.

Психолого-педагогічний профіль особистості вчителя (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
404 3283
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

“Психолого-педагогічний профіль особистості вчителя”

1. Роль вищої та післядипломної педагогічної освіти у розвитку
професійної компетенції вчителя

Підготовка педагогів у вищих навчальних закладах здійснюється за
переліком спеціальностей, спеціалізацій педагогічного напряму, що
формується, виходячи з освiтнiх рiвнiв та видiв педагогiчної дiяльностi.
Зі спецiальностей, за якими здiйснюється пiдготовка педагогiчних
працiвникiв для вiдповiдних освiтнiх рiвнiв (дошкiльна освiта, початкова
середня освiта, базова i повна загальна середня освiта), надається
квалiфiкацiя вихователя дiтей дошкiльного вiку, вчителя початкової школи
та вчителя основної i старшої школи.

Спецiальностi, що формуються за видами педагогiчної дiяльностi,
передбачають пiдготовку фахiвцiв для рiзних типiв навчально-виховних
закладiв та установ (соцiальний педагог, практичний психолог,
дефектолог, менеджер освiти тощо). Квалiфiкацiя менеджера освiти
здобувається на базi повної вищої педагогiчної освiти.

Враховуючи необхiднiсть пiдготовки педагогiчних працiвникiв до роботи в
основнiй та малокомплектнiй старшiй загальнiй середнiй школах,
забезпечення конкурентноздатностi на ринку працi, навчання майбутнiх
педагогiв у педагогiчних навчальних закладах здiйснюється за поєднаними
(подвiйними) спецiальностями. Спецiальностi поєднуються з урахуванням
спорiдненостi галузей наук, що вiдображаються в шкiльних навчальних
предметах, видiв педагогiчної дiяльностi в середнiй школi, дошкiльних i
позашкiльних навчальних закладах та обсягу часу, передбаченого на
вивчення вiдповiдних шкiльних навчальних предметiв.

Для пiдготовки педагогiчних працiвникiв до викладання у середнiх
навчальних закладах рiзного типу небазових шкiльних навчальних
предметiв, проведення позашкiльної роботи та врахування професiйних
потреб замовника i задоволення особистiсних освiтнiх iнтересiв студентiв
на вiдповiдних спецiальностях запроваджуються спецiалiзацiї. Особливiсть
педагогiчних спецiалiзацiй полягає в тому, що вони передбачають як
поглиблений змiст вiдповiдних спецiальностей, так i забезпечують
необхiдну фахову пiдготовку з новiтнiх напрямкiв сучасної науки
(екологiя, валеологiя, економiка тощо). Спецiалiзацiї вводяться на
вiдповiдних спецiальностях з урахуванням їх органiчної спорiдненостi.

Варiанти поєднання спецiальностей, перелiк спецiалiзацiй i їх поєднання
iз спецiальностями чи включення у вiдповiднi спецiальностi визначається
Мiнiстерством освiти і науки України.

Відповідно до ступеневості вищої освіти пiдготовка педагогiчних
працiвникiв з вищою освiтою здiйснюється за освiтньо-квалiфiкацiйними
рiвнями «Молодший спеціаліст», «Бакалавр», «Спецiалiст», «Магістр».

Молодший спецiалiст – це освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень педагогiчного
працiвника, який оволодiв основами соцiально-гуманiтарних,
психолого-педагогiчних i фахових знань; має вмiння та навички їх
практичного застосування для вирiшення типових професiйних завдань, що
передбаченi для посад учителiв, вихователiв у галузi освiти.

Освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень педагогiчного працiвника “Молодший
спецiалiст” здобувається у педагогiчних училищах i технiкумах. Вищi
навчальнi заклади третього i четвертого рiвнiв акредитацiї можуть
здiйснювати пiдготовку молодших спецiалiстiв, якщо в їхнiй структурi є
педагогiчне училище або технiкум.

Пiдготовка молодших спецiалiстiв у педагогiчних училищах i технiкумах
здiйснюється на основi базової загальної середньої освiти. Термiн
навчання – чотири роки. Особам, якi навчаються у педагогiчних училищах i
технiкумах на основi базової загальної середньої освiти видається
атестат про повну загальну середню освiту. Особи, якi успiшно пройшли
державну атестацiю за програмою пiдготовки молодшого спецiалiста,
отримують державний документ встановленого зразка про здобуття
освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня “Молодший спецiалiст”.

Пiдготовка педагогiчних працiвникiв освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня
“Молодший спецiалiст” здiйснюється за такими однопрофiльними
спецiальностями:

* дошкільне виховання;

* початкове навчання;

* педагогiка i методика середньої освiти (музика, образотворче
мистецтво, хореографiя, фiзична культура, трудове навчання).

Випускникам педагогiчних училищ i технiкумiв iз зазначених
спецiальностей присвоюються вiдповiдно такi квалiфiкацiї:

* вихователь дiтей дошкiльного вiку;

* вчитель початкової школи;

* вчитель основної школи (вказується назва шкiльного навчального
предмета).

Бакалавр – це освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень педагогiчного працiвника,
який оволодiв фундаментальними соцiально-гуманiтарними,
психолого-педагогiчними i фаховими знаннями; має вмiння та навички для
здiйснення навчально-виховного процесу в закладах освiти i здатний
вирiшувати типовi професiйнi завдання, передбаченi для посад учителiв,
вихователiв, практичних психологiв, соцiальних педагогiв i дефектологiв
у галузi освiти.

Освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень педагогiчного працiвника “Бакалавр”
здобувається у педагогiчних коледжах, iнститутах та унiверситетах.
Квалiфiкацiя педагога зазначеного освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня може
також здобуватися в класичних унiверситетах або iнших вищих навчальних
закладах третього i четвертого рiвнiв акредитацiї за умови виконання
вимог державного стандарту пiдготовки педагогiчних працiвникiв.

Особи, якi успiшно пройшли державну атестацiю за програмою пiдготовки
бакалавра, отримують державний документ встановленого зразка про
здобуття освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня “Бакалавр” i базової вищої
освiти.

Пiдготовка бакалаврiв у педагогiчних коледжах на базi повної загальної
середньої освiти здiйснюється протягом чотирьох рокiв; на базi
освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня “Молодший спецiалiст” за однойменною
спецiальнiстю – протягом одного-двох рокiв (з урахуванням особливостей
спецiальностi).

Пiдготовка педагогiчних працiвникiв освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня
“Бакалавр” у педагогiчних коледжах здiйснюється з таких однопрофiльних
спецiальностей:

* дошкільне виховання;

* початкове навчання;

* педагогiка i методика середньої освiти (музика, образотворче
мистецтво, хореографiя, фiзична культура, трудове навчання);

* соцiальна педагогiка.

Випускникам коледжiв освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня “Бакалавр” з
названих спецiальностей присвоюється квалiфiкацiя iз зазначенням
вiдповiдного виду професiйної дiяльностi:

* вихователь дiтей дошкiльного вiку;

* вчитель початкової школи;

* вчитель основної школи (вказується назва шкiльного навчального
предмета);

* соцiальний педагог.

Освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень “Бакалавр” за спецiальностями “Дошкiльне
виховання”, “Початкове навчання”, “Педагогiка i методика середньої
освiти (музика, образотворче мистецтво, хореографiя, фiзична культура,
трудове навчання)”, “Соцiальна педагогiка”, “Дефектологiя” у
педагогiчних iнститутах та унiверситетах, враховуючи подвiйнiсть
педагогiчних спецiальностей, здобувається з однiєї (першої)
спецiальностi з присвоєнням квалiфiкацiї “Бакалавр педагогiчної освiти”
iз зазначенням вiдповiдного виду професiйної дiяльностi за першою
спецiальнiстю: вихователь дiтей дошкiльного вiку, вчитель початкової
школи, вчитель основної школи (вказується назва шкiльного навчального
предмета), соцiальний педагог, дефектолог-вихователь. Термiн навчання –
чотири роки.

Освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень “Бакалавр” за спецiальнiстю “Педагогiка
i методика середньої освiти (українська мова i лiтература, мова i
лiтература, iсторiя, фiзика, бiологiя, географiя, хiмiя, математика)”
здобувається з першої спецiальностi з присвоєнням квалiфiкацiї бакалавра
вiдповiдного напряму пiдготовки (бакалавр iсторiї, фiзики тощо) i
вчителя основної школи.

Бакалаври – випускники класичних унiверситетiв або iнших вищих
навчальних закладiв третього i четвертого рiвнiв акредитацiї iз
спецiальностей, передбачених державним Переліком напрямів підготовки і
спеціальностей, – можуть здобути квалiфiкацiю вчителя основної школи за
умови виконання вимог державного стандарту пiдготовки педагогiчних
працiвникiв.

Спецiалiст – це освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень педагогiчного
працiвника, який оволодiв фундаментальними психолого-педагогiчними i
фаховими знаннями, пройшов методичну та практичну пiдготовку; готовий до
викладання двох базових i одного-двох небазових шкiльних предметiв або
виконання iнших функцiй у навчально-виховних закладах; набув досвiду
вирiшення складних професiйних завдань, передбачених для посад учителiв,
вихователiв, практичних психологiв, соцiальних педагогiв i дефетологiв у
галузi освiти.

Освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень педагогiчного працiвника “Спецiалiст”
здобувається у педагогiчних iнститутах та унiверситетах. Квалiфiкацiя
педагога зазначеного освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня може також
здобуватися в класичних унiверситетах або iнших вищих навчальних
закладах четвертого рiвня акредитацiї за умови виконання ними вимог
державного стандарту пiдготовки педагогiчних працiвникiв.

Особи, якi успiшно пройшли державну атестацiю за програмою пiдготовки
спецiалiста, отримують державний документ про здобуття
освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня “Спецiалiст” i повної вищої освiти.

Пiдготовка педагогiчних працiвникiв освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня
“Спецiалiст” у педагогiчних iнститутах та унiверситетах здiйснюється на
базi: повної загальної середньої освiти, освiтньо-квалiфiкацiйних
рiвнiв “Молодший спецiалiст” i “Бакалавр”.

Термiн навчання на базi повної загальної середньої освiти за поєднаними
(подвiйними) спецiальностями з отриманням пiсля чотирьох рокiв навчання
квалiфiкацiї бакалавра з першої спецiальностi становить п’ять рокiв.
Термiн навчання на базi освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня “Молодший
спецiалiст” за однопрофiльними спецiальностями становить два-три роки,
за подвiйними – три-чотири роки. Термiн навчання на базi
освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня “Бакалавр” становить один рiк (для
окремих спецiальностей, за погодженням з Мiнiстерством освiти України,
термiн навчання може бути встановлений тривалiстю пiвтора року).

Пiдготовка педагогiчних працiвникiв освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня
“Спецiалiст” здiйснюється з усiх спецiальностей педагогiчного напряму та
спецiальностей iнших напрямiв, за якими державним Переліком напрямів
підготовки і спеціальностей передбачається здобуття педагогiчної
квалiфiкацiї.

Фахiвцям освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня “Спецiалiст” присвоюються такi
квалiфiкацiї:

* вихователь дiтей дошкiльного вiку, органiзатор дошкiльного виховання;

* вчитель початкової школи;

* вчитель основної i старшої школи (вказується назва шкiльних навчальних
предметiв i спецiалiзацiй);

* дефектолог (вказується вид професiйної дiяльностi);

* соцiальний педагог (вказується спецiалiзацiя);

* практичний психолог у закладах освiти.

Пiдготовку педагогiчних працiвникiв освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня
“Спецiалiст” за поєднаними (подвiйними) спецiальностями можуть
здiйснювати також класичнi унiверситети або iншi вищi навчальнi заклади
четвертого рiвня акредитацiї за умови виконання вимог державних
стандартiв.

Магiстр – це освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень педагогiчного працiвника,
який оволодiв поглибленими фундаментальними психолого-педагогiчними i
фаховими знаннями iнновацiйного характеру; набув досвiду застосування та
продукування нових знань для вирiшення проблемних педагогiчних i
науково-дослiдних завдань у галузi середньої i вищої освiти.

Освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень педагогiчного працiвника “Магiстр”
здобувається у педагогiчних унiверситетах та iнститутах (iз
спецiальностей, акредитованих за четвертим рiвнем). Квалiфiкацiя
педагога зазначеного освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня може також
здобуватися в класичних унiверситетах або iнших вищих навчальних
закладах четвертого рiвня акредитацiї за умови виконання ними вимог
державного стандарту пiдготовки педагогiчних працiвникiв.

Особи, якi успiшно пройшли державну атестацiю за програмою пiдготовки
магiстра, отримують державний документ встановленого зразка про здобуття
освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня “Магiстра” i повної вищої освiти.
Пiдготовка педагогiчних працiвникiв освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня
“Магiстр” здiйснюється на базi: освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв
“Бакалавр” i “Спецiалiст”.

Пiдготовка магiстрiв з педагогiчних спецiальностей може здiйснюватися
для науково-педагогiчної i науково-дослiдної дiяльностi.

Особи, якi пройшли магiстерську пiдготовку за науково-педагогiчним
спрямуванням, здобувають квалiфiкацiю “Магiстр педагогiчної освiти” i
викладача з вiдповiдної спецiальностi; за науково-дослiдним спрямуванням
– квалiфiкацiю “Магiстр-дослiдник” з вiдповiдної спецiальностi.

Пiдготовка магiстрiв-викладачiв iз спецiальностей непедагогiчного
напряму може здійснюватися у вищих навчальних закладах четвертого рiвня
акредитацiї за умови виконання ними вимог державного стандарту
професiйно-педагогiчної пiдготовки таких фахiвцiв.

Магiстри-викладачi можуть займати первиннi посади у вищих навчальних
закладах рiзних рiвнiв акредитацiї; магiстри-дослiдники – у
науково-дослiдних пiдроздiлах вищих навчальних закладiв,
науково-дослiдних установах та органiзацiях.

Українські педагоги щонайменше 1 раз на 5 років підвищують свою
кваліфікацію в ІППО на курсах підвищення кваліфікації. Вчителі та
керівники навчальних закладів, методиси підвищують кваліфікацію в ІППО
на базі здобутої вищої педагогічної освіти. При цьому групи слухачів
комплектуються диференційовано за стажем роботи (до 5 років, від 5 до 10
років, понад 10 років).

В залежності від категорії слухачів обсяг курсів становить від 72 до 144
годин.

Особи, які пройшли курси підвищення кваліфікації в ІППО, отримують
державний документ, що є підставою для їх чергової атестації.

2. Стандарти вищої педагогічної освіти

З метою збереження єдиного освітнього простору в державі, забезпечення
високого рівня надання освітніх послуг і вироблення єдиних засобів
діагностики їх якості та розширення автономії навчальних закладів у
визначенні змісту освіти в Україні запроваджено стандартизацію освіти, у
т.ч. й вищої освіти.

Державний стандарт вищої освіти – це сукупність норм, які визначають
вимоги до освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня.

Державнi стандарти педагогiчної освiти розробляються Мiнiстерством
освiти і науки України для рiзних освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв. Їх
змiст визначається, виходячи з вимог пiдготовки педагогiчних
працiвникiв.

Виконання вимог державних стандартiв педагогiчної освіти є обов’язковим
при присвоєннi квалiфiкацiї педагогiчного працiвника з вiдповiдної
спецiальностi

Розробка державних стандартів вищої педагогічної освіти здійснюється уже
впродовж кількох років. На сьогодні розробка двох складових стандартів –
освітньо-кваліфікаційних характеристик і нормативної частини змісту
освіти – завершується; засоби діагностики в остаточному варіанті можуть
бути представлені після апробації змісту освіти. Треба зазначити, що
створення національних стандартів вищої освіти справа не проста і
тривала. Підготовлені проекти потребуватимуть ретельної експертизи та
експериментальної апробації для подальшого їх запровадження на тривалий
період – до 10 років.

Змiст педагогiчної освiти включає нормативну частину як складову
державного стандарту, і вибіркову, що визначається вищим навчальними
закладом і передбачає соцiально-гуманiтарну, психолого-педагогiчну,
фахову i практичну пiдготовку.

Змiст соцiально-гуманiтарної пiдготовки передбачає подальше поглиблення
та професiоналiзацiю знань з таких напрямiв: українознавчого;
фiлософського; полiтологiчного; соцiологiчного; iсторичного;
правознавчого; економiчного; фiзкультурно-оздоровчого; екологiчного;
культурологiчного; релiгiєзнавчого; етико-естетичного; мовознавчого;

Реалiзацiя визначених напрямiв на вiдповiдних освiтньо-квалiфiкацiйних
рiвнях забезпечується вiдповiдно такими нормативними навчальними
дисциплiнами: українознавство, фiлософiя, полiтологiя, соцiологiя,
iсторiя України, правознавство, економiка, фiзична культура, основи
медичних знань i охорона здоров’я дiтей (валеологiя), екологiя,
культурологiя, релiгiєзнавство, етика i естетика, українська мова
(українська дiлова мова), iноземна мова тощо.

Перелiк навчальних дисциплiн та обсяг навчального часу на їх вивчення
визначається для кожного освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня i є однаковим
для всiх педагогiчних спецiальностей.

Соцiально-гуманiтарнi навчальнi дисциплiни, що є фаховими з вiдповiдної
спецiальностi, вилучаються з перелiку соцiально-гуманiтарних навчальних
дисциплiн i вносяться до перелiку фахових навчальних дисциплiн.

Змiст психолого-педагогiчної пiдготовки визначається такими
фундаментальними навчальними дисциплiнами:

* педагогiка (освiта-школа-вчитель (вступ до спецiальностi); дидактика;
теорiя виховання; iсторiя педагогiки; педагогiчна майстернiсть;
порiвняльна педагогiка; соцiальна педагогiка; сучаснi педагогiчнi
технологiї; основи педагогiчного експерименту; педагогiчна квалiметрiя
тощо);

* психологiя (загальна психологiя; вiкова психологiя; педагогiчна
психологiя; соцiальна психологiя; iсторiя психологiї; психологiя
управлiння; психологiя професiйної дiяльностi тощо).

Перелiк навчальних дисциплiн та обсяг навчального часу на їх вивчення
визначається окремо для кожного освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня i груп
спецiальностей.

Фахова пiдготовка передбачає набуття студентами теоретичних знань з
основ наук вiдповiдної спецiальностi та спецiалiзацiї, вироблення
практичних умiнь i навичок, необхiдних для здiйснення професiйної
педагогiчної дiяльностi.

Змiст фахової підготовки визначається:

* навчальними дисциплiнами фахового спрямування;

* навчальними дисциплiнами з методик викладання шкiльних предметiв
(навчальних дисциплiн вищих навчальних закладiв).

Фахова пiдготовка, виходячи зі ступеневостi вищої освiти,
диференцiюється за вiдповiдними освiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями з
урахуванням специфiки спецiальностей.

Зі спецiальностей “Дошкiльне виховання”, “Початкове навчання”,
“Соцiальна педагогiка”, з яких на всiх освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнях
передбачено присвоєння однакових за функцiональним призначенням
квалiфiкацiй (вихователь дiтей дошкiльного вiку, вчитель початкової
школи, соцiальний педагог), диференцiацiя фахової пiдготовки
забезпечується через послiдовне поглиблення науково-теоретичних
(фундаментальних) фахових знань та пiдвищення рiвня вмiнь i навичок
творчої педагогiчної дiяльностi.

З iнших спецiальностей педагогiчного напряму диференцiацiя фахової
пiдготовки на рiзних освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнях здiйснюється як
через послiдовне поглиблення фундаментальних знань i
професiйно-практичної пiдготовки, так i через розширення функцiонального
призначення педагогiчних працiвникiв.

Змiст фахової пiдготовки магiстрiв з усiх спецiальностей визначається з
урахуванням функцiонального призначення (магiстр-викладач,
магiстр-дослiдник) та освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем, на базi якого
здiйснюється їх пiдготовка.

Навчальнi дисциплiни спецiальностi та навчальнi дисциплiни фахового
спрямування вивчаються протягом усього термiну навчання з дотриманням
структурно-логiчної послiдовностi пiдготовки фахiвцiв вiдповiдних
освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв.

З поєднаних (подвiйних) спецiальностей фахова фундаментальна пiдготовка
здiйснюється паралельно з обох спецiальностей i на
освiтньо-квалiфiкацiйному рiвнi “Бакалавр” завершується з першої
спецiальностi.

Вивчення фахових навчальних дисциплiн з другої спецiальностi та
спецiалiзацiй розпочинається з урахуванням специфiки їх поєднання i
завершується на етапi пiдготовки фахiвця освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня
“Спецiалiст”.

Змiст навчальних дисциплiн з методик викладання шкiльних предметiв,
термiни їх вивчення визначаються особливостями спецiальностей та
спецiалiзацiй i завершуються на вiдповiдних освiтньо-квалiфiкацiйних
рiвнях. З метою актуалiзацiї знань з шкiльного навчального предмета курс
методики вивчається як iнтеґрована навчальна дисциплiна, що передбачає
вивчення самого шкiльного предмета та методики його викладання.

Змiст фахової пiдготовки реалiзується через iнтеґрованi навчальнi курси,
що забезпечує системнiсть у вивченнi навчальних дисциплiн, сприяє
уникненню дублювання навчального матерiалу, змiцненню мiжпредметних
зв’язкiв та полiпшенню органiзацiї навчального процесу i запровадженню
новiтнiх технологiй навчання.

При формуваннi освiтньо-професiйних програм з поєднаних (подвiйних)
спецiальностей iнтеґрованi навчальнi дисциплiни фахової пiдготовки
об’єднуються в модулi (блоки) з кожної спецiальностi. Такi ж модулi
формуються зі спецiалiзацiй.

Практична пiдготовка з педагогiчних спецiальностей – органiчна складова
частина професiйного становлення майбутнього педагога. Завданням
практичної підготовки є: поглиблення теоретичних знань на основi
практичного навчання; вироблення у майбутнiх педагогiв умiнь і навичок
практичної дiяльностi у навчально-виховних закладах; формування творчого
дослiдницького пiдходу до педагогiчної дiяльностi.

Практична пiдготовка здiйснюється через навчальнi та фаховi
(педагогiчнi) практики. Форми, тривалiсть i термiни проведення практики
визначаються для кожного освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня з урахуванням
специфiки спецiальностей i спецiалiзацiй. Сумарна тривалість усіх видів
практики за весь період навчання становить 38-48 тижнів, у т.ч. фахових
практик – 23-27 тижнів, i здійснюється безперервно протягом усього
терміну навчання, починаючи з третього семестру. У загальному бюджеті
часу практика становить до 16 відсотків.

Структура державного стандарту вищої освіти

оппп

нпнд

д

с

в

о

о-кх

нчзо

тести

о-кх – освітньо-кваліфікаційна характеристика;

нчзо – нормативна частина змісту освіти (включає оппп –
освітньо-професійну програму підготовки і нпнд – навчальні програми
навчальних дисциплін);

тести – засоби діагностики.

о-кх – освітньо-кваліфікаційна характеристика;

нчзо – нормативна частина змісту освіти (включає оппп –
освітньо-професійну програму підготовки і нпнд – навчальні програми
навчальних дисциплін);

тести – засоби діагностики.

В Україні триває розробка базових стандартів післядипломної педагогічної
освіти.

Державний стандарт підвищення кваліфікації працівників освіти мусить
бути нормативним документом, що регламентуватиме зміст і тривалість їх
курсової підготовки і має визначати обов’язковий мінімум змісту програми
підвищення кваліфікації, максимальний обсяг навчального навантаження
слухачів і вимоги щодо рівня їх підготовки.

Державний стандарт підвищення кваліфікації працівників освіти повинен
містити: кваліфікаційну характеристику відповідної категорії працівників
освіти, освітньо-професійну програму підвищення кваліфікації та
компоненти (фонди) контрольних завдань.

Кваліфікаційна характеристика регламентуватиме основні посадові
обов’язки (функції) відповідних категорій працівників освіти і тим самим
визначає зміст та напрямок програми підвищення їх кваліфікації. В
структурі державного стандарту підвищення кваліфікації працівників
освіти кваліфікаційна характеристика не копіюватиме функціональні
обов’язки посадових осіб, а в логічно обгрунтованій послідовності
виділятиме основні напрямки їх діяльності.

Освітньо-професійна програма підвищення кваліфікації має бути
нормативним документом, що визначатиме зміст навчання, вимоги до знань і
вмінь слухачів, форми контролю та державної атестації.
Освітньо-професійна програма складатиметься з нормативної (обов’язкової)
та варіативної частин.

Нормативна частина – це перелік обов’язкових дисциплін, видів практичної
підготовки із зазначенням мінімальної кількості годин на їх засвоєння, а
також відповідні навчальні програми. Кількість обов’язкових дисциплін у
кожному циклі курсової підготовки не перевищуватиме 1–3. Нормативна
частина освітньо-професійної програми затверджуватиметься Міністерством
освіти і науки України.

Варіативна частина освітньо-професійної програми не входитиме до
структури державного стандарту підвищення кваліфікації працівників
освіти. Вона міститиме перелік дисциплін за вибором навчального закладу
та вільним виборам слухачів, а також відповідні навчальні програми
Дисципліни за вибором навчального закладу призначені для врахування
спеціалізації слухачів у межах категорії, регіональної специфіки,
досвіду підвищення кваліфікації тощо. Вони зорієнтовані, як правило, на
задоволення освітніх та культурних потреб, професійних інтересів і
запитів слухачів.

Кожна складова становитиме 50% загального часу, що виділяється на
підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників передбачає їх
соціально-гуманітарну, функціональну підготовку, індивідуально-творчу
роботу слухачів. Навчальна практика слухачів здійснюватиметься шляхом їх
ознайомлення з роботою базових закладів освіти та стажування на
відповідні посади протягом декількох днів.

У складних умовах трансформації суспільства зростає значення
реабілітаційної функції освіти і школи.

Погіршення соціальної ситуації в Україні призвело до збільшення
кількості дітей, які живуть у винятково важких соціальних умовах.
Серйозної уваги потребують діти-сироти, діти, які залишилися без
піклування батьків, діти-інваліди, діти ризику. В Україні неухильно
зростає кількість дітей вулиці, які знаходяться в екстремальних умовах.

Погіршення соціального та екологічного стану в Україні загострило
загальнонаціональну проблему забезпечення умов для фізичного виживання
підростаючого покоління. В Україні з кожним роком зростає кількість
дітей з особливими потребами. Сьогодні їх понад 152 тисячі. Змінилась
структура дитячої інвалідності: перше місце зайняли хвороби нервової
системи й органів чуття (33%), вроджених деформацій (19,7%), психічні
розлади (12,7%). Постійними є випадки порушення імунної системи,
хронічних захворювань бронхо-легеневої системи органів травлення.
Зростає кількість дітей із порушенням опорно-рухового апарату. Предмет
особливої турботи – діти, які постраждали від Чорнобильської аварії.

Реабілітаційна педагогіка, що грунтується на засадах життєтворчості,
покликана допомогти визначити шляхи вирішення соціальної, медичної,
психолого-педагогічної реабілітації дитини, життя якої обтяжене хворобою
або іншими несприятливими соціально-педагогічними умовами.

Поняття “реабілітаційна педагогіка” включає відновлення частково
втрачених або послаблених властивостей і функцій організму, особистості
дитини, окремих її сторін і метою максимально повного розвитку її
індивідуальних можливостей й активно перетворювальної адаптації до
навколишнього світу. Прикладним завданням реабілітаційної педагогіки є
теоретичне та організаційно-практичне забезпечення освітньо-
реабілітаційного процесу як в системі спеціальної освіти, так і в
процесі інтеграції дітей із особливими потребами в загальноосвітні
школи.

У педагогічних навчальних закладах, закладах післядипломної педагогічної
освіти здійснюється підготовка та підвищення кваліфікації педагогів, які
працюватимуть і працюють з дітьми з особливими потребами. Вона
передбачає освоєння нових підходів до підвищення педагогічної,
психологічної, рефлексивної культури, компетенції педагогічних
працівників навчально-реабілітаційних центрів. Особлива увага
приділяється готовності педагогів забезпечити:

– спроможність вихованців задіювати компенсаторні можливості організму,
активізувати наявні фізіологічні резерви для вирішення проблем власного
саморозвитку, життєвої компетенції;

– набуття ними навичок саморегулювання почуттів і депресивних станів;

– наявність в учнів певних адаптаційних навичок, розвиненісь
комунікативної та емоційно-вольової сфери у життєвому просторі
особистості;

– здатність дітей оптимистично сприймати життя, їх ориєнтацію на успіх;

– розвиненість механізмів регуляції ролевої поведінки;

– здатність вихованців до професійного самовизначення у відповідності зі
своїми особистісними можливостями;

– усвідомлення ними системи пріоритетів життєвих цінностей;

– міру відповідального ставлення особистосі до життя;

– вміння будувати життя за своїм власним життєвим проектом;

– компетентність у побудові свого життєвого шляху, відповідальність за
власну долю і вчинки.

Використана література:

Волкова В.П. Педагогіка.- К., 2001

Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навч.
Посібник.- К.:Вища шк., 1995

Константинов Н.А., Медынский Е.Н., Шабаева М.Ф. История педагогики.- М.:
Просвещение, 1982

Педагогіка: Навчальний посібник / В.М.Галузяк, М.І.Сметанський,
В.І.Шахов.- Вінниця, 2001

Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студентов пед. вузов:
В 2 кн.- М., 1999.- Кн.1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020