Реферат на тему:
Основні прийоми семантичних трансформацій фразеологічних одиниць з
ономастичним компонентом (на матеріалі сучасної німецької мови)
Семантика фразеологічної одиниці (ФО), як і її структура,
зазнає постійного розвитку, оновлення, переосмислення. Семантичні
трансформації, у нашому розумінні, – це зміни традиційної семантики ФО,
спричинені її актуалізацією в особливих контекстуальних умовах.
Протиріччя між цілісним значенням та його розчленованою формою створює
сприятливі умови для різних семантичних переосмислень, обігрувань
фразеологізмів, коли той чи інший вираз сприймається в певному контексті
двопланово. Все це призводить до різних стилістичних ефектів [1: 66].
Семантичні перетворення досліджуваних німецьких ФО з ономастичним
компонентом (ОК) реалізуються кількома шляхами. Нами виявлені такі
прийоми семантичних трансформацій ФО з ОК:
буквалізація фразеологічного значення;
вживання фразеологізму і вільного значення його компонентів;
коментування значення фразеологізму;
конкретизація значення фразеологізму;
наповнення фразеологізму новим змістом.
? Буквалізація фразеологічного значення
„Буквалізація“ фразеологічного значення або „подвійна
актуалізація“ базується на подвійному сприйнятті: на обігруванні
значення фразеологізму та буквального значення його змінного прототипу.
Можливість подвійної актуалізації закладена в самій природі
фразеологізмів. Особливістю цих одиниць мови є їх семантична
двоплановість. Компоненти більшості стійких виразів вживалися раніше як
вільні словосполучення, тобто у своєму прямому значенні, потім вони
метафоризувалися і почали використовуватися з переносним
(фразеологічним) значенням. Ця особливість фразеологізмів дозволяє
письменникам з певною метою зводити і поєднувати в одному виразі як
пряме, так і переносне значення. Пор.: Der Direktor machte eine
Atempause, und ich fragte in dieses Atemholen: „Und was heisst das auf
deutsch?“ [3: 190]. Паралельно сприймається переносне значення ФО auf
[gut] deutsch – „прямо, відверто“ і пряме значення компонентів
онімічного їй словосполучення, що співпадає з ФО за лексичним складом.
? Вживання фразеологізму і вільного значення його компонентів
Оригінальним та яскравим прийомом створення певного стилістичного
ефекту є вживання після фразеологізму одного, а то й кількох його
компонентів. Таке повторення компоненту у межах однієї фрази або двох
сусідніх фраз спричинює його семантизацію. Пор.: Weisst du, ich bin
Ahasver, der ewige Jude, ohne Jude zu sein [4: 99]. ФО der ewige Jude –
„людина, яка не знає спокою“. Повторення компоненту Jude в контексті
спричинює актуалізацію мотивовано-образного компонента значення ФО,
підкреслює узагальненість фразеологізму. Автор логічно продовжує дану
ФО, розвиваючи її в контексті та посилюючи образність висловлювання.
? Коментування значення фразеологізму
Ефект двозначності окремих компонентів ФО часто досягається за
рахунок коментування значення фразеологізму. Пор.: Die sogenannte
„Berliner Ecke“, es handle um eine abgeschraegte Ecke, ist das Produkt
der intensiven Bebauung Berlins in der zweiten Haelfte des 19.
Jahrhunderts [BZ, 22.11.1983]. ФО Berliner Ecke – „берлінський виступ,
ріг“ (старий архітектурний елемент, який часто використовували в
будівництві житлових будинків в Берліні в XIX ст. Це зрізаний ріг/виступ
будівлі, що стоїть на перехресті двох вулиць. Виступ прикрашається, як
правило, балконами, лоджіями, еркерами).
? Конкретизація значення фразеологізму
Той чи інший компонент фразеологізму може реалізувати своє
лексичне значення також за допомогою уточнюючих і пояснюючих слів,
словосполучень чи речень, які перебувають у межах одного мікротексту.
Такими конкретизаторами можуть бути означення або означувальні підрядні
речення, що узгоджуються з одним із компонентів ФО, а також антоніми або
антонімічні словосполучення. Пор.:
1. Die Urberlinerin Baerbel Falkner – das sollte nicht unerwaehnt
bleiben – spricht uebrigens ein sauberes Hochdeutsch. Berliner
Gemuetlichkeit muss nicht unbedingt etwas mit Berliner Schnauze zu tun
haben [BZ, 11/12.04.1987]. Вживання антонімічного словосполучення
sauberes Hochdeutsch конкретизує значення ФО Berliner Schnauze.
2. Ein biederer Mann, Meyer ohne ei, kein Hans-Dampf-in-allen Gassen,
kein Hanswurst, der richtige Mann fuer den Posten des technischen
Direktors [5: 70]. Вживання заперечення kein у даному прикладі уточнює
значення фразеологізмів.
? Наповнення фразеологізму новим змістом
Використовуючи структурно-семантичні можливості контексту,
ситуації, автори модифікують ФО таким чином, що похідна форма змісту
отримує нове смислове значення. Прикладом вживання фразеологізму з новим
смисловим значенням може бути використання фразеологізму erschossen sein
wie R.Blum – букв. бути розстріляним як Р.Блюм. В словниках ФО
зафіксована зі значенням „бути повністю виснаженим, без сил“. В
контексті фразеологізм erschossen sein wie R.Blum вживається зі
значенням „попастися, загинути (по-дурному)“. Вираз передає момент
несподіванки, неможливості виправити ситуацію:
– Warum luegen Sie eigentlich so nutzlos, Herr Kufalt? Sie waren ja in
der Wohnung.
– Ich war nicht in der Wohnung.
– Und was ist dies?
Kufalt sieht und erstarrt. Und sogleich kommt eine Erinnerung in ihm
noch aus dem
Zimmer, eine Erinnerung von gestern Abend, als die dicke Frau ihm sagte:
„Und sie haben mir noch zugeredet, ich sollte mich um mein Essen
kuemmern, sie koennen warten …“
So oder aehnlich … Damals regte es sich in ihm, er war auf der
Spur, dann kam der Mauerer dazwischen, und er vergass es wieder …
Also doch da gewesen, verschwitzt unter den Hunderten von
Gesichtern der letzten Wochen … Sein Kopf senkt auf die Brust, er sieht
keinen an. – „Erschossen wie Robert Blum“, – denkt er [6: 400].
Переосмислення як один із видів семантичних трансформацій
призводить до зіткнення нормативного значення ФО з контекстуальним або
до використання лише частини загальновідомого значення [1: 69].
Література
1. Пророченко О.П., Щербань Н.П. Некоторые аспекты семантических
трансформаций фразеологизмов в немецком языке // Проблемы значения
языкового знака: Сб. н. тр. – К.: КГПИИЯ, 1982. – С. 65-71.
Джерела
2. Kuepper H. Woerterbuch der deutschen Umgangssprache. – Stuttgart:
Ernst Klett Verlag fuer Wissen und Bildung GmbH, 1987. 3. Max von der
Gruen. Irrlicht und Feuer, Darmstadt und Neuwied, 1979 . 4. H.Nachbar.
Ein dunkler Stern. Berlin, Weimar, 1978. 5. W.Steinberg. Pferdewechsel,
Halle, 1974. 6. H.Fallada. Wer einmal aus dem Blechnapf frisst, Вerlin,
1957.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
