UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваІсторичні витоки громадянського суспільства на українських теренах (реферат)
АвторPetya
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1306
Скачало313
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Історичні витоки громадянського суспільства на українських теренах

 

 

 

Процес формування громадянського суспільства на українських теренах від

появи людини має універсальний, притаманний іншим народам характер, а з

іншого боку - свою унікальну і неповторну специфіку.

 

З появою людини близько 1 млн. років тому на українських землях

паралельно з адаптацією до природно-географічних умов на певних ареалах

заданої конкретної території, розгортався процес формування різних

елементів суспільної самоорганізації, що диктувалося необхідністю

задоволення матеріальних та духовних потреб людини. Її головними

ознаками були колективне добування та споживання, а основою

функціонування – спільне користування певною територією, що

закріплювалось існуванням роду, общини та демократичним устроєм.

Соціально-економічним підґрунтям первісних суспільств було

привласнююче господарство та примітивні людські спільноти мисливців,

збиральників та рибалок.

 

У добу мезоліту родова община, залишаючись основним осередком суспільної

самоорганізації, у певні сезони року розпадалась на компактні

господарські групи, що зумовлювало розпорошеність кровних родичів

різними господарськими групами, розширювало межі спілкування між людьми

і в такий спосіб сприяло самоусвідомленню своєї спорідненості. На основі

сукупності родових общин формується на щабель вища форма самоорганізації

людського суспільства – плем’я, що об’єднує людську спільноту

територією, говором та усвідомленням власної самобутності і відмінності

від інших спільнот.

 

Значний крок у формування громадянської культурної традиції було

зроблено у неолітично-енеолітичний період, коли на території України

виокремились два господарсько-культурні суспільства. Лісостеп, де

переважала землеробська суспільна самоорганізація з осілим способом

життя та тяжінням до європейської цивілізації та Степ, зі скотарською

суспільною самоорганізацією, кочовим способом життя та тяжінням до

євразійської культури. Мозаїку процесу урізноманітнювало змішування

носіїв-мігрантів розвинених землеробських чи скотарських суспільств між

собою, з місцевим населенням або ж збереження своєї окремішності певний

період, а також паралельне існування спільнот з привласнюючим типом

господарської діяльності.

 

Основою людських об’єднань стає сім’я, що сприяє зміцненню інституту

роду та переходу від родової до сусідської общини, проте із збереженням

первісних традицій та звичаїв і на цій основі починається відлік

генеалогічної спорідненості та формування генетичної пам’яті.

 

Суттєвим фактором формування громадянської культурної традиції стали

міграційно-етнічні процеси. Це призводило до змішування місцевої

людності з низкою етнічних спільнот, які одна за одною нескінченним

потоком з’являлися на українських теренах, впливаючи тим самим на

громадянський україногенез. Балканська землеробська колонізація,

балтська мисливська міграція, носії неолітично-енеолітичних культур,

індоєвропейські угрупування, іраномовні (кіммерійці, скіфи, сармати),

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ