UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВороний Микола - життя та творчість (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось8104
Скачало662
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Вороний Микола - життя та творчість

 

 

МИКОЛА ВОРОНИЙ

 

(1871 — 1938)

 

      Псевдоніми — Арлекін, Віщий Олег, Homo, Sirius, Кіндратович,

Микольчик. Криптоніми — М.В., К-ич М., М-У-ко та інші.

 

      Микола Кіндратович Вороний народився 7 грудня 1871р. у сім'ї

ремісника на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська область). Коли

хлопцеві було півроку, родина переїхала до Харкова. Спочатку він

навчався в Харківському, а потім у Ростовському реальному училищі,

звідки був виключений за зв'язки з народниками, читання і поширення

забороненої літератури. Три роки перебував під наглядом поліції із

забороною вступати до вищих навчальних закладів Росії. Перші вірші

Вороний почав писати, ще навчаючись у Харківському реальному училищі. У

1893 р. він надрукував перший вірш «Не журись, дівчино».

 

      У1895 р. виїхав за кордон і навчався спочатку у Віденському, а

потім Львівському університетах на філософському факультеті. У Львові

зблизився з І. Франком, який справив великий вплив на формування

світогляду, літературно-естетичних поглядів молодого поета.

 

      М. Вороний працював бібліотекарем і коректором Наукового

товариства ім. Т. Шевченка, режисером українського театру товариства

«Руська бесіда», в редакції журналу «Життє і слово», де вів рубрику

«Вісті з Росії». Допомагав І. Франкові у виданні газети «Громадський

голос» і «Радикал», деякий час був неофіційним редактором журналу

«Зоря». З 1897р. був актором театральних труп М. Кропивницького, П.

Саксаганського, О. Васильєва та інших. У 1901р. Вороний залишив сцену,

служив в установах Єкатеринодара, Харкова, Одеси, Чернігова. У

«Літературно-науковому віснику» опублікував відкритий лист програмного

характеру, де закликав письменників до участі в альманасі, «який змістом

і формою міг би хоч трохи наблизитись до нових течій і напрямів сучасних

літератур».

 

      У1910 р. Вороний оселився в Києві, працював у театрі М.

Садовського, викладав у театральній школі. Протягом 1911 — 1917 pp.

видав збірки поезій «Ліричні поезії» (1911), «В сяйві мрій» (1913),

«Євшан-зілля» (1917).

 

      Після загибелі УНР (Української Народної Республіки) М. Вороний не

сприйняв радянської дійсності та емігрував за кордон у 1920 р. Жив у

Варшаві, де здружився з польськими письменниками Ю. Тувімом і Л.

Стаффом.

 

      У 1921 р. у Варшаві видав збірку «За Україну!», невдовзі переїхав

до Львова. Викладав в українській драматичній школі при Музичному

інституті імені М. Лисенка, деякий час був директором цієї школи. У 1926

р. Вороний повернувся в Україну, займався педагогічною і театрознавчою

діяльністю.

 

      У 1934 р. письменник був репресований, йому не дозволялось жити в

Києві. 7 червня 1938р. — розстріляний (хоча в деяких джерелах можна

знайти інші дати і причини смерті М. Вороного, наприклад, «Помер М.

Вороний у 1942 році в окупованій гітлерівськими загарбниками Воронезькій

області» або «Помер М. К. Вороний 1940 року, місце і причина смерті

невідомі». Вивчення архівів КДБ (комітет державної безпеки) дозволило

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ