UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваАналіз кіноповісті Олександра Довженко«Україна в огні» (реферат)
АвторPetya
РозділЛітература українська, література України
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9773
Скачало1100
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Аналіз кіноповісті Олександра Довженко«Україна в огні»

 

ПРАВДА, ОБПАЛЕНА ВІЙНОЮ

 

Серед чотирьох пречудових кіноповістей Олександра Довженка

«Україна в огні» особлива. Це трагічний портрет нашого

смертельно зраненого і все ж безсмертного народу.

 

Історія і післяісторія

 

Цю кіноповість про невимовні страждання українців від фашистів у роки

другої світової війни та сумні «здобутки» довоєнного більшовицького

панування письменник почав писати на початку війни. Швидко написав, зняв

фільм, сподіваючись визнання та вдячності. Але сталося навпаки: і

кінофільм, і повість були осуджені і заборонені. Фільм взагалі не вийшов

на екрани (досі єдиний примірник його знаходиться в архівах московського

держфільмофонду), а повість уперше опублікували вже після смерті

письменника. Майже за всі кінофільми (і за «Звенигору», і за «Землю», і

за «Арсенал», і за «Щорса») кінорежисера критикували. Однак такого

терору, такої тотальної наруги, як за «Україну в огні», він ще не

зазнавав. Досить сказати, що для розгляду кіноповісті 31 січня 1944 року

було скликано спеціальне засідання політбюро ВКП(б), на якому і

розпинали Довженка.

 

Геніального режисера кремлівський диктатор звинувачував у ста смертних

гріхах, передусім -в ревізії ленінізму та політики Комуністичної партії.

«Україну в огні» назвали ревізіоністським, націоналістичним,

антирадянським твором, виявом вузької національної обмеженості автора,

який насправді сказав гірку правду і про колгоспну систему, і про

Червону армію, і про органи внутрішніх справ.

 

У своєму творі Довженко таврував колгоспний лад передусім не за те, що

він призвів багатого колись українського хлібороба до крайньої межі

зубожіння і безправ'я, а за те, що вбив у людях гідність і почуття

національної гордості. У доповіді Сталіна це названо «нахабним

глумлінням з правди», а самого Довженка — «куркульським підголоском і

відвертим націоналістом».

 

Словоблуддя кровожерного кремлівського володаря вражало своїм цинізмом,

агресивною демагогічністю і нечуваною брутальністю: на завершення своєї

доповіді генсек зажадав, аби «від нього (Довженка) залишилося тільки

мокре місце».

 

Довженко не став на коліна, не благав прощення в Сталіна ні на тому

засіданні-судилищі, ні пізніше. Де ж брав він сили для боротьби проти

сатанинської сталінської системи? У свого народу, в його, хоч

^знівеченій і окраденій, але живій і чистій душі. У щирому зверненні до

генсека Довженко писав: «Товаришу Сталін, коли б ви були навіть богом, я

й тоді не повірив би вам, що я націоналіст, якого треба плямувати і

треба тримати в чорному тілі. Невже любов до свого народу є націоналізм?

Чи націоналізм... у невмінні художника стримати сльози, коли народу

боляче?»

 

Послухаймо самого Довженка і зрозуміємо, за що справді він був так тяжко

покараний:

 

Написав я «Україну в огні» з огненним болем у серці і палким стражданням

за Україну, що перебувала в німецьких лапах, з болючим жалем і страхом

за її долю...

 

Кому ж, як не мені, сказати було слово на захист свого народу, коли

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ