UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛексико-семантичне поле як структурний компонент та метод його дослідження (реферат)
АвторPetya
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4117
Скачало544
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Лексико-семантичне поле як структурний компонент та метод його

дослідження

 

Ідеї та принципи семантичного аналізу мови, які надалі були об’єднані

під загальною назвою дослідження семантичного поля, виникали і

складались поступово. Вони беруть свій початок в кінці ХІХ- на початку

ХХ століть. Формулювання цих ідей та принципів ми знаходимо в працях

А.А.Потебні, М.М.Покровського, Р.М.Мейера, Й.Тріра, Г.Штерберга,

Г.Ібсена, В.Порціга, А.Йолеса та інших.

 

Основний зміст підходів до аналізу та опису лексичної семантики полягає

в тому, що поступово утверджувався системний погляд на значення слів,

який знайшов своє вираження у «методі семантичного поля».

Основоположником цього методу вважається німецький вчений Й.Трір. Він

розглядав мову окремого періоду як сталу та відносно замкнену систему, в

якій слова мають певний зміст, і цей зміст не ізольований, залежать від

інших слів, поєднаних з ними. Й.Трір розрізняв “понятійне” та

“словесне” поля. Під понятійним полем він розумів структуру окремої

понятійної сфери чи низки понять, які наявні у мовній свідомості, що не

має у мові своєї, особливої, відповідної їй зовнішньої форми виявлення.

Слово виявляє значення тільки всередині цілого поля і завдяки цьому

цілому [3, 29-44]. Словесне поле утворене зі слова та понятійно

споріднених з ним слів, підпорядковується різною мірою замкненому

понятійному комплексу, внутрішній поділ якого представлений у поділеній

структурі словесного поля. На думку багатьох мовознавців, межа між

понятійним і словесним полями, як і термінологія Й.Тріра, не є чіткою.

Ідеї Й.Тріра знайшли подальший розвиток у працях німецького лінгвіста

Л.Вайсгербера.

 

Ульман вважає, що у формуванні теорії поля найближче до Й.Тріра стоїть

Г.Ібсен. Насправді ж підхід Ібсена до питань існування поля цілком

відрізняється від тріровського. Г.Ібсен вперше вжив термін «смислове

поле» щодо групи слів-назв металів у східних мовах. Він вважав, що одну

семантичну групу утворюють тільки ті споріднені за змістом слова, які

однаково оформлені, тобто завдяки смисловій близькості отримали однакове

морфологічне оформлення.

 

Інакше розглядає «семантичне поле» В.Порціг. Ним були висунуті на перший

план слова як самостійні мовні одиниці та основні, найхарактерніші

зв’язки їх значень, що виявляються у словосполученнях і деривації слів.

В.Порціг намагався виявити зв’язки, які закладені в самих значеннях слів

(наприклад, «цілувати» пов’язано з «губи», «хватати» пов’язано з

«рука»). «Його поля – прості співвідношення, які складаються з дієслова

та суб’єкта чи об’єкта або прикметника і іменника» [1, с.40]. При цьому

домінуючими є слова, здатні виражати ознаки і виконувати предикативну

функцію, тобто дієслова та прикметники. Отже, тільки дієслово та

прикметник може бути ядерним елементом «семантичного поля». Саме ж поле

включає в себе ті мовні елементи, які сполучаються з ядерним. Таким

чином, «семантичне поле» Порціга ґрунтується на валентних властивостях

слів і являє собою синтагматичні утворення, на відміну від

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ