UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПоняття дипломатичних імунітетів. Види дипломатичних імунітетів (контрольна)
Авторdimich
РозділПравознавство (різне), реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКонтрольна
Продивилось4396
Скачало324
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

на тему:

 

Поняття дипломатичних імунітетів. Види дипломатичних імунітетів

 

ПЛАН

 

Поняття дипломатичних імунітетів.

 

Види дипломатичних імунітетів

 

1. Поняття дипломатичних імунітетів

 

Центральним інститутом дипломатичного права є інститут дипломатичних

імунітетів і привілеїв. Його основою є концепція функціональної

необхідності імунітетів і привілеїв, оскільки вони надаються не для

вигод окремих осіб, а для забезпечення ефективного здійснення функцій

дипломатичних представництв, що представляють держави. Про це, зокрема,

говоритися в Преамбулі Віденської конвенції 1961 р. Теорія

функціональної необхідності бере свій початок із класичної доктрини МП

(Монтеск'є, Руссо, Е. де Ваттель).

 

Існують ще дві теорії походження дипломатичних імунітетів і привілеїв.

 

Перша - теорія екстериторіальності (позатериторіальності), зводиться до

представлення, що посли, якщо і перебували фізично в іншій державі, у

юридичному змісті розглядаються як такі, що продовжують знаходитися на

території свого суверена і, отже, як би поза територією держави, де вони

в дійсності виконували свої функції.

 

Друга - теорія представницького характеру - найбільше яскраво виражена в

словах великого князя московського Івана III: “Посол носить в своїй

особі государя свого”.

 

Засновник міжнародного права Г.Гроцій сполучив дві ці теорії: “...

Відповідно до міжнародного права, посол представляє особу свого монарха,

він знаходиться як би поза територією тієї держави, у якій виконує свої

функції”.2

 

Дипломатичний імунітет - особливе право дипломатичних агентів іноземних

держав на звільнення від місцевої юрисдикції, незастосовність до них

примусових заходів, передбачених внутрішнім правом країни перебування за

порушення її законів і правил.

 

Дипломатичні привілеї - додаткові пільги і переваги, спрямовані на

полегшення роботи дипломатичних представництв і їхнього персоналу.

 

Якщо дипломатичні імунітети являють собою область правових гарантій для

діяльності дипломатичних представництв і їх персоналу, то дипломатичні

привілеї зв'язані з питаннями підтримки акредитуючої держави в справах

церемоніального, протокольного характеру, що регулюються в більшості

випадків не за допомогою юридично обов'язкових норм (як імунітети), а

лише на основі норм міжнародної ввічливості чи існуючих на цей рахунок у

міжнародному спілкуванні звичайних правил (звичаїв).

 

Основні дипломатичні імунітети і привілеї надаються відповідним видам

офіційних представництв держав і їхньому персоналу автоматично, з

моменту установи чи таких представництв із моменту прибуття самих

дипломатичних агентів, незалежно від наявності чи відсутності

спеціальних угод по цьому питанню між державами-контрагентами.

 

Ст. 32 Віденської конвенції 1961 р. передбачає можливість відмовлення

від дипломатичного імунітету при дотриманні чотирьох основних вимог:

 

- від імунітету можуть відмовлятися не самі дипломатичні агенти, а

тільки акредитуючі їх держави;

 

- відмовлення від імунітету повинно бути завжди виразно вираженим;

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ