загальній сумі видатків, з
виділенням асигнувань на фінансування підвідомчого господарства,
благоустрою, культури, охорони здоров’я, соціального забезпечення,
утримання відповідної Ради народних депутатів та їх виконавчих органів,
а також розмір оборотної касової готівки бюджетів.
У разі коли Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради
народних депутатів не затверджують бюджет до 30 грудня року, що передує
тому, на який складено бюджет, чинності набирають показники бюджету,
поданого на затвердження Урядом Автономної Республіки Крим, виконавчих
органів Рад народних депутатів.
Рішення місцевих Рад народних депутатів про затвердження
республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласного,
міського, районного бюджету публікується для загального відома.
Найбільш тривалий по часу є четвертий етап бюджетного процесу –
виконання бюджету, який охоплює бюджетний рік (з 1 січня по 31 грудня).
організовують виконання бюджету Кабінет Міністрів України, Рада
Міністрів АРК, місцеві державні адміністрації та виконкоми місцевих Рад
народних депутатів через органи оперативного управління фінансами:
Міністерство фінансів України та його органи на місцях, органи
Державного казначейства, Державної податкової адміністрації, Державної
контрольно-ревізійної служби України. У виконанні бюджету беруть участь
підприємства, організації, установи всіх форм власності, а також
населення.
П’ятий етап бюджетного процесу забезпечують органи виконавчої влади в
процесі складання звіту про виконання бюджету та органи законодавчої
влади і місцевого самоврядування у процесі розгляду і затвердження звіту
про виконання бюджету.
2. Порядок затвердження державного бюджету України
Не пізніше ніж через п’ять днів після подання Кабінетом Міністрів
України проекту закону про Державний бюджет України до Верховної Ради
України Міністр фінансів України представляє його на пленарному
засіданні Верховної Ради України. Голова Комітету Верховної Ради України
з питань бюджету доповідає про відповідність проекту закону про
Державний бюджет України вимогам цього Кодексу, Основним напрямам
бюджетної політики на наступний бюджетний період та пропозиціям
Верховної Ради України до Основних напрямів бюджетної політики на
наступний бюджетний період, прийнятим згідно з частиною шостою статті 33
цього Кодексу.
За результатами обговорення проекту закону про Державний бюджет України
Верховна Рада України може прийняти вмотивоване рішення про його
відхилення у разі невідповідності цьому Кодексу та Основним напрямам
бюджетної політики на наступний бюджетний період та пропозиціям
Верховної Ради України до них, прийнятим згідно з частиною шостою статті
33 цього Кодексу.
У разі відхилення проекту закону про Державний бюджет України Кабінет
Міністрів України зобов’язаний у тижневий термін з дня набрання чинності
рішенням про відхилення подати проект закону про Державний бюджет
України на повторне представлення з обгрунтуванням внесених змін,
пов’язаних з відповідним рішенням Верховної Ради України. Міністр
фінансів України повторно представляє проект закону про Державний бюджет
України не пізніше трьох днів після його повторного подання до Верховної
Ради України.
Після прийняття до розгляду представленого проекту закону про Державний
бюджет України не пізніше 1 жовтня (6 жовтня, якщо проект бюджету був
прийнятий до розгляду після повторного подання Кабінетом Міністрів
України) року, який передує плановому, проект закону про Державний
бюджет України розглядається народними депутатами України, а також у
комітетах, депутатських фракціях та групах Верховної Ради України.
Комітети Верховної Ради України формують свої пропозиції до проекту
закону про Державний бюджет України і передають їх до Комітету Верховної
Ради України з питань бюджету та призначають представників для участі у
роботі Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Після 1 жовтня
(6 жовтня, якщо проект бюджету був прийнятий до розгляду після
повторного подання Кабінетом Міністрів України) року, який передує
плановому, прийняття пропозицій Комітетом Верховної Ради України з
питань бюджету припиняється.
Пропозиції стосовно збільшення видатків Державного бюджету України мають
визначати джерела покриття таких видатків; пропозиції стосовно зменшення
доходів Державного бюджету України мають визначати джерела компенсації
втрат доходів Державного бюджету України або види та обсяги видатків, що
підлягають відповідному скороченню. Жодна з таких пропозицій не повинна
призводити до збільшення державного боргу і гарантій порівняно з їх
обсягом, передбаченим у представленому проекті закону про Державний
бюджет України. Якщо принаймні одна із вимог не виконується, відповідна
пропозиція до розгляду Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету
не приймається. Не допускається внесення пропозицій щодо змін до
прогнозу податкових надходжень, крім випадку, коли за висновком Комітету
Верховної Ради України з питань бюджету, Міністерства фінансів України
та Рахункової палати виявлені неточності в їх розрахунку.
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету не пізніше 15 жовтня (20
жовтня, якщо проект бюджету був прийнятий до розгляду після повторного
подання Кабінетом Міністрів України) року, який передує плановому,
спільно з уповноваженими представниками Кабінету Міністрів України
розглядає пропозиції до проекту закону про Державний бюджет України і
готує Висновки та пропозиції до нього, а також таблиці пропозицій
суб’єктів права законодавчої ініціативи, які пропонується підтримати чи
відхилити, і приймає з цього приводу відповідне рішення. Показники, що
містяться у Висновках та пропозиціях до проекту закону про Державний
бюджет України, мають бути збалансованими.
Висновки та пропозиції до проекту закону про Державний бюджет України, а
також таблиці пропозицій Апаратом Верховної Ради України
розповсюджуються серед народних депутатів України не пізніше ніж за два
дні до розгляду проекту закону про Державний бюджет України у першому
читанні на пленарному засіданні Верховної Ради України.
Перше читання проекту закону про Державний бюджет України починається з
доповіді Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо
Висновків та пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України.
В обговоренні цього питання беруть участь представники комітетів
Верховної Ради України, депутатських фракцій та груп, народні депутати
України, представники Кабінету Міністрів України та Рахункової палати.
Висновки та пропозиції до проекту закону про Державний бюджет України
голосуються в цілому. Якщо позитивне рішення не прийнято, відбувається
постатейне голосування. Під час постатейного голосування розглядаються
пропозиції, які Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету
пропонується відхилити і на розгляді яких наполягають їх автори.
Прийняття рішення щодо Висновків та пропозицій до проекту закону про
Державний бюджет України вважається прийняттям проекту закону про
Державний бюджет України у першому читанні. Показники бюджету, що
містяться у Висновках та пропозиціях до проекту закону про Державний
бюджет України, мають бути збалансованими. Схвалені Верховною Радою
України Висновки та пропозиції Комітету Верховної Ради України з питань
бюджету набувають статусу Бюджетних висновків Верховної Ради України.
Верховна Рада України приймає проект закону про Державний бюджет України
у першому читанні не пізніше 20 жовтня (25 жовтня, якщо проект бюджету
був прийнятий до розгляду після повторного подання Кабінетом Міністрів
України) року, що передує плановому.
Після прийняття проекту закону про Державний бюджет України у першому
читанні Кабінет Міністрів України у двотижневий термін готує і подає не
пізніше 3 листопада (8 листопада, якщо проект бюджету був прийнятий до
розгляду після повторного подання Кабінетом Міністрів України) року, що
передує плановому, проект закону про Державний бюджет України,
доопрацьований відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради України,
і порівняльну таблицю щодо їх врахування з вмотивованими поясненнями
щодо неврахованих пропозицій.
Доопрацьований до другого читання проект закону про Державний бюджет
України має містити текстові статті та показники, які пропонувались
Кабінетом Міністрів України в першому читанні, або схвалені Бюджетними
висновками Верховної Ради України. У разі, якщо Кабінет Міністрів
України пропонує нові текстові статті, до них додається детальне
обгрунтування їх необхідності. Ці вимоги щодо цифрових показників можуть
бути змінені виключно у випадку, якщо основні прогнозні макропоказники
економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний
період, покладені Кабінетом Міністрів України в основу проекту
Державного бюджету України, поданого до Верховної Ради України 15
вересня року, що передує плановому, змінилися на час розгляду в другому
читанні більше ніж на два відсотки.
Проект закону про Державний бюджет України, підготовлений Кабінетом
Міністрів України з порушенням вимог частини другої цієї статті,
повертається Кабінету Міністрів України на доопрацювання і подається ним
на повторне друге читання у тижневий термін з дня прийняття Верховною
Радою України відповідного рішення.
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету протягом трьох днів
після внесення проекту закону про Державний бюджет України,
підготовленого Кабінетом Міністрів України до другого читання, готує
висновки щодо розгляду проекту закону про Державний бюджет України у
другому читанні.
При розгляді проекту закону про Державний бюджет України у другому
читанні пропозиції народних депутатів України, комітетів Верховної Ради
України, депутатських груп та фракцій щодо змін до проекту закону про
Державний бюджет України не розглядаються, крім висновків Комітету
Верховної Ради України з питань бюджету щодо розгляду проекту закону про
Державний бюджет України у другому читанні, в тому числі щодо врахування
Кабінетом Міністрів України Бюджетних висновків Верховної Ради України
при підготовці проекту закону про Державний бюджет України до другого
читання.
Друге читання розпочинається з доповіді Міністра фінансів України щодо
доопрацьованого з урахуванням Бюджетних висновків Верховної Ради України
проекту закону про Державний бюджет України. Голова Комітету Верховної
Ради України з питань бюджету доповідає висновки Комітету Верховної Ради
України з питань бюджету щодо врахування Кабінетом Міністрів України
Бюджетних висновків Верховної Ради України при підготовці проекту закону
про Державний бюджет України до другого читання.
Друге читання проекту закону про Державний бюджет України передбачає в
першу чергу затвердження загального обсягу дефіциту (профіциту), доходів
і видатків Державного бюджету України, розміру мінімальної заробітної
плати та рівня забезпечення прожиткового мінімуму на плановий бюджетний
період з подальшим постатейним голосуванням проекту закону про Державний
бюджет України, поданого Кабінетом Міністрів України на друге читання.
Друге читання проекту закону про Державний бюджет України завершується
не пізніше 20 листопада року, що передує плановому. При цьому загальний
обсяг дефіциту (профіциту), доходів і видатків Державного бюджету
України, розмір мінімальної заробітної плати та рівень забезпечення
прожиткового мінімуму на наступний бюджетний період, обсяг міжбюджетних
трансфертів та інші положення, необхідні для формування місцевих
бюджетів, повинні бути прийняті у другому читанні в обов’язковому
порядку і не підлягають розгляду у третьому читанні.
Статті проекту закону про Державний бюджет України, не прийняті у
другому читанні, переносяться на розгляд у третьому читанні.
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету доопрацьовує проект
закону про Державний бюджет України та вносить його на розгляд Верховної
Ради України у третьому читанні не пізніше 25 листопада року, що передує
плановому.
Третє читання проекту закону про Державний бюджет України починається з
доповіді Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та
співдоповіді Міністра фінансів України.
Після доповіді Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
та співдоповіді Міністра фінансів України Верховна Рада України
проводить голосування по пропозиціях Комітету Верховної Ради України з
питань бюджету щодо статей проекту закону про Державний бюджет України,
що не були прийняті у другому читанні, та по проекту закону в цілому.
У разі якщо рішення про схвалення закону про Державний бюджет України із
запропонованими пропозиціями Комітету Верховної Ради України з питань
бюджету в цілому не прийнято, проводиться голосування по кожній
запропонованій Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету
пропозиції.
Закон про Державний бюджет України приймається Верховною Радою України
до 1 грудня року, що передує плановому.
Терміном перебування проекту закону про Державний бюджет України на
розгляді у Верховній Раді України є час з моменту його офіційного
подання Кабінетом Міністрів України Верховній Раді України до його
прийняття Верховною Радою України за вирахуванням часу, коли цей проект
знаходився в Кабінеті Міністрів України згідно з процедурою, визначеною
цим Кодексом.
У разі відхилення Верховною Радою України проекту закону про Державний
бюджет України відлік терміну перебування проекту на розгляді у
Верховній Раді України поновлюється з моменту повторного його подання
Кабінетом Міністрів України.
3. Термін перебування прийнятого Верховною Радою України закону про
Державний бюджет України на розгляді у Президента України, а також
термін повторного розгляду Верховною Радою України, у разі повернення
його Президентом України із вмотивованими і сформульованими пропозиціями
до цього закону з наступним його поверненням до Верховної Ради України
на повторний розгляд, не включаються до загального терміну перебування
проекту закону про Державний бюджет України у Верховній Раді України.
Якщо до початку нового бюджетного періоду не набрав чинності закон про
Державний бюджет України, Кабінет Міністрів України має право
здійснювати витрати Державного бюджету України відповідно до цієї статті
Кодексу з наступними обмеженнями:
1) витрати Державного бюджету України можуть здійснюватися лише на цілі,
які визначені у законі про Державний бюджет України на попередній
бюджетний період і одночасно передбачені у проекті закону про Державний
бюджет України на наступний бюджетний період, поданому Кабінетом
Міністрів України до Верховної Ради України;
2) щомісячні видатки Державного бюджету України не можуть перевищувати
1/12 обсягу видатків, визначених законом про Державний бюджет України на
попередній бюджетний період, крім випадків, передбачених частиною
четвертою статті 15 та частиною четвертою статті 23 цього Кодексу;
3) до прийняття закону про Державний бюджет України на поточний
бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється, крім
випадків, пов’язаних з введенням воєнного чи надзвичайного стану,
оголошенням окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної
ситуації.
Не пізніше двох місяців з дня набрання чинності законом про Державний
бюджет України Міністр фінансів України інформує Верховну Раду України
про взяті бюджетні зобов’язання та здійснені платежі згідно з частиною
першою цієї статті, по яких бюджетні призначення у затвердженому
Державному бюджеті України не передбачені.
До прийняття закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний
період запозичення можуть здійснюватися лише з метою погашення основної
суми державного боргу.
4. До прийняття закону про Державний бюджет України на поточний
бюджетний період податки, збори (обов’язкові платежі) та інші
надходження справляються відповідно до закону про Державний бюджет
України на попередній бюджетний період та інших нормативно-правових
актів.
3. Принципи бюджетного процесу в Україні
Усі стадії бюджетного процесу основані на єдиних принципах організації
бюджетної діяльності і мають відповідну правову регламентацію. Основними
принципами є такі.
– Принцип розподілу повноважень ВРУ, ВРАРК, органів державної виконавчої
влади, органів місцевого самоврядування. Цей принцип означає, що кожному
органові, який бере участь у бюджетному процесі, належить певна
компетенція, за межі якої він не може виходити. Втручання інших органів
і організацій у процес складання, затвердження і виконання бюджету не
допускається, крім випадків, зазначених у законодавстві.
– Принцип реальності включення показників доходів і видатків. Доходи
мають включатися до бюджету за джерелами, видатки – за Цільовим
призначенням.
– Принцип гласності. Він полягає у тому, що показники бюджету (У тому
числі і зведеного) і звіту про його виконання можуть і повинні
оприлюднюватися через засоби масової інформації.
– Принцип наочності, який означає, що відображення показників бюджету у
взаємозв’язку із загальноекономічними показниками в Україні і за її
межами відбувається шляхом використання засобів максимальної
інформативності результатів порівняльного аналізу, визначення темпів і
пропорцій економічного розвитку.
– Принцип порівняльності полягає в систематизації доходів і видатків
бюджету за певними ознаками, які дають можливість здійснити
загальнодержавне і міжнародне зіставлення бюджетних даних.
– Принцип повноти обсягу в бюджеті означає, що до кожного бюджету
включаються всі кошти, що направляються з прибутково-видаткової частини.
– Принцип застосування балансового методу спрямований на встановлення
правильного співвідношення між доходами і видатками всіх бюджетів, а
також між натуральними і фінансовими показниками.
Використана література
Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року.- К.: Атака, 2001.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2004 рік». /Урядовий
кур’єр /- від 09.01.03., №4.
Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник. – К.:НІОС,2001.
Правові засади бюджетного процесу в Україні / За ред. Солом’яненка В.І.
– Харків, 2001.
Фінансове право. Посібник. – К., 2001.
Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система України. (Розділ ІІ) – К.:
НІОС,-2003.
Юрій С.І., Бескид Й.М. Бюджетна система. Навчально-методичний посібник.
– Тернопіль: ТАНГ, 2002.
Юрій С.І.Концептуальні засади сутності бюджету.// Фінанси України, 2001,
№ 10.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
