UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКоліївщина, 1768. Відновлення православ\'я (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1737
Скачало601
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему

 

Коліївщина, 1768. Відновлення православ'я

 

Православ’я для українських селян по обидва береги Дніпра було

традиційним світоглядом, об’єднуючим духовно-ідеологічним спадком,

зв’язком з предками; православ’я єднало правобережне селянство з

лівобережним.

 

Православ’я – це східне відгалуження християнства, один із трьох (поряд

із католицизмом і протестантизмом) його головних напрямів [1; 917].

 

Унія – проголошене на церковному соборі у Бресті в 1596 р. об'єднання

православної церкви України й Білорусії з католицькою церквою. Уніатська

церква підпорядковувалася Ватікану. Впровадження унії здійснювалося

примусово [1; 1297].

 

Православне населення зазнавало постійних й надзвичайно жорстоких

релігійних утисків з боку шляхти та католицького духівництва. Українська

феодальна верхівка й дрібна українська шляхта ще до початку ХVIII ст.

покатоличилася й полонізувалася.

 

Отже, експлуататорську частину населення на підвладних Речі Посполитій

українських землях становили поляки та українці- католики [2; 29].

 

У першій половині ХVIII ст. в Галичині, у Волинському та Подільському

воєводствах уніати, незважаючи на опір селян-українців, захопили всі

церкви. Антиправославна політика зачіпала інтереси не тільки поневолених

мас українського народу. Так у 1717, 1733 і 1736 рр. сейм своїми

постановами ліквідував ряд привілеїв української шляхти, що не визнавала

римо-католицької релігії.

 

Якщо на початку ХVIII ст. уніати захопили в Брацлавському та Київському

воєводствах 800 православних парафій, то наприкінці 50-х років – майже

2 тисячі. Усі православні церкви тут зникли. Не стало й ніякого органу,

що керував би православ’ям на українській території Речі Посполитої.

 

У Придніпров’ї ще діяли сім православних монастирів: жіночий

Чигиринський та чоловічі – Мотронинський, Медведівський, Жаботинський,

Лебединський, Мошногорський, Виноградський (Ірдинський). Коли здавалося,

що уніати знищать й ці монастирі та святкуватимуть остаточну перемогу

над православ’ям, у 1753 році ігуменом Мотронинського монастиря став

вихованець Києво-Могилянської академії Мелхіседек Значко-Яворський .

 

Чигиринське духовне правління поклало на ігумена Мелхіседека обов’язки

правителя (благочинного) православних церков на Правобережній Україні

[2; 31-32].

 

В 1765-1766 рр. ігумен Мелхіседек здійснив подорожі до Петербурга та

Варшави і привіз від польського короля документи з дозволом на свою

релігійну пропаганду. Чигиринське духовне правління зняло з документів

копії й через священиків довело їх зміст до відома населення. Чутки про

королівський дозвіл поширилися далеко на захід від Дніпра.

 

В лютому 1766р. по всій Смілянщині та в Черкаському старостві селяни

відібрали у ксьондзів ключі від церков, майно уніатів повивозили за

околиці та поскидали там з підвід на землю та наказали забиратися світ

за очі.

 

Польська шляхта занепокоїлася. До Варшави з Придніпров'я від шляхти,

управителів маєтків надходили повідомлення про заворушення селян, які

“відмовляються коритися панам, виявляючи свій бунтарський рух під

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ