UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваВизначення фраземи у сучасних етнолінгвістичних студіях (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2762
Скачало254
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Визначення фраземи у сучасних етнолінгвістичних студіях

 

Фразему як термін розглядають в різних лінгвістичних сферах, зокрема у

власне фразеології [М.Ф.Алефіренко, Л.Г.Скрипник, М.Т.Демський та ін.],

у лінгвокультурології [В.Н.Телія, Б.А.Ларін], в етнолінгвістиці

[Е.М.Солодухо, Н.А.Ворокова].

 

Мовознавці по-різному дають визначення фраземи.

 

Досліджуючи власне фразеологію, М.Ф.Алефіренко, наприклад, під фраземою

розуміє „аналітичний за формою, але семантично цілісний і синтаксично

неподільний мовний знак, який своїм виникненням і функціонуванням

зобов’язаний комбінаторній взаємодії значень лексичних і граматичних

компонентів свого вільносинтаксичного генотипу” [1:12].

 

Український фразеолог М.Т.Демський розглядає фразему як

словосполучення, яке „за своєю номінативною функцією в багатьох мовах

збігається зі словом, оскільки і лексема, і фразема виражають певне

поняття і позначають предмети, ознаки, дії” [2: 5-6]. Головна різниця

між лексемою і фраземою, на думку лінгвіста, полягає в структурі цих

одиниць. Якщо лексема – це цільнооформлена одиниця, значення якої

детермінується значенням її морфологічних компонентів, то фразема –

нарізнооформлена одиниця, що складається з двох чи більше окремих лексем

[2: 5-6].

 

Питанням дослідження фраземи займалась і Н.Я.Стрілець, яка вважає, що

„фразема – це непредикативна двовершинна фразеологічна одиниця, що

складається як мінімум з двох самостійних слів і яка в семантичному

плані може мати односторонню (фразеологічні єдності) або двосторонню

(фразеологічні зрощення або ідіоми) смислову залежність” [3: 27]. Вона

подала авторську структурно-семантичну класифікацію фразем, де

двовершинні непредикативні одиниці (фраземи) поділяються семантично на

одиниці з односторонньою смисловою залежністю та ідіоми (одиниці з

двосторонньою смисловою залежністю) [3: 27].

 

Однією з найактуальніших тенденцій сучасної лінгвістики є вивчення

мовних явищ у їх взаємозв’язку з людським фактором. Тому в рамках

фразеології відбувається інтенсивний розвиток лінгвокультурології та

етнолінгвістики.

 

Обидва ці напрямки (лінгвокультурологія й етнолінгвістика) прагнуть

розкрити схожості та розбіжності проникнення „мови” культури у форми

презентації фраземами культурно значимої інформації.

 

Лінгвокультурологія розглядає фраземи як складові елементи

фразеологічної картини світу, їх здатність відображати сучасну культурну

самосвідомість народу. Як правило, фраземи виражають загальні вірування,

переконання носіїв мови. „Система образів, закріплених у фразеологічному

складі мови, виступає своєрідною „нішею” для кумуляції світобачення і,

так чи інакше, зв’язана з матеріальною, соціальною чи духовною культурою

даної мовної спільноти, а тому може свідчити про національно-культурний

досвід і традиції. ... Фраземи, які відображають типові уявлення, можуть

виконувати роль еталонів, стереотипів культурно-національного

світобачення чи вказувати на їх символічний характер і в цій якості

виступають як мовні експонати культурних знаків” [4:214-237].

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ