UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДіяльність Івана Виговського (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось11505
Скачало863
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Діяльність Івана Виговського

 

60—80-ті роки XVII ст. увійшли в історію України як «доба Руїни». На

жаль, спадкоємці Б. Хмельницького не змогли успішно завершити його

починання. Початком доби Руїни стало усунення восени 1657 р. Ю.

Хмельницького від влади. І. Виговський та його прибічники фактично

здійснили державний переворот.

 

Формальним приводом для цих дій були молоді хворобливість,

слабохарактерність Ю. Хмельницького.

 

Реальними ж причинами — погіршення геополітичного становища держави,

посилення соціального протистояння в суспільстві, боротьба окремих

елітних груп за владу, слабка підтримка ідеї спадкової монархії тощо.

Подальша гра амбіцій та численні помилки лідерів, втрата українською

державою підтримки народу, посилення агресивних втручань з боку сусідніх

держав призвели до катастрофи — поразки Української національної

революції.

 

Після того, як у жовтні 1657 р. в Корсуні Генеральна козацька рада

визнала гетьманом І. Виговського, він розгорнув активну державну

діяльність. Кредо своєї зовнішньої політики новообраний гетьман висловив

під час переговорів зі Швецією: «Визнати і оголосити Запорозьке Військо

з підвладними, йому провінціями за вільний і нікому не підданий нарід»

(на жаль, він не завжди дотримувався цього постулату). І. Виговський

укладає союз зі Швецією, поновлює союзницькі відносини з Кримом, йде на

порозуміння з Оттоманською Портою. У відносинах з Польщею та Росією

гетьман намагається шляхом балансування між Варшавою та Москвою зберегти

бодай автономію Української держави, а головне — втриматися при владі.

 

Порівняно з добою Хмельницького значних змін зазнала внутрішня політика

держави. Усунувши від влади Ю. Хмельницького, І. Виговський відкинув

ідею спадкоємного гетьманату, тобто монархічну модель управління. В

основу свого державотворчого курсу він поклав принципи олігархічної

республіки. Зокрема, ще на Корсунській раді під час свого обрання Д.

Виговський запевняв старшину: «Без вашої військової ради жодних справ не

буду робити». З ідеї олігархічної республіки логічно випливала ставка

^гетьмана на шляхетство та козацьку старшину, які у Цей час намагалися

відмежуватися від решти козацтва, сконцентрувати у своїх руках велике

землеволодіння та консолідуватися в окремий привілейований клас. Саме ці

верстви підштовхували І. Виговського до відновлення старої моделі

соціально-економічних відносин, насамперед кріпацтва. Така внутрішня

політика гетьмана вела до послаблення центральної влади, посилення

позиції козацькі старшини та шляхти, порушення соціальної рівноваги

суспільстві, зростання масового невдоволення і до вибуху соціальної

боротьби.

 

Наприкінці 1657 р. проти політики І. Виговського активно виступили

народні маси. Боротьба велася під гаслом повернення козацьких вольностей

— права вільно варити горілку, вести лови і рибальство, вільно

переходити на Запорожжя, а також вибирати гетьмана «Чорною радою ».^

Повстання швидко охопило насамперед Полтавський полк і Запорожжя. Під

час виступу з'явилися й нові претенденти на булаву — полтавський

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ