.

Контрастивний аналіз як основний метод зіставлення оригіналу з перекладом (на основі перекладів творів О.Кобилянської) (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
255 2682
Скачать документ

Реферат на тему:

Контрастивний аналіз як основний метод зіставлення оригіналу з
перекладом (на основі перекладів творів О.Кобилянської)

Контрастивний аналіз є основним метод зіставлення оригіналу з
перекладом. За визначенням М.П.Кочергана контрастивний аналіз – це
сукупність прийомів дослідження й описує мови через її системне
порівняння з іншою мовою з метою виявлення її специфіки. Він спрямований
передусім на виявлення відмінностей між зіставлюваними мовами.
Контраcтивний аналіз встановлює між порівнюваними мовами відношення
контрасту на всіх мовних рівнях: діафонію (фонологічні розходження),
діасемію (семантичні розходження) і діалексію (лексичні розходження).
Вважається, що він дуже ефективний при вивченні споріднених і, особливо,
близькоспоріднених мов, оскільки їх контрастні ознаки виявляються чітко
на тлі подібних ознак.

Контрастивний аналіз використовуємо як основний метод зіставлення твору
українськoї письменниці О.Кобилянської „Природа” та його перекладів
здійснених Лесею Будною та Персивалем Канді. Цей метод є необхідним для
встановлення ступеня адекватності перекладів, визначення
перекладацького почерку майстрині та вирішення деяких інших завдань як у
перекладознавстві, так і конрастивній лінгвістиці.

Оповідання Ольги Кобилянської „Природа” – і в оригіналі, і в
англійському перекладі – відзначається майстерною будовою. Природа,
змальована рівнобіжно з мандрівкою персонажів, є, немов, самостійний
герой. Порівняємо характерний уривок оригіналу з перекладом П.Канді:
„Над ялицями лютувала буря, і трясла ними, і гнула їх, і робила їх тим
кріпшими. Тим гордіше здіймали вони на другий ранок свої вершки й купали
їх у золотому сонячному промінні. За все те вони мали право здійматися
аж до хмари і бути гордими” [1; 55]. – “The storm would rage over the
pines, and bending and shaking would render them all the stronger. The
next morning they would more proudly lift up their crowns and bathe them
in the golden rays of the sun. For all this they had a right to lift
themselves up to the clouds and be proud” [1; 56]. Ось опис почуттів
гуцула в оригіналі та в перекладі: „Три дні тому все те сталося, й
відтоді він одурів. Навіть у сні бачить її. Кров пливе йому в жилах, мов
скажена, у висках валить, мов клевцями, і поперед очі ходять
іскри…”[1; 58] – “Three days ago it had all happened and since then he
had been out of his mind. Even in his dreams he saw her. The blood
coursed frantically in his veins, it throbbed in his temples like
hammers and flashes ran before his eyes” [1; 58]. В англомовному тексті
завдяки містким лексемам frantically i to throb, удало скалькованим
словесним образам throbbed like hammers і flashes ran before his eyes
досить адекватно відтворено оригінал. Засобами англійської мови П.Канді
вірно перетворює образ вродливого легіня, сприйняття світу в якого
напоєне поезією, переповите серпанком народних повір’їв і забобонів.

Леся Будна при перекладі повісті Ольги Кобилянської „Природа” найчастіше
використовує транскрипцію (примат вимови) і транслітерацію (примат
графіки) – в семи випадках з 16 досліджуваних. Завдяки їм створюється
певний експресивний потенціал: у контексті слів рідної мови
транскрибоване слово виділяється як чуже, надає предмету, який воно
позначає, конотацій небуденності, оригінальності. Наприклад:

1) „Дай тобі, Боже, здоров’я, пані!” [2; 319] – “God bless you, pani!”
[3; 14].

2) „Насамперед побережник заскаржив його там…” [2; 317] – “First, the
poberezhnyk charged him…” [3; 12].

3) „Звісно він осердився, коли пани супокійно й безсердечно відкинули
його виправдання.” [2; 317] – “He certainly got angry when the pany
skipped over his excuses…” [3; 12].

Транскрипцію доречно ширше використовувати у процесі перекладу в площині
близькоспоріднених мов. У них, внаслідок морфемної подібності слів,
засвоєння реалій відбувається при незначних фонетичних змінах. Оскільки
українська і англійська мови не є спорідненими, тому доречніше було б
використовувати уподібнення чи дескриптивну перифразу, які не вимагають
додаткового пояснення.

Так само часто перекладачка користується уподібненням (7 реалій з 16
розглянутих), наприклад:

1) „…то й утяв те дерево…однісіньке у тому пралісі.” [2; 317] – “…so he
cut down the tree just one in that primeval forest.” [3; 12].

2) „Вони за те казали йому заплатили кару…за образу урядників…” [2; 317]
– “He had to pay a find…they said for the offence of the guards…” [3;
12].

Використовує Леся Будна і дескриптивну перифразу: „Йому попросту
треба було дерева на колибу…” [2; 317] – “He needed some wood for
sheperd’s hut…” [3; 12].

Новаторським у порівнянні з іншими перекладачами (Дж.Віром
і Б.Мельником) є використання Лесею Будною методу калькування
(особливий вид запозичення, коли структурно-семантичні моделі
мови-джерела відтворюються поелементно матеріальними засобами
мови-сприймача), що підтверджує така ілюстрація: „Хоч русинка з голови
до ніг, було в неї рудаве волосся, щов русинів рідкість…” [2; 310] –
“Although a Ruthenian from head to foot, she had reddish hair uncommon
among Ruthenians” [3; 5].

Отримані дані є основою для характеристики власного почерку кожного з
перекладачів. Леся Будна при перекладі повісті „Природа” застосовує в
основному транскрипцію і транслітерацію, що відрізняє її стиль від
почерку інших перекладачів. Новаторство перекладів Персиваля Канді
полягає в тому, що він використовує транспозицію на конотативному рівні,
чого не роблять інші майстри. Кожен переклад є адекватним і в загальному
точно передає мовну картину світу оригіналів.

Література:

1. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад. – Львів: Вища шк. Вид-во при Львів.
ун-

ті, 1989. – 173 с.

2. Кобилянська О. Ю. Твори. – К.: Дніпро, 1988. – 541 с.

3. Kobylyanska O. Nature. – Chernivtsi., Misto., 2000. – 36 p.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020