Реферат на тему:
Структура та рівень фізичної підготовки студентів–першокурсників та
шляхи оптимізації процесу фізичного виховання у вищих навчальних
закладах
Вдосконалення навчально – виховного процесу з фізичного виховання
павина обґрунтовуватися, в першу чергу, реальним станом фізичного
розвитку і фізичної підготовленості студентів.
Виходячи з цього, ми поставили за мету в більш широкому аспекті вивчити
складові структури та рівні фізичної підготовленості студентів –
першокурсників і тим самим створити передумови для розробки комплексів
фізичних тренувань задля корекції недоліків.
У 110 юнаків віком 20 років реєстрували показники фізичної
працездатності (ІГСТ у 3-хвилинній модифікації, аеробно – анаеробної
продуктивності (час бігу на дистанцію 1000 і 3000м), антропометричного
статуту (маса і довжина тіла, ОГК, екскурсія), силової та динамічної
витривалості (кількість підтягувань, розгинань рук в упорі на підлозі,
присідань на одній нозі, розгинань тулуба з набивним м’ячем вагою 3 кг
за головою), швидкості (час бігу на дистанцію 30м з ходу, 60 и 100м зі
старту), динамічної сили ніг (результати у стрибках в довжину з місця і
час бігу на дистанцію 30м з низького старту), абсолютної статичної сили
і витривалості до граничного та половинного зусилля (максимальна сила
спини і кісті та час утримання максимального і половинного зусилля,
координаційної підготовленості (час бігу на дистанцію 30 „змійкою” між 6
перешкодами), швидкісної витривалості (час „човникового” бігу 4х30м),
стану кардіогемодинаміки (пульс, кров’яний тиск по Короткову) і
респіраторної системи ЖЄЛ, МВЛ, швидкість вдиху та видиху), тривалості
до гіпоксії (час затримання дихання на вдиху та видиху).
На підставі експериментальних даних розрахувались: індекси Кетле і
Ерісмана, життєвий показник , співвідношення сили кисті та спини до маси
тіла; різниця між часом бігу на дистанцію 30м зі старту і „змійкою”;
співвідношення результата в стрибках у довжину з місця до довжини тіла;
коефіцієнт кровообігу. Ці показники в достатній (для рішення поставлених
задач) мірі характеризують фізичний стан студентів. З врахуванням закону
нормального розподілу ознаків, розв’язання задачі здійснювалося за
допомогою R – і R – технік факторного аналізу з ортогональним обертанням
факторів по Варимакс – критерію.
На першому етапі процедури факторного аналізу знаходилися оцінки
спільностей, на другому вони уточнювалися і підлягали факторизації.
Всього виділено 8 факторів. В зв’язку з наявністю розщеплення факторів,
взаємозв’язані фактори (логічні та статичні) були об’єднані і
перетворені: другий у третій та в перший фактор, перший та восьмий – у
другий, п’ятий та шостий – у третій. Їх вклади було підсумовано.
Внаслідок цього, вклад п’яти перетворених факторів в загальну дисперсію
(72,3%) вибірки відповідно дорівнював 26,1; 22,5; 15,2; 6,9; 2,5.
В першому з них, з високою факторною вагою (0,71-0,90) домінують
показники антропометричного статусу: довжина і маса тіла, індекси Кете і
Ерісмана, окружність грудної клітини. Трохи меншими (0,3-0,4) були
коефіцієнти взваження у показників статичної сили. (Тісний (? > 0,7)
взаємозв’язок антропометричних показників між собою, середній (? > 0,5)
з характеристиками статистичної сили и зворотній (0,3 0,83) зв’язані між собою і характеризують анаеробно – аеробну
витривалість. Отже фактор може ідентифікуватися з енергетичним
потенціалом студентів. Абсолютні значення змінних (ІГСТ – 52,0 ±0,79од.;
часу бігу на 1000м 22,2±0,12с.; 3000м – 13,5±0,10хв.) підтверджують
недосконалість анаеробно – аеробних механізмів енергозабезпечення
студентів
Четвертий фактор з факторною вагою (0,84) являє собою єдиний показник
часу затримання дихання на видиху. Отже фактор відображує тривалість
організму студентів до гіпоксії. Зважаючи на час затримання (36,4±1,70)
дихання на видиху ця тривалість знаходиться на рівні зіставлених норм.
Показники абсолютної статичної сили ти кисті з факторними
навантаженнями відповідним чином (0,87; 0,69) визначають суте вість
останнього, п’ятого фактору. Вони високо (0,69 0,53), індексами Кетле та Ерісмана (відповідно ? >0,44; ? >0,49).
Очевидно, фактор характеризує абсолютну статичну силу, яка для кисті
дорівнює 49,8±0,86 кг, спини – 131,1±2,26 кг. Оцінка цих значень методом
індексів свідчить про достатній (у межах належних норм) рівень статичної
сили першокурсників.
Проведені дослідження та їх аналіз дозволяють зробити певні висновки
про структуру та рівень фізичного стану студентів на початку курсу
фізичного виховання.
По перше: фізичний стан першокурсників в порядку значимості визначають
слідуючи фактори: тотальні розміри тіла (26,1%), швидкісно силова
підготовленість (22,5%), енергетичний потенціал (15,2%), тривалість до
гіпоксичної гіпоксії (6,9%), статичної сили (2,5%).
Ці фактори на 73,2% детермінують фізичний стан студентів. На частку
непоясненої дисперсії припадає 28%. Рівні факторів, складаючих структуру
початкового фізичного стану студентів, неоднозначні. При наявності
середнього фізичного розвитку, задовільної швидкісно – силової
підготовки, витривалості до гіпоксії та статичної сили, у першокурсників
знижений енергетичний потенціал, детерміновий недосконалістю механізмів
анаеробно – аеробної продуктивності.
Визначення структури і рівня фізичного стану створює передумови для
розробки інтегрального індекса оцінки фізичного стану і управління цим
станом за допомогою сполучених тренувальних програм різного
енергофізіологічного змісту. Рішення цих задач на наступному етапі
дозволить оптимізувати систему управління і цим самим поліпшити фізичний
стан студентів першого курсу.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
