Тема:
Гострики та їх профілактика
Ентеробіоз – це захворювання людини, що викликається паразитуванням в
організмі людини гострика, характеризується свербінням переанальних
складок, функціональними розладами нервової системи і шлунково-кишкового
тракту та запальними явищами сечостатевої системи у дівчаток.
Етіологія. Збудник ентеробіозу – гострик. Це невеликих розмірів, білого
кольору. Тіло веретеноподібної форми, вкрите поперечно-послугованою
кутикулою. Самка довжиною до 1 см, самень – від 2 до 5 мм. Задній кінець
самця заокруглений, у самки – шилоподібно загострений. Передній кінець
тіла містить пухироподібне розширення, а якому знаходиться ротовий
отвір, оточений трьома губами.
Яйце гострика асиметричне, одна сторона приплюснута, оболонка товста,
безбарвна. Розміри яйця 5-60 х 20-30 мкм.
Біологія розвитку паразита. Гострики живуть у дистальному відділі тонкої
кишки, сліпій кишці і в початковому відділі ободової мишки. Самки після
дозрівання в них яєць спускається в пряму кишку. Активно виповзають із
заднього проходу, відкладають 10-15 яєць в пренатальних складках, на
шкірі і гинуть. Відкладені яйця повністю дозрівають через 5 год.
Рух самок при відкладанні яєць подразнює шкіру і викликає сильний
свербіж. Діти, розчухуючи шкіру, забруднюють руки, білизну, предмети
вжитку, заносять яйця в рот. Із проковтнутих яєць в дванадцятипалій
кишці виходить личинка, які після двох линьок стають зрілими. Живляться
гострики вмістом кишечника. Тривалість життя паразита 2-4 тижні.
Слід мати на увазі, що носії гостриків розсіюючи їх яйця, спричиняють
зараженню на ентеробіоз оточуючих людей. Це зумовлює випадки сімейного
ентеробіозу або вогнищ у дитячих колективах. Яйця гострика тривалий час
зберігаються в піднігтьовому просторі. Можливе зараження яйцями гострика
і через забруднені продукти. У літню пору року сприяють забрудненню їжі,
мухи.
Епідеміологія. Цей паразит зустрічається в усіх широтах земної кулі. На
Україні зараженість населення гостриками складає 5-6%. Переважно
хворіють діти. Особливо часто зустрічається в дитячих колективах, де
допускається порушення санітарного режиму.
Єдиним джерелом інвазії є тільки людина, хвора на ентеробіоз. Шлях
зараження фекально-оральний, який реалізується харчовим,
контактно-побутовим шляхом та за допомогою мух. Серед факторів передачі
можуть мати значну роль харчові продукти, не підлягають термічній
обробці, та продаються у роздрібній вуличній торгівлі.
Ускладнення.
Прикріплюючись до слизової оболонки товстої кишки, гострики виникають її
пошкодження і запальну реакцію. В стінці кишки виникають точкові
крововиливи, некрози. Подразнення ділянки може викликати рефлекторне
порушення моторної і секреторної функцій травного тракту з розвитком
гострику, антериту, ентероколіту та ін. В слизовій апендикса можуть бути
дефекти епітелію. Занесення мікробів з просвіту мишки в товщу тканини,
гострики сприяють розвитку запального процесу-апендицит. Також гострики
сприяють розвитку вторинної інфекції в жіночих статевих органах –
вульвіт, піхві, матці з розвитком вагініту, сальпінгіту. В наслідок
тривалого подразнення і розчухування в перинатальній ділянці
розвиваються запальні процеси.
Клініка. Інкубаційний період триває близько 15 днів. Клінічний перебіг
хвороби залежить від організму хворого. Здебільшого зворі скаржаться на
свербіж і печію в перианальній ділянці. Якщо інтенсивність інвазії
невелика, ці явища виникають періодично, переважно вночі. У випадках
значної інвазії свербіж стає постійним і нестерпним, турбує хворих не
тільки вночі, але і вдень, поширюючись на промежину, стегна, живіт.
Хворі втрачають сон, стають роздратованими, знижується їх
працездатність. Особливо значні ці прояви у дітей. Вони стають
плаксивими, погано сплять, худнуть, страждає пам’ять. Часто виникають
кишкові розлади, часті, рідкі випорожнення з домішками слизу, кольки в
животі. Із виповзанням гостриків в сечостатеві органи може розвинутись
нічне нетримання сечі.
Виникає зрушення в ШКТ: болі, бурчання в животі, блювоту. Нудоту.
Діагноз ентеробіозу встановлюють на підставі анамнезу і лабораторних
досліджень.
Загальні принципи лікування. Враховуючи, що тривалість життя гострика не
перевищує 3-4 тижні, яйця його кишечнику не розвиваються, у дітей
настає одужання, впродовж одного місяця, за умови відчутності повторного
самозараження. З іншого боку, навіть успішна медикаментозна
дегельмінтизація не приводить до одужання, якщо б лікування не
поєднувалося з санітарно-гігієнічними заходами.
Лікування ентеробіозу досягається суворим дотримання правил особистої
гігієни впродовж одного місяця, як інвазованим, так і оточуючими його
людьми, та обов’язковим одноразовим лікуванням всіх членів сім’ї (чи
дитячого колективу).
До таких правил гігієни відносяться:
дотримання чистоти рух. Обов’язкове їх миття з милом після відвідування
туалету та перед вживанням їжі;
чисте купання дитини;
коротке обрізання нігтів раз у 5 днів та миття їх з милом щіточкою
щонайменше 1 раз в день;
обов’язкове підмивання дитини водою з милом на ніч, вранці та після
дефекції;
спання в щільно прилягаючих до стегон трусиках, під які дитина увісні не
змогла просунути пальці. Їх щоденно міняють, або принаймні, прасують
гарячою праскою двічі на день;
щоденне витрушування та прасування постільної і натільної білизни;
приміщення, де перебуває дитина, повинно щоденно прибиратися пилососом,
з наступним вологим протиранням;
предмети особистого користування (дитячі іграшки, стільчики тощо) слід
знезаражувати дезрозчинами чи крутим окропом;
Для знищення яєць паразитів в оточуючому середовищі застосовують: 5%
розчин карболової кислоти, або 10% розчин лізолу.
Профілактичка. Профілактичні заходи спрямовані на запобігання зараженню
інших людей. Не менш важливими є виявлення хворих, їх лікування.
Спостереження за реконвалесцентами у поліклініці. Має значення
санітарно-освітня робота, прищеплення навичок особистої гігієни з
дитячого віку.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
