UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторичний погляд на Близькосхідний конфлікт 20-х років ХХ століття (історіографія питання) (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2098
Скачало242
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

«Руська» термінологія в Київському та Галицько-Волинському літописних

зводах

 

Проблема появи та використання термінів «Русь»/«Руська земля» в

середовищі східних слов'ян середньовічних часів залишається однією з

актуальних тем сучасної медієвістики. Під час вивчення різних процесів

цієї історичної епохи досить успішним виявився розгляд тогочасної

інформації не лише в цілому, а й окремо — з погляду літописців, які

проживали в найбільших урбаністичних центрах перших століть ІІ тис. н.

е. і, звичайно, насамперед фіксували деталі світосприйняття різних

прошарків місцевого люду (феодальної верхівки, купців, духовенства і т.

п.). Подавали вони й власне територіальне розуміння процесів у межах

усієї східнослов'янської ойкумени (Моця 2007).

 

На наш погляд, прикладом такого місцевого сприйняття тогочасних реалій,

зокрема взаємин між двома основними градами на шляху «із варяг у греки»

— Києвом та Новгородом, стала характеристика контактів та процесів не

очима київських «імперських», а новгородських літописців у часи

феодальної роздробленості ХІІ—ХІІІ ст. (Толочко 2008, с. 248—257).

 

У згаданому випадку взаємини між відомими центрами розглядалися в

меридіональному плані (північ—південь), але не менш важливим є вивчення

таких взаємних контактів у часи феодальної роздробленості на Русі в

широтному аспекті (схід—захід). Для цього існує відповідна джерельна

база — Київський та Галицько-Волинський літописні зводи ХІІ і ХІІІ ст.

Ми свідомо виводимо з аналізу «Повість минулих літ» кінця ХІ — початку

ХІІ ст., оскільки вона стала основою практично всіх наступних літописних

зводів і значною мірою відбиває весь «колорит» процесів у

ранньофеодальній імперії, тому місцеві тенденції у ній відіграють

другорядну роль.

 

Дещо по-іншому виглядають «фундаменти» пізніших зводів, навіть у

територіальному значенні. Київський літописний звід кінця ХІІ ст.,

складений ігуменом київського Видубецького монастиря Мойсеєм, — це

сукупність літописів, написаних різними авторами для різних замовників

(неперервного великокнязівського літопису ХІІ ст., чернігівського

літопису Переяслава Руського — до 1175 р., літопису Володимира Глібовича

Переяславського — 1176— 1187 рр., а також сімейної хроніки

Рости-славичів, також підготовленої Мойсеєм). На сьогодні важко

визначити, як до цих текстів потрапила «Повість про вбивство Андрія

Бо-голюбського», найвірогіднішим автором якої є Кузьмище Киянин. Можна

лише до певної міри упевнено зазначити, що київські літописці не були

причетними до її складання і редагування (Толочко 2005, с. 135—184).

 

Хронологічно текст Київського зводу охоплює понад 80-річний період

історії Київської Русі — з 1118 р. по 1199 (можливо, 1198) рік. Як

випливає із авторського переліку, основні блоки цього зводу створювалися

у палацах та келіях міст середньодніпровського регіону, тобто «Руської

землі» у вузькому значенні цього терміну — давнього політичного,

економічного та культурного основного осередку східнослов'янського

світу, де державотворчі процеси сягали ще часів останньої чверті І тис.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ