UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторичні та геополітичні погляди Ю.Липи (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2083
Скачало280
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Історичні та геополітичні погляди Ю.Липи

 

 

 

Юрій Липа – видатний український політолог і письменник, напередодні

Другої світової війни видав працю «Призначення України», в якій всебічно

обґрунтував «чорноморську доктрину», а згодом, у 1940р. у Варшаві вийшло

друком ще одне геополітичне дослідження Ю.Липи під недвозначною назвою

«Чорноморська доктрина», в якому ще більш глибоко визначалися

перспективи України як лідера країн басейну Чорного моря.

 

Ю.Липа був одним з не багатьох дослідників, котрі вважали, що основною

віссю для України має бути не Схід-Захід, а Південь-Північ. «Річна

мережа, - писав він, - формує єдність території, її торгівлі, влади,

звичаїв, врешті мови і релігії» [2,52]

 

Ю.Липа вважав, що вісі „Північ-Південь” дотримувалися ще київські князі,

зокрема Ярослав Мудрий, намагаючись побудувати свою державу «від моря до

моря». Цей же напрям був визначальним за часів Литовсько-Руської

держави, а трохи пізніше, «успіх революції Богдана Хмельницького,

правдоподібно, був уможливлений підтримкою османів», цебто «опертям на

південь». Геополітична вісь України Південь-Північ дає ключ до розуміння

орієнтації її життєвих інтересів. Можливо, і нині опора на південні

країни спроможна допомогти Україні вирватися з економічної залежності

від Росії?

 

У своїй книзі «Призначення України» Ю.Липа прагнув синтезувати

національну ідею, визначивши її місце в світі, в історії світової

цивілізації. Вже назвою своєю ця праця спонукає до творчих пошуків. Її

автор ламає традиційні уявлення про українську націю. Можна не

погоджуватися з цими ідеями, але нехтувати не можна. Юрій Липа робить

лаконічний висновок: «Отже, треба бути, ставати самим собою» [2,248].

 

Шукаючи відповіді на питання про сучасні йому ідеї українців, Ю.Липа

розглядає «український соціалізм», «український націоналізм», «відрухи і

традиції». Він показує наслідки розповсюдження в Україні «безжалісної

доктрини ленінізму», зазначає, що «збочення марксизму полягає у

впровадженні на перше місце ненависті» [2,213]. Повстання українського

націоналізму він пов’язує з іменами Богдана Хмельницького і Дмитра

Донцова. Водночас, Ю.Липа критикує нетерпеливість українців у шуканні

себе і своїх традицій, що тягне їх до «ворожбитства», розуміння історії

«як мальовничого запального ентузіазму, як наскоку, з пізнішою заплатою

за це безтурботним життям, своєрідною посадою», пропаговані в цій

атмосфері чужинецькі гасла «не найкращих взірців». Їм протиставляється

традиціоналізм. «Новітній державний традиціоналізм українців, або,

скоріш, легітимізм, може мати в майбутньому велике значення. Все

залежить від того, як довго можуть носії державності всупереч усьому

чинити так, як би ця державність існувала далі» [2,214-215].

 

Усвідомлення тенденцій українського характеру, за переконанням Ю.Липи,

«дала б одність організації, одність історії і одність погляду на

будуччину». Такий підхід спростував би наївне критиканство ворожбитів з

їх «непошаною до засад еліти ієрархії». Таке усвідомлення набуває

особливої ваги нині, коли в Україні проявилась переорієнтація з

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ