Реферат на тему:
Космогонічна картина світу і фразеологічний образ (на матеріалі
німецької мови)
Космогонічна картина світу (ККС) яскраво відображається у мові не
тільки за допомогою лексем, але й фразеологічних одиниць (ФО).
Логічний зв’язок ”цілісного значення ідіоми з лексичним значенням його
компонентів опирається на фразеологічний образ, який тлумачиться як
наочне уявлення, свого роду картинка” [1, 58], на фоні якої сприймається
цілісне значення як узагальнено-переносне, як ”метафоричний або
метонімічний дериват, що виник у результаті глобального переосмислення
первинного значення” [1, 58] прототипу ФО. Зазвичай фразеологічний образ
і внутрішня форма (ВФ) ФО є тотожними і мають здатність відображати
певну картину світу. Адже космогонічний зоровий образ (уявлення,
картина), що виникає у свідомості людини, є специфічними у ФО, які
являють собою план вираження фразеологічного образу поруч із
узагальнено-переносним значенням предмета змісту. Співвідношенням плану
змісту і плану вираження ФО дає можливість аналізувати їх внутрішню і
зовнішню форми.
Увага актуалізується на різних типах відношень між образами (уявленнями,
картинами) і їх значеннями, що виявляються у подвійній алегоричності за
таких умов, коли: образ (картина) належить до іншої сфери явищ,
порівняно з його значенням; образ (картина) і значення належать до
однієї і тієї ж сфери явищ [4, 554]. Інший вид алегорії тут ґрунтується
на різних способах абстрагування від безпосередньо відображених явищ:
відповідно може бути виділене абстрагування, пов’язане з переносним
значенням, і абстрагування, що виражається через відокремлення від
конкретних явищ у напрямі їх узагальнення, типізації, що виявляються у
фразеологізмах, що відображають ККС. Основним типом абстракції ”виступає
узагальнення, типізація суттєвих, соціально важливих ознак предметів і
явищ, властиве семантиці усіх ФО, подібно до слів” [3, 21]. ВФ ФО,
пов’язана з переносним значенням комплексу слів, з яких вони створені,
ґрунтується на образному уявленні, що створюється відношенням значення
відповідного комплексу слів до фразеологічного значення. На прикладі ФО,
які базуються на цілісному переносному значенні сполучень слів, найбільш
наочно може бути продемонстровано основні ”стадії абстрагування від
похідного значення змінного сполучення слів, а відповідно і становлення
ВФ ФО” [3, 21]. Слова Бога, які стосуються акту створення світу нім.
Seid fruchtbar und mehret euch! – укр. Будьте плідні і множтеся!,
походять від слова господнього про перших людей (Moses 1, 28), вжито у
прямому значенні. Згодом це сполучення отримало узагальнено-образне,
переносне, фразеологічне значення і стало ФО. Ця ФО використовується
при грі у карти гравцем після першої взятки карт, які лежать перед ним
[WDU: 258]. Аналогічними прикладами є словосполучення нім. ein
aufgeheender Stern – укр. зірка, що сходить; нім. Stern ist im Aufgehen
– укр. зірка сходить; нім. Stern ist am Sinken; Stern ist gesunken –
укр. зірка заходить, вжиті у прямому значенні. Ці ж сполучення мають
узагальнено-образне, переносне, фразеологічне значення і є ФО: нім. j-s
Stern ist im Aufgehen – укр. висок. чия-небудь зірка сходить; хто-неб. є
новою зіркою [НРФС: 559]; нім. j-s Stern ist am Sinken ( або ist im
Untergehen) – укр. висок. чия-неб. зірка заходить [НРФС: 539]; нім. j-s
Stern ist gesunken – укр. висок. чия-неб. зірка закочується, чия-неб.
слава притьмарилася [НРФС: 539].
Характер ВФ фразеологічних сполучень залежить від семантичної структури
стрижневого компонента і від співвідношення семантики слів-компонентів
ФО із фразеологічним значенням [3, 23]. Наприклад, ВФ ФО нім. die Schale
des Zornes (або seines Zornes) ueber j-n ausgie?en – укр. виливати на
кого-н. чашу отрути, (всю свою отруту на кого-н. ) [НРФС: 479]; нім. die
Schale des Spottes ueber j-n ausgie?en – укр. виливати на кого-н. чашу
отрути; досл. вилити на кого-н. чашу іронії [НРФС: 479], нім. j-m das
(sein) Herz ergie?en – укр. виливати душу [НРФС: 280] створюється
відношенням образу, що виражається фразеологічно пов’язаним значенням
слова нім. ”ausgie?en” – укр. ”вилити” до фразеологічного значення цього
звороту. Фразеологічно пов’язане значення слова нім. ”ausgie?en” – укр.
”вилити” не має чітких контурів, асоціюючись з іншими його значеннями.
Шляхом образних асоціацій воно служить джерелом конкретного уявлення про
рух потоку, який охоплює що-небудь, і одночасно створює уявлення про
стрімкий вплив чого-небудь, про інтенсивність вираження почуття,
відношення. Ця сукупність семантичних асоціацій стосовно до
фразеологічного значення зворотів нім. die Schale des Zornes (або seines
Zornes) ueber j-n ausgie?en – укр. виливати на кого-н. чашу отрути, (всю
свою отруту на кого-н. ) [НРФС: 479], нім. die Schale des Spottes ueber
j-n ausgie?en – укр. виливати на кого-н. чашу отрути; досл. вилити на
кого-н. чашу іронії [НРФС:479], нім. j-m das (або sein) Herz ergie?en –
укр. виливати душу [НРФС: 280] утворює їх ВФ, яка є ідентичною. Ці ФО
репрезентують паралель “вода – слово”. В її основу покладено ознаку,
властиву і воді, і слову – швидкості руху, плинності. Варто зазначити,
що рідина ще ”в язичницькій свідомості часто ототожнювалась з мовленням”
[2, 76]. Подібне уподібнення слова, думки воді багаторазово зазначалось
у тексті біблії: пор., наприклад, „Нехай, як дощ, накрапає моя наука,
росою хай розіллється моє слово, як волога на травицю і як дощ рясний на
рослину” (Втор. 32, 2). Крім того, у ФО нім. j-m das (або sein) Herz
ergie?en – укр. виливати душу [НРФС: 280] спостерігається образ води,
котра оновлює, очищає душу.
Фразеологічні вирази також набувають свої особливі ВФ, які визначаються
відношенням сукупності вихідних значень слів, що створюють ФО, до
фразеологічного значення звороту, наприклад, нім. еtw. Atem einhauchen –
укр. вдихнути повітря (Moses 2: 7). Повітря підтримує часто життя чи
душу. Людське тіло, яке бог створив із глини, через ”надання духу”
божого ожило. [LSR: 108.]. Їх складниками виступають слова, які
вживаються у прямому значенні. Семантичне перетворення таких ФО
проявляються у певному ”прирощуванні” значення. Слова, вжиті у прямому
значенні служать знаком певного явища, що називає його властивості. ВФ
цих ФО знаходиться в одній синхронній площині з актуальним значенням,
виступаючи його експлікованою частиною. У цих ФО ВФ відноситься до
фразеологічного значення як частини до цілого [2, 23]. Фразеологічний
образ, складниками якого є специфічні для певної нації реалії
(специфічні топоніми), сприймається як національно-специфічний легко,
коли лінгвістичні маркери його національної обмеженості знаходиться ”на
поверхні”, виявляються без особливих труднощів.
Доволі часто національна специфіка образу не усвідомлюється зразу,
оскільки для її виявлення необхідний більш глибинний аналіз, звернений
до історичної термінології окремих лексичних компонентів і їхніх
граматичних форм: нім. der (ge)treue Eckart – укр. відданий слуга,
сторож [НРФС: 138]. Із героїв германської міфології виділяється Еккарт,
вірний сторож молодої Харлунги, ім’я якого стало синонімом вірності,
відданості, непідкупності і вживається в цьому фразеологізмі. ФО нім. es
moechte einen Stein (in der Erde) erbarmen (erweichen); ein Stein haette
sich erbarmt (або erweichen lassen) – укр. і камінь би зжалився (бачачи
чи слухаючи що-небудь) [LSR: 1542], які часто вживаються при
повідомленні про нещастя. Цей фразеологізм стосується скандинавського
міфу, згідно з яким Бальдер, бог весни і родючості, загинув від
підступного і злого Локі.
Національна специфіка фразеологізмів, які відображають космогонічну
картину світу, пов’язана не тільки із семантикою цього фразеологізму,
але і з ремінісценціями, які наближають фразеологізм і космогонічні
явища, предмети, дії тощо. Національно-специфічний образ може і не мати
спеціальних показників своєї унікальності, неповторності і тим не менше
залишатися унікальними й неповторними. Такий фразеологічний образ
пов’язаний з загальновідомими тенденціями і міг би виникнути не тільки в
німецькій мові: нім. da? dich die Raben fressen! – укр. щоб тебе ворони
зжерли! [НРФС: 446]. Ворона вважалася вже в античність пророчим птахом і
була відомою як тварина-оракул у багатьох народів (германців, слов’ян,
вавілонян, євреїв, арабів, монголів). На сьогодні його поява є знаком
смерті, оскільки як тварина, що годується падаллю, через свій чорний
колір у народних віруваннях мала зв’язок із потойбічним світом. Такі
вірування були основою для виникнення прокляття, яке згодом стало
фразеологізмом.
Отже, виявляючи ФО, які відображають ККС, є потреба враховувати їх ВФ. У
ВФ зосереджується певна картина, що виникає у свідомості людини і
відбивається передусім у міфології.
Література
1. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура: Лингвострановедение
в преподавании рус. яз. как иностранного: Метод. руководство. – М.: Рус.
яз., 1990. – 246 с.
2. Маковский М.М. Сравнительный словарь мифологической символики в
индоевропейских языках. Образ мира и миры образов. – М: Гуманитарный
издательский центр ВЛАДОС, 1996. – 416 с.
3. Мелерович А.М. Проблема семантического анализа фразеологических
единиц современного русского языка. Учебное пособие по спецкурсу. –
Ярославль, 1979. – 79 с.
4. Потебня А.А. Из лекций по теории словесности. В кн.: А.А.Потебня.
Эстетика и поэтика.– М.: Искусство, 1976. – С.553 – 554.
Словники
НРФС: Немецко-русский фразеологический словарь. / Бинович Л.Э., Гришин
Н.Н.– М.: Русский язык. – 1975. – 656 с.
ФСНМ: Фразеологічний словник німецької мови / Осовецька Л.С.,
Сільвестрова К.М. – К.: Радянська школа, 1964. – С. 715.
WDU: Pons – Woerterbuch der Deuschen Umgangssprache / Heinz Kuepper. –
1. Aufl., 6. Nachdr. – Stutgart; Muenchen; Duesseldorf; Leipzig: Klett,
1997 – 259 s.
LSR: Roehrich L. Das gro?e Lexikon der sprichwoertlichen Redensarten. –
Freiburg im Breisgau u.f.: Herder, 1999. – Bd.3.
LSR: Roehrich L. Das gro?e Lexikon der sprichwoertlichen Redensarten. –
Freiburg im Breisgau u.f.: Herder, 1999. – Bd.1.
WDI: Duden – Redewendungen und sprichwoertliche Redensarten /
Woerterbuch der deutschen Idiomatik / hrsg. und bearb. Von Guenther
Drosdowski und Werner Scholze-Stubenrecht. – Mannheim; Leipzig; Wien;
Zuerich: Dudenverl., 1992 (Der Duden; Bd. 11).– 864 s.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
