Реферат на тему:
Прецизійні слова у методичній структурі практичних занять з іноземних
мов
Прецизійні слова, і особливо малознайомі, є джерелом багатьох помилок.
Вони відносяться саме до тієї категорії слів, переклад яких потребує
особливої точності.
Для проведення цього виду роботи на заняттях доцільно поділити
прецизійні слова на групи так, щоб студент вивчав ті слова, в яких він
допускає найбільше помилок.
Виходячи з цього, і, аналізуючи характерні помилки при перекладі, можна
виокремити такі групи слів:
1. назви місяців;
2. назви днів тижня;
3. імена відомих суспільних, політичних та інших діячів;
4. географічні назви;
5. національні реалії (їх найменування).
Лексичний вміст перших двох груп пояснень не вимагає. До третьої групи
належать імена діячів, які доволі часто згадуються у відповідних
тематичних матеріалах.
Студентам добре знайомі ті імена, які часто зустрічаються у пресі, радіо
та телебаченні. Але вони не завжди знають діячів країни, мову якої вони
вивчають.
При перекладі цікавими можуть бути власні імена. Їхній звуковий образ в
рідній і іноземній мові не співпадає. Наприклад, Моцарт – Mozart,
Хемфрі – Humpray, Гьоте – Goethe, Охаб – Ochab. Розуміння цих слів
досягається тільки після декількаразового сприйняття.
Отже, в третю групу входять імена відомих діячів країни, мова якої
вивчається, а також імена, звучання яких в рідній і іноземній мові не
співпадають.
У четвертій групі (географічні назви) перевага надається тим
географічним назвам, які найчастіше функціонують у мовленні.
Головним критерієм для відбору географічних назв є специфічне звучання
слова іноземною мовою. У французькій мові є географічні назви, які
відрізняються своїм звучанням від відповідних географічних назв
українською мовою. До них належать такі слова: Ecosse – Шотландія,
Тerre-Neuve – Ньюфаундленд, Pays Bas – Нідерланди.
Є й такі, які можна зрозуміти при зоровому сприйнятті, тому вони
викликають труднощі під час аудіювання: Hanovre – Ганновер, Athenes –
Афіни, Chypre – Кіпр та ін.
Останню групу прецизійних слів представляють національні реалії, які
складають природню і невід’ємну частину дійсності і мови, що вивчається.
До національних реалій відносяться назви провінцій, районів, історичних
пам’ятників, окремих будівель, визначних пам’яток, які відомі всім
культурним людям даної країни. У Франції національними реаліями є:
Quartier Latin – Латинський квартал, Bourget – Бурже (один із аеропортів
Парижу), Hotel de Ville – Паризька ратуша, Savoie – Савоя тощо.
Всі п’ять груп цього номінативного класу мають свої особливості, на які
потрібно звернути увагу. Так, назви місяців у коротких повідомленнях
особливих труднощів для студентів не викликають. Помилку можна допустити
при написанні місяців juin і juillet у зв’язку з подібністю звучання; у
мовленнєвому потоці не завжди можна виділити aout (серпень). Це слово
складається із одного складу, і тому зливається з оточуючими звуками.
Вивчаючи назви місяців, при послідовному перекладі важливо створити
тривкі асоціації з порою року. Студент повинен добре засвоїти, що mars
(березень) – це третій місяць року, а septembre (вересень) – дев’ятий.
Роботу над вивченням назв місяців доцільно організувати таким чином:
викладач попередньо записує як суцільний текс на магнітофон назви
місяців іноземною мовою в невірному порядку, не роблячи паузи між
назвами місяців. Наприклад: febrier – septembre – mars – aout – d?cembre
– janvier – mars – juin – aout – juillet – septembre – octobre – janvier
– novembre – juin – ferier – juillet – septembre – avril – d?cembre –
juillet – aout – mars – octobre – fevrier – mars – juin – d?cembre –
juillet – janvier. Цей текст можна прослухати декілька разів; студенти
записують цифрами під час аудіювання порядковий номер кожного місяця (
наприклад, січень – 1, березень – 3). В аудиторії викладач проводить
контрольний переклад тексту, що дасть можливість визначити, як студенти
засвоїли цей вид роботи.
Вивчення днів тижня вимагає вироблення вірної вербальної реакції на
відповідний звуковий сигнал. Тобто, слід установити прямі зв’язки між
словом – назвою дня тижня іноземною мовою та словом – назвою дня тижня
рідною мовою.
Робота щодо засвоєння третьої, четвертої та п’ятої груп проводиться
приблизно однаково. Перш за все, слова в середині кожної групи бажано
поділити на підгрупи, об’єднуючи ці номени за якимось принципом.
Наприклад, в кожну підгрупу географічних назв може входити назва
географічного району. У французькій мові географічні назви
розподіляються на сім підгруп, які включають назви регіонів Франції,
Середземномор’я, Німеччини, іншої частини Європи, Америки, Азії й
Африки.
Найбільша розбіжність в українських і французьких назвах зустрічаються в
прикордонних з Францією районах, коли одні і ті ж самі географічні
об’єкти мають французькі, німецькі, голландські та італійські назви.
Тому в українську мову часто мігрують географічні назви з інших мов,
наприклад: For?t – Noire – Шварцвальд, Anvers – Антверпен, Aix la
Chapelle – Аахен.
Для вирішення цієї проблеми студентам пропонується знайти на карті,
вивчити вірну вимову і правильне написання прецизійних слів – всіх
географічних назв, зібрати їх у підгрупу. Наприклад, до підгрупи
«Середземномор’я» вони мають віднести такі прецизійни слова: Archipel,
Ath?nes, G?nes, Naples, Levant, P?ninsule Jb?rique, Venise, Chypre,
Cr?te, V?suve.
У разі, якщо студенти вивчають імена відомих діячів, то завдання може
включати знайомство з їх біографічними даними або з відомостями про
країну, яку вони представляють.
На наступному занятті викладач повинен перевірити роботу студентів,
звернувши особливу увагу на орфографію і вимову кожного власного імені
шляхом виконання різних вправ, зокрема: чим відрізняється Alger від
Alg?rie, як перекладаються географічні номени C?te d’or i C?te d’azuz
тощо.
Повторення і закріплення вивчених прецизійних слів здійснюється шляхом
періодичних опитувань і диктантів, під час яких студенти письмово
перекладають власні назви, які диктуються викладачем як українською, так
і іноземною мовами. Комплекс можливих вправ дає змогу подавати їх
студентам не ізольовано, а у мовленнєвому процесі. Вірний переклад
прецизійних слів при виконанні різних вправ є головним критерієм
засвоєння їх студентами на рівні довготривкої пам’яті.
Література
1.В.Г.Гак. Беседы о французском слове. – М., 1966. – С. 322-323.
2. Р.К.Миньяр – Белоручев. Методика обучения переводу на слух. – М.,
1959. С. 46-47.
3. Щерба Л.В.. Матусевич М.И., Русско – французский словарь: 15-е изд. –
М.: Рус. яз., 1997. – 848 с.
4. Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б.Основи термінознавства. – Київ,
2000. – С.216.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
