.

Соціально-економічна ефективність іноземних інвестицій в реаліях ринкової економіки (реферат )

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
351 1823
Скачать документ

Реферат на тему:

Соціально-економічна ефективність іноземних інвестицій в реаліях
ринкової економіки

До початку 90-х років в Україні категорії «інвестиції» не знаходилося
місця як у теорії, так і в практиці. Уперше це поняття у вітчизняній
економічній літературі почало зустрічатися, коли піднімалося поняття
“капітальні вкладення”. Термін “інвестиції” значно розширює сутність
відповідної соціально-економічної категорії, оскільки перший з цих
термінів більш змістовний і відповідає умовам ринкової економіки.

Сьогодні економіка України не має достатнього інвестиційного потенціалу
для забезпечення необхідного рівня інвестиційних вкладень. Виходом із
цього становища стають іноземні інвестиції.

Відповідно ст.1 Закону України “Про режим іноземного інвестування”
іноземні інвестиції визначаються, як цінності, що вкладаються
іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно
законодавству України з метою одержання прибутку чи досягнення
соціального ефекту [2, с.300].

Основними формами здійснення іноземних інвестицій є : часткова участь у
підприємствах, що створюються разом з українськими юридичними і
фізичними особами, чи придбання частки діючих підприємств; створення
підприємств, що цілком належать іноземним інвесторам, філій і
підрозділів іноземних юридичних чи осіб придбання у власність діючих
підприємств цілком;придбання не забороненого законами нерухомого чи
рухомого майна;

придбання самостійне за участю українських юридичних чи фізичних осіб
прав на користування землею і використання природних ресурсів на
території України; придбання інших майнових прав;в інших формах, що не
заборонені законами України, у тому числі без створення юридичної
особи на підставі договорів із суб’єктами господарської діяльності
України. Іноземні інвестиції могуть вкладатися в будь-які об’єкти,
інвестування в які не заборонено законодавством.

Іноземні інвестиції бувають прямими та портфельними. Прямими
іноземними інвестиціями прийнято називати інвестиції, що передбачають
установлення довгострокових відносин між партнерами, а також
довгостроковий інтерес і контроль, що визначає і здійснює
організація-резидент однієї економіки щодо підприємства, що є резидентом
іншої економіки.

Портфельні інвестиції – це вкладення в акції закордонних підприємств
(без придбання контрольного пакета), облігації й інші цінні папери
іноземних держав, міжнародних валютно-кредитних організацій з метою
одержання підвищеного доходу за рахунок податкових пільг, змін валютного
курсу і т.д [39, с.26].

Питання ефективності залучення іноземних інвестицій обговорюється
багатьма політиками, науковцями та громадськими діячами. Дане питання
вивчали Борщ Л.М., Федоренко В.Г., Діденко Я.О. та ін.

Досліджуючи це питання Федоренко В.Г. наводить переваги та недоліки
іноземного інвестування [3, 346].

Перевагами, на його погляд є зниження рівня імпортозалежності,
стимулювання розвитку експортного потенціалу, прискорення темпів
структурної перебудови економіки та впровадження ринкових реформ,
упровадження сучасних технологій, поліпшення платіжного балансу,
збільшення обсягів капітальних вкладень та скорочення строків їх
нагромадження, підвищення рівня зайнятості та кваліфікації робочої сили,
забезпечення зарубіжного організаційного та управлінського досвіду.

Також слід відзначити, що недоліками іноземного інвестування є
збільшення залежності країни від іноземного капіталу, трансферт частини
прибутків за кордон, витіснення з ринку внутрішніх виробників і
постачальників, підвищення рівня конкуренції на ринку жорстка
експлуатація місцевих сировинних ресурсів.

Разом з цим Борщевського В.В., торкаючи мотиваційних аспектів іноземного
інвестування, з погляду його значення для сучасної економіки, висловлює
думку, що слід насамперед звернути увагу на ту просту істину, що для
досягнення стабільного економічного зростання і забезпечення відповідних
високих показників господарського розвитку держави чи окремого регіону,
треба, щоб підприємства, які знаходяться на відповідній території,
збільшували обсяги виробництва чи надання послуг.[4, 108-110] Тому що,
прибутковість підприємств – це й нарощування податкових платежів до
бюджету та соціальних відрахувань, і розвиток регіональної
інфраструктури, і адаптація нових технологій, інновацій та систем
менеджменту до вітчизняних умов (рис.1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мал.. 1. Мультиплікація економічного ефекту від здійснення інвестицій

Треба врахувати і негативні тенденції, які складаються нині в Україні,
які пов’язують іноземні інвестиції з своєрідною формою експансії
транснаціональних корпорацій, інструментом перерозподілу трудових,
інтелектуальних та природних ресурсів на користь розвинутих країн.
Іншим проблемним питанням, на думку Борщевського В.В., є питання рівня
екологічної безпеки іноземних інвестиційних проектів. Адже в Україні
стала стереотипною думка, що іноземці розташовують на української
території лише екологічно брудні підприємства.

Шаповалова О.В. визначаючи сутність інвестиційних ресурсів, висловлює
думку, що вони є одним із найвагоміших чинників економічного розвитку
для будь-якої країни [7, 68]. Особливо потребують зовнішніх інвестицій
економіки, що перебувають у стані трансформації, де найбільш
відчувається брак приватних та державних інвестиційних ресурсів.

З огляду на позитивні моменти іноземного інвестування актуальним стає
планування інвестиційної діяльності в межах окремих регіонів, в умовах
активізації інвестування, на стадії економічного підйому. Це дозволить
ціліспрямованіше залучати і використовувати інвестиційні ресурси,
формувати необхідну будівельну базу, раціонально використовувати
потенційні ресурси регіону. Тому що держава та місцева влада входять у
процес перенесення фінансової відповідальності на місцевий рівень.

Головним завданням органу місцевої влади при цьому є підтримка інвестора
в його намірах вкласти кошти в економіку своєї держави. Така підтримка
може надаватись у різній формі, залежно від стадії прийняття ухвали про
інвестицію та намірів самого інвестора [4, 108-110].

Заохочувальна підтримка – це низка заходів, спрямованих на доведення до
потенційного інвестора інформації про можливості інвестування коштів у
певному регіоні, наявні переваги та зручності для нього, пріоритети
державної політики щодо залучення інвестиційних ресурсів за кордну.

Принципова підтримка потрібна інвесторам, котрі визначилися з
необхідністю інвестувати в економіку тієї чи іншої держави (регіону),
але не упевнені у сприятливому для себе ставленні з боку органів
місцевої влади. об’єктивності контрольних служб тощо. Вона особливо
важлива в реаліях українського бізнесу, коли не зовсім сприятливий імідж
на міжнародній арені викликає численні сумніви та упереджене ставлення
іноземних інвесторів. Така підтримка може полягати в особистих зустрічах
керівників органів влади та їхніх структурних підрозділів з іноземцями,
обговоренні спільних проблем, узгодженні позицій що до реалізації того
чи іншого проекту .

Так, на основі переговорів керівництва Закарпатської
облдержадміністрації з представниками “Фольксвагену”, з використанням
аргументації та принципової підтримки за зразком роботи у СЕЗ
“Закарпаття” відомих у світі фірм “ЕНО”, “Флетронікс”, “Фішер”, а також
враховуючи успішну практику реалізації проекту зі складання повного
модульного ряду автомобілів “Шкода”, неподалік від Чопа розпочато
будівництво заводу “Єврокар” концерну “Фольксваген”.

Попередня підтримка застосовується на початковій стадії реалізації
інвестиційного проекту, коли інвестор від концептуальних рішень
переходить до практичної діяльності з реалізації проекту і стикається з
низкою досі незнайомих йому проблем регулятивного характеру. Така
підтримка може полягати у наданні посильної інформаційної та
консультативної допомоги з боку відповідних владних інституцій.

Процесуальна підтримка – це набір заходів і дій, покликаних сприяти
успішній реалізації чинного інвестиційного проекту. Полягає у
розв’язанні поточних проблем, наданні допомоги щодо кращого орієнтування
в особливостях нормативно-правової бази держави тощо. Мета такої
підтримки — створити в інвестора тверде переконання, що всі попередні
стадії підготовки й розроблення інвестиційного проекту не були лише
засобом досягнення економічних цілей та задоволення інтересів місцевої
влади. Вона свідчить про готовність сторони, яка приймає, розвивати
співробітництво на довгостроковій основі і є добрим стимулом для
подальшого нарощування інвестицій цим самим інвестором, або стає
сигналом для приходу в економіку регіону інших інвестиційних компаній.
Наприклад, реалізація інвестиційного проекту фірми “Леоні” у Львівській
області супроводжується регулярними зустрічами керівництва українського
представництва фірми з місцевою та регіональною владою, обговоренням
проблем, вироблення спільних позицій щодо їх вирішення.

Робота з підтримки іноземних інвестицій не просто забезпечує зростання
обсягів прямих інвестицій з-за кордону в економіку певного регіону. Вона
одночасно сприяє нарощуванню фінансової потужності внутрішніх
інвесторів. Адже завдяки глобалізації транскордонні надходження
інвестицій набувають сталого характеру, а відповідна спеціалізація
території дістає визнання в міжнародному масштабі. Як наслідок, дедалі
більше фінансових ресурсів залучається у розвиток інфраструктури,
суміжних виробництв, що не сприяє підвищенню конкурентоспроможності
внутрішніх компаній, які працюють у цих сферах економіки.

Проаналізував вище викладене, ми прийшли до висновку, що недостатність
власних економічних ресурсів потребує від України пошук додаткових
джерел фінансування. У сучасних умовах України інвестиції мають стати
найважливішим засобом забезпечення виходу з довготривалої економічної
кризи, досягнення реальних структурних зворушень, технічного
переозброєння, підвищення якісних показників господарської діяльності,
та життєвого рівня населення.

Іноземні інвестиції є сьогодні тим ресурсом, який, в усякому разі, в
ближчій перспективі, може найвагоміше сприяти підвищенню ефективності
підприємств, а відтак і розвитку відповідних міст, поліпшенню
соціального захисту громадян.

Місцеві органи влади павині докладати максимальні зусилля для
активізації інвестиційної діяльності.

 

Література:

1.     Борщ Л.М. Інвестиції в Україні: Стан, проблеми і перспективи.-
К.: Т-во “Знание”, КОО, 2002.-318с.

2.     Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність. Навч. Посібник.-Київ: ЦУЛ,
2003.- 376с.

3.     Федоренко В.Г., Гойко А.Ф. Інвестознавство: Підручник / За ред.
В.Г.Федоренка.- К.: МАУП, 2000.- 408с.: іл.- Бібліогр.: с.399-402

4.     Борщенко В.В. Іноземні інвестиції як чинник регіонального
розвитку // Фінанси України. – 2003.-№ 10.- с 108-115

5.     Діденко Я.О. Удосконалення прямого іноземного інвестування//
Фінанси України. – 2001.- № 12.- с.96-105

6.     Денисенко Н. Возможности активизации инвестирования в современных
условиях. // Управление экономикой: теория и практика. – 2003. -№ 8.- с.
28-31

7.     Шаповалова О.В. Роль місцевих органів влади у створенні
сприятливого інвестиційного клімату в Україні // Фінанси України. –
2004.- №7.- с.68-74

 

 

Іноземна

інвестиція

Торговельна мережа

Об’єкти

інфраструктури

Підприємства

Заробітна плата

Податкові платежі

Надходження до бюджету

Соціальні відрахування

Розвиток інфраструктури

Соціальні виплати

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020