.

Порівняльний аналіз віршованих творів Т.Харді та Е.Томаса як приклад застосування герменевтичного методу(реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
205 3050
Скачать документ

Реферат на тему:

Порівняльний аналіз віршованих творів Т.Харді та Е.Томаса як приклад
застосування герменевтичного методу

Лінгвістика тексту – один з актуальних напрямків сучасного
мовознавства. Текст як структура стає об’єктом досліджень на початку ХХ
сторіччя, але становлення лінгвістики тексту як самостійної мовознавчої
дисципліни відносять до 60-х – 70-х років сторіччя. Найбільш відомими
дослідниками теорії тексту того часу були: О.О.Потебня, Л.В.Щерба,
В.В.Виноградов, В.Дресслер, С.Шмідт, Р.Богранде, З.Харріс,
О.И.Москальська, І.Р.Гальперін, Т.М.Ніколаєва, Н.Д.Арутюнова,
М.М.Бахтін, О.О.Леонтьєв.

Традиційно лінгвістику тексту визначають як „напрям досліджень мови,
об’єктом яких є правила побудови зв’язного тексту та його змістові
категорії, що відтворюються за цими правилами” [4]. Сьогодні таке
визначення лише частково відображає зміст теорії тексту. Загальною
стратегією сучасної лінгвістики тексту є перехід від вивчення текстової
інтегрованої структури до аналізу тексту як комунікативної системи.
Лінгвістичний енциклопедичний словник констатує наявність двох напрямів
сучасної лінгвістики тексту як складової загальної теорії тексту: перший
орієнтовано на вивчення комунікативних, лінгвістичних, психологічних
ознак тексту як мовленнєвої ситуації; другий спрямований на пізнання
смислових глибин тексту, інтерпретаційних підходів, застосовуючи
методику герменевтики. Стаття орієнтована саме на другий напрям
досліджень лінгвістики тексту.

В статті здійснено спробу відобразити застосування герменевтичного
методу щодо поетичної творчості на прикладі порівняльного аналізу
віршованих творів Т. Харді та Е. Томаса, які являються одними з найбільш
відомих англійських поетів на початку ХХ сторіччя.

Враховуючи те, що герменевтика – це мистецтво інтерпретації та розуміння
текстів, герменевтичний метод передбачає пояснення та розуміння тексту
через текстуальний, контекстуальний та дискурс аналізи.

Необхідно зауважити, що у сучасній лінгвістиці тексту все частіше
вживається термін „дискурс”, а „текст” відходить на другий план і
вживається вже як складова дискурсу.

Найбільш відоме визначення І.Р. Гальперіна про текст цілком узгоджене зі
статичним розумінням тексту поза комунікативною діяльністю. Він
зазначає, що текст – витвір мовотворчого процесу, що відрізняється
завершеністю, об’єктивований у вигляді письмового документу, літературно
оброблений відповідно до типу цього документу, витвір, що складається з
назви (заголовку) та ряду особливих одиниць (надфразової єдності),
об’єднаних різними типами лексичного, граматичного, логічного,
стилістичного зв’язку, які мають певну цілеспрямованість та прагматичну
установку [2]. Проте в сучасній лінгвістиці текст та дискурс
взаємозалежні. Звернемося до визначення дискурсу в Лінгвістичному
енциклопедичному словнику: „Дискурс – зв’язний текст у сукупності з
екстралінгвістичними – прагматичними, соціокультурними, психологічними
та іншими факторами; текст, узятий в епізодичному аспекті; мовлення,
розглянуте як цілеспрямована, соціальна дія, як компонент, що бере
участь у взаємодії людей та механізмах їх свідомості (когнітивних
процесах). Дискурс – це мовлення, занурене у життя. [4]. Вже зараз
можна зазначити, що текст – складова дискурсу. На підтвердження цього
припущення приведемо визначення тексту та дискурсу Т.А. Ван Дейка [3].
Він зазначає, що «дискурс» – це актуально вимовлений текст, а „текст” –
абстрактна граматична структура вимовленого. „Дискурс” – поняття, що
стосується актуальної мовленнєвої дії, тоді як “текст” – поняття, що
стосується системи мови. Текст – це абстрактна теоретична конструкція,
що реалізується в дискурсі.

Отже можна сказати, що текст та дискурс – два взаємозалежних,
взаємопов’язаних та невід’ємних динамічних комплексних явища, що
розглядаються з точки зору ментальних процесів у зв’язку з
екстралінгвістичними факторами, причому текст – абстрактна складова
дискурсу, що актуалізує текст. Саме цього визначення і будемо
дотримуватися надалі.

Поетична культура Англії нараховує більш ніж десять століть і на усіх
етапах розвитку представлена всесвітньо відомими іменами. На початку ХХ
сторіччя одними з найвидатніших поетів того часу були: Томас Харді та
Едвард Томас. Ці особистості жили на рубежі сторіч, але найбурхливіший
період їх творчості прийшовся саме на початок ХХ сторіччя. Поезії цих
митців і будуть проаналізовані у статті.

Томас Харді (1840-1928) – загально відомий як прозаїк, наприкінці ХІХ
сторіччя починає писати віршовані твори. Харді намагався писати
розмовною мовою, він експериментував з римами, наголосами та
версифікаційними формами, уникаючи легкої плавності мови. Головною темою
його віршів була боротьба людини проти бездушних сил, що прирікають її
на одвічні страждання, невдачі в житті та коханні [7].

Віршована поезія Томаса Харді „During Wind and Rain” являє собою
наглядний зразок пісенної лірики [8]:

They sing their dearest songs —

He, she, all of them – yea,

Treble and tenor and bass.

And one to play;

With the candles mooning each face….

Ah, no; the years O!

How the sick leaves reel down in throngs!

They clear the creeping moss —

Elders and juniors – aye,

Making the pathways neat

And the garden gay;

And they build a shady seat….

Ah, no; the years, the years;

See, the white storm-birds wing across!

They are blithely breakfasting all —

Men and maidens – yea,

Under the summer tree,

With a glimpse of the bay,

While pet fowl come to the knee….

Ah, no; the years O!

And the rotten rose is ripped from the wall.

They change to a high new house,

He, she, all of them – aye,

Clocks and carpets and chairs

On the lawn all day,

And brightest things that are theirs….

Ah, no; the years, the years;

Down their carved names the raindrop plows.

Пісня – музикально-поетичний вид мистецтва. Розрізняють фольклорну та
літературну пісню як жанр письмової поезії. У традиційному фольклорі
текст пісні та її мелодія створювалися одночасно. Літературна пісня
служила основою для наступної музикальної обробки [7]. Музикальна форма
пісні, як і її поетична форма, зазвичай куплетна або строфічна,
наприкінці куплету як правило вживається приспів – частина куплетної
пісні, що виконується наприкінці куплету.

Звернемо увагу на поетичну форму ліричної пісні Томаса Харді. Вона
складається з чотирьох куплетів, відокремлених один від одного
приспівом, що починається поперемінно з „Ah, no; the years O!” або з
„Ah, no; the years, the years”. Також можна відмітити у кожному другому
вірші строфи перемежований вигук „yea” або „aye”, що теж вказує на певну
ритмічність.

Відомо, що інформація у будь-якому тексті різна за своїм прагматичним
призначенням: фактульна, концептуальна та підтекстова. Розглянемо, як
вони реалізовані у даному поетичному тексті.

Фактульна інформація розкривається поступово та виражена у фактах та
подіях, які подаються через такі сполучення слів: „They sing their
dearest songs… They clear the creeping moss… They are blithely
breakfasting all… They change to a high new house…”

Концептуальна інформація представлена словами: „Ah, no; the years O!”;
„Ah, no; the years, the years”. Цими словами Томас Харді стверджує своє
розуміння (концепцію) життя, вони підкреслюють мінливість життя та
нагадують про його конечність.

На протязі всього віршованого твору розгортається життя людини. Кожна
строфа вміщує в собі протиставлення існування людини та сил природи.
Наприклад, у першій строфі перед читачем постає цілком оптимістична
картина: „They sing their dearest songs —

He, she, all of them – yea,

Treble and tenor and bass.

And one to play;

With the candles mooning each face…”,

але далі сюжет розгортається в менш радісній манері:

„Ah, no; the years O!

How the sick leaves reel down in throngs!”

Таким чином можна відмітити контрастність та непередбаченість
розгортання сюжету ліричної пісні.

Усі чотири куплети пісні тісно пов’язані, та представлені послідовно,
отже вони мають текстову когезію. Асоціативна когезія також присутня в
цьому тексті. Вона побудована на протиставлені життя природи життю
людини.. Наприклад у другій строфі: „They clear the creeping moss…” та
„…the white storm-birds wing across!”

Назва віршу „During Wind and Rain” тісно пов’язана зі змістом, та
відображає філософське ставлення автора до мінливого життя. Отже цю
поезію відрізняє контрастність, непередбаченість та присутній автору
оптимізм, що цілком узгоджене з загальною манерою письма Томаса Харді.

Едвард Томас (1878-1917) – англійський поет та автор багатьох прозаїчних
книг, в основному топографічних та біографічних, серед яких біографія
Р.Джеффріса (1909). Томас, також, як і Харді, був прихильником розмовної
мови у поезії, де любовне зображення природи сільської Англії
відрізняється особливим ліризмом та увагою до найдрібніших деталей [5].

Едвард Томас належав до групи георгіанців, що склалася на початку 1910
року. Вони намагалися уникати теоретизування, прагнули відродити
простоту та природність англійської поезії XVIII – XIX сторіч [1].

Розглянемо поезію Едварда Томаса „Tall Nettles” [8]:

Tall nettles cover up, as they have done

These many springs, the rusty harrow, the plough

Long worn out, and the roller made of stone:

Only the elm butt tops the nettles now.

This corner of the farmyard I like most:

As well as any bloom upon a flower

I like the dust on the nettles, never lost

Except to prove the sweetness of a shower.

Фактульна інформація представлена майже у кожній строчці та носить
описовий характер: „Tall nettles cover up… These many springs, the
rusty harrow, the plough… the elm butt tops the nettles…”

У цьому ліричному вірші виділений концепт природи з його описовими
характеристиками, що виражені у детально змальованому кутку весняного
саду.

Згідно до форми організації тексту, вірш чітко розподілений на дві
строфи, які виступають послідовно. Спочатку перед читачем постає весняне
поле вкрите кропивою, з якої виступають: „the rusty harrow, the plough,
the roller, the elm”. У другій строфі з’ясовується, що це вже не просто
поле, а улюблений куток саду героя, з яким у нього пов’язані найніжніші
спогади:

„As well as any bloom upon a flower

I like the dust on the nettles, never lost

Except to prove the sweetness of a shower.”

Цей вірш є цілковитим відображенням почуттів автора і не має в собі
ніяких інших соціальних об’єктів крім самого автора. Тож, можна сказати,
що він майже не має соціальної складової.

Таким чином, можна зазначити, що цей ліричний вірш вирізняється
природністю, простотою та детальністю зображення, соціальною
приглушеністю. Такі висновки повністю співпадають з основною
направленістю творчості Едварда Томаса.

Інший вірш цього поета „Digging” теж відноситься до природної тематики
[8]:

To-day I think

Only with scents, – scents dead leaves yield,

And bracken, and wild carrot’s seed,

And the square mustard field;

Odours that rise

When the spade wounds the root of tree,

Rose, currant, raspberry, or goutweed,

Rhubarb or celery;

The smoke’s smell, too,

Flowing from where a bonfire burns

The dead, the
wast????????????????????????????????????????????????????????????????????
????????????

На відміну від попереднього віршу автора, цей зображений в осінніх
фарбах. Також, як і попередній, відрізняється соціальною приглушеністю
та простотою викладу.

Фактульна інформація виражена у кожній строфі через нариси природи.
Протягом віршу перелічується багато осінніх ароматів: „dead leaves
yield, bracken, wild carrot’s seed, square mustard field, rose, currant,
raspberry, goutweed, rhubarb, celery and the smoke’s smell”.

Отже, провідну роль в цьому ліричному вірші грає концепт запаху, що має
таку словесну форму: „scent, odour, smoke”. Причому, згідно з “Longman
Dictionary of Contemporary English” [9], лексема „scent” має позитивний
окрас, „odour” – негативний, а „smoke” – нейтральний, що вказує на певну
послідовність викладу.

Якщо звернути увагу на підтекстову інформацію перших трьох строф, то
можна сказати, що кожна назва рослини, чи явища природи має свою палітру
запахів. Читач занурюється в атмосферу сільської Англії. Остання строфа
має в собі протиріччя, що міститься в вірші: „Sad songs of Autumn
mirth”.

Текст, що аналізується має чітку структуру. Він поділяється на чотири
строфи, в яких поступово, з урахуванням найдрібніших деталей
зображується уся палітра запахів підчас збору уражаю в селі.

Прозаїчна назва віршу „Digging” приховує глибинний ліризм змісту.

Отже, цей ліричний вірш Едварда Томаса, також як і попередній, є
відображенням духовної сутності автора, написаний у найкращих традиціях
георгіанців та відноситься до пейзажної лірики.

Порівнюючи проаналізовані віршовані твори Томаса Харді та Едварда
Томаса, можна сказати, що вони написані мовою, подібною до розмовної, а
також відрізняються природничою тематикою. Обидва вибрані віршовані
твори Едварда Томаса подібні один до одного за формою організації
тексту, відображають духовний світ автора, їм характерні простота та
детальність зображення, асоціативність, соціальна приглушеність. Пісенна
лірика Томаса Харді різко відрізняється від творчості Едварда Томаса за
формою організації тексту. Ця поезія відображає філософське ставлення
автора до мінливого життя та відрізняється контрастністю,
непередбаченістю та оптимізмом.

Творчість Томаса Харді та Едварда Томаса залишила глибокий слід в
поетичному житті одної з найрозвиненіших європейських літератур на
протязі ХХ сторіччя. Якщо звернутися до вислову В. Брюсова : „Лірика
істинна завжди поезія, але поезія не завжди лірика” [6], то можна зі
впевненістю сказати, що творчість Томаса Харді та Едварда Томаса була
дійсною поезією.

Література:

1.Английская поэзия в русских переводах: ХХ век. / Л.М. Аринштейн, Н.К.
Сидорина, В.А. Скороденко. – М.: Радуга, 1984. – 848с.

2. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования. – М.:
Наука, 1981. – 139с.

3. Дейк ван Т.А. Язык. Познание. Коммуникация. – М.: Прогресс, 1989. –
312с.

4. Лингвистический энциклопедический словарь / В.Н. Ярцева. – М.: Сов.
энциклопедия, 1990. – 685с.

5. Путеводитель по английской литературе / М. Дрэббл, Дж. Стрингер. –
М.: Радуга, 2003. – 928с.

6. Словарь литературоведческих терминов / Л.И. Тимофеев, С.В. Тураев. –
М.: Просвещение, 1974. – 509с.

7. An Outline of English Literature / G.C. Thornley, Gwyneth Roberts. –
Longman Group Ltd., 2000. – 216р.

8. Early Twentieth – Century Poetry. – Penguin Books, 1996. – 65р.

9. Longman Dictionary of Contemporary English. – Pearson Education
Limited, 2003. – 1949р.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020