UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваУява як психічний процес. Значущість гри в системі навчальної діяльності. Прийоми розвитку інтелектуальних почуттів (контрольна)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуКонтрольна
Продивилось2625
Скачало847
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

на тему:

 

Уява як психічний процес. Значущість гри в системі навчальної

діяльності. Прийоми розвитку інтелектуальних почуттів

 

ПЛАН

 

Уява як психічний процес

 

Значущість гри в системі навчальної діяльності

 

Прийоми розвитку інтелектуальних почуттів

 

1. Уява як психічний процес

 

Взаємодіючи з об'єктивним світом, людина не лише сприймає, запам'ятовує,

осмислює цей світ, а й створює образи того, з чим вона безпосередньо не

зустрічається. Ці образи можуть відображати події, факти, явища, свідком

яких вона не була. Нерідко в житті їй доводиться створювати образи таких

об'єктів, яких не існує в дійсності, над створюванням яких вона працює.

Цей процес називають уявою або фантазією. Він значно розширює і

поглиблює пізнання світу. Так, слухаючи розповідь вчителя, читаючи книгу

з історії, учні мисленно малюють собі картини далекого минулого, а на

уроках географії ніби бачать красу природи. Уявляючи літературних

героїв, вони мисленно мандрують з ними. При вивченні математики і фізики

уява допомагає учням оживляти абстрактні поняття, наповнити виведені

формули конкретним змістом. Отже, поряд із сприйманням, пам'яттю і

мисленням уява є одним з важливих пізнавальних процесів людини. Над її

вивченням працювали такі відомі дослідники, як Ердман, Гензелінг, Сегал,

Ю.Ліндварський, Б.Зальцман, В.Романець, А.Петровський та ін.

 

Цей процес надзвичайно складний, і про це свідчить той факт, що й досі

немає його задовільного визначення. Так, Ердман під уявою або фантазією

розумів процес створення образів та сприйнятих предметів. Проте

застосоване ним тлумачення понять "предмет" і "зображення" не дозволяє

підвести до нього відношення речей та їх розуміння, що є важливим для

уяви.

 

Сегал під фантазією розумів наявність будь-якої ситуації у формі

уявлень. Не важко помітити, що вказане має місце і в процесі

пригадування.

 

В сучасній психології найбільш розповсюдженими є описові визначення.

Найчастіше уявою називають процес створення людиною на основі її

попереднього досвіду образів об'єктів, яких вона безпосередньо не

сприймала і не сприймає. Або: уява - це необхідний елемент творчої

діяльності людини, що виражається в побудові образів продуктів праці, а

також забезпечує створення програм поведінки в тих випадках, коли

проблемна ситуація характеризується невизначеністю. Перше з визначень є

чіткішим та лаконічнішим.

 

У зарубіжній психології існує декілька точок зору на уяву та її сторони.

Концепція одних / ідеалістів / зводиться до того, що стверджується повна

спонтанність уяви, незалежність від дійсності. Такий погляд є принципово

не вірним. Насправді уява людини детермінована об'єктивною дійсністю і

спрямована на її відображення.

 

Представники асоціативної психології В.Вундт, Т.Рібо та інші намагалися

звести фантазію до інших психічних процесів або їх комбінації. При цьому

вона втрачала свою самостійність, і в одних випадках її розглядали як

комбінацію розуміння і волі, а в інших як комбінацію сприймання, пам'яті

та інтелекту.

 

Уява виникла і розвинулася в процесі праці людей. В ній чітко

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ