UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДо питання про становлення господарств фермерського типу в Україні у другій половині XVII – першій половині XVIII ст. (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1560
Скачало287
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

До питання про становлення господарств фермерського типу в Україні у

другій половині XVII – першій половині XVIII ст.

 

Виникнення господарств фермерського типу дослідники пов’язують з

козацьким землеволодінням. Директор інституту історії України НАН

В.А. Смолій та професор В.С. Степанков зазначають, що козацтво „освоюючи

землі південного регіону, перетворювалося в типових фермерів, тобто

ставало носієм буржуазних відносин”. Таку ж саму думку відстоювала і

кандидат історичних наук О.М. Апанович. Вона зазначала, що „на

Запорізькій Січі, де ніколи не було кріпацтва, уперше в Європі склалася

прогресивна форма багатогалузевого господарства фермерського типу”.

 

Найбільш ранньою формою землеволодіння вважається займанщина. Окрім

індивідуального володіння землею існувала займанщина громадського

характеру, де виділялися окремі сільськогосподарські угіддя для

спільного володіння. Користування громадськими землями було умовним не

лише в перші роки освоєння вільних площ, але й упродовж наступних

періодів. Рум’янцевський опис Малоросії (друга половина XVIII ст.)

відмічає, що на громадських козацьких землях кожен міг орати, випасати

худобу, рубати ліс де хотів і скільки хотів. Таке явище спостерігалося,

зокрема, біля містечка Піщане. Козаки і посполиті (селяни – О.С.)

названого населеного пункту відмічали, що відколи вони себе пам’ятають,

косять і оруть на вільних землях „безпрепятственно и безобидно один

перед другим по переменным местам”. Поблизу містечка Голтва жителі „где

кто схочет, там и пашет и сено косит”.

 

З часом заїмкові землі розмежовувалися. Козаки села Покошиці поля

„обмежовували або оборували, або обносили копицями, окопували ровами; на

заїмках будували будівлі, заводили гаї й сади, заселяли слободи, хутори,

деревні на своє ймення й на свою користь”.

 

Перші козацькі хутори-зимівники ще не були справжніми фермами. Хутори

організовували козаки, котрі йшли у степ на промисли (рибалити чи

полювати) і залишалися там на зимування разом з кіньми та здобиччю, яку

зберігали або переробляли. З роками здобичництво починає відходити на

другий план, даючи дорогу землеробству і тваринництву. Деякі

господарства уже у другій половині XVII ст. мали товарний характер.

Господарська діяльність козака Т. Волевича не вкладалася у рамки

сімейної споживчої норми. Про це свідчать дані розподілу господарства.

Своїй дружині Марії та сину Івану заповів двір з усіма господарськими

будівлями, орне поле, сіножаті, пасіку, 30 діжок меду, два табуни коней

з двома жеребцями, 6 казанів та 1000 кіп грошей. Сину Антону заповів пів

хутора з худобою і вівцями, пасіку з 120 бджолиними сім’ями, 10 діжок

меду, орне поле, сіножаті, ліс з підліском, табун коней із жеребцем, 500

кіп грошей. Сину Андрію заповідав півхутора з худобою і вівцями, орне

поле, сіножаті, пасіку, 10 діжок меду, табун коней із жеребцем, 8

байраків, 500 кіп грошей. Для виконання сільськогосподарських робіт та

утримання названої вище кількості тварин потрібно було чимало робочих

рук. Одна сім’я справитися з таким господарством не могла. Безумовно, в

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ