.

Особливості нарахування амортизації основних засобів (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
634 3468
Скачать документ

Реферат на тему:

Особливості нарахування амортизації основних засобів

Вступ Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємств підвищення
ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції та послуг на
основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних
форм господарювання і керування виробництвом, подолання
безгосподарності, активізації підприємництва, ініціативи.

Необхідною умовою реалізації основної мети будь-якого виробництва є
одержання максимального прибутку на вкладений капітал, зокрема на
основний капітал. Основний капітал – це вкладення коштів з
довгостроковою метою в основні засоби, фінансові інвестиції,
нематеріальні активи.

Постановка завдання Згідно з Законом України “Про оподаткування
прибутку підприємств”) Під терміном “основні фонди” слід розуміти
матеріальні цінності, що використовуються в господарській діяльності
платника податків протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів
із дати введення в експлуатацію, і вартість яких поступово зменшується у
зв’язку з фізичним або моральним зносом. Методологічні основи
формування в бухгалтерському обліку інформації про інші необоротні
матеріальні активи і розкриття інформації про них у фінансовій звітності
визначаються П(С)БО 7.

Основна частина Під впливом часу, сил природи та в процесі
експлуатації основні засоби поступово зношуються. Вони втрачають свої
первинні фізичні якості, знижуються їх техніко – експлуатаційні
можливості, в результаті зменшується реальна балансова вартість основних
засобів.

Амортизація – систематичний розподіл вартості, яка амортизується
(первісна мінус ліквідаційна вартість), необоротних активів упродовж
строку їх корисного використання (експлуатації).

Особливостями обліку основних засобів є правильність і своєчасність
нарахування амортизації і зносу основних засобів. Нарахування
амортизації повинні проводитись відповідно до чинного законодавства.

Слід враховувати особливості нарахування амортизації основних засобів,
представлених на рис. 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1 Особливості нарахування амортизації ОЗ

 

Нарахування амортизації проводиться із застосуванням наступних методів:

1)     прямолінійний метод;

2)     метод зменшення залишкової вартості;

3)     кумулятивний метод;

4)     метод прискореного зменшення залишкової вартості;

5)     виробничий метод;

6)     податковий метод.

Прямолінійний метод застосовують для амортизації ОЗ, знос яких не
залежить від обсягу виробництва (будівлі адміністративного призначення,
виробничі цехи). Переваги: простота розрахунку амортизації; можливість
рівномірного розподілу амортизації в кожному звітному періоді, що зручно
для зіставності собівартості продукції, яка випускається, з доходами від
її реалізації. Недоліки : не враховується моральний знос ОЗ і чинник
зростання витрат на ремонт у міру їх експлуатації.

Метод зменшення залишкової вартості застосовують тільки тоді, коли
передбачається наявність ліквідаційної вартості. А також коли потрібно
накопичити кошти з метою заміни ОЗ у випадку їх морального старіння та
інфляції. Переваги: упродовж перших років експлуатації об’єкта за
допомогою нарахування амортизації накопичується значна сума коштів,
необхідних для відновлення ОЗ. Недоліки: метод базується на порівняно
складних математичних розрахунках і через це є не дуже зручним у
використанні.

Кумулятивний метод застосовують, якщо продуктивність обладнання в перші
роки експлуатації значно вища, ніж у наступні Недоліки: сума зносу часто
не узгоджується ні з фактичним використанням ОЗ, ні з обсягом виробленої
продукції.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовують, якщо
продуктивність обладнання в перші роки експлуатації значно вища ніж у
наступні.

Виробничий метод застосовують у випадку, коли інтенсивність
використання об’єкта впливає на його експлуатаційні властивості і коли
можливо визначити фактичний обсяг виробництва. Переваги: простота та
раціональність розрахунку. Недоліки: неможливо або дуже складно
визначити фактичний обсяг продукції, виробленої з використанням того чи
іншого активу.

Найчастіше підприємства вибирають податковий метод нарахування
амортизації основних засобів.

Застосування цього методу дає змогу зблизити бухгалтерський і податковий
облік, але він є економічно не виправданий, оскільки не враховує
реальних строків служби ОЗ; не дає можливості визначити залишкову
вартість по об’єктах, де облік ведеться в цілому по групах.

Висновок П(С)БО-7 не передбачає виділення у бухгалтерському обліку
спеціального амортизаційного фонду, відокремлений облік якого давав би
відповідь на запитання про наявність амортизаційних джерел фінансування
капітальних вкладень. У діючій системі бухгалтерського обліку сума зносу
основних засобів відповідає на запитання: скільки всього нараховано
амортизації на всі об’єкти основних засобів, які є у розпорядженні
підприємства на дату звітного балансу (на цю суму вартість основних
засобів зменшується). Але вона не відповідає на запитання про розмір
суми амортизації, яка може бути використана на капітальні вкладення, бо
бухгалтерський облік не передбачає відображення зменшення суми зносу
основних засобів, якщо за рахунок амортизаційних коштів здійснено
капітальні витрати за період до звітної дати. Таким чином, щоб ефективно
і грамотно управляти розміщенням капіталу між основними засобами та
іншими активами, підприємство має розподіляти суму накопиченого зносу
основних засобів на частину, яка вкладена в основні засоби, і частину,
яка є джерелом формування оборотних активів. І якщо має місце
перевищення витрат на капітальні вкладення понад «вільні» амортизаційні
кошти і понад інші джерела, які на це призначені (йдеться перш за все
про прибуток, реінвестований на приріст основних засобів), підприємство
опиняється у скрутному фінансовому стані через брак коштів для створення
оборотних активів.

 

Список використаних джерел

1.     Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від
22.05.1997 р. № 283/97 – ВР.

2.     Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”.
Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р.
№ 92.

3.     Бухгалтерський фінансовий облік / за ред. Бутинця Ф.Ф. – Житомир:
ПП “Руту”, – 2002р.

4.     Ісаншина Г.Ю. Податковий менеджмент: Навч. Посіб. – Київ: ЦУЛ,
2003

 

АМОРТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Амортизацію нараховують на всі ОЗ, крім землі та незавершених
капітальних вкладень

Амортизацію починають нараховувати з місяця, наступного за місяцем, у
якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Амортизацію ОЗ припиняють нараховувати з місяця, наступного за місяцем
вибуття об’єкта, переведення його на реконструкцію, модернізацію,
добудову, дообладнання чи консервацію

Нарахування амортизації здійснюється щомісячно за кожним об’єктом
упродовж строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який
підприємство визначає самостійно при зарахуванні ОЗ на баланс

Метод амортизації підприємство обирає самостійно з урахуванням
очікуваного способу отримання економічних вигод його використання.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020