.

Музика в жіночих образах роману І.С. Тургенєва «Дворянське гніздо» (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
204 1216
Скачать документ

Реферат на тему:

Музика в жіночих образах роману І.С. Тургенєва «Дворянське гніздо»

 

Крім літератури, суспільної діяльності, Тургенєв був тісно пов’язаний з
музикою. Він тонко відчував її, мав дивовижний слух. Музика постійно
була в його душі, проникала в твори, але доля не подарувала йому змогу
навчатися їй, що з роками, звичайно, ставало більш недосяжним, як і його
кохання до Поліни Віардо. Саме їй він був зобов’язаний появою багатьох
своїх творів.

Найбільше про вплив музики на життя та творчість Тургенєва можна знайти
в спогадах його сучасників, серед яких: відомий художній і музичний
критик другої половини XIX століття, історик мистецтва В.В.Стасов, поет
і близький друг Тургенєва Я.П.Полонський, журналіст “Московских
ведомостей” і “Русского вестника” М.В.Щербань, вчений П.А. Кропоткін,
американський письменник і шанувальник творчості Тургенєва Генрі Джеймс,
видатний французький письменник Гі де Мопассан, генерал Батіст Форш,
композитор Сен-Санс.

Для сучасної епохи дуже характерне звернення до синтезу різноманітних
видів мистецтв. Творчість Тургенєва досить органічно вписується в
контекст теперішнього часу саме поєднанням музики та літератури.

Музичні епізоди є в багатьох творах Тургенєва. Вони мають важливий
психологічний підтекст, підсилюють емоційний вплив на читача.

Роман „ Дворянське гніздо” є не тільки психологічно глибоким твором, але
й надзвичайно музикальним. Музика присутня в поетично-мелодійних
описах природи, різноманітних звуках, вона характеризує особистості,
внутрішній світ головних героїв, підсилює емоційне напруження важливих
ідейних моментів твору. Для дослідників і досі актуальними залишаються
такі питання: творчість яких композиторів надихала Тургенєва при
написанні цього роману, за якими принципами він використовував ті чи
інші музичні вставки, як саме вони допомагали передати ліризм і
загальний поетичний колорит роману.

Метою нашої роботи є визначення ролі музики в розкритті образів Лізи та
Варвари Павлівни в романі Тургенєва «Дворянське Гніздо». Автор постійно
порівнює портрети Лізи та Варвари Павлівни, їх внутрішній світ, а в його
розкритті важливу роль відіграє і музика, якою вони захоплюються, яка
виражає їх духовність. І Ліза, і Варвара Павлівна навчались музиці,
любили її, в житті кожної вона займала особливе місце.

І музика, і жінки можуть бути глибокими, тонкими, щирими, і, навпаки, –
пустими, поверхневими, занадто легкими у своїх вчинках. Варвара Павлівна
саме та жінка, в якій за зовнішньою красою криється егоїзм. За допомогою
музики вона привертала увагу чоловіків. Бажання подобатись стояло на
одному з перших місць в її житті. В одній з французьких газет про
Варвару Павлівну писали: “… дама, настоящая по уму француженка – мила
и любезна, какая она необыкновенная музыкантша и как она удивительно
вальсирует…” [4: 183] ” Она приходила в восторг от итальянской музыки …
а главное, Лист у ней играл два раза и был так мил, так прост –
прелесть!”[4: 182]. Досить стисла характеристика великого музиканта в
очах Варвари Павлівни. Ференц Ліст ще за життя був визнаним генієм, тому
його присутність в будинку героїні так лестила їй. Дійсне ж ставлення
Тургенєва до Ліста було складним. З якої конкретної причини письменник
увів до цього епізоду саме його ім’я – однозначно сказати не можна.
Відомий критик Стасов, який багато полемізував з Тургенєвим з приводу
музичних питань, писав: ” … в нас йшла мова про Ліста. Для мене Ліст був
великим представником великого руху в сучасній музиці, отже я, сповнений
присутністю Ліста в Мюнхені, з жаром розповідав Тургенєву про геніальні
його творіння… Тургенєв їх не знав, та й знати не бажав; він застив у
Бетховені і Шумані та далі в музиці нічого не визнавав” [3: 102]

Варвара Павлівна, ця підступна жінка, навіть, коли повернулася до Росії,
після своєї зради, після тієї так званої “слави”, яку здобула її персона
в Парижі, змогла завоювати прихильність мешканців будинку Калініних.
Музика допомагає їй цілком причарувати цих простих і довірливих
провінціалів. Ця хитра жінка добре орієнтувалася в музиці і точно знала,
що саме треба зіграти, чи проспівати, щоб до неї почали ставитися
зворушливо і навіть жалібно: “Варвара Павловна внезапно заграла шумный
штраусовский вальс, … в самой середине вальса она вдруг перешла в
грустный мотив и кончила ариею из “Лучии”: Fra poco…”[4: 253] Сам
автор каже: “Она сообразила, что веселая музыка нейдет к ее положению.
Ария из “Лучии”, с ударениями на грустных нотках, очень растрогала Марию
Дмитриевну” [4: 253] Святкова, яскрава, життєрадісна, легка музика
Штрауса характеризує дійсну безпечну сутність Варвари Павлівни, яка,
можливо, на мить опинилася в якомусь паризькому салоні, де був її блиск,
її успіх, її життя, яке її цілком влаштовувало. Але вона своєчасно
зупинилася і легко перейшла на жалібні мотиви. Чому саме Штрауса вибрав
Тургенєв? Існує дійсно багато інших композиторів, які писали веселу,
життєрадісну музику. Можливо, відповідь на питання у небувалій,
недосяжній популярності Штрауса на той час. Сучасники порівнювали його
славу зі славою Наполеона [2: 37]. Композитор написав багато творів на
теми, пов’язані з його перебуванням у Росії. Безперечна популярність
Штрауса, до того ж припадає саме на ті роки , коли Тургенєв працював над
романом “Дворянське гніздо”, а саме – 1858 рік, що є і періодом
гастрольних сезонів Штрауса в Росії.

Невипадково згадана Тургенєвим і арія з “Лючії”. Це музика відомого
італійського композитора Гаетано Доніцетті. Найважливіше – це
душевність, мелодійність іноді печальної, іноді жалісної музики “Лючії”,
завдяки якій Варвара Павлівна і змогла розчулити мешканців будинку
Калітіних. Жоден музичний твір не виражав ще такою мірою кохання та
сльози, як “Лючія” [1: 102].

Коли цій жінці представили Паншина, який щойно бажав
одружитися з Лізою, він одразу ж попав у полон оксамитових очей Варвари
Павлівни, її голосу, її чар, та й думати забув про Лізу. Паншин сів за
фортепіано і виконав свій твір. Потім він і Варвара Павлівна проспівали
дуетом один італійський романс. Вони виконують твори іноземних
композиторів, захоплюються західною культурою, читають майже однакові
французькі книжки. Але зі впевненістю можна сказати, що дійсне велике
мистецтво було недосяжним для поверхневого дворянського “західництва”.
Треба мати глибокий внутрішній світ, вміння розуміти і відчувати
прекрасне у всьому. Варвара Павлівна була позбавлена цих якостей та й не
намагалася їх придбати.

Повною протилежністю цій героїні у творі є Ліза – дівчина глибоко
релігійна і чутлива. Основна драматична колізія “Дворянського гнізда”,
конфлікт щастя й обов’язку, розкрита у долі Лізи Калітіної, чий образ
намальований з глибокою симпатією і з тією ж пушкінською світлою
печаллю, якою сповнені багато творів та образів Тургенєва. Ліза з
дитинства жила у світі релігійних уявлень і переказів. Навчалася Ліза
гарно, та ніщо легко їй не давалося. Вона добре грала на фортепіано, але
лише Лемм, її вчитель музики, знав, яких зусиль це їй коштувало. Та,
незважаючи на це, Ліза вміла цінувати серйозну, глибоку музику. Лемм
навіть написав для неї духовну кантату. Він довгий час нічого не писав,
але Ліза, його найкраща учениця, змогла розворушити старого музиканта.
Слова цієї кантати були запозичені з зібрання псалмів, а деякі вірші
написані самим Леммом. Улюбленими композиторами Лемма Були Бах і
Гендель, на творчості яких він і виховував свою ученицю Лізу. Їхня
музика переважно релегійна, духовна. Головна задача релігійної музики –
хвала Богу. Будь-яка інша мета здається церкві недостатньо серйозною.
Проповідники багато казали про низькопробність, а також диявольське
походження легкої музики [5: 71]

Сама доля Лізи Калітіної немов глибока, релігійна і трагедійна музика.
Драматизм існування героїні в тому, що, стоячи набагато вище оточуючого
середовища, моральної вимогливості, вона увесь час намагається впевнити
себе та інших, що вона така ж сама, а, можливо, грішна ще більш за інших
[6: 227] Навіть кохання Лізи до Лаврецького народилося з дружнього
співчуття. Покохавши, вона мала таємну надію привести Лаврецького до
Бога [4: 15] Домінантою переживань цієї жінки стала така повна
самопожертва, що вона боїться образити будь-кого своїм щастям,
достатком. Після появи Варвари Павлівни, її перша порада Лаврецькому –
помиритися з дружиною. Їй важко завойовувати, “відбирати” для себе
щастя. Жалість, сумлінність, жадоба примирити все у світі і є плоттю її
релігійного почуття [6: 228].

Немов вічне протистояння добра і зла, протилежні й образи Лізи та
Варвари Павлівни, протилежна і музика їхнього життя. Легкі та веселі
твори Штрауса, блискучі – Ліста, мелодійні – Доніцетті контрастують з
глибокою, релігійною музикою Баха і Генделя. Письменник неначе постійно
ставить запитання: яким шляхом йти у житті, що найважливіше: пристрасті,
задоволення, легке і земне життя, чи вміння відмовитись від усього
цього? Диявольське чи високодуховне? У Тургенєва перемагає друге.

 

Список використаних джерел.

 

1. Донати-Петтени Дж. Гаэтано Доницетти: Пер. с итал. – Л.: Музыка,
1980. – 192с.

2. Мейлих Е. Иоганн Штраус./ Под ред. Голубовского, Ленинград: Изд-во
«Музыка», 1964 – 176с.

3. Стасов В.В. Из воспоминаний о Тургеневе // И.С.Тургенев в
воспоминаниях современников. В 2 т. Изд. 2-е / Подготовка текста Петрова
С.М. и Фридлянд В.Г.; коммент. Фридлянд В.Г. – М.: Худ. лит., 1983. –
Т.2 С.96-115

4.Тургенев И.С. Романы. – М.: Детская литература, 1975. – 592 с., ил.

5.Уколов В., Рыбакина Е. Музыка в потоке времени. – М.: Молодая гвардия,
1988. – 317 с., ил.

6. Чалмаев В.А. Иван Тургенев. – М.: Современник, 1986. – 396с., ил.

 

 

 

 

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020