UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЕкономічна інтеграція та глобалізація у світовій економічній думці (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія економічних вчень, економічна історія
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5249
Скачало1220
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Економічна інтеграція та глобалізація у світовій економічній думці

 

 

План реферату

 

сторінка

 

Вступ 3

 

Основні підходи до вивчення глобалізації 3

 

Тенденції розвитку людства, визначені Питиримом Сорокіним 7

 

Погляди Мануеля Кастельса на інформаційне суспільство 11

 

Погляд на конфлікт цивілізацій, спрогнозований С.Хантінгтоном 13

 

Додатки 15

 

Перелік використаних джерел 15

 

Вступ

 

Метою цього реферату не було дати визначення таким процесам сучасного

життя, як економічна інтеграція та глобалізація. Тут навіть не

розглядається детальна їхня сутність і можливі наслідки для людства. Цей

реферат - спроба ознайомитися із доробками вчених, котрі займалися

питаннями світового розвитку. Деякі з них не використовують термінів

глобалізація чи економічна інтеграція, але вони описують передумови

зародження і розвитку цих процесів.

 

Основні підходи до вивчення глобалізації

 

Використано матеріали джерел 1, 3

 

Для того, щоб визначити місце глобалізації в еволюції соціально-

 

економічної думки, звернемося до чотирьох основних періодів другої

половини ХХ століття, які визначили чотири основні підходи до

досліджуваної проблеми.

 

Перший - модернізаційний - підхід домінував на Заході у 50 - 60-их

роках. Він базувався на солідному ідейному багажі, накопичення якого

почалося ще в епоху Просвітництва. Активними прихильниками

модернізаційного підходу були Т.Парсонс, А.Нікельс, У.Ростоу, К.Кер,

Л.Лернер, Д.Аптер, С.Айзенштадт. Вони розділяли декілька базових

цінностей: світ являє собою єдину систему, спрямовану у єдине майбутнє.

Серед когорти держав у процесі глобалізації ці учені виділили два типи -

традиційні, у котрих переважають традиційні цінності, і модернізовані,

тобто держави, що відійшли від традицій у бік модерністської уніфікації

(у ті роки - лише Захід). Модернізованими вважалися ті соціальні

організації та культурні установи, які виробив саме Захід і які

характеризувалися індивідуалізмом, прихильністю до демократії,

капіталізму, секуляризацією релігійних традицій, прихильністю до науки.

Остання не знає кордонів і космополітизує еліти усіх країн, створюючи

планетарну свідомість, спільні соціальні і моральні цінності та "спільну

мову".

 

Модерністи вважали, що кожна держава (навіть нещодавно утворена) має

достатній потенціал для стрибка у модерністське майбутнє, для впевненого

підключення до світової економіки, для введення у свою соціальну

практику найбільш передової демократії, для створення царства закону і

загальної творчої революції, що залишає традиційність музеям, а

релігійні переконання - церковним установам.

 

Теоретики модерністської школи не вважали незахідні суспільства

безнадійно відсталими. Молоді держави подавалися ними як внутрішньо

цілісні, гомогенні, самодостатні. А у західного світу вони не знаходили

ніяких унікальних особливостей. Національні особливості вважалися менш

важливими, ніж те, що внутрішньо об’єднує держави із Заходом.

 

Головна слабина модернізму полягала у визначенні мотивацій дій окремих

суспільств. Модерністи заходили у глухий кут, коли намагалися пояснити

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ