UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФізіологія насіння у працях українських вчених (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) (реферат)
АвторPetya
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1311
Скачало335
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Фізіологія насіння у працях українських вчених (кінець ХІХ – початок ХХ

ст.)

 

В зазначений період українські вчені виконали низку робіт, пов’язаних з

дослідженням ферментативного перетворення поживних речовин під час

проростання і дозрівання насіння. Й.В. Баранецький (1843–1905), професор

Київського університету, проводив спостереження за динамікою крохмалю в

рослинних тканинах та розчиненням зерен крохмалю ферментом діастазою

[6]. Ця робота мала теоретичне значення для обґрунтування складних

процесів перетворення запасних речовин у рослинах, пов’язаних з процесом

обміну.

 

Ці дослідження були продовжені його учнем, киянином К.А. Пурієвичем

(1866-1916). Світове визнання принесла йому докторська дисертація [5], в

якій автор виклав результати лабораторних дослідів балансу (перетворення

та спорожнення) запасних живильних речовин в насінні під час

проростання. Пурієвич прослідкував за переміщенням речовин з ендосперму

у зародок, який розвивається, і встановив, що найважливіша роль у

процесі спорожнення запасних речовин при проростанні належить

перетворенню їх під впливом гідролізу, завдяки чому вони стають

рухомими. Гідроліз речовин в ендоспермі залежить від постійного відтоку

його продуктів до тканин зародку.

 

Значний внесок в розробку цих проблем зробили вчені-фітофізіологи

Харківського університету під керівництвом професора В.І. Палладіна,

який встановив, що при проростанні насіння відбувається не тільки розпад

запасних білкових речовин, але й новий синтез з них конституційних

білків (1896).

 

Розвиваючи це положення, В.К. Залеський (1871-1936), професор

Новоолександрійського інституту сільського господарства і лісівництва, в

магістерській дисертації [3] довів, що структурні білки, які входять до

складу протоплазми, при проростанні не розпадаються, а при наявності

вільних амінокислот синтезуються з них. Він прийшов до висновку, що

амінокислоти є сполуками, з яких утворюються структурні білки. Вчений

вважав, що в насінні є запасні нуклеопротеїди, які розпадаються під дією

ферментів; утворені при цьому кристалічні продукти надходять до молодих

органів, які ростуть, і використовуються на синтез протоплазми та ядра

клітини. Таким чином, кількість білків протоплазми і клітинних ядер в

проростках збільшується. У той час була широко розповсюджена думка, що

для синтезу білкових речовин в листках вищих рослин необхідне світло і

хлорофіл. На підставі власних дослідів Залеський спростував це уявлення

і прийшов до висновку, що світло виконує лише опосередковану функцію у

синтезі білкових речовин, тому що у присутності світла утворюються

вуглеводи, які є необхідною ланкою при синтезуванні білків. Пізніше

досліди Залеського були повторені і підтверджені експериментами відомого

російського фітофізіолога Д.М. Прянишникова.

 

Дослідження з перетворення білкових речовин у вищих рослин і пліснявих

грибів на початку ХХ ст. проводились в цьому ж навчальному закладі

професором В.С. Буткевичем (1872-1942). Первинний процес розкладання

білкових речовин в рослинах охарактеризований ним як процес, який

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ