UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75836
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 13

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВзаємовідношення семантики та етимології термінів греко-латинського походження (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1992
Скачало315
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Взаємовідношення семантики та етимології термінів греко-латинського

походження

 

 

 

Семантика сучасного терміна і його етимологія можуть бути у складних

відносинах між собою. Інколи вони збігаються, проте буває, що семантика

ніби виростає з етимологічного значення давнього слова, надбудовується

на ньому, як на своїй уявній основі, пояснюючи значення терміна. Інколи

між ними виникає протиріччя і сучасна семантика цілком не відповідає

етимології, яка дозволяє виявити помилкове розуміння минулих поколінь.

Хоча етимологія викликає безсумнівне історико-наукове та пізнавальне

зацікавлення, проте вона може служити лише підмогою й орієнтиром у

з'ясуванні значення термінів. Тому вимога, щоб семантика й етимологія

терміна відповідали між собою, не завжди є обґрунтованою. Якщо порівняти

сучасну семантику запозичених термінів греко-латинського походження із

значенням тих слів у класичних мовах-джерелах, то можна розрізнити дві

групи запозичень. Одну групу утворюють повні запозичення звукового

комплексу слова із збереженням основних елементів значення в класичній

мові. До цієї групи відносяться давньогрецькі найменування: аналгезія

(аnаlgesiа :: analgesia), аритмія (аrrhythmia :: arrhythmia). До тієї ж

групи можна віднести латинські терміни: карієс (саries :: caries),

медицина (mеdicinа :: medicine). Іншу групу складають неповні

запозичення, тобто слова грецької чи латинської мов, які увійшовши до

складу науково-медичної термінології, набули нового значення. Серед них

(перша підгрупа) взагалі не мали в класичній мові спеціального медичного

значення, а були загальновживаними, повсякденними словами; а (друга

підгрупа) використовувалися у мові древньої медицини, але в значеннях,

які істотно відрізняються від тих, що їм додала медицина нового і

новітнього періоду. До першої підгрупи відноситься термін ідіотія,

значення якого в психіатрії не має нічого спільного з грецьким словом

idioteiа (неосвіченість; життя людини, яка віддалилася від суспільства).

Грецьке слово аutopsiа (бачення власними очима) стало

патологоанатомічним терміном аутопсія, що означає розкриття трупа;

грецьке слово mеiosis (зменшення, скорочення) стало фундаментальним

терміном біології мейоз. Запозиченому з класичної латині слову infectio

(фарбування, просочування, псування, розтління, від infiсio, infесtum –

впроваджувати, просочувати) К. Гуфеланд у 1841 р. додав нове значення –

„зараження хворобою”. Так виник термін інфекція. Латинське слово 1ens і

грецьке рhакоs у класичних мовах позначали сочевицю. Згодом наукова

анатомія використовувала ці слова для позначення кришталика, що за

формою схожий на сочевичне зерно. Неповні запозичення (друга підгрупа),

– це спеціальні найменування античної медицини, значення яких у наступні

епохи радикально змінилося. У давньогрецькій медицині словом аsphyxiа

(негативний префікс а- + sphyxis – пульс) називали стан, для якого був

характерний слабкий пульс. Згодом Аретей і Гален назвали цим словом

випадок відсутності пульсу, що супроводжуються припиненням дихання. У

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ