UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЧотири хвилі української імміграції до Бразилії (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2142
Скачало333
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

Реферат на тему:

 

Чотири хвилі української імміграції до Бразилії

 

 

 

Імміграція українців в Бразилію, яка почалася наприкінці ХІХ століття,

сформувалася в основному внаслідок сталінських депортацій і міграції

часів ІІ Світової війни, тобто мала, передусім, політичні мотиви та була

викликана наслідками воєн у регіоні. З огляду на своє розташування,

Україна страждала від багатьох нападів як зі Сходу, так і з Заходу, і не

один раз її міста, села та поля спалювали та спустошували. Спочатку

Бразилія здавалася українцям найбільш привабливим місцем. Перші

українські емігранти були селяни з Буковини, що оселилися у південній

частині штату Парана. У 1891 році невелика група селян зі Східної

Галичини заснувала колонію Санта-Барбара в повіті Палмейра.

 

Переважна більшість українців виїхала в Бразилію у 1895-1897 й 1908-1910

роках зі Східної Галичини.

 

У 1895 р., коли в Галичині з'явилися агенти італійських пароплавних

компаній, що обіцяли дешеві й родючі землі в Бразилії, почалася дійсна

"бразильська лихоманка". У шлях рушили близько 15 тисяч безземельних

селян, що мали саме неясне уявлення про те, що за країна Бразилія й де

вона знаходиться.

 

Однак, прибувши сюди, замість обіцяного чорнозему вони одержали наділи в

непрохідних джунглях на околицях Прудентополиса, штат Парана. Кинуті

напризволяще, страждаючи від нездорового клімату, зіштовхуючись із

вороже настроєними індіанцями й, що гірше всього, зовсім позбавлені

медичної допомоги, багато хто вмирав незабаром після приїзду. Частина

поверталася додому. Ті, що залишилися, намагалися налагоджувати

господарство в боротьбі з дикою природою. Отже, умови життя перших

українських поселенців у Бразилії були надзвичайно важкі. Бразильський

уряд відмовився надавати їм допомогу. Однак, незважаючи на всі ці

труднощі, мрія про дешеву землю продовжувала притягати галичан у

Бразилію.

 

У 1896 році центром поселення українських іммігрантів стало м.

Прудентополіс. Вони також створили свої колонії в Антоніо Олінто,

Сантос-Андраде, Ріо-Кларо, Доризон, Ірасеме та інших місцевостях.

 

Друга хвиля української еміграції припадає на 1907-14 роки, коли до

Бразилії переселилися ще 15 тисяч українців (переважно вихідці зі

Східної Галичини). Відповідно до урядової програми частина прибулих

одержала наділи землі у 25-30 га, інші пішли працювати на будівництво

залізниць. У цей період з'явилися нові українські колонії - Іваї, Іраті,

Ітапара, Вера-Гуарані та інші.

 

Втім, коли стало широко відомо про більш сприятливі умови в США й

Канаді, еміграція в Бразилію різко скоротилася.

 

Незважаючи на важкі умови життя українських поселенців, їхня кількість в

Бразилії напередодні Першої світової війни становила близька 45 тисяч

осіб. На початку 20-х рр. в околицях м. Прудентополіс діяли 23

українські школи, 9 церков і каплиць, 10 філій Українського Союзу.

Загалом українська громада у Бразилії у 1922 році мала вже 64 школи.

Надзвичайно велику допомогу українській школі у Бразилії надав

митрополит Андрей Шептицький, який особисто відвідав численні українські

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ