UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторія української ікони (реферат)
Авторdimich
РозділРелігія, релігієзнавство, реферат
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8532
Скачало1363
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ІКОНИ

 

Київська Русь-Україна запозичила як техніку, так і стиль, та й навіть

самих іконографів-мозаїцистів з Царгороду або з підлеглих йому шкіл

іконографії. Зберігаючи традицію візантійської іконографії, Русь-Україна

все ж таки незабаром виробила свій стиль, свою версію загальнодомінуючої

візантійської традиції. Тут переважає дещо лагідніша інтерпретація лиць,

світліший, легкий колорит та майстерне накладання золота на тло ікон,

ареоли та прикраси риз, особливо Ісуса Христа та Богородиці. Ця техніка

називається асист, коли делікатні прошари золота накладаються на ризи.

 

Велику увагу тут звертали "на поступове накладання прозорих шарів

кольорів та їх делікатне злиття - техніка "плаву". При цьому не

відкидалися рішучі лінії традиційних композицій. Найславніший іконограф

доби Київської Русі-України - Алімпій, монах Києво-Печерської Лаври,

який творив наприкінці XI - на початку XII ст. Літописець Нестор подає,

що він вчився у греків, а відтак став самостійним та оригінальним

іконографом. Йому приписують авторство розпису найбільшої частини Собору

Успення Богородиці в Печерській лаврі. Київська школа виховала ще багато

інших, анонімних, іконографів, які створили численні шедеври в самому

Києві та інших осередках Київської Русі. Іконописці з усієї Київської

держави навчалися й "стажувалися" у столиці, а також запрошували

майстрів до себе.

 

Деякі характерні для Київської школи іконографічні техніки, як,

наприклад, сплав та асист, Теофан Грек та Андрій Рубльов підняли до

вершинного рівня. Вони зуміли витворити нову гармонію кольорів та

передати з її допомогою почуття миру й радості. Інші відомі центри

розвинулися згодом і ввели дещо нове в традиційну іконографію. Тут можна

згадати такі школи: Московську, Ярославську, Псковську, Тверську та

інші.

 

Вертаючись до іконографії Русі-України, треба сказати, що від XIII до

середини XVII ст. ініціативу перебрали Галичина й Волинь. Це сталося

внаслідок історичного лихоліття: татаро-монгольських нападів на східну й

центральну Україну. Церковне життя потерпіло від многих ударів орд,

отже, й іконографія на великій Україні або перестала існувати, або була

дуже обмежена.

 

Західна Україна прийняла традиції від Київської школи й розвинула їх.

Згодом у галицькій іконі з'явилися своєрідні особливості. Завдяки

великому числу екземплярів, які збереглися до наших часів, та їх високій

якості, галицька ікона займає ключове місце в українській іконографії.

 

Іконографія Закарпаття, Словаччини та Лемківщини - дуже цікаве

церковно-історичне явище, яке розвинулося головно в XV-XVII ст. У той

час меценати спонсорували ренесансову течію і давали гроші на оздоблення

великих церков. Натомість менші церкви, які не могли спромогтися на

дорогих майстрів, наймали галицьких мандрівних іконописців. Головним

центром у той час був Перемишль.

 

Ця течія витворила свій наївний, оригінальний стиль - щирий,

безпосередній, свіжий. Ця іконографія була дуже поширена, і сьогодні

вважається високим проявом оригінальної інтерпретації

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ